УДК: 616.132.2-004.6-06:616.126.32]-07-089.843

У статті висвітлено діагностичні особливості та лікувальну тактику в клінічному випадку багатосудинного атеросклеротичного ураження коронарних артерій, поєднаного з клапанними вадами. Результати. Виявлено тяжке багатосудинне атеросклеротичне ураження коронарних артерій, поєднане з комбінованою вадою аортального, мітрального й тристулкового клапанів. Виконано оперативне втручання: аортокоронарне шунтування, протезування аортального клапана, анулопластику мітрального та тристулкового клапанів в умовах штучного кровообігу. Визначено алгоритм подальшого спостереження й лікування. Висновок. Поєднане ураження декількох клапанів серця і коронарних артерій суттєво погіршує життєвий прогноз та підвищує ризик розвитку післяопераційних ускладнень. Діагностика, хірургічна корекція й медикаментозне лікування спрямовані на запобігання ускладненням і продовження життя пацієнтів. Ключові слова: багатосудинне ураження, коронарні артерії, аортокоронарне шунтування, комбінована аортальна вада, мітральна недостатність, недостатність тристулкового клапана, лікування.

The article highlights diagnostic features and treatment tactics in a clinical case of multivessel atherosclerotic lesion of coronary arteries combined with valvular defects. Results. A multivessel atherosclerotic lesion of the coronary arteries unite with a combined defect of the aortic, mitral and tricuspid valves was revealed. Operative intervention was performed: aortocoronary shunting, aortic valve prosthetics, mitral and tricuspid valve annuloplasty in conditions of artificial blood circulation. The follow-up algorithm is defined. Conclusion. The combined damage of several heart valves and coronary arteries significantly increases the risk of developing postoperative complications during the correction of this pathology. Timely diagnosis and treatment are aimed at preventing complications and prolonging the life of patients. Keywords: multivessel lesion, coronary arteries, aortocoronary bypass, combined aortic defect, mitral insufficiency, tricuspid valve insufficiency, treatment.

Мета роботи – з’ясування особливостей клінічного перебігу синдрому Велленса за наявності критичної оклюзії медіального сегмента передньої міжшлуночкової гілки лівої коронарної артерії.

Матеріал і методи. Клінічні прояви хвороби, з врахуванням динаміки ЕКГ-змін; дані коронароангіографій; результати ехокардіографічного та лабораторних досліджень.

Результати. У статті представлено особливості клінічного перебігу синдрому Велленса у пацієнтки Л., 70 р., які відповідали визначеним на сьогодні діагностичним критеріям синдрому, однак критична оклюзія передньої міжшлуночкової гілки лівої коронарної артерії локалізувалась в її медіальному сегменті. Поряд з цим, був наявний гемодинамічно нерелевантний стеноз проксимального відділу цієї ж коронарної артерії (60 %). Електрокардіографічні зміни відповідали патерну В (глибоко інвертовані зубці T у V₂-V₆). «Псевдонормалізації» зубців T не спостерігалось, що свідчить про відсудність повторної оклюзії коронарної артерії після спонтанної реперфузії. Стентування коронарної артерії сприяло попередженню можливої появи патерну «stuttering» та виникненню інфаркту міокарда.

Висновки. Гострий коронарний синдромз повною оклюзією коронарної артерії нерідко супроводжується спонтанною реперфузією, що сприяє усуненню загрудинного болю та появі характерних зубців Т на ЕКГ і є основою так званого синдрому Велленса. Переважна локалізація оклюзії коронарної артерії – проксимальний сегмент передньої міжшлуночкової гілки лівої коронарної артерії, ми ж спостерігали появу оклюзії в медіальному сегменті цієї коронарної артерії. Вчасне проведення коронароангіографії із стентуванням оклюзованої артерії попереджує виникнення в пацієнта інфаркту міокарда.

The aim of the work is to determine the peculiarities of the clinical course of Wellens syndrome due to the presence of critical occlusion of the medial segment of the anterior interventricular coronary artery bifurcation.

Material and Methods. Clinical manifestations of the disease, including dynamics of ECG changes; coronary angiography data; results of echocardiographic and laboratory tests.

Results. This article presents the peculiarities of the clinical course of Wellens syndrome in patient L., 70, who met the currently recognized diagnostic criteria of the syndrome, but the critical occlusion of the anterior interventricular branch of the left coronary artery was localized in its medial segment. Along with this, there was hemodynamically irrelevant stenosis of the proximal coronary artery section (60%). Electrocardiographic changes were consistent with pattern B (deeply inverted T waves in V2-V6). Сonditional normalization of the T waves, indicating the absence of repeated coronary artery occlusion after spontaneous reperfusion. Stenting of the anterior interventricular coronary artery vein of the left coronary artery prevented the possible occurrence of stuttering and the occurrence of myocardial infarction.

Conclusions. Acute coronary syndrome with complete coronary artery occlusion is often accompanied by spontaneous reperfusion, which contributes to relief of chest pain and the appearance of characteristic T waves on ECG and is the basis of the so-called Wellens syndrome. The most frequent localization of coronary artery occlusion is the proximal segment of the anterior interventricular branch of the left coronary artery, but we witnessed the occlusion in the medial segment of these coronary arteries. Immediate coronary angiography with stenting of the occluded artery will prevent the occurrence of myocardial infarction in the patient.

The presented article shows the importance of using such additional clinical markers of the development of pathological and critical conditions as non-specific adaptive reactions, which are integral indicators of the imbalance of all homeostatic systems of the body. The purpose of the study was to establish the types of non-specific adaptive reactions, to take into account changes in the ratio of cellular parameters of peripheral blood, and to use them to improve the effectiveness of diagnosis and treatment of ST-elevation myocardial infarction (STEMI). The results of examinations in three research groups (79 patients) were analyzed: Group I - 28 patients with STEMI and normal body weight, Group II - 24 patients with STEMI and excess body weight, and Group III - 27 patients with STEMI and obesity of the I-III degrees. The diagnosis (acute coronary syndrome) of ACS was made based on a complex clinical, laboratory and instrumental examination. Blood was taken for the study when patients were admitted to the department. The total number of leukocytes and the leukocyte blood formula were determined by standardized methods; the type of non-specific adaptation reaction - according to the method of L.H. Harkavi; the ratio of the absolute content of neutrophils to the absolute content of lymphocytes (neutrophil to lymphocyte ratio, NLR), and the ratio of the absolute content of neutrophils to the absolute content of platelets (neutrophil to platelet ratio, NPR) was determined. The course of ACS occurs against the background of several non-specific adaptation reactions, where the stress reaction was dominant (42.8% - group I, 50% - group II, and 51.9% - group III), indicating the disease's severity. The highest level of NLR (p<0.05) was found in group III, relative to the NLR indicator in group I and group II, and the highest level of NPR was found in group III precisely in case of a stress reaction, which indicates an unfavourable prognosis for patients of this group. Determining the type of nonspecific adaptation reaction can serve as an additional indicator of the severity of the patient and allows us to assess the effectiveness of therapy in patients with STEMI. The indicators of NLR and NPR were useful and powerful indicators of adverse consequences during the hospitalization of patients with ACS. The type of adaptive response and the indicators of NLR and NPR are determined based on clinical blood analysis indicators, and they are economical biomarkers for predicting the severity of inflammation.

У статті наведено результати дослідження особливостей добового профілю артеріального тиску (АТ) у хворих з гострим коронарним синдромом без елевації сегменту ST (ГКСбелST) та хронічною хворобою нирок (ХХН), залежно від фактору куріння. Мета. Вивчити особливості добового моніторингу артеріального тиску (ДМАТ) у хворих з ГКСбелST та ХХН, залежно від фактору куріння. Матеріали та методи. В дослідження включено 70 пацієнтів з ГКСбелST та ХХН віком від 35 до 75 років. Хворих розподілено у 2 групи: І група – 35 осіб – курців (середній вік - 60,09±1,66 років), ІІ група – 35 осіб, які ніколи не курили (середній вік - 62,31±1,04 роки). Добовий моніторинг АТ проводили у другий день госпіталізації після стабілізації стану пацієнта. Визначали наступні показники: систолічний АТ (САТ), денний, нічний та середньодобовий (24 години) (САТд, САТн, САТдоб); діастолічний АТ (ДАТд, ДАТн, ДАТдоб); пульсовай АТ (ПАТд, ПАТн, ПАТдоб); індекс часу (ІЧ) для САТд та САТн (ІЧ САТд, ІЧ САТн) і ДАТ (ІЧ ДАТд, ІЧ ДАТн); частоту серцевих скорочень (ЧСС). Для вивчення функціонального стану нирок обстежених хворих визначали альбумін-креатиніновий індекс (АКІ) у сечі напівкількісним методом. Розрахунок швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) здійснювали за формулою CKD-EPІ на основі креатиніну. Результати. Виявлено достовірно вищі середні рівні САТ, ДАТ та ПАТ у І групі хворих порівняно з ІІ групою: САТд – на 5,10% (p˂0,05), САТн – на 6,60% (p˂0,05); ДАТд - на 9,60% (p=0,01), ДАТн – на 14,10% (p˂0,05); ПАТд – на 7% (p=0,05), ПАТн – на 8,50% (p˂0,05). Середнє значення ІЧ також виявилося достовірно вищим у групі курців (І) проти некурців (ІІ): ІЧ САТд – на 55,50% (p˂0,01), ІЧ САТн – на 58,90% (p˂0,01), ІЧ ДАТд – на 57,50% (p˂0,01), ІЧ ДАТн – на 46,30% (p˂0,01). ЧСС була вищою на 10,80% у І групі порівняно з ІІ групою (p˂0,01). Середній рівень ШКФ у курців на 13,00% нижчий порівняно з некурцями (p<0,05). Встановлено на 57% достовірно вищий рівень АКІ у групі курців (І група) порівняно з некурцями (ІІ група) (p˂0,01). Висновки. У групі пацієнтів-курців з ГКСбелST та ХХН виявлено достовірно вищі середні рівні САТ, ДАТ, ПАТ, ІЧ та ЧСС. У цій же групі зареєстровано більш виразні ознаки ураження нирок, а саме нижчі значення ШКФ та вищі АКІ, що свідчить про ймовірний несприятливий вплив куріння на стан регуляції АТ та мікроциркуляторне русло нирок.

The paper presents the results of a study of the effects of smoking on circadian arterial blood pressure (ABP) profile in patients with Non-ST-Segment Elevation Acute Coronary Syndrome (NSTE-ACS) and Chronic Kidney Disease (CKD). Purpose. To study the features of circadian blood pressure monitoring (CBPM) in patients with NSTE-ACS and CKD, smoking-dependent. Materials and Methods. The study includes 70 patients with NSTE-ACS and CKD aged 35 to 75 years. The patients were divided into 2 groups: Group I – 35 smokers (mean age – 60.09±1.66 years), Group II – 35 individuals who have never smoked (mean age – 62.31±1.04 years). The circadian blood pressure monitoring was carried out on the second day of hospital admission after stabilization of the patient's condition. The following indicators have been determined: systolic blood pressure (SBP) – daytime, nighttime, and average daily (24 hours) (SBPd, SBPn, and SBPav); diastolic blood pressure (DBPd, DBPn, and DBPav); pulse pressure (PBPd, PBPn, and PBPav); time index (TI) for SBPd and SBPn (SBPd TI and SBPn TI) and DBP (DBPd TI and DBPn TI); heart rate (HR). To study the renal functional status in the examined patients, the urine albumin-creatinine ratio (ACR) was determined using the semi-quantitative method. The glomerular filtration rate (GFR) was calculated using the CKD-EPI Creatinine Equation. Results. Mean SBP, DBP, and PBP levels were significantly higher in Group I patients compared to Group II patients: SBPd – by 5.10% (p˂0.05), SBPn – by 6.60% (p˂0.05); DBPd - by 9.60% (p=0.01), DBPn – by 14.10% (p˂0.05); PBPd – by 7% (p=0.05), PBPn – by 8.50% (p˂0.05). The mean TI value also turned out to be significantly higher in the group of smokers (I) versus non-smokers (II): SBPd TI – by 55.50% (p˂0.01), SBPn TI – by 58.90% (p˂0.01), DBPd TI – by 57.50% (p˂0.01), DBPn TI – by 46.30% (p˂0.01). The HR was higher by 10.80% in Group I patients compared to Group II patients (p˂0.01). The mean GFR level in smokers is 13.00% lower than in non-smokers (p<0.05). A 57% significantly higher ACR level was found in the group of smokers (Group I) compared to non-smokers (Group II) (p<0.01). Conclusions. Mean SBP, DBP, PBP, TI, and HR levels were significantly higher in the group of smokers with NSTE-ACS and CKD. In the same Group, more distinct signs of kidney injury were found, namely, lower GFR values and higher ACR values, which indicates the probable adverse effect of smoking on ABP regulation and renal microvasculature.

У статті висвітлено діагностичні особливості та лікувальний підхід у клінічному випадку вроджених вад серця: коарктації аорти з відкритою артеріальною протокою і дефектом міжшлуночкової перегородки.

Результати. Виявлено рекоарктацію аорти через 23 роки після первинної хірургічної корекції вади та гемодина- мічно значущий дефект міжшлуночкової перегородки. Виконано оперативне втручання й визначено алгоритм подальшого спостереження.

Висновок. Вчасна діагностика та корекція вади серця спрямовані на запобігання ускладненням і продовження життя пацієнтів. Проте важливим залишається пожиттєве спостереження в кардіолога.

The article highlights the diagnostic features and treatment approach in the clinical case of congenital heart defects: coarctation of the aorta with accompanying open ductus arteriosus and ventricular septal defect.

Results. Recoarctation of the aorta 23 years after the primary surgical correction of the defect and a hemodynamically significant defect of the interventricular septum were detected. Surgical intervention was performed, and a follow-up algorithm was determined.

Conclusion. Timely diagnosis and correction are aimed at preventing complications and prolonging the life of patients.

However lifelong observation by a cardiologist remains important.