UDC 611.7:615.8]:378.1.096

The current legislation of Ukraine emphasizes the need for effective professional training of future specialists, including new specialties in Ukraine, which include physical therapy. In this work, a comparative analysis of the available methods was carried out in human anatomy. Surface anatomy includes superficial anatomy, which uses physical examination, palpation, determination of the skeleton topography of organs, and bony landmarks on the surface of the human body. One of the means of optimizing the educational process for first-year students of a medical university studying in the specialty 227 - "Therapy and rehabilitation" is the formation of positive motivation when studying the section of the locomotor system, the indicative meaning of its parts and targeting the practical application of the acquired knowledge, which consists in the ability to find and use in practice certain important bone milestones - landmarks that can be examined visually or by palpation. This work presents an example of the methodology of researching bony landmarks of the body surface, in particular, the axial skeleton. It was determined that a consistent approach to the study of surface anatomy should be applied when training physical therapy specialists. The practical application of knowledge of bone landmarks on the surface of the human body is very important in the training of physical therapy specialists, as well as in the daily practice of a physiotherapist who assists patients with impaired functions of the locomotor system, as well as in complex polytraumas of the military state in Ukraine.

У чинному законодавстві України підкреслюється необхідність ефективної професійної підготовки майбутніх фахівців, в тому числі нових спеціальностей в Україні, до яких відноситься фізична терапія. В даній роботі проведено порівняльний аналіз наявних методів прижиттєвої анатомії людини. До прижиттєвої анатомії відноситься поверхнева анатомія, при якій використовується фізичний огляд, пальпація, визначення скелетотопії органів і кісткових орієнтирів поверхні тіла людини. Одним із засобів оптимізації навчального процесу для студентів першого курсу медичного університету, які навчаються за спеціальністю 227 - «Терапія та реабілітація» є формування позитивної мотивації при вивченні розділу опорно-рухового апарату, орієнтувального значення його частин і націленість на практичне застосування набутих знань, яке полягає у вмінні знаходити та використовувати на практиці окремих важливих кісткових віх - орієнтирів, які можуть бути обстежені візуально, чи за допомогою пальпації.
В даній роботі наведено приклад методики дослідження кісткових орієнтирів поверхні тіла, зокрема осьового скелета. Визначено, що при підготовці спеціалістів з фізичної терапії має бути застосований послідовний підхід до вивчення поверхневої анатомії. Практичне застосування знань кісткових орієнтирів поверхні тіла людини є дуже важливим при підготовці фахівців з фізичної терапії, а також у щоденній практиці фізіотерапевта, який надає допомогу пацієнтам з порушеними функціями опорно-рухового апарату, а також при складних політравмах воєнного стану в Україні.

611.92-055.1-071.3

Асиметрія є однією з основних характеристик людського організму, що передбачає неповну ідентичність правої та лівої половин тіла людини, пов’язану з особливостями їх анатомічної будови та топографії, іннервації, трофіки, функціональ-них навантажень тощо. Багато досліджень присвячено вивченню впливу на асиметрію тулуба та кінцівок умов праці та соціально-економічного статусу людини . Улан А., Шинкарук О. описують моторні асиметрії, як сукупність ознак нерівнозначності функцій правої і лівої половин тіла, кінцівок та обличчя у формуванні загальної рухової активності людини. При цьому автори наголошують на вираженій віковій динаміці моторної асиметрії, яка проявляється в дитячі роки, але найвищого рівня досягає в зрілому віці. Важливими чинниками розвитку функціональної асиметрії різні автори вважають «офісний синдром», гіподинамію, шкідливі звички та неадекватні фізичні навантаження.

Актуальність. Опіоїди характеризуються вираженою знеболюючою активністю, що пояснює їх широке застосування як анальгетиків у різних галузях медицини, особливо при важких травмах, пораненнях, оперативному втручанні, а також при захворюваннях, що супроводжуються вираженим больовим синдромом (злоякісні новоутворення, інфаркт міокарда). Значним недоліком їх вживання є висока імовірність розвитку не лише психологічної та фізичної залежності, а й поліорганної недостатністі, обумовленої як безпосереднім токсичним дією наркотику, і ураженням мікроциркуляторного русла систем організму.

