616.15-07:616.833.15-009.7:617.51

 Як свідчать дані фахової літератури, визначення нейрон-специфічної енолази (НСЕ) в лікворі та/або сироватці крові дає змогу оцінити ступінь механічного та/або ішемічного пошкодження нейронів. Враховуючи вище зазначене, ми поставили за мету встановити діагностичну інформативність дослідження вмісту НСЕ у крові як маркера ушкодження периферичних гілок трійчастого нерва у хірургічних хворих із поєднаною травмою середньої зони обличчя. У клінічні спостереження було задіяно 50 хворих із поєднаною травмою середньої зони обличчя – легкою черепномозковою травмою (ЧМТ) – струсом чи легким забоєм головного мозку й множинними переломами вилицевих кісток та дуг, які супроводжувались травматичною нейропатією другої гілки трійчастого нерва (підочноямкового, виличного) різного ступеня тяжкості. Пацієнти були поділені на дві клінічні групи. Першу клінічну групу склав 31 хворий із струсом головного мозку, серед них у 14 пацієнтів діагностовано легку нейропатію (невропраксію) підочноямкового й виличного нервів, а у 17 – нейропатію цих нервів середнього ступеня  тяжкості (аксонотмезис). У другу клінічну групу увійшло 19 хворих із легким забоєм головного мозку. В них були наявні клініко- функціональні ознаки нейропатії гілок верхньощелепного нерва середнього ступеня тяжкості. Ступінь ушкодження нервів та редукцію клініко-функціональної симптоматики нейропатії виявляли інструментально шляхом електроодонтометрії ікла верхньої щелепи та вимірювання електропотенціалів шкіри обличчя на стороні ушкодження виличної кістки, у сироватці крові визначали вміст НСЕ. Дослідження проводили під час госпіталізації хворих, на 7-у та 14-у доби післяопераційного періоду. Встановлено, що визначення НСЕ у крові хірургічних хворих при травматичній нейропатії трійчастого нерва має діагностичну інформативність (діагностичну чутливість та специфічність) при середньому ступені ушкодження, коли надмірно зростає концентрація цього нейронального фермента. Легка черепно-мозкова травма (струс головного мозку) не впливає на ці показники. На тлі клінічної маніфестації легкого забою головного мозку та при його неврологічних ускладненнях (арахноїдиті) зменшується специфічність, діагностична ефективність та прогностична значущість дослідження НСЕ як "чутливого" маркера оцінки характеру ушкодження периферичних гілок трійчастого нерва. 

УДК: 616.15-07-085-022:579

Резюме. Стан вагінальної мікробіоти є своєрідним індикатором репродуктівного здоров’я жінки. На сьогодні встановлено, що формування нормобіоти вагінальної мікроекосистеми визначається багатьма ендо- та екзогенними факторами, а її структура може значно варіювати залежно від віку, фази менструального циклу, етнічної приналежності, характеру харчування, способу життя, у тому числі моделі статевої поведінки й гігієнічних особливостей.

Метою огляду є представлення сучасного уявлення про вагінальний мікробіом та його значущість для репродуктивного здоров’я.

Нещодавні дослідження в галузі молекулярних методів дозволили детально вивчити мікробний склад і порівняти структуру вагінальних мікробних угруповань із наслідками для здоров’я та вагітностей. Сьогодні медицина стикається з проблемою формування патологічних мікробіоценозів, зокрема піхви, через лікування неіснуючих захворювань («уреаплазмоз», «мікоплазмоз», «гарднерельоз»); нехтування необхідністю відновлення нормального стану мікробіоти піхви після протимікробної й антимікотичної терапії; прагнення досягнення «стерильності» піхви в акушерстві та оперативній гінекології; поліпрагмазії; використання медикаментів без доказової бази тощо. Якісні й кількісні показники мікробіоти піхви, а саме частка лактобактерій у загальній бактеріальній масі, співвідношення груп мікроорганізмів є не тільки об’єктивною характеристикою самої мікробіоти, але й слугують індикаторами порушень, викликаних різними причинами.

Resume. The condition of the vaginal microbiota is a unique indicator of a woman's reproductive health. To date, it has been established that the formation of the normal flora of the vaginal microecosystem is determined by many endo- and exogenous factors, and its structure can vary significantly depending on age, the phase of the menstrual cycle, ethnicity, the nature of nutrition, lifestyle, including the pattern of sexual behavior and hygienic features.The purpose of the review is to present the current understanding of the vaginal microbiome and its significance for reproductive health.Recent studies in the field of molecular methods allowed to study in detail the microbial composition and to compare the structure of vaginal microbial communities with consequences for health and pregnancies.Today, medicine is faced with the problem of the formation of pathological microbiocenoses, in particular of the vagina, due to the treatment of non-existent diseases ("ureaplasmosis", "mycoplasmosis", "gardnerellosis"); neglecting the need to restore the normal state of the vaginal microbiota after antimicrobial and antifungal therapy; striving to achieve "sterility" of the vagina in obstetrics and operative gynecology; polypharmacy; use of medicines without an evidence base, etc.Qualitative and quantitative indicators of the microbiota of the vagina, namely the share of lactobacilli in the total bacterial mass, the ratio of groups of microorganisms are not only an objective characteristic of the microbiota itself, but also serve as indicators of disorders caused by various causes.