У статті представлено сучасні підходи до лікування пацієнтів з хронічним коронарним синдромом (ХКС), згідно Настанов Європейського товариства кардіологів (ЄТК) від 2019 року [1]. Зазначено, що алгоритм лікувального процесу включає фармакологічний менеджмент, який передбачає контроль симптомів та попередження виникнення серцевих подій, пов’язаних із ХКС, з максимальною прихильністю пацієнта та мінімальними побічними подіями. Наведена поетапна тактика тривалої антиангінальної медикаментозної терапії, з врахуванням специфічних базових характеристик пацієнта. Підкреслена важливість антитромботичного лікування (із збереженням балансу між профілактикою ішемічних подій та ризиком кровотечі), застосування гіполіпідемічних та інших препаратів з метою попередження подій. Відмічено, що реваскуляризація міокарда відіграє центральну роль в лікуванні ХКС, сприяючи полегшенню симптомів та покращенню прогнозу, проте завжди є доповненням до медикаментозної терапії. Важливою умовою досягнення успіху в лікуванні ХКС є здоровий спосіб життя пацієнта.

Ключові слова. Хронічний коронарний синдром, антиангінальна медикаментозна терапія, лікування з метою запобігання серцевих подій, реваскуляризація міокарда, здоровий спосіб життя.

This article presents contemporary approaches to treatment in patients with chronic coronary syndromes (CCS), according to European Society of Cardiology (ESC) 2019 guidelines [1]. It is stated that the algorithm of the treatment process includes pharmacological management, which envision control of symptoms and prevention of occurrence cardiac events that are related to CCS with the maximum patient compliance and with minimal side effects. A step-by-step tactics of long-term antianginal drugs therapy are given, taking into account the patient's specific baseline characteristics. The importance of antithrombotic treatment is underlined (with saving of the balance between prevention of ischemic events and the risk of bleeding), applying of lipid-lowering and other drugs to prevent events. It is noted that myocardial revascularization plays central role in the treatment of CCS, contributing to symptom relief and improving prognosis, but it is always a supplement to drug therapy. A healthy lifestyle for the patient is an important condition for achieving success in the treatment of CCS.

Key words. Chronic coronary syndrome,antianginal drugs therapy, treatment to prevent cardiac events, myocardial revascularization, healthy lifestyle.

У статті наведено огляд Настанов Європейського товариства кардіологів від 2019 року щодо менеджменту пацієнтів з хронічними коронарними синдромами. Увага авторів зосереджена на алгоритмі діагностичного процесу за наявності клінічної ймовірності ішемічної хвороби серця. Представлено сучасні підходи як до оцінки клінічних проявів хвороби, так і до оптимального вибору діагностичної стратегії, з використанням функціональних неінвазивних тестів, оцінкою анатомії коронарних артерій (неінвазивною, інвазивною) та функціональною характеристикою стенозів. Підкреслено важливість визначення ризику пацієнта та проведення реваскуляризації міокарда для покращення прогнозу.

Ключові слова. Клінічна ймовірність ішемічної хвороби серця, неінвазивна функціональна візуалізація, неінвазивна та інвазивна коронарна ангіографія, ризик пацієнта.

The article reviews the 2019 European Society of Cardiology Guidelines for the management of patients with chronic coronary syndromes. The attention of the authors is focused on the algorithm of the diagnostic process in the presence of clinical probability of coronary heart disease. Presented are modern approaches both to the assessment of clinical manifestations of the disease and to the optimal choice of a diagnostic strategy, using functional non-invasive tests, assessment of the anatomy of coronary arteries (non-invasive, invasive) and functional characteristics of stenoses. The importance of determining the patient's risk and performing myocardial revascularization to improve prognosis is emphasized.

Keywords. Clinical probability of coronary heart disease, non-invasive functional imaging, non-invasive and invasive coronary angiography, patient risk.

615.816.2:616.24-002-022.6-036.17

Актуальність. Висока частота захворюваності на тяжку пневмонію при інфікуванні грипом H5N1, A/H1N1, SARS, MERS та COVID-19 привертає особливу увагу та змушує переглядати та вдосконалювати сучасні ланки комплексної інтенсивної терапії. Мета: проаналізувати основні ланки інтенсивної терапії клінічного випадку тяжкої негоспітальної вірусно-бактеріальної пневмонії, наголосити на основні проблеми та запропонувати шляхи вирішення. Матеріали та методи. Ми проаналізували клінічний випадок лікування тяжкої негоспітальної вірусно-бактеріальної пневмонії пацієнта, який перебував на лікуванні у ВАІТ КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» м. Львів, та виділили основні ключові аспекти інтенсивної терапії: респіраторну терапію, неінвазивну штучну вентиляцію легень (ШВЛ), вчасність інтубації, протективну ШВЛ та початок відлучення; cедацію, анальгезію та міорелаксацію; оцінку волемічного статусу, інфузійну терапію й ентеральне харчування. Результати. Загальний термін проведення ШВЛ становив 26 днів. З 16-го дня розпочато процес відлучення, який становив 10 днів. Основні режими ШВЛ, які застосовувались, такі: SIMV-PC (8 днів), BIPPV (7 днів), CPAP+PS (10 днів). Період застосування дексмедетомідину становив 12 днів. Використання NIV не забезпечило належного ефекту, про що свідчить погіршення стану пацієнта після 24 годин даної респіраторної підтримки. Волемічний статус у критичному періоді (перші 48 годин після інтубації) оцінювався за допомогою ультрасонографії функції серця та стану магістральних судин, що виявилось дуже ефективним. Висновки. Пацієнти з тяжкою негоспітальною вірусною пневмонією потребують раннього початку ШВЛ та обов’язкового застосування протективної стратегії. Саме респіраторна терапія є основною та першочерговою ланкою інтенсивної терапії. Забезпечення адекватної та комфортної седації для пацієнта є однією з важливих ланок комплексу інтенсивної терапії, яка вирішує проблему асинхронії. Ультразвукове дослідження дозволяє провести неінвазивну оцінку волемічного статусу, ризику набряку легень та передбачити відповідь пацієнта на інфузійну терапію. З цією метою слід проводити комплексний УЗД-моніторинг нижньої порожнистої вени, легень та серця у всіх пацієнтів у критичному стані, яким планується чи вже налагоджена інфузійна терапія.