УДК 378+174) / (347.77+347.77.028.4)] 001.8 (477.83)

 Завданнями аспіранта є оволодіння теоретичними знаннями, практичними навичками та вміннями щодо стратегії планування, організації та тактики досліджень; чинного законодавства та наказів ЗВО щодо академічної доброчесності і протидії плагіату. За п’ятирічний період (2017-2021рр) в ЛНМУ здійснено 8795 перевірки, зокрема первинну експертизу на наявність академічного плагіату 7535 наукових та навчально методичних праць. Порушення академічної доброчесності до моменту затвердження до публікації констатовано у 1311 працях (14,9% загальної вибірки, 17,4% первинної експертизи фахових статей та тез доповідей), що було підставою до їх відхилення. Антиплагіатне забезпечення, що встановлене і функціонує у ЗВО відповідає сучасним критеріям та є адекватним щодо проведення перевірки кириличних та латинсько абеткових наукових текстів. Для проведення первинної перевірки дисертаційних робіт щодо виявлення академічного плагіату застосовується алгоритмічна логічна функціональна послідовність антиплагітної експертизи дисертацій та авторефератів з проведенням аналізу відсотку унікальності тексту методом шингла з оптимізованими налаштуваннями параметрів глибокого пошуку та глибокою перевіркою програмами “Unichek”, “Plagiarism Detector Pro v. 1092” тощо з подальшою породільною перевіркою та встановленням відсотку унікальності тексту вільнодступною програмою “AdvegoPlagiatus”. Перевірка статей у фахові журнали та тез доповідей здійснюється “Plagiarism Detector Pro v. 1092.”, “Viper”, “AntiPlagiarism.NET”, “AdvegoPlagiatus” з урахуванням методичних рекомендацій МОН України, технічних аспектів оптимізації затрат часу та обсягу представленого на експертизу матеріалу. Перехресна експертиза сумнівних наукових матеріалів (тез доповідей, статей та /або їх фрагментів) у таких випадках здійснюється із залученням онлайн-ресурсу Be1ru. Перевірка статей в репозитарії та порівняльний семантичний аналіз виконується за  допомогою ліцензованого ПЗ «Plagiarism Detector Pro», “AntiPlagiarism.NET”, вільнодоступного “ЕТХТ Антиплагіат”. Об’єднана навчальна дисципліна «Інформаційне забезпечення, академічна доброчесність і етика наукових досліджень» є основною для підготовки здобувачів освітньо-наукового ступеня доктора філософії на третьому рівні вищої освіти, спрямованою на здобуття аналітичних компетентностей, гнучких навичок “soft skills”, необхідних під час планування і виконання дисертаційного дослідження та забезпечення адекватної комунікації у сфері наукової спільноти. Ознайомлення науково- педагогічних, наукових та інших працівників та студентів університету з документами, що унормовують запобігання академічного плагіату та встановлюють відповідальність за академічний плагіат здійснюються шляхом формування, видання та розповсюдження методичних матеріалів із визначенням вимог щодо належного оформлення посилань на використані у наукових і навчальних працях та введення до освітніх програм і навчальних планів підготовки фахівців з вищою освітою навчальних дисциплін, що забезпечують формування загальних компетентностей з дотримування етичних норм і принципів, коректного менеджменту інформації при роботі з первинними та вторинними інформаційними ресурсами та об′єктами інтелектуальної власності; розміщення на веб-сайтах періодичних видань університету етичних норм публікації та рецензування статей.

