Introduction. The COVID-19 pandemic and the war in Ukraine pose new challenges for the state, society, and all areas of operation, including higher education and healthcare systems.

Aim. The aim of this research was to study the impact of the COVID-19 pandemic and martial law on the socio-psychological aspects of the activities of physicians(pharmacists)-specialists and the opinion of physicians(pharmacists)-specialists on the quality of postgraduate education, namely, ATC (advanced training courses) at Danylo Halytsky Lviv National Medical University.

Methods. The study uses the sociological method, methods of the systemic approach, structural-logical and medical-statistical analysis.

Results. The study was conducted in 2024. The healthcare reform in Ukraine contributed to the increase in the satisfaction of medical workers with the nature of work, working conditions, workplace, and especially the remuneration system – from 32.20±1.63% to 69.56±2.12%.

According to respondents, the impact of the COVID-19 pandemic caused a deterioration in the nature of work, the remuneration system, the work regime and its conditions, and at the same time, improved information in the industry, the workplace, financing and increased levels of provision of medical institutions.

According to the study results, the war’s impact caused a deterioration in the nature of work, conditions, regime, labor organization and remuneration system.

The improvement in the quality of postgraduate education is evidenced by the increase in the level of student satisfaction with the level of theoretical knowledge obtained and practical skills acquired.

Conclusions. Difficult working conditions caused by emergencies are not obstacles but new challenges in improving the quality of higher medical education in general and postgraduate education in particular.

Вступ. Через пандемію COVID-19 та війну в Україні постали нові виклики перед державою, суспільством та в усіх сферах діяльності, зокрема і в системі вищої освіти та охорони здоров’я.

Мета. Метою цього дослідження було вивчення впливу пандемії COVID-19 та воєнного стану на соціально-психологічні аспекти діяльності лікарів (провізорів)-спеціалістів та на їхню думку щодо якості післядипломної освіти, а саме – курсів підвищення кваліфікації (КПК) у Львівському медичному університеті (ЛНМУ) імені Данила Галицького.

Методи. У роботі застосовано соціологічний метод, методи системного підходу, структурно-логічного та медико-статистичного аналізу.

Результати. Дослідження було проведене у 2024 році. Реформа охорони здоров’я в Україні сприяла зростанню задоволеності медичних працівників характером роботи, умовами праці, робочим місцем, а найбільше – системою оплати праці – (32.20±1.63 % – 69.56±2.12 %).

Вплив пандемії COVID-19, на думку респондентів, зумовив погіршення характеру роботи, системи оплати праці, режиму праці та її умов, і водночас вплинув на поліпшення стану інформації у галузі, робочих місць, фінансування та зростання рівнів забезпечення медичних закладів.

Вплив війни, за результатами дослідження, також спричинив погіршення характеру роботи, умов, режиму, організації та системи оплати праці.

Про підвищення рівня якості післядипломної освіти свідчать зростання задоволеності слухачів рівнем отриманих теоретичних знань та набутих практичних навичок.

Висновки. Важкі умови праці, спричинені надзвичайними станами, стають не перешкодою, а новими викликами в процесі підвищення рівня якості вищої медичної освіти загалом та післядипломної освіти зокрема.

УДК: 616.53-002.25:615.03:615.262

Мета. Вивчення питання фармацевтичної опіки пацієнтів із акне при застосуванні системних ретиноїдів.

Матеріал і методи. Використано методи: системного підходу, бібліографічний, анкетного опитування, статистичний, фармакоекономічної оцінки. Об'єкти дослідження: релевантні інформаційні потоки; чинні стандарти фармакотерапії, інструкції для медичного застосування ізотретиноїну Державного реєстру лікарських засобів України (n=4), 14-й випуск Державного формуляру лікарських засобів; анкети пацієнтів із акне, які застосовують системні ретиноїди (n=53); цінові пропозиції аптек для лікарських засобів ізотретиноїну та лабораторій для дослідження печінкових проб і визначення рівня ліпідів. Предмет дослідження: належна фармацевтична опіка пацієнтів із акне при застосуванні системних ретиноїдів.

Результати й обговорення. Результати анкетного опитування засвідчили, що, незважаючи на високу обізнаність, практика дотримання пацієнтами рекомендацій, пов'язаних із застосуванням ізотретиноїну, потребує оптимізації, зокрема шляхом фармацевтичної опіки, яку, за оцінками пацієнтів, було надано лише у 30,2% (95ДІ: 18,3-44,3%) випадків. У результаті аналізу чинних нормативно-правових документів визначено 6 основних керунків, що включають 10 ключових меседжів фармацевтичної опіки. Із огляду на вкрай низький рівень належного виконання Програми запобігання вагітності при застосуванні системних ретиноїдів (3,7%; 95ДІ: 0,1-19,0%) та серйозність наслідків нехтування рекомендаціями (тератогенна дія), фармацевтична опіка, на нашу думку, повинна включати питання ефективної контрацепції та проведення тестів на вагітність шляхом не лише інформування, а й пошуку та задіяння інших стратегій підвищення дотримання рекомендацій пацієнтками. Вважаємо, що обговорення із пацієнтом витрат на фармакотерапію системними ретиноїдами (за результатами нашого дослідження - від ₴ 17919,20 до ₴ 25307,50), окрім вартості ізотретиноїну (від ₴ 15417,20 до ₴ 21550,00), повинно включати витрати на проведення лабораторного контролю печінкових проб (від ₴ 1530,00 до ₴ 2340,00), ліпідограми (від ₴ 972,00 до ₴ 1417,50) та задоволення низки інших індивідуальних потреб пацієнта.

