УДК 78.018.4

Статтю присвячено обґрунтуванню можливості та доцільності в умовах трансформації освіти переходу на масовий формат змішаного навчання. Матеріал статті заснований на результатах теоретичного аналізу інформаційних джерел, узагальнення та концептуального синтезу, а також результатах онлайн-опитування щодо готовності майбутніх учителів до змішаного навчання. Автори узагальнюють досвід масового переходу на навчання, що виник в умовах пандемії, війни росії з Україною з використанням цифрових платформ, сервісів і ресурсів. Дається оцінка основних труднощів і суперечностей, що проявилися у цей період і пов’язані з переосмисленням основних педагогічних понять (самоорганізація навчання, самостійність, уміння в цифровому суспільстві, мотивація навчання, навчальний зміст та ін.). Подано авторське педагогічне розуміння феномена цифрового освітнього середовища з позиції відносного підходу. Зроблено висновок про неможливість перенесення моделі традиційного навчання у цифрове середовище. Обґрунтовується думка про змішане навчання як рух у напрямі зміни та перетворення масової педагогічної практики. Позначено специфіку змішаного навчання та функцій майбутніх учителів у ньому. Наведено результати експериментального дослідження, що свідчать про незначну психологічну та технічну готовність майбутніх учителів до змішаного навчання. Сформульовано гіпотезу про дидактичну закономірність у змішаному навчанні між внутрішньою освітньою мотивацією, самостійністю та відповідальністю в навчанні. Наголошується на його можливості в адаптації освіти до специфічних умов цифрового суспільства, а також ризики, серед яких найбільш значущою є загроза необдуманого та педагогічно неосмисленого впровадження цифрових технологій. Результатом використання моделі змішаного навчання є підвищення якості знань здобувачів освіти і розвиток їхньої здатності навчатися самостійно.