Впровадження в систему освіти нових освітніх програм, прогресивних форм навчання, в основу яких закладено головним чином самостійну роботу студентів, вимагає перегляду традиційних методів ведення практичних занять. В першу чергу це торкається курсів анатомії і фізіології людини - базових теоретичних дисциплін вищого навчального закладу.
Анатомія, як навчальна дисципліна містить дуже великий фактичний матеріал описового характеру, форми і засоби викладання якого в більшості залишаються класичними. Фізіологія вивчає зміни функцій організму людини в еволюційному плані, індивідуальні, статеві, вікові особливості організму. зв'язок фізіологічних функцій з структурами організму. досліджує динаміку протікання життєвих процесів і регуляцію фізіологічних функцій.
Сучасне викладання анатомії і фізіології передбачає обов’язкову практичну спрямованість: максимальну наочність, тісний зв’язок питань анатомії і фізіології людини із проблемами практичної медицини і фізичної терапії. Це надає навчальному процесу емоційного характеру, робить пізнавальний матеріал живим і таким, що розвивається відповідно до прогресу обраної спеціальності, виховує любов до науки, дозволяє набувати уміння співставляти і аналізувати факти, застосовувати анатомічні і фізіологічні знання при вивченні інших дисциплін.

UDC: 616.311.2+616.314.17):615.212.7]-019-076

Opioid addiction has acquired the characteristics of an epidemic in recent years and is a serious problem in modern medicine. In users of narcotic substances, a significant prevalence of diseases of the oral cavity and periodontal tissues is noted in comparison with the general population. The aim of the work was to investigate the ultrastructural organization of the periodontal tissues of rats at the end of the fourteenth week of the experimental opioid effect. The animals were administered intramuscularly, daily, once, the opioid analgesic nalbuphine (pharmacotherapeutic group: analgesics, opioids, morphinan derivatives) in increasing doses for 14 weeks: 1-2 weeks - 0.212 mg/kg, 3-4 weeks - 0.225 mg/kg, 5-6 weeks - 0.252 mg/kg, 7-8 weeks - 0.260 mg/kg, 9-10 weeks - 0.283 mg/kg; 11-12 - 0.300 mg/kg, 13-14 weeks - 0.450 mg/kg. At the end of the fourteenth week of opioid exposure, ultrastructural changes in the epithelium of the mucous membrane of the gums, periodontium, and hemomicrovessels with the development of decompensation and pronounced dystrophic-destructive changes were established. With the long-term effect of an opioid analgesic, signs of karyorrhexis, segregation of nucleoli, spongiosis, apoptosis, violation of the integrity of intercellular contacts, as well as vacuole-like formations, which were a manifestation of focal necrosis of epitheliocytes, were revealed. The development of necrotic changes was caused by significant damage and destruction of organelles, as well as fragmentation or lysis of bundles of tonofilaments. The intercellular spaces were mostly expanded and uneven, which was caused by edematous phenomena. Fragmentation and destruction of periodontal collagen fibers, destructive changes in fibrocytes and fibroblasts were found in the periodontium. The translucency of the amorphous component of the intercellular substance of the connective tissue was determined. The ultrastructural reorganization of the cellular components of the periodontium was caused by vascular disorders of a systemic nature, which were manifested by the phenomena of dilatation, hemoptysis, sludge phenomenon, dystrophic changes in the endotheliocytes of hemocapillaries and venules, and the progression of sclerotic changes, which significantly disturbed the trophism of the periodontal tissues of rats.

UDC 611.7:615.8]:378.1.096

The current legislation of Ukraine emphasizes the need for effective professional training of future specialists, including new specialties in Ukraine, which include physical therapy. In this work, a comparative analysis of the available methods was carried out in human anatomy. Surface anatomy includes superficial anatomy, which uses physical examination, palpation, determination of the skeleton topography of organs, and bony landmarks on the surface of the human body. One of the means of optimizing the educational process for first-year students of a medical university studying in the specialty 227 - "Therapy and rehabilitation" is the formation of positive motivation when studying the section of the locomotor system, the indicative meaning of its parts and targeting the practical application of the acquired knowledge, which consists in the ability to find and use in practice certain important bone milestones - landmarks that can be examined visually or by palpation. This work presents an example of the methodology of researching bony landmarks of the body surface, in particular, the axial skeleton. It was determined that a consistent approach to the study of surface anatomy should be applied when training physical therapy specialists. The practical application of knowledge of bone landmarks on the surface of the human body is very important in the training of physical therapy specialists, as well as in the daily practice of a physiotherapist who assists patients with impaired functions of the locomotor system, as well as in complex polytraumas of the military state in Ukraine.

У чинному законодавстві України підкреслюється необхідність ефективної професійної підготовки майбутніх фахівців, в тому числі нових спеціальностей в Україні, до яких відноситься фізична терапія. В даній роботі проведено порівняльний аналіз наявних методів прижиттєвої анатомії людини. До прижиттєвої анатомії відноситься поверхнева анатомія, при якій використовується фізичний огляд, пальпація, визначення скелетотопії органів і кісткових орієнтирів поверхні тіла людини. Одним із засобів оптимізації навчального процесу для студентів першого курсу медичного університету, які навчаються за спеціальністю 227 - «Терапія та реабілітація» є формування позитивної мотивації при вивченні розділу опорно-рухового апарату, орієнтувального значення його частин і націленість на практичне застосування набутих знань, яке полягає у вмінні знаходити та використовувати на практиці окремих важливих кісткових віх - орієнтирів, які можуть бути обстежені візуально, чи за допомогою пальпації.
В даній роботі наведено приклад методики дослідження кісткових орієнтирів поверхні тіла, зокрема осьового скелета. Визначено, що при підготовці спеціалістів з фізичної терапії має бути застосований послідовний підхід до вивчення поверхневої анатомії. Практичне застосування знань кісткових орієнтирів поверхні тіла людини є дуже важливим при підготовці фахівців з фізичної терапії, а також у щоденній практиці фізіотерапевта, який надає допомогу пацієнтам з порушеними функціями опорно-рухового апарату, а також при складних політравмах воєнного стану в Україні.

611.92-055.1-071.3

Асиметрія є однією з основних характеристик людського організму, що передбачає неповну ідентичність правої та лівої половин тіла людини, пов’язану з особливостями їх анатомічної будови та топографії, іннервації, трофіки, функціональ-них навантажень тощо. Багато досліджень присвячено вивченню впливу на асиметрію тулуба та кінцівок умов праці та соціально-економічного статусу людини . Улан А., Шинкарук О. описують моторні асиметрії, як сукупність ознак нерівнозначності функцій правої і лівої половин тіла, кінцівок та обличчя у формуванні загальної рухової активності людини. При цьому автори наголошують на вираженій віковій динаміці моторної асиметрії, яка проявляється в дитячі роки, але найвищого рівня досягає в зрілому віці. Важливими чинниками розвитку функціональної асиметрії різні автори вважають «офісний синдром», гіподинамію, шкідливі звички та неадекватні фізичні навантаження.

Актуальність. Опіоїди характеризуються вираженою знеболюючою активністю, що пояснює їх широке застосування як анальгетиків у різних галузях медицини, особливо при важких травмах, пораненнях, оперативному втручанні, а також при захворюваннях, що супроводжуються вираженим больовим синдромом (злоякісні новоутворення, інфаркт міокарда). Значним недоліком їх вживання є висока імовірність розвитку не лише психологічної та фізичної залежності, а й поліорганної недостатністі, обумовленої як безпосереднім токсичним дією наркотику, і ураженням мікроциркуляторного русла систем організму.

Мета дослідження. Встановити особливості структурної організації піднижньощелепної залози на 21 добу експериментального опіоїдного впливу.
Матеріали та методи. Дослідження виконано на 15 статевозрілих, білих, щурах-самцях масою 220–250 г, віком 4,5–6 місяців. Тварин розподіляли на дві групи: експериментальна та контрольна. У експериментальній групі тваринам (10 щурів) внутрішньом’язово вводили опіоїдний анальгетик (налбуфін) за наступною схемою: І тиждень – 8 мг/кг, ІІ тиждень – 15 мг/кг, ІІІ тиждень – 20 мг/кг. Контролем слугували 5 щурів, яким вводили 0,9% розчин хлориду натрію в об’ємі 1 мл. Матеріалом дослідження були препарати піднижньощелепних залоз білих щурів. Дослідження були проведені в лабораторії електронної мікроскопії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

Результати дослідження. На 21 добу експериментального опіоїдного впливу у гістолоічних препаратах піднижньощелепної залози були виявлені дисциркуляторні зміни у судиному руслі та альтеративні процеси у паренхіматозних елементах органа. Ланки гемомікроциркуляторного русла були дилятовані у наслідок переповнення їх еритроцитами, та у меншій мірі нейтрофілами. Виявляли характерні ознаки стазу, а саме розташування еритроцитів у декілька рядів, склеювання, формування ними фігури монетного стовпчика.

Накопичення транссудату у стромі залози зумовило збільшення об’єму міжацинарної сполучної тканини, що вплинуло на форму ацинусів, щільність та організованість їх розташування. В основній речовині сполучної тканини спостерігали ознаки дифузного набряку з ацидофільно забарвленими, збільшеними в розмірі колагеновими волокнами. Базальні мембрани ацинусів були розволокненими та набряклими.

У кінцевих секреторних відділах серозні клітини мали дистрофічні зміни, їх контури були нечіткими, цитоплазма містила різного розміру вакуолі з просвітленою цитоплазматичною рідиною. Спостерігали окремі сероцити з ознаками некрозу, ядро таких клітин у наслідок каріопікнозу було зменшеним у розмірі та інтенсивно базофільним. У поодиноких сероцитах ядра не візуалізувались, цитоплазма фрагментувалась з подальшим повним руйнуванням.

Епітеліоцити внутрішньочасточкових проток зазнавали дистрофічних, некротичних та альтеративних змін. Вакуолі різної форми та розміру виповнювали цитоплазму базальної частини епітеліоцитів гранулярних проток, у результаті ядро в таких клітинах витіснялось до апікального полюса. Кількість секрету у просвіті проток збільшувалась.

Ознаки вакуольної дистрофії та розвиток некротичних змін виявляли у епітеліоцитах посмугованих проток, що характеризувались наявністю пікнотичних інтенсивно базофільних ядер, та розпадом цитоплазми на окремі фрагменти. Поодинокі некротизовані епітеліоцити злущувались у просвіт вивідних проток.

Висновки. Результати нашого дослідження виявили розвиток дистрофічних та некротичних змін структурних елементів піднижньощелепної залози, зокрема у епітеліоцитах внутрішньочасточкових та посмугованих проток, сероцитах, серозних клітинах та стромі залози, для судин гемомікроциркуляторного русла характерними були ознаки стазу.