УДК: 616.13/.16-018.74

Анотація. Наявність деформації епоніхеального краю нігтьової пластини, його “скручення”, зазубреностей, спікул, крайових ділянок розшарування й оніхолізису свідчить про значну ймовірність виникнення рецидиву вростання та є показами до виконання локальної матриксектомії. Скручений ніготь або кліщеподібний ніготь (pincer nail), а також шатроподібна деформація нігтя являють собою дистрофічні вроджені або набуті деформації, при яких краї нігтьової пластини “скручуються” або відбувається перегинання нігтя по всій довжині з вторинною компресією м’яких тканин. У статті ретро- та проспективно проаналізовано за п'ятирічний період 469 випадків деструктивних гнійно-некротичних поверхневих хронічних, комбінованих та поєднаних уражень дистальних відділів пальців кисті та стопи у хворих, віком 14-95 років (367чоловіків та 102 жінки), прооперованих у хірургічних відділеннях комунальної 4 міської лікарні, клінічних поліклінік No2 і No5 м. Львова. Виявлена залежність між даними анамнезу, клінічними проявами (y=16,9 p<0,05, r=0,7), а також поширеністю уражень мікозом шкіри та нігтьових пластин з артеріальною патологією (y=15,5, P<0,05, r=+0,8), яка корелює з віком пацієнтів. Вдосконаленометоди хірургічного лікування шатроподібної деформації, піднігтьового гіперкератозу та оніхогрифозу з рецидивуючою інкарнацією або без вростання з урахуванням патогенезу та морфогенезу деструктивного ускладненого
поліоніхомікозу. Авторський спосіб хірургічного лікування базується на послідовному виконанні двобічної блокоподібної епоніхектомії, оніхектомії, передньої матриксектомії з закриттям дефекту ложа фрагментом шкірних покривів пучків пальця, чим забезпечується патогенетично обгрунтована елімінація деформації нігтьової пластини та ложа з одномоментною ліквідацією інкарнації нігтя. Вогнища оніхолізису та деструкції гіперкератозу, які призводять до вторинного оніхолізису, відшарування нігтьової пластини та вторинної інкарнації (χ2=15,23, р<0,0211) обгрунтовують доцільність малотравматичної оніхоектомії з одноетапним послідовним видаленням дерматофітоми і крайовою резекцією росткової зони зі зміненими епоніхеальними тканинами. Констатовано, що виникнення скрученого нігтя або кліщеподібного нігтя (pincer nail), а також шатроподібної деформації нігтьової пластини морфогенетично асоціюється з деформацією нігтьового ложа, розшаруванням нігтя, вогнищевим оніхолізисом, серединною каналікулярною дистрофією та оніхорексисом, що нерідко детермінує двостороннє вростання нігтьової пластини. Авторський спосіб хірургічного лікування базується на послідовному виконанні двобічної блокоподібної епоніхектомії, оніхектомії, передньої матриксектомії з закриттям дефекту ложа фрагментом шкірних покривів пучки пальця, чим забезпечується патогенетично обгрунтована елімінація деформації нігтьової пластини та ложа з одномоментною ліквідацією інкарнації нігтя.

 Метою даного дослідження було проведення порівняльного аналізу діагностичної цінності комплексної ультрасонографії у режимах 2В і 3D з використанням опцій кольорового доплерівського картування, імпульсно-хвильової доплерометрії, енергетичного доплеру при верифікації поліпів ендометрія у пацієнток репродуктивного віку та результатів патоморфологічних досліджень і визначення критеріїв диференційованого підходу до проведення гістероскопії у жінок з вказаною патологією на підставі аналізу даних джерел сучасної наукової медичної літератури та власних спостережень. 152 пацієнткам репродуктивного віку (середній вік – 33±5,4 року) проведена комплексна трансвагінальна ультрасонографія у проліферативну фазу менструального циклу (на 5-7-й день) , а при потребі також у секреторну фазу (на 20-22-й день) у режимах 2В і 3D з використанням опцій кольорового доплерівського картування, енергетичного доплера, імпульсно-хвильової доплерометрії, а також фракційне діагностичне вишкрібання або біопсія ендометрія під контролем гістероскопії. Під час гістологічного дослідження були верифіковані у 107 (70,39%) хворих залозисті (функціонального, базального типу) та у 45 (29,61%) жінок фіброзні поліпи ендометрія. Пацієнтки були ретроспективно розподілені на дві клінічні групи. Основну групу склали 76 хворих з патогістологічно верифікованими поліпами ендометрія, які скаржилися на неплідність або на невиношування вагітності. До основної клінічної групи не увійшли жінки з трубноперитонеальною формою непліддя. У групу порівняння включили 76 пацієнток з патоморфологічно діагностованими поліпами ендометрія , які в анамнезі не мали розладів репродуктивної функції або невиношування вагітності. При проведенні порівняльного аналізу діагностичної цінності комплексної ультрасонографії та результатів патоморфологічного дослідження для верифікації поліпів ендометрія у пацієнток репродуктивного віку констатовано розбіжність у діагнозі або діагноз після ультразвукового обстеження був встановлений не в повному обсязі у 31 (40,39%) пацієнтки основної клінічної групи. У хворих групи порівняння розбіжність зафіксовано у 25 (32,85%) випадках. Складність при верифікації поліпів ендометрія за допомогою ультразвукового сканування, на наш погляд, обгрунтовує проведення гістероскопічного дослідження у всіх пацієнток з порушеннями репродуктивної функції і невиношуванням вагітності. При наявності хронічної інфекції генітального тракту та при патології міометрія, яка призводить до деформації порожнини матки вважаємо доцільним для підвищення ефективності діагностики поліпів ендометрія проводити у жінок фертильного віку серію ультразвукових сканувань у різні фази менструального циклу. Комплексна ультразвукова діагностика з використанням режиму 3D, опцій кольорового доплерівського картування, імпульсно-хвильової доплерометрії, енергетичного доплеру при верифікації поліпів ендометрія у жінок репродуктивного віку дає можливість моніторінгу за процесами проліферації з метою профілактики малігнізації при асимптомному перебігу захворювання слизової оболонки матки. Діагностика гіперпластичних процесів ендометрія потребує комплексного підходу із залученням клінічних, лабораторних та інструментальних методів.