Мета дослідження. Встановити особливості структурної організації піднижньощелепної залози на 21 добу експериментального опіоїдного впливу.
Матеріали та методи. Дослідження виконано на 15 статевозрілих, білих, щурах-самцях масою 220–250 г, віком 4,5–6 місяців. Тварин розподіляли на дві групи: експериментальна та контрольна. У експериментальній групі тваринам (10 щурів) внутрішньом’язово вводили опіоїдний анальгетик (налбуфін) за наступною схемою: І тиждень – 8 мг/кг, ІІ тиждень – 15 мг/кг, ІІІ тиждень – 20 мг/кг. Контролем слугували 5 щурів, яким вводили 0,9% розчин хлориду натрію в об’ємі 1 мл. Матеріалом дослідження були препарати піднижньощелепних залоз білих щурів. Дослідження були проведені в лабораторії електронної мікроскопії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

Результати дослідження. На 21 добу експериментального опіоїдного впливу у гістолоічних препаратах піднижньощелепної залози були виявлені дисциркуляторні зміни у судиному руслі та альтеративні процеси у паренхіматозних елементах органа. Ланки гемомікроциркуляторного русла були дилятовані у наслідок переповнення їх еритроцитами, та у меншій мірі нейтрофілами. Виявляли характерні ознаки стазу, а саме розташування еритроцитів у декілька рядів, склеювання, формування ними фігури монетного стовпчика.

Накопичення транссудату у стромі залози зумовило збільшення об’єму міжацинарної сполучної тканини, що вплинуло на форму ацинусів, щільність та організованість їх розташування. В основній речовині сполучної тканини спостерігали ознаки дифузного набряку з ацидофільно забарвленими, збільшеними в розмірі колагеновими волокнами. Базальні мембрани ацинусів були розволокненими та набряклими.

У кінцевих секреторних відділах серозні клітини мали дистрофічні зміни, їх контури були нечіткими, цитоплазма містила різного розміру вакуолі з просвітленою цитоплазматичною рідиною. Спостерігали окремі сероцити з ознаками некрозу, ядро таких клітин у наслідок каріопікнозу було зменшеним у розмірі та інтенсивно базофільним. У поодиноких сероцитах ядра не візуалізувались, цитоплазма фрагментувалась з подальшим повним руйнуванням.

Епітеліоцити внутрішньочасточкових проток зазнавали дистрофічних, некротичних та альтеративних змін. Вакуолі різної форми та розміру виповнювали цитоплазму базальної частини епітеліоцитів гранулярних проток, у результаті ядро в таких клітинах витіснялось до апікального полюса. Кількість секрету у просвіті проток збільшувалась.

Ознаки вакуольної дистрофії та розвиток некротичних змін виявляли у епітеліоцитах посмугованих проток, що характеризувались наявністю пікнотичних інтенсивно базофільних ядер, та розпадом цитоплазми на окремі фрагменти. Поодинокі некротизовані епітеліоцити злущувались у просвіт вивідних проток.

Висновки. Результати нашого дослідження виявили розвиток дистрофічних та некротичних змін структурних елементів піднижньощелепної залози, зокрема у епітеліоцитах внутрішньочасточкових та посмугованих проток, сероцитах, серозних клітинах та стромі залози, для судин гемомікроциркуляторного русла характерними були ознаки стазу.

Наше дослідження стосується тривалого впливу налбуфіну (опіоїду) на стан ендотеліоцитів судин гемомікроциркуляторного русла ободової кишки на субмікроскопічному рівні. Результати експериментального дослідження свідчать, що тривалий вплив опіоїду призводить до дезорганізації ендотеліоцитів на субмікроскопічному рівні вже через 2 тижні експерименту і наростають впродовж наступних термінів дослідження. Зокрема, виявляли збільшені, неправильної форми ядра ендотеліоцитів, набряк цитоплазми з пошкодженими органелами, базальна мембрана була потовщена, що є підгрунтям для погіршення кровопостачання досліджуваного органу та розвитку кишкової патології.
Ключові слова: ендотеліоцити, ультраструктура, ободова кишка, налбуфін, експеримент.
Abstract. The research is about the prolonged exposure to the nalbuphine (opioid) on the endotheliоcytes of the vessels of the haemomicrocirculatory bed of colon at the submicroscopic level. The results of the investigation show that the prolonged opioids exposure leads to disorganization of endotheliocytes at the submicroscopic level already after 2 weeks of the experiment and grew over the next periods of the investigation. Specifically, we observed enlarged, irregularly shaped of endotheliocytes nuclei, their cytoplasm swollen and organelles are damaged in it, the basement membrane thickened, that plays an important role in the interruption of the blood supply to examined organ and development of intestinal pathology.
Key words: endotheliocytes, ultrastructure, colon, nalbuphine, experiment.

Демографічна криза в Україні є соціально-медичною проблемою, що обумовлена соціально-економічними факторами, наслідками пандемії COVID-19, яка продовжується в умовах війни. Пандемія COVID-19 глибоко вплинула на життя населення планети. Захворювання має широкий спектр наслідків на здоров’я людини, в тому числі і на жіночу репродуктивну функцію.