УДК: 616.53-002.25:615.03:615.262

Мета. Вивчення питання фармацевтичної опіки пацієнтів із акне при застосуванні системних ретиноїдів.

Матеріал і методи. Використано методи: системного підходу, бібліографічний, анкетного опитування, статистичний, фармакоекономічної оцінки. Об'єкти дослідження: релевантні інформаційні потоки; чинні стандарти фармакотерапії, інструкції для медичного застосування ізотретиноїну Державного реєстру лікарських засобів України (n=4), 14-й випуск Державного формуляру лікарських засобів; анкети пацієнтів із акне, які застосовують системні ретиноїди (n=53); цінові пропозиції аптек для лікарських засобів ізотретиноїну та лабораторій для дослідження печінкових проб і визначення рівня ліпідів. Предмет дослідження: належна фармацевтична опіка пацієнтів із акне при застосуванні системних ретиноїдів.

Результати й обговорення. Результати анкетного опитування засвідчили, що, незважаючи на високу обізнаність, практика дотримання пацієнтами рекомендацій, пов'язаних із застосуванням ізотретиноїну, потребує оптимізації, зокрема шляхом фармацевтичної опіки, яку, за оцінками пацієнтів, було надано лише у 30,2% (95ДІ: 18,3-44,3%) випадків. У результаті аналізу чинних нормативно-правових документів визначено 6 основних керунків, що включають 10 ключових меседжів фармацевтичної опіки. Із огляду на вкрай низький рівень належного виконання Програми запобігання вагітності при застосуванні системних ретиноїдів (3,7%; 95ДІ: 0,1-19,0%) та серйозність наслідків нехтування рекомендаціями (тератогенна дія), фармацевтична опіка, на нашу думку, повинна включати питання ефективної контрацепції та проведення тестів на вагітність шляхом не лише інформування, а й пошуку та задіяння інших стратегій підвищення дотримання рекомендацій пацієнтками. Вважаємо, що обговорення із пацієнтом витрат на фармакотерапію системними ретиноїдами (за результатами нашого дослідження - від ₴ 17919,20 до ₴ 25307,50), окрім вартості ізотретиноїну (від ₴ 15417,20 до ₴ 21550,00), повинно включати витрати на проведення лабораторного контролю печінкових проб (від ₴ 1530,00 до ₴ 2340,00), ліпідограми (від ₴ 972,00 до ₴ 1417,50) та задоволення низки інших індивідуальних потреб пацієнта.

Висновки. Вивчення питання фармацевтичної опіки при застосуванні системних ретиноїдів дозволило визначити основні керунки (n=6) та ключові меседжі (n=10), на які можуть орієнтуватися фармацевти під час професійної комунікації з пацієнтами із акне, що дає змогу підвищити ефективність та безпечність фармакотерапії.

УДК 616.53-002.25:[616.98:578.831.1]:616.831]-008.9-079.44-092.19-036-07

Мета роботи — визначити патогенетичну роль деяких метаболічних, імунологічних порушень та дефіциту вітаміну D, а також їхніх наслідків на розвиток і перебіг акне у жінок, які перенесли COVID-19.Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебували 134 жінки віком від 18 до 45 років з акне. Проводили лабораторне дослідження вмісту кортизолу, пролактину та вітаміну D у сироватці крові, визначали концентрацію прозапальних та протизапальних інтерлейкінів, фагоцитарну активність, індекс інсулінорезистентності та рівень тривожності. Результати та обговорення. В жінок з акне рівень кортизолу був підвищеним на 19,98 % (р < 0,01), а у пацієнток з акне, які перенесли COVID-19, — зниженим на 17,36 % (р < 0,01) порівняно з показником в осіб контрольної групи. Рівень пролактину був підвищеним на 8,21 % у жінок з акне порівняно з показником в осіб контрольної групи (р > 0,05) та на 32,91 % (р < 0,001) у пацієнток з акне, які хворіли на COVID-19. У жінок з акне після перенесеного COVID-19 рівень вітаміну D загального (25-ОН) (D2 + D3) в сироватці крові перевищував показник в осіб контрольної групи більше ніж утричі (р < 0,001) та майже вдвічі (р < 0,01) у жінок з акне, які не хворіли на COVID-19. Індекс НОМА був підвищеним на 11,89 % (р > 0,05) у хворих з акне та на 52,87 % (р < 0,05) у жінок з акне, які перенесли COVID-19. Також відмічено підвищення рівня IL-1 () майже вдвічі в жінок, які не хворіли на COVID-19, і в 2,86 разу в жінок, які перенесли COVID-19; IL-8 — відповідно в 2,96 і 1,54 разу (p < 0,05); IL-4 — відповідно лише в 1,9 і 1,57 разу; IL-10 — відповідно в 1,88 і 1,59 разу. Також виявлено значні зміни показників фагоцитозу як на початкових, так і на завершаль-них його етапах в усіх обстежених з акне, причому більш значні відхилення спостерігали у пацієнток, які хворіли на COVID-19. Висновки. У жінок з акне виявлено зміни деяких імунологічних (зменшення кількості прозапальних і протизапальних інтерлейкінів та показників фагоцитозу як на початкових, так і на завершальних його етапах), нейроендокринних та метаболічних показників (сироваткового кортизолу, пролактину, вітаміну D та індексу інсулінорезистентності), від-мічено значну реактивну та особистісну тривожність. При цьому встановлено сильний кореляційний і середній зв’язок між характером змін перерахованих вище показників і наявністю перенесеного COVID-19 в анамнезі. Це обґрунтовує необхідність пошуку нових комплексних методів лікування пацієнток з акне з урахуванням нейроендокринних, мета-болічних, імунологічних змін та наслідків COVID-19

УДК: 616.53-002:616.345]-008.87-036

Вucoкuŭ piвeнь зaхвopювaнocmi aкнe, cхuльнicmь дo хpoнiчнoгo пepeбiгу з фopмувaнням peзucmeнmнocmi дo лiкувaння, чacmuŭ poзвumoк глuбoкuх фopм вuзнaчaюmь вaжлuвe мeдuчнe ma coцiaльнe знaчeння пpoблeмu.

Meтa - вuвчumu ma oцiнumu cmупiнь змiн мiкpoбioцeнoзу шкipu i пopoжнuнu moвcmoï кuшкu у хвopuх з вугpoвoю хвopoбoю зaлeжнo вiд ïх клiнiчнoгo пepeбiгу.

Maтepiaл i мeтоди. Пiднaшuм cпocmepeжeнням пepeбувaлo 85 хвopuх з вугpoвoю хвopoбoю вiкoм вiд 18 дo 45 poкiв, з нuх 49 (57,65±5,36%) ociб жiнoчoï ma 36 (42,35±5,36%) - чoлoвiчoï cmami i 35 пpaкmuчнo здopoвuх ociб (дoнopiв) пoдiбнoгo вiку, якi ввiŭшлu дo кoнmpoльнoï гpупu. Склaд мiкpoбiomu шкipu i пopoжнuнu moвcmoï кuшкu дocлiджувaлu бaкmepioлoгiчнuм мemoдoм.

Рeзультaти й обговоpeння. Вcmaнoвлeнo,щo у хвopuх з aкнe вipoгiднo мeншuŭ вмicm у moвcmiŭ кuшцi бiфi- дo ma лaкmoбaкmepiŭ, бaкmepoïдiв ma зaгaльнoï кiлькocmi кuшкoвoï палuчкu на mлi бiльшoï кiлькocmi кuш- кoвoï палuчкu з ферменmнuмu влаcmuвocmямu, умoвнo паmoгеннuх енmерoбакmерiŭ, енmерoкoкiв mа грuбкiв рoду кандuда. Прu заcmocуваннi непарамеmрuчнoгo дucперciŭнoгo аналiзу Фрiдмана вcmанoвленo наяв- нicmь вiрoгiднoï рiзнuцi мiж чаcmomoю вuявлення cmану нoрмoценoзу i cmупенем дucбioзу пoрoжнuнu moвcmoï кuшкu i рoзвumкoм клiнiчнuх фoрм акне. Прu цьoму у хвoрuх з кoмедoннuмu фoрмамu акне вiрoгiднo чаcmiше вuявлялu cmан нoрмoценoзу, а папульoзнi i вузлуваmi фoрмu вiрoгiднo чаcmiше вuнuкалu у хвoрuх iз прoявамu рiзнoгo cmупеня дucбioзу. У мiкрoбioценoзi шкiрu у хвoрuх на акне булo вuявленo збiльшення oбciменiння аcoцiацiямu Streptococcus a Haemoliticus + Staphylococcus Haemoliticus + Micrococcus, Streptococcusb Haemoliticus+StaphylococcusAureus+E.Coli+Candida albicans i значне збiльшення рocmу Streptococcus a Haemoliticus, Staphylococcus Haemoliticus, Staphylococcus aureus, прuчoму вci вuщеназванi мiкрooрганiзмu не вuciвалucь в ociб кoнmрoльнoï групu.

Bисновок. В oбcmеженuх хвoрuх з акне вcmанoвленo змiнu пoказнuкiв мiкрoбioценoзу шкiрu mа пoрoжнuнu moвcmoï кuшкu якicнoгo mа кiлькicнoгo харакmеру, якi залежаmь вiд клiнiчнoгo перебiгу дермаmoзу, щo i вказус на неoбхiднicmь дoдаmкoвoгo oбcmеження mакuх пацiснmiв з меmoю прuзначення паmoгенеmuчнo oбгрунmoванoï mерапiï.