Висновки. Вивчення питання фармацевтичної опіки при застосуванні системних ретиноїдів дозволило визначити основні керунки (n=6) та ключові меседжі (n=10), на які можуть орієнтуватися фармацевти під час професійної комунікації з пацієнтами із акне, що дає змогу підвищити ефективність та безпечність фармакотерапії.

УДК: 615.03:615.15:615.859

Мета. Збір, аналіз та стандартизація практичних функцій клінічного фармацевта у вітчизняних та закордонних стаціонарних закладах охорони здоров'я, а також визначення бар'єрів на шляху ширшої інтеграції послуг клінічної фармації в Україні.

Матеріали і методи. Використано методи: системного підходу, бібліографічний, стандартизації, анкетного опитування, груповий метод експертних оцінок, структурно-логічний, аналітично-порівняльний, комп'ютерного опрацювання даних, моделювання. Об'єкти дослідження: протоколи анкетного опитування вітчизняних клінічних фармацевтів (n=22); закордонні стандарти професійної діяльності клінічного фармацевта (n=7); досвід впровадження послуг клінічної фармації закордоном (n=7). Предмет дослідження: функціональні обов'язки клінічного фармацевта.

Результати й обговорення. Результати анкетного опитування засвідчили, що практичні функції клінічних фармацевтів у вітчизняних стаціонарних закладах охорони здоров'я далеко не обмежуються визначеним законодавством адмініструванням антимікробних засобів, а поширюються також на практичну реалізацію 26 додаткових функцій. Розроблено авторську модель стандартизації, яка дала можливість виокремити 13 груп професійних функціональних обов'язків вітчизняних клінічних фармацевтів, у межах надання послуг клінічної фармації. Встановлено, що найпоширенішими є 2 групи функціональних обов'язків: управлінсько-стратегічні (20,2%) та пов'язані із контролем та моніторингом (15,5%). За результатами аналізу та оцінки закордонних професійних стандартів та практик, виокремлено 20 груп функціональних обов'язків, які реалізуються виконанням 160 різноманітних функцій, що забезпечують повний спектр послуг клінічної фармації в умовах стаціонару. Розширення послуг клінічної фармації в Україні наразі обмежене: відсутністю відповідних законодавчих та нормативних актів, які б сприяли наданню в повному обсязі клініко-фармацевтичної опіки хворим; наявними ресурсами; рівнем фахової підготовки фахівців; відсутністю національних чи співпраці з міжнародними фаховими асоціаціями та товариствами клінічної фармації.

Висновки. Розроблена модель стандартизації функцій клінічного фармацевта в закладі охорони здоров'я, дозволила систематизувати основні групи функціональних обов'язків, які дозволяють забезпечувати весь спектр послуг клінічної фармації в умовах стаціонару. Подальша інтеграція клінічного фармацевта у вітчизняну охорону здоров'я, як рівноправного та невід'ємного учасника мультидисциплінарної команди фахівців, можлива за умов створення відповідних законодавчих та нормативних актів і розвитку та оптимізації вітчизняної клініко-фармацевтичної освіти на всіх рівнях.

Aim. Collection, analysis, and standardization of practical functions of a clinical pharmacist in national and foreign inpatient health care facilities, as well as identification of barriers during the integration of clinical pharmacy services in Ukraine.

Materials and Methods. The applied methods include a systematic approach, bibliographic, standardization, group method of expert evaluations, structural-logical, analytical-comparative, computer data processing, and modeling. The object of research: survey protocols of national clinical pharmacists (n=22); international standards of professional activity for clinical pharmacists (n=7); experience of implementing clinical pharmacy services abroad (n=7). Research subject: functional responsibilities of clinical pharmacists.

Results and Discussion. The results of the survey revealed that the practical functions of clinical pharmacists in national healthcare facilities extend far beyond the administration of antimicrobial agents as defined by legislation. They also encompass the practical implementation of 26 additional functions. An original standardization model was developed, which enabled the identification of 13 groups of professional functional responsibilities of national clinical pharmacists within the provision of clinical pharmacy services. It was established that the most common are 2 groups of functional responsibilities: managerial/strategic (20.2%) and related to control and monitoring (15.5%). Based on the analysis and evaluation of international professional standards and practices, 20 groups of functional responsibilities were identified, which are implemented through the realization of 160 different functions, ensuring a comprehensive range of clinical pharmacy services in hospital settings. The expansion of clinical pharmacy services in Ukraine is currently limited by several factors: the absence of appropriate legislative and regulatory acts that would facilitate the provision of full clinical and pharmaceutical care to patients; available resources; the level of professional training of specialists; the absence of national association and the lack of collaboration with international professional associations or societies in clinical pharmacy.

Conclusions. The developed model for standardizing the functions of clinical pharmacists in healthcare facilities has allowed systematic categorization of the main groups of functional responsibilities, enabling the provision of a full spectrum of clinical pharmacy services in hospital settings. Further integration of the clinical pharmacist into national health care, as an equal and integral member of a multidisciplinary team of specialists, is possible under the conditions of the creation of relevant legislative\regulatory acts and the development or optimization of national clinical pharmaceutical education at all levels.

Підручник англійською мовою, містить основні положення сучасного акушерства та гінекології. Висвітлені провідні чинники розвитку акушерських ускладнень та гінекологічних захворювань, сучасні прагматичні алгоритми профілактики, діагностики та лікування різноманітної патології.