УДК 615.273.3:616.62:577.151.042]-055.1

У клініці антипроліферативну активність мітоміцину С використовують для запобігання утворенню рубців у тканинах, оскільки рубцеві зміни є одним з ускладнень при оперативних втручаннях. В урології досить часто трапляються стриктури уретри, це, зокрема, пов’язано з катетеризацією, трансуретальною хірургією, інфекцією сечовивідних шляхів і травмами. Рецидиви після невдалої уретро-пластики становлять 18–40 %.Мета дослідження – вивчити вплив мітоміцину С на Са2+,Mg2+-АТФазну активність плазматичної мембрани та ендоплазматичного ретикулума лімфоцитів периферичної крові.Методи дослідження. Дослідження проводили на лімфоцитах периферичної крові практично здоро-вих чоловіків, оскільки лімфоцити вважають “метаболічним дзеркалом” організму і вони оперативно реа-гують на всі зовнішні та внутрішні впливи. Визначали загальну Са2+,Mg2+-АТФазну активність лімфоцитів крові при 37 °С в інкубаційному середовищі такого складу (мМ): 150 KCl; 0,05 CaCl2; 5 МgCl2; 5 АТФ; 1 NaN3 (інгібітор мітохондріальної АТФази); 1 оуабаїн (інгібітор Nа+,К+-АТФази); 20 Hepes-Трис-буфер (рН=7,4). Для розділення загальної Ca2+,Mg2+-АТФазної активності на компоненти, такі, як тапсигаргінонечутлива Ca2+,Mg2+-АТФаза плазматичної мембрани (ПМ) і тапсигаргіночутлива Ca2+,Mg2+-АТФаза ендоплазматич-ного ретикулума (ЕПР), до стандартного Ca2+- та Mg2+-вмісного середовища інкубації додавали інгібітор Ca2+,Mg2+-АТФази ЕПР – тапсигаргін (0,1 мкМ). Результати й обговорення. При дії різних концентрацій мітоміцину С величина Ca2+,Mg2+-АТФазної активності ПМ дозозалежно зростала і найвищою була при концентрації 10-3 М – (3,98±0,42) мкмоль Рі /хв на 1 мг протеїну (р<0,05), тобто в 1,36 раза. Тапсигаргіночутлива компонента Ca2+,Mg2+-АТФази лімфо-цитів у контролі становила (2,19±0,27) мкмоль Рі /хв на 1 мг протеїну, а зі збільшенням концентрації мі-томіцину C у середовищі інкубації вона зросла до (2,97±0,29) мкмоль Рі /хв на 1 мг протеїну (р<0,05), тобто в 1,35 раза. Початкова максимальна швидкість гідролізу АТФ Ca2+,Mg2+-АТФазами ПМ та ЕПР лімфоцитів при дії 10-3 М мітоміцину С збільшилася в 1,3 раза. Висновки. Зростання Сa2+,Mg2+-ATФазної активності плазматичної мембрани й ендоплазматичного ретикулума при дії мітоміцину С свідчить про те, що він може запобігати перевантаженню цитозолю іонами кальцію і, таким чином, інгібувати проліферативні процеси та утворення стриктур. Активність Сa2+,Mg2+-ATФаз ПМ та ЕПР лімфоцитів крові підвищується за рахунок збільшення числа обертів ензиму, але не через зростання афінності до субстрату.

УДК 612.616.2:616.697

Чоловічий фактор непліддя становить майже 50% усіх неплідних пар. Важливим чинником, який впливає на якість сперми та відіграє суттєву роль у репродуктивному процесі чоловіків, є іони кальцію (Са2+). Ca2+, як внутрішньоклітинний та універсальний вторинний месенджер, має вирішальне значення для максимальної рухливості сперматозоїдів, їх гіперактивації, акросомної реакції, хемотаксису та процесів запліднення. Метою роботи було вивчення активностей Ca2+,Mg2+-АТФаз сперматозоїдів інфертильних чоловіків при ідіопатичному неплідді та супутній аутоімунній патології суглобів. Діагностика неплідності проводилася на амбулаторно- му етапі згідно зі стандартами Європейської асоціації урологів та ВООЗ. 53 чоловікам (група 1) встановлений діагноз «ідіопатичне непліддя», обу- мовлене олігоастенозооспермією. Водночас у 27 неплідних чоловіків, обсте- жених у ревматологічному відділенні, встановлений діагноз «ревматоїдний артрит» (група 2). Виявлено, що активність тапсигаргін-резистентної ком- поненти Ca2+,Mg2+-ATФази сперматозоїдів здорових чоловіків становить (9,2±1,1) нмоль Рі /хв на 1 мг протеїну. У пацієнтів з ідіопатичним непліддям, обумовленим олігоастенозооспермією, тапсигаргін-резистентна компонента Ca2+,Mg2+-ATФази була нижчою в 2,2 раза порівняно з нормозооспермічни- ми зразками (р<0,001). У неплідних чоловіків з аутоімунною патологією суглобів Са2+,Mg2+-ATФазна активність сперматозоїдів статистично достовірно відрізнялась від контрольної групи та становила (3,8±0,4) нмоль Рі /хв на 1 мг протеїну, тобто знижувалась у 2,4 раза щодо контрольних значень (р<0,001). У чоловіків із нормозооспермією рухливість сперматозоїдів ста- новить (50,7±5,2) %, при ідіопаптичній неплідності – (31,4 ±5,6)%, а при неплідді у поєднанні з аутоімунною патологією суглобів – (42,2±5,2)%. Встановлено прямий вірогідний кореляційний зв’язок між активністю тапсигаргін-резистентної компоненти Ca2+,Mg2+-ATФази сперматозоїдів та рухливістю сперматозоїдів (r = 0,55; р<0,05).

Зростання Сa2+,Mg2+-ATФазної активності плазматичної мембрани й ендоплазматичного ретикулума при дії мітоміцину С свідчить про те, що він може запобігати перевантаженню цитозолю іонами кальцію і, таким чином, інгібувати проліферативні процеси та утворення стриктур. Активність Сa2+,Mg2+-ATФаз ПМ та ЕПР лімфоцитів крові підвищується за рахунок збільшення числа обертів ензиму, але не через зростання афінності до субстрату.

 Our results on the action of mitomycin C in the treatment of urethral stricture indicate an additional effect on the regulatory system of the cell, in particular, disruption of the arginase / NO-synthase system of blood lymphocytes, leading to an imbalance of lymphocyte regulatory systems and NO regulatory function. Decreased H 2O2-induced iNOS activity by mitomycin C suggests that these antibiotics may prevent NO overproduction in blood lymphocytes. Nitric oxide, which is produced in excess in pathological conditions of the body, has a pronounced cytotoxic effect due to the formation of peroxynitrite – a product of the interaction of NO and superoxidanion-radical, capable of destroying almost all components of the cell. It is likely that one of the mechanisms of action of mitomycin C is a decrease in hyperproduction of NO.