Бронхолегенева дисплазія (БЛД) є провідною хронічною патологією передчасно народжених дітей, яка змінює структуру легень та порушує розвиток легеневих судин. Найважливішим серцево-судинним ускладненням БЛД є розвиток легеневої гіпертензії, який діагностують у близько 25 % найтяжче хворих немовлят. Легенева гіпертензія, пов'язана з БЛД, виникає на тлі аномальної будови і зменшення кількості легеневих судин, що призводить до підвищення їх резистентності та розвитку правошлуночкової серцевої недостатності. Виникнення цього ускладнення погіршує прогноз виживання у дітей з БЛД, подовжує тривалість перебування у стаціонарі, негативно впливає на довгостроковий соматичний та неврологічний розвиток і збільшує частоту повторних госпіталізацій. Усе це обґрунтовує необхідність своєчасної діагностики та лікування легеневої гіпертензії у дітей з БЛД. У цьому огляді представлені нові дані щодо визначення, діагностики та лікування легеневої гіпертензії, пов’язаної з БЛД.
Ключові слова: легенева гіпертензія; бронхолегенева дисплазія; передчасно народжені немовлята.
Bronchopulmonary dysplasia (BPD) is a leading chronic pathology of premature infants, which changes the structure of the lungs and disrupts the development of pulmonary vessels. The most important cardiovascular complication of BPD is the development of pulmonary hypertension, which is diagnosed in about 25 % of severely ill infants. Pulmonary hypertension associated with BPD develops due to lung vascular abnormalities and remodeling of the pulmonary vasculature, both of which lead to an increase in vascular resistance and the development of right ventricular heart failure. The occurrence of this complication worsens the prognosis of survival in infants with BPD, prolongs the total duration of hospital stay, adversely affects long-term somatic and neurological development and increases the frequency of re-hospitalizations. All this justifies the need for timely diagnosis and treatment of pulmonary hypertension in children with BPD. This review presents new data, for the definition, diagnosis, and treatment of pulmonary hypertension associated with BPD.
Keywords: Pulmonary Hypertension; Bronchopu-lmonary Dysplasia: Preterm Infants.

Молоко матері є оптимальним продуктом харчування немовлят. Воно характеризується не лише унікальним збалансованим складом нутрієнтів, а і незамінними біологічними властивостями, що особливо важливо для передчасно народжених дітей. Якщо материнського молока немає або його кількість недостатня для задоволення харчових потреб дитини, замість нього рекомендується використовувати донорське молоко. Однак донорське молоко, як правило, отримують від жінок, які народили своїх дітей в термін (доношеними), а тому воно переважно містить недостатньо білка для сприяння належному росту передчасно народжених немовлят. Незалежно від того, використовується донорське або власне молоко матері, його збагачення необхідне для задоволення потреб у харчових речовинах передчасно народжених немовлят, які мають високий ризик затримки постнатального фізичного розвитку під час перебування в лікарні. Існує декілька стратегій і продуктів, які можна використовувати для підтримки бажаних темпів росту передчасно народженої дитини. Стандартне збагачення грудного молока (ГМ), яке наразі найчастіше використовують у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених, може не забезпечувати підвищених потреб у білках у значної частини немовлят з дуже малою масою тіла при народженні. Натомість, індивідуалізоване збагачення може оптимізувати споживання поживних речовин. Індивідуалізувати харчове забезпечення можливо за допомогою регульованого або цільового збагачення ГМ. Важливими також є якість і походження комерційних збагачувачів ГМ. Для реалізації індивідуалізованого підходу до збагачення ГМ може бути корисним використання відповідних аналізаторів. Водночас, клінічні переваги окремих підходів до збагачення ГМ, так само, як і використання різних комерційних збагачувачів, здебільшого залишаються невідомими. У цьому огляді представлені результати найважливіших досліджень, які впливають на клінічну практику, а також описані сучасні підходи до збагачення грудного молока (ГМ) з відповідними практичними рекомендаціями.

Mother’s own milk is the optimal food for infants. It is characterized not only by a unique balanced composition of nutrients, but also by essential biological properties, which is especially important for preterm infants. If there is no mother’s milk or it is amount is not enough to meet daily needs, it is recommended to use donor human milk (HM) instead. However, donor HM is commonly obtained from the women who delivered at term and often does not contain enough protein to promote proper growth of preterm infants. Whether donor milk or the mother’s own milk, human milk fortifi cation is essential to meet the nutrient needs for growth and development of these preterm infants, who are at high risk of growth retardation during hospital stay. There are several strategies and commercially available HM fortifi ers that can be used to maintain the desired growth rate. Standard HM fortifi cation, which is currently most commonly used in neonatal intensive care units, may not meet the increased protein needs of a signifi cant proportion of very low birth weight infants. Instead, individualized fortifi cation can optimize nutrient intake. It is possible to individualize the food supply with the help of regu-lated or targeted HM fortifi cation. The quality and origin of commercially available HM fortifi ers are also important. To implement an individualized approach to the fortifi cation of HM, the use of milk analyzers can be useful. However, the clinical benefi ts of individual approaches to breast milk fortifi cation and the use of diff erent commercially available HM fortifi ers remain largely unknown. This review presents the results of the most important studies that infl uence clinical practice and describes current approaches to HM fortifi cation with relevant practical recommendations