УДК:616.345-006.6-07:614.2
Колоректальний рак залишається одним із провідних чинників смертності населення. В умовах старіння населення України, зростання захворюваності серед осіб молодшого віку та обмежених ресурсів охорони здоров’я, особливої актуальності набуває впровадження ефективної популяційної моделі скринінгу. Міжнародний досвід підтверджує ефективність застосування фекального імунохімічного тесту у домашніх умовах у поєднанні з цифровими рішеннями для автоматизованої маршрутизації пацієнтів.
Мета. Наукове обґрунтування та розробка оптимізованої моделі програми скринінгу колоректального раку в Україні з використанням цифрових інструментів, логістичних рішень і фокусом на первинну медичну допомогу.
Матеріали та методи. Дослідження базується на аналізі чинного законодавства, Програми медичних гарантій, даних Електронної системи охорони здоров’я, результатів соціологічного опитування населення та міжнародного досвіду. Застосовано системний, соціологічний, бібліосемантичний методи, концептуального моделювання та статистичного аналізу.
Результати. Електронна система охорони здоров’я може ідентифікувати цільову групу 45-75 років, забезпечує електронні скерування, контроль результатів та інформування. Запропонована модель передбачає розсилку наборів фекального імунохімічного тесту поштою із запрошенням та інформованою згодою, автоматичне формування скерувань на колоноскопію у випадку позитивного результату, а також фіксацію результатів в уніфікованому форматі. Соціологічні дані засвідчують готовність до використання наборів фекального імунохімічного тесту (70,24%) та ключову роль лікарів загальної практики‒сімейних лікарів у комунікації (71,14%). Іноземний досвід підтверджує ефективність автоматизованої розсилки, централізованої логістики, цифрового супроводу пацієнта та зменшення навантаження на лікарів первинної медичної допомоги.
Висновки.
Запропонована модель скринінгу колоректального раку в Україні ґрунтується на сучасних цифрових підходах, передбачає автоматизацію процесів і централізовану логістику, що забезпечує широке охоплення та зменшує бар’єри доступу до обстежень і підвищує ефективність програми. Реалізація вимагає адаптації нормативної бази, логістичного забезпечення, розвитку лабораторної мережі та активної участі первинної ланки медицини.
Ключові слова:
злоякісні пухлини, реформа охорони здоров’я, модель, цифровізація медицини, система охорони здоров’я, організація медичної допомоги, якість життя, менеджмент

SCIENTIFIC JUSTIFICATION OF AN OPTIMIZED MODEL FOR COLORECTAL CANCER SCREENING WITHIN THE UKRAINIAN HEALTHCARE SYSTEM
Andrii A. Koval, Yaroslav L. Hrzhybovskyy
State non-profit enterprise «Danylo Halytsky Lviv National Medical University», Lviv, Ukraine
Introduction.
Colorectal cancer remains one of the leading causes of mortality worldwide. In the context of Ukraine’s aging population, the increasing incidence among younger individuals, and limited healthcare resources, the implementation of an effective population-based screening model has become particularly relevant. International experience confirms the effectiveness of using a home-based fecal immunochemical test in combination with digital solutions for automated patient routing.
Aim.
To provide scientific justification and develop an optimized model of a colorectal cancer screening program in Ukraine using digital tools, logistical solutions, and with a focus on primary healthcare.
Materials and methods.
The study is based on an analysis of current legislation, the Medical Guarantees Program, data from the Electronic Health System, results of a sociological population survey, and international experience. Systemic, sociological, bibliosemantic, conceptual modeling, and statistical analysis methods were applied.
Results.
The Electronic Health System can identify the target group aged 45-75 years, provide electronic referrals, monitor results, and ensure patient notification. The proposed model involves mailing fecal immunochemical test kits along with invitations and informed consent forms, automatic generation of colonoscopy referrals in the event of a positive test result, and standardized recording of outcomes. Sociological data indicate a high readiness to use fecal immunochemical test kits (70.24%) and highlight the key role of general practitioners–family doctors in communication (71.14%). International experience supports the effectiveness of automated mailing, centralized logistics, digital patient support, and reduction of workload for primary care physicians.
Conclusions.
The proposed colorectal cancer screening model for Ukraine is based on modern digital approaches, providing process automation and centralized logistics. This ensures broad population coverage, reduces access barriers to screening, and enhances the overall effectiveness of the program. Implementation requires adaptation of the regulatory framework, establishment of logistical infrastructure, development of a laboratory network, and active
involvement of the primary healthcare sector.
Keywords: malignant neoplasms, healthcare reform, model, digitalization of medicine, healthcare system, organization of medical care, quality of life, management

УДК: 616.345+616.351)]-006.6-06:616.344-002-031.84:575.113](477.8)

To study the relation of TaqI polymorphism of VDR gene with age, sex and the disease phenotype in patientswith colorectal cancer (CRC) and Crohn’s disease (CD) from western regions of Ukraine. Fifty six patientswith CRC, 46 patients with CD and 65 control individuals were included in this research. Assessment of TaqI polymorphism was performed using PCR-RFLP method. The genotype-phenotype association for this polymorphism was analyzed. The frequency of tt genotype in patients with CRC is 0.107 and among the control group is 0.138, OR (95% CI 0.248-2.246). The ratio of genotypes TT:Tt:tt in patients with CRC and in control was 37.5%:51.8%:10.7% and 44.6%:41.6%:13.8%. In men with Tt genotype the average age of CRC onset was 57.6 ± 3.6 years, in women with TT genotypethe mean age of the disease onset was 54.5 ± 4.5 years. The frequency of tt genotype in the patients with CD is 0.217 and among the control group is 0.138, OR (95% CI 0.640–4.666). The Tt genotype was detected in a half of patients with CD and TT genotype was found more frequently in control.The ratio of genotypes in men and women with CD was 38.0%:38.0%:24.0% and 20.0%:60.0%:20.0%. Among patients with CD, who underwent surgery, 33.3% individuals were carriers of tt genotype. It was confirmed no statistically significant difference in the allele frequencies and genotype distributions of Taq1 mutation in patients with CRC and CD in comparison to control group. The ratio of men and women with Tt genotype by groups of B1-B3 forms of CD behaviour according to the Montreal classification is differs, in particular, women with Tt genotype are four times more likely to have the B1 form. A study of Taq1 mutation might contribute to the identification of the groups that are at the greatest risk of severe form of CD.

УДК 616.345:616-006.6-089

Резюме.  Актуальність. Рак товстої кишки (PTK) часто виявляють уперше у зв ’яжу з виникненням ускладнень: гострої обтураційної непрохідності, перфорації та перитоніту, гострої кровотечі. За невеликим винятком невідкладну допомогу хворим з ускладненим РТК надають у хірургічних відді­
леннях лікарень усіх рівнів. Ургентна операція переважно вирішує лише тактичне завдання — усу­нення життєзагрозливого ускладнення РТК, стратегічне — онкологічно радикальне втручання в силу суб’єктивних та об’єктивних причин здебільшого підлягає відтермінуванню. У результаті п’ятиріч виживання оперованих із причини ускладнень РТК становить 3— 38 %. Мета: визначити раціональне поєднання вирішення тактичного та стратегічного аспектів лікування хворих на ускладнений РТК.
Матеріали та методи. У ретроспективному дослідженні проаналізовано результати лікування 102 хворих на ускладнений РТК, госпіталізованих ургентно до центру хірургії та онкології М 2 ВП «Лікарня Святого Пантелеймона» 1-го територіального медичного об’єднання Львова впродовж
2021— 2024років. Діагностовано ускладнення РТК: гостра обтураційна непрохідність —  75(73,5 %); перитоніт ,  спричинений перфорацією пухлини , —  16(15,7 %); кровотеча — 11 (10,8 %). При огля­довій рентгеноскопії живота виявлено вільний газ під діафрагмою у 16 ( 15,7 %) хворих, наявність чаш Клойбера — у 75 (73,5 %) пацієнтів. Комп’ютерну томографію з внутрішньовенним контрас­ туванням перед операцією застосовано у 86 (64,3 %) хворих: наявність РТК встановлено у 82,3 Щ метастатичне ураження печінки — у  41, 1 %, егіонарну лімфаденопатію — у 21,3 %, кврциноматоз очеревини, асцит — у 7(4 Ж Результати. Передопераційна підготовка, спрямована в основному на корекцію гомеостазу, призвела до ліквідації гострої кишкової непрохідності у 9 (12,0 %) випадках. Розміщенням саморозширювального мтіяолотгв стента відновлено кишковий пасаж у 4 (5,3 %) хворих на обструктивний рак сигмоподібної кишки. Упродовж  24  годин від госпіталізації ургентно прооперовано 78 хворих (76,5 %), із них 62 (79,5 %) — із гострою обтуращшкою непрохідністю та 16 (20,5 %) — із дифузним гнійно-каловим перитонітом внаслідок перфорації путини. .Ліквідація гострої непрохідності ободової кишки консервативними заходами та стентуванням дала можливість викона­ ти відтермітвані хірургічні втручання 24(23,5 %) хворим після відповідної корекції гомеостазу, ане­мії, супутньої патології. Лапаротомія виявила розташування раку ободової кишки: сліпа — 2(2,2%  печінковий вигин —  9 (  10,0 %), поперечно-ободова —  9  (10,0 %), селезінковий вигин — 21 (23,3 , низхідна ободова —  10(11,1 %), сигмоподібна — 30(33,4 %), ректосигмоїдний відділ —  9  (10,0 %). Виконано операції: двоканальна іяеоєтомія — /  (1,1 %), цекоєтомія —  2 (2,2 %), тяостомія — 31 (34,4  %), ілеотрансверзостомія —, 2  (2,2  %), правобічна геміколектомраку прямої кишки е II (10,8%) хворих. Пацієнтів оперовано після магнітно-резонансної томографії (проростання мезоректальної фасції, простати, піхви, крижової кістки, лімфаденопатія): висока передня резекція —  7(63,6 %); низька передня резекція, протективна ілеоствмія — 3 (27,3 %); екс­тирпація прямої кишки — І (9,1 %). Синхронне видалення метастазів атиповою резекцією печінки здійснено у 17(21,8 %) хворих. Післяопераційні ускладнення виникли у 14(13,7%) випадках: нагноєння рани, евентрація, неспроможність швів анастомозу, ретращія колостоми, внутрішньочеревна крово­ теча, сепсис ,  тромбоембалія легеневої артерії (ТЕЛА). Вимушенірелапаротомії проведено 7хворим із таких причин: неспроможність швів анастомозу, перитоніт — 2; внутрішньочеревна кровотеча — 2, некроз і ретращія колостоми —  3. Середній ліжкадень — 14,0 ± 1,1. Померли 6 (5,8 %) оперованих.
Причини смерті: інфаркт міокарда — 1 ( 16,7 %), сепсис — 4(66,7 %), ТЕЛА — 1 ( 16,7 %). Висновки. L Субоптимальні результати надання медичної допомоги хворим з ускладненим РТК в Україні пе­редусім спричинені поділом проблеми хірургічний та онкологічний аспекти. 2. Майте у кожного
другого хворого на ускладнений РТК наявні умови для виконання онкологічно радикальної операції. 3. Комплексне розв’язання проблеми надання медичної допомоги хворим з ускладненим Р Т К можливе за умови організації в Україні медичних установ на зразок В П *Лікарня Святого Пантелеймона» 1-го ТМ О Львова.
Ключові слова: mmcma киш ка;рак; ускладнення; лікування; тактика; стратегія

УДК 616.345-008
Мета — визначити клінічну ефективність комбінованого засобу «Ентероcпазміл® Н» (антифлатулент симетикон і спазмолітик флороглюцинолу дигідрат) шляхом оцінки динаміки проявів функціональних гастроінтестинальних розладів за допомогою анкетування пацієнтів у багатоцентровому дослідженні.
Матеріали та методи. У багатоцентрове дослідження було залучено 30 пацієнтів віком від 20 до 69 років (середній вік — 39,4 року), які повністю завершили програму згідно з погодженим протоколом. Рекрутинг учасників дослідження, їхнє анкетування та консультативний супровід здійснювали в закладах охорони здоров’я п’яти областей (Київська, Полтавська, Тернопільська, Львівська, Одеська) України. У кожному дослідницькому центрі було відібрано згідно з критеріями залучення по шість пацієнтів. Учасники дослідження приймали комбінований засіб «Ентероспазміл® Н» (симетикон/флороглюцинолу дигідрат) упродовж 30 днів. Оцінювали динаміку загальних проявів розладів осі головний мозок — шлунково-кишковий тракт, абдомінального болю та здуття живота. Метод анкетування використано для визначення ефективності досліджуваної інтервенції.
Результати. Результати порівняння інтенсивності виявів перед залученням у дослідження комбінованого засобу «Ентероспазміл® Н», під час щотижневого анкетування та опитування через 30 днів після початку дослідження продемонстрували виразну динаміку зменшення симптомів та статистично значущу різницю в інтенсивності виявів захворювання при порівнянні вихідних та кінцевих показників.
Висновки. Узагальнення результатів дало змогу підтвердити високу ефективність комбінації спазмолітика флороглюцинолу дигідрату й антифлатулента симетикону та рекомендувати її застосування для полегшення виявів функціональних розладів травлення.
Ключові слова: синдром подразненого кишечника, функціональний розлад жовчного міхура, абдомінальний біль, здуття живота, опитувальник, спазмолітик, антифлатулент.




УДК 616.345-002-07:616-003.829.1-056.7-008.89-053.2

Посттрансплантаційний лімфопроліферативний розлад (Posttransplant lymphoproliferative disorder, PTLD) — це лімфоїдна і/або плазмоцитарна проліферація, що виникає внаслідок імуносупресивної терапії (ІСТ), яку призначають пацієнтам для запобігання відторгнення трансплантованого органа, в умовах трансплантації солідних органів або алогенних гемопоетичних клітин. Тригером розвитку PTLD може бути активна реплікація Епштейна–Барра вірусу (Epstein–Barr virus, EBV), а також інші фактори ризику. Цей розлад становить спектр клінічних захворювань, від доброякісного захворювання, подібного до мононуклеозу, до фульмінантної лімфоми. Раннє розпізнавання PTLD важливе при трансплантації органів у пацієнтів, оскільки має тенденцію до швидкого прогресування. Знайомство з клінічними особливостями PTLD і підвищена пильність є важливими для встановлення діагнозу