Multisystem inflammatory syndrome in children (MIS-C) associated with Severe Acute Respiratory Coronavirus 2 (SARS-CoV-2) usually develops 1-1.5 months after mild or asymptomatic COVID-19 in countries with high incidence. MIS-C has a polymorphism of clinical manifestations, which include prolonged fever, polymorphic rash, non-purulent conjunctivitis, pneumonia complicated by distress syndrome, myocarditis, coronary artery disease, toxic shock syndrome, limb edema, polyserositis, severe abdominal syndrome with diarrhea and others. Establishing this diagnosis requires significant efforts to rule out diseases of other etiology. The aim of our study was to analyze the clinical and laboratory features of children with MIS-C associated with SARS-CoV-2 and severe abdominal syndrome. Six children with MIS-C associated with SARS-CoV-2 and severe abdominal syndrome were hospitalized in Lviv Regional Children’s Clinical Hospital “OHMATDYT”, Ukraine, from April 2020 to September 2021. For differential diagnosis IgM, IgG to SARS-CoV-2 by ELISA, RNA to SARS-CoV-2 by PCR, bacteriological tests of blood, urine and feces were performed. Furthermore, the diagnostic work up included chest radiography, echocardiography, ultrasound of the lungs and abdominal organs. Laboratory findings revealed an increase in the normal value of inflammatory markers and high levels of IgG to SARS-CoV-2. Administration of intravenous immunoglobulin at a dose of 1 to 2 g/kg body weight per day prevented further coronary artery disease in patients and provided regression in already affected coronary arteries. At the same time, regression of abdominal syndrome was observed. Early diagnosis of MIS-C in patients with SARS-CoV-2 and severe abdominal syndrome allows to define the appropriate treatment strategy.

616.988:578.834-036.21

На відміну від дорослих, діти не так часто інфікуються SARS-CoV-2, захворювання має легкий перебіг, а летальні випадки є поодинокими. Проте в дітей описано нове захворювання, асоційоване із SARS-CoV-2, – мультисистемний запальний синдром (MIS-C). Більшість дітей з MIS-C у світі – чорношкірі або азіатської національності.
Мета – проаналізувати особливості перебігу MIS-C у дітей Львівської області.
Матеріали та методи. Проаналізовано медичну документацію 16 дітей за період із вересня 2020 року до січня 2021 року, яких лікували в Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради «Львівська обласна дитяