УДК: 616.5-039.77-085.849.19

Мета роботи. Вивчити можливості, ефективність та доцільність застосування лазерних технологій для вирішення деяких дерматоестетичних проблем пацієнтів.
Матеріали і методи. Проаналізовано та представлено результати терапії з використанням апарату Nordlys, принцип роботи якого заснований на теорії селективного фототермолізу. Для визначення ефективності лікування визначали дерматологічний індекс якості життя.
Результати та обговорення. Під спостереженням перебувало 118 пацієнтів (42 чоловіка і 76 жінок віком від 18 до 65 років) з різними дерматоестетичними проблемами. Для лікування куперозу, розацеа, акне і гіперпігментацій використовували вузькоспектрові IPL технології Nordlys. Внаслідок проведеного комплексного лікування з використанням лазеротерапії у пацієнтів всіх груп вірогідно покращилися показники дерматоестетичної якості життя: у хворих з куперозом та розацеа на 48,75% та 72,71%, акне та постакне – на 77,87% та 72,07%, поверхневими та глибокими пігментаціями – на 40,49 % та 50,98 %, (р <0,001).
Висновки. Лазеротерапія в комплексному лікуванні хворих з дерматоестетичними проблемами дозволяє зменшити клінічні прояви дерматозів, усунути деякі чинники розвитку та призводить до вірогідного (р<0,05) покращення показників якості життя.
Ключові слова: лазеротерапія, купероз, розацеа, акне, гіперпігментація, дерматологічний індекс якості життя.

УДК: 616. 5-018.74-007.14:616.13/.16

Objective. Determination of morphological features of skin lesions in patients with widespread psoriasis, study of the level of expression of immunohistochemical markers of vascularization.
Materials and methods. 80 patients with psoriasis were under observation. The control group consisted of 20 practically healthy people (control group) of the same age. All patients underwent a skin biopsy with a histological evaluation of the biopsy material to determine the form and severity of the course of psoriasis in accordance with the requirements of the morphological section of the modern classification.
Results and discussion. Applying the scale of intensity of skin vascularization according to Amin M.M. et. al. (2012), it was detected that damaged dermal areas due to psoriasis, on average, had 17.25±5.34 micro vessels at magnification (×400), which corresponds to the level of moderate vascularization (11-20 capillaries). Normal skin in control group had mean index 4.32±2.01 at (×400) at the level of weak vascularization (4-10 capillaries), which statistically reliably differs from general group (р˂0.05). Analysis of the condition of vascular bed at different levels of severity of psoriasis course showed that a number of cells at moderate degree of severity (22.65±5.87) was considerably higher than at mild psoriasis (10.09±3.22), and even more numerous than in CG (4.32±2.01). Statistically reliably both groups differ between them (р<0.05), and with CG (р<0.05). According to Fisher’s exact test, distribution of absolute meanings of monitoring of intensity of cytoplasmic staining with VEGF marker in all groups between them had a reliable difference (р<0.05). We detected a moderate correlation connection between increased intensity of VEGF expression and amplification of the severity of psoriasis course (r=+0.430). According to Fisher’s exact test, distribution of monitoring of intensity of cytoplasmic staining with MMP-9 marker in all groups between them had a reliable difference (р<0.05); a moderate correlation connection between increased intensity of MMP-9 marker expression and amplification of the severity of psoriasis course was detected (r=+0.532).
Conclusions. The results of conducted clinical, morphological and immunohistochemical investigations enable to consider importance of neoangiogenesis processes in pathogenesis of this dermatosis and need in elaboration of therapeutic measures with direct influence on this aspect of pathogenesis.
Key words: psoriasis, immunity, neoangiogenesis.

УДК 616.5-002.525.2-031.81-06:616.12-008-039.5]-037-074

Резюме. Системний червоний вовчак (СЧВ) – хронічна автоімунна недуга, за якої уражаються майже всі внутрішні органи і серед них – органи системи кровообігу (ОСК).

Мета. З’ясувати прогностичне значення діагностично цінних лабораторних маркерів системного черво-ного вовчака для визначення ймовірности виникнення коморбідних синтропічних уражень органів системи кровообігу.

Матеріали і методи.  У дослідження включено 125 хворих на СЧВ із наявністю уражень ОСК, серед яких переважали жінки молодого віку. Хворих стратифікували за наявністю коморбідних синтропічних уражень ОСК. Результати опрацьовано у програмі «Exсel», статистично достовірною вважали різницю, якщо р < 0,050. Зв’язок вважали підтвердженим, якщо коефіцієнт асоціації ≥ 0,50 або коефіцієнт контингенції ≥ 0,30.

Результати. З’ясували, що для визначення ймовірности виникнення ангіопатії сітківки у хворих на СЧВ найкраще прогностичне значення має констеляція із ↑ ЛПНЩ + ↑ ІА + ↑ anti-ds DNA + ↑ ANA; для капіляриту – окремий маркер ↑ АлТ; для синдрому А. Г. М. Рейно – окремий маркер ↓ С3; для ретикулярного ліведо – ↑ ШОЕ + ↑ малих ЦІК + ↑  anti-ds  DNA  + ↑ anti-Sm; для атеросклерозу  –  ↓ гемоглобіну + ↑ ЛПНЩ + ↑  ANA  + ↓ С4; для недостатности мітрального клапана – ↑ ШОЕ + ↑ anti-ds DNA + ↑ ANA + ↑ антифосфоліпідних антитіл Ig М; для ущільнення мітрального клапана  –  ↑ ШОЕ + ↑ ЛПНЩ + ↑ малих ЦІК + ↑  ANA; для перикардіального випоту  – еритропенія + ↑ С-РП + ↑ вовчакового антикоагулянту; для легеневої гіпертензії  –  гіперхолестеролемія + ↑ ЛПНЩ + ↑ anti-ds  DNA  + ↑  ANA; для міокардиту  –  окремий маркер ↓ С4; для ендокардиту  –  не виявлено; для симптоматичної артеріальної гіпертензії – ↑ ЛПНЩ + ↑ anti-ds DNA + ↑ ANA  + ↑ anti-SSA (Ro); для тромбозу вен – еритропенія + ↓ гемоглобіну + ↑ ЛПНЩ + ↑ ANA.

Висновки. Для кожного коморбідного синтропічного ураження органів системи кровообігу у хворих на системний червоний вовчак визначено діагностично цінні окремі лабораторні маркери або їхні констеляції, які мають найкраще прогностичне значення для визначення ймовірности виникнення цих уражень.

УДК 616.5-002.525.2-031.81:616.1]-06

Introduction. Systemic lupus erythematosus (SLE) is a disease with numerous clinical manifestations and an unpredictable course. It often lasts for several months or years, with alternating remissions and exacerbations. 

Multiple organs can be affected simultaneously with varying degrees of severity, resulting in treatment- and disease-related comorbidities, including circulatory system diseases, which are one of the leading causes of death of SLE patients.
The aim of the study.To find out the nature and frequency of the circulatory system organs comorbid lesions in patients with systemic lupus erythematosus, to characterizethemdepending on the gender, age and the disease duration.
Materials and methods. Prior to performing the study all patients signedthe voluntary consent to participate in accordance with the requirements of Helsinki Declaration of Human Rights, the Council of Europe Convention on Human Rights and Biomedicine. The cohort under investigation included 112 patients with diagnosed SLE of dif-ferent severity with preliminary stratification as follows: females 89.29 %, patients of working age (57.14 % – young and 39.29 % – middle aged), unemployed(58.04 %), III disability grouppatients(45.54 %), city residents (62.50 %).According to the results of the diseaseduration assessment, a significant numberof patients with SLE and circulatory system organs comorbid lesions have been ill for 1–5 years (36.61 %) and more than 10 years (38.39 %). All of them were patients of the rheumatology department of the Communal Non-Profit Enterprise of the Lviv Regional Council "Lviv Regional Clinical Hospital" from 2016 to 2021.The research was carried out in several stages, duringwhich the nature and frequency of the circulatory system comorbid lesions with respect to gender, age and disease duration were estimated.
Results. While completingthe study, almost half of patients with SLE were diagnosed with Raynaud’s syndrome, mitral valve insufficiency and atherosclerosis, about 1/3– with myocarditis, retinal angiopathy, symptomatic arterial hypertension and livedo reticularis. Thevaricose veins of the lower extremities, hypertensive disease, diffuse cardiosclerosis, tricuspid valve insufficiency, veinthrombosis, post-thrombophlebitis syndrome, aortic valve insufficiency, capillaritis, pulmonary hypertension, coronary artery disease (CAD) includingstable angina pectoris, cardiomyopathy and post-infarction cardiosclerosiswere found with the decreasing frequency. Raynaud’s syndrome was significantly more often diagnosedin femalesand young people;retinal angiopathy, livedo reticularisand symptomatic arterial hypertension – in femalesand those patients whose SLE lastedfor more than 10 years;myocarditis, varicose veins of the lower extremities – in males;capillaritis – in patients with the shortest duration of SLE;atherosclerosis and mitral valve insufficiency – in elderly patients and patients with SLE lastingfor6–10 years;veinthrombosis and stable angina – in elderly patients and those with SLElasting for more than 10 years; hypertensive disease, diffuse cardiosclerosis, aortic valve insufficiency, post-infarction cardiosclerosis werethe most characteristic for theelderly patients with SLE.
Conclusions. In patients with systemic lupus erythematosus, a number of circulatory system organs comorbid lesions were found. Having studied their nature and frequency, characterizing them depending on gender, age and the disease duration, we found out the certain features that should be taken into considerationduring the screening examination of circulatory systemdisorders inpatients with systemic lupus erythematosus and providing them the
integrated care to improve their lifequality. With this in mind, systemic lupus erythematosus requires further detailed study.

УДК: 616.5-002.525.2-031.81-06:616.126.421]-073.432.1

Вступ. Системний червоний вовчак (СЧВ) – автоімунна недуга, що характеризується ураженням різних органів і систем організму. Доведено, що серцево-судинні події пропорційно частіше фіксують у хворих на СЧВ порівняно зі загальною популяцією відповідних віку й стати. Найчастіше, з огляду на широку доступність, безпечність для діагностики уражень серця та магістральних судин, використовують ехокардіографію.

Мета. З’ясувати характер і частоту коморбідних уражень серця у хворих на системний червоний вовчак, що їх діагностовано за допомогою ехокардіографії, виявити й охарактеризувати їхні синтропічні варіанти.

Матеріяли й методи. У дослідження включено 125 хворих на СЧВ, серед яких 110 жінок (88,00 %) та 15 чоловіків (12,00 %) віком від 18 до 74 років (середній вік 42,48 ± 1,12 року). Їх стратифіковано на п’ять груп, на основі  оцінки активности СЧВ (шкала Systemic Lupus Erythematosus Disease Activity Index – SLEDAI).

Під час двоетапного дослідження з’ясовували характер і частоту коморбідних уражень серця у хворих на СЧВ, виявлених за допомогою ехокардіографії з елімінуванням та характеристикою синтропічних уражень.

Результати. У близько половини хворих на СЧВ із коморбідними ураженнями серця, виявленими за допомогою ехокардіографії, є недостатність мітрального клапана (МК), майже у третини – ущільнення стулок МК, діастолічна дисфункція лівого шлуночка (ЛШ). Зі спадною частотою фіксували ущільнення стулок клапана аорти (КА), збільшення товщини міжшлуночкової перегородки, перикардіальний випіт, збільшення порожнини лівого передсердя, збільшення порожнини правого шлуночка, збільшення товщини задньої стінки ЛШ в діастолу, пролапс МК, легеневу гіпертензію, недостатність трикуспідального клапана, збільшення діаметра висхідної аорти, недостатність КА, систолічну дисфункцію ЛШ, збільшення порожнини ЛШ в діастолу.  Виявлено лише по одному випадку мітрального стенозу й стенозу устя аорти.

З’ясовано, що деякі з коморбідних уражень серця у хворих на СЧВ статистично достовірно залежать від активности хвороби. Тому ущільнення стулок МК, легеневу гіпертензію, перикардіальний випіт, недостатність МК вважаємо синтропічними ураженнями серця у хворих на СЧВ.

Висновки. У хворих на системний червоний вовчак серед коморбідних уражень серця, діагностованих за допомогою ехокардіографії, домінують недостатність мітрального клапана, ущільнення стулок мітрального клапана, діастолічна дисфункція лівого шлуночка, ущільнення стулок клапана аорти, збільшення товщини міжшлуночкової перегородки, перикардіальний випіт. Синтропічними ураженнями серця у хворих на системний червоний вовчак, діагностованих за допомогою ехокардіографії, є ущільнення стулок мітрального клапана, легенева гіпертензія, перикардіальний випіт та недостатність мітрального клапана.