Метою дослідження було визначити роль СОХ-2 у розвитку та прогресуванні молекулярних підтипів інвазивного протокового раку грудної залози шляхом порівняння ступеня експресії СОХ-2 при різних клініко-патологічних прогностичних параметрах.
Матеріали та методи. Проведене комплексне морфологічне, в тому числі імуногістохімічне дослідження 193 випадків інвазивного протокового раку грудної залози. Загальногістологічна обробка зразків виконувалася відповідно до стандартної методики. Імуногістохімічні дослідження для COX-2, ER, PR, c-erbB2, Ki-67 проводилися відповідно до протоколу виробника з необхідними контролями. Ступінь злоякісності визначався
за модифікованою схемою P. Scarff, H. Bloom і W. Richardson. Експресію COX-2 оцінювали напівкількісно за допомогою системи підрахунку Histoscore у 86 випадків. Імунореактивний показник визначали як добуток позитивних клітин та інтенсивності забарвлення зі значенням від 0 до 12. Розподіл пухлин зі слабкою або сильною експресією COX-2 визначався на рівні граничного показника 6. Порівняння ступеня експресії COX-2 при різних клініко-патологічних параметрах оцінювали за допомогою критерію Пірсона χ2. Для всіх видів аналізу відмінності вважали достовірними при р<0,05.
Результати. Імуногістохімічне дослідження показало надмірну експресію пухлинними клітинами COX-2 у 53,49 [42,95-63,87] % випадків інвазивного протокового раку грудної залози, переважно у пацієнток пременопаузального віку. Підвищена експресія СОХ-2 визначалася в пухлинах з метастазами в реґіонарні лімфатичні вузли (53,66 66 [38,46-68,52] % - 63,64 [34,52-88,13] %), великим розміром (73,81 [59,63-85,82] % - 85,71 [52,74-99,97] %), запущеною клінічною стадією (65,12 [54,78-74,78] %), з низьким ступенем диференціації G3 (80,95 [61,88-94,45] %), негативним статусом ER та надмірною експресією HER-2/neu. Надмірна експресія COX-2 переважала у віці до 50 років (69,23 [54,04-82,54] %), у хворих з потрійно-негативним фенотипом карциноми (75,00 [54,26-91,01] %) та Her2/neu+ фенотипом інвазивного протокового раку грудної залози (73,68 [52,19-90,47] %).
Висновки. Надекспресія СОХ-2 була пов’язана з такими чинниками несприятливого прогнозу, як молодий вік пацієнток, метастатичне ураження лімфатичних вузлів, великі розміри пухлини, низький ступінь диференціації G3, негативний статус ER та гіперекспресія HER-2/neu, і асоціюється зі збільшенням ризику виникнення рецидивів хвороби, прогресуванням пухлинного процесу, збільшенням ризику смерті. Надмірна експресія COX-2 може бути ознакою агресивного фенотипу з метастатичним потенціалом, залежати від гормонального статусу і бути корисною як прогностичний біомаркер інвазивного протокового раку грудної залози.
Ключові слова: інвазивний протоковий рак грудної залози, експресія COX-2, чинники прогнозу.
Метою дослідження було визначити роль Е-кадгерину у розвитку та прогресуванні молекулярних підтипів інвазивного протокового раку грудної залози шляхом оцінки експресії Е-кадгерину при різних клініко-патологічних прогностичних параметрах.
Матеріали та методи. Проведене комплексне морфологічне, в тому числі імуногістохімічне дослідження 193 випадків інвазивного протокового раку грудної залози з визначенням молекулярного фенотипу. Загальногістологічна обробка зразків виконувалася відповідно до стандартної методики. Імуногістохімічні дослідження для Е-кадгерину, ER, PR, c-erbB2, Ki-67 проводилися відповідно до протоколу виробника з необхідними контролями. Ступінь злоякісності визначався за модифікованою схемою P. Scarff, H. Bloom і W. Richardson. Експресію Е-кадгерину оцінювали напівкількісно у 86 спостереженнях за допомогою системи підрахунку Qureshi. Порівняння експресії Е-кадгерину при різних клініко-патологічних параметрах оцінювали за допомогою критерію Пірсона χ2. Для всіх видів аналізу відмінності вважали достовірними при р<0,05.
Результати. Експресія Е-кадгерину в тканині протокового раку грудної залози значно нижча за наявності метастазів у лімфатичні вузли, ніж без метастатичного ураження лімфатичних вузлів (χ2 = 4,55, р=0,031). Низька експресія Е-кадгерину чи її відсутність асоціювалася з пухлинами pT3,
3 клінічною стадією захворювання, зі ступенями злоякісності G2 i G3. Втрата експресії Е-кадгерину має несприятливе прогностичне значення. Експресія Е-кадгерину асоціюється з молекулярним типом інвазивної протокової карциноми грудної залози. Висока експресія Е-кадгерину була поширеною в ER-позитивних пухлинах люмінального А фенотипу і визначалася у пацієнток як пременопаузального, так і постменопаузального віку, що вказує на те, що ER-позитивна експресія може брати участь у регуляції експресії E-кадгерину. Низька пухлинна активність клітин інвазивного протокового раку грудної залози люмінального підтипу супроводжується підвищенням адгезивних властивостей цих клітин за рахунок високого рівня експресії Е-кадгерину. Е-кадгерин вважається незалежним маркером потрійно-негативного раку грудної залози і характеризується несприятливим прогнозом і короткою тривалістю життя хворих. Потрійно-негативний рак асоціювався з достовірним переважанням пацієнток з низькою і негативною експресією Е-кадгерину (р=0,011).
Висновки. Таким чином, Е-кадгерин є потужним пухлинним супресором раку грудної залози. Відповідно до цієї ролі в прогресуванні раку грудної залози, було виявлено, що часткова або повна втрата експресії Е-кадгерину корелює з несприятливим прогнозом у пацієнтів.
Ключові слова: інвазивний протоковий рак грудної залози, експресія Е-кадгерину, прогноз.