У сучасному суспільстві проблема непліддя набула глобального розміру. Висока поширеність і широкий резонанс наслідків вивів непліддя за межі  медицини. Близько 70 % випадків непліддя в парах викликано трубним фактором. Зважаючи на невпинний ріст патології органів жіночої статевої системи, вивчення будови органів в нормі є вкрай важливим.

The issue of a detailed study of the morphological features of the uterus of a female white rat, which is normally bicornuate, is quite relevant given the possibility of using it as a model of the corresponding anomaly in humans.The purpose of the work is to study the morphological and topographic features of the uterus of a female white rat. Object and methods of research. The macro anatomy and syntopy of the uterus of 8 female white rats weighing 200-230 g aged 4.5-5 months were studied. The preparation of the abdominal cavity, followed by the study of syntopy and holotopy of the uterus was carried out. Further, the uterus was removed and its morphological features were studied, the measurements were performed using a caliper and weighing on electronic scales. Results. The female uterus is found to consist of two spurs that unite to form a common cervix in the pelvic cavity, and the spurs rise into the abdomen and their tops, along with the ovaries and twisted fallopian tubes, adjoin the lower poles of the kidneys. There is an asymmetry of uterine spurs: the right spur is 0.2 cm longer than the left one on average, but the outer diameter of the left spur exceeds the same size of the right one on average by 1 mm. The weight of the uterus averages 0.88 g, which is 0.38% of the total weight of the rat. Conclusions. Morphologically, the uterus of a female rat has significant similarities to such an anomaly as a bicornuate uterus in humans. There are some differences: the spurs of the rat uterus are considerable in length and extend beyond the pelvic cavity, while the uterus of a non pregnant woman lies only in the pelvic cavity. The ratio of uterine weight to the body weight of the female rat is 4.6 times higher than the same ratio in humans.

Застосування опіоїдів є ефективним методом лікування сильного та гострого болю, однак при їх неналежному використанні, окрім своїх потужних знеболюючих властивостей, опіоїди зумовлюють виникнення значних побічних ефектів. Початкові зміни в організмі людини, що спричинені вживанням наркотичних речовин (опіатів), виявляють у ротовій порожнині, зокрема, у слинних залозах. Наявність цілої низки невирішених питань щодо проблем структурної перебудови слинних залоз при вживанні наркотичних середників обумовило вибір тематики дослідження.

З метою розробки адекватної схеми медикаментозної корекції ушкоджень тканин пародонтального комплексу на тлі тривалої дії опіодного анальгетика налбуфін проведено експериментальні дослідження з використанням лікарських засобів пентоксифіліну і цефтріаксону. Дослідження проведено на щурах-самцях (24), які були розподілені на 3 групи. І група – контрольна. ІІ група – уведення щурам опіоїдного анальгетика у зростаючих дозах упродовж 10 тижнів, де початкова доза становила – 0,212 мг/кг, 9-10 тижні – 0,283 мг/кг. ІІІ група – уведення пентоксифіліну (7-10 тижні) і цефтріаскону (9-10 тижні) у дозуванні 2,86 мг на тлі 10-тижневого опіоїдного впливу (від 0,212 до 0,283 мг/кг). Для проведення гістологічних досліджень здійснювали забір фрагментів зубощелепного сегменту щурів, із застосуванням комплексної декальцинації твердих тканин зубного органа. Проведені мікроскопічні дослідження у тварин при 10-тижневій дії опіоїду вказували на виражені запально-дистрофічні зміни в тканинах пародонту, які проявлялися некротичними змінами у слизовій оболонці ясен, дистрофічним ушкодженням періодонту та судинними розладами. Медикаментозна корекція пентоксифіліном і цефтріаксоном на тлі десятитижневої дії опіоїду зумовлювала протективний вплив на мікроструктурну організацію тканин пародонту щурів. Хоча, повного відновлення структур пародонта у порівнянні з контролем не відбувалося, однак, застосування етіопатогенетичного лікування сприяло певній стабілізації проявів запального процесу. Результати досліджень свідчили, що застосування пентоксифіліну і цефтріаксону запобігало генералізованому прогресуванню дистрофічних змін у пародонті при довготривалій дії опіоїду, порівняно з виявленими патологічними змінами в тканинах пародонту у тварин за умов десятитижневого введення опіоїда без використання коригуючого впливу. 

Найважливіше значення в репродуктивній медицині належить народженню здорових дітей, що необхідно для продовження життя майбутніх поколінь та залежить від здоров’я матері – насамперед стану її репродуктивної системи. На жаль, згідно з недавніми дослідженнями ВООЗ, приблизно 8-10 % пар так чи інакше стикаються з проблемами, пов'язаними з фертильністю, а це означає, що близько 75 мільйонів пар у всьому світі страждають непліддям [1, 2]. Кожну секунду безплідна пара звертається за медичною допомогою [3]. В Україні налічується близько 20 % безплідних шлюбів, тобто це кожна п'ята сім'я в країні. Непліддя є однією з актуальних проблем, від якої сьогодні потерпає людство. Це одна із складних сучасних медичних, соціально-економiчних та демографічних проблем як для подружжя, так i для будьякої держави світу. Тому не дивно, що ВООЗ та ООН відносять проблему непліддя до хвороб людської цивілізації [4]. З численних наукових досліджень достовірно встановлено, що непліддя виникає під впливом значної кількості внутрішніх та зовнішніх чинників. Тому можна стверджувати, що непліддя в жінок є не самостійним захворюванням, а є поширеним поліетіологічним симптоматичним комплексом інших захворювань організму [5, 6, 7]. Серед усіхпричин жіночого непліддя в Україні трубно-перитонеальний фактор становить 20-30 %, а в Європі – до 75 % [8]. У низці випадків вказаний чинник є результатом запальних процесів, що призводять до повної або часткової непрохідності маткових труб, внаслідок облітерації чи перегинів їх стінок, які обумовлені перитубарними і/або яєчниковими зрощеннями [9]. Запальний процес маткових труб та очеревини розвивається під дією різноманітних мікробних чинників [10]. Особливу зацікавленість серед спеціалістів різного профілю, а першочергово – серед акушерів-гінекологів – викликає вплив надмірного вживання алкоголю та наркотичних середників на жіночу репродуктивну систему [11]. У закордонній літературі трапляються дані щодо порушення репродуктивних функцій, менструального циклу, розвитку менопауз, спричинених тривалим вживанням опіоїдів [12]. Надмірне вживання наркотичних засобів, поширеність наркозалежності, застосування сучасною медициною опіоїдів з лікувальною метою створює необхідність ретельного вивчення дії опіоїдів на організм осіб жіночої статі, насамперед, нак органи репродуктивної системи, оскільки незважаючи на успіхи, досягнені в діагностиці та лікуванні, жіноче непліддя є актуальною проблемою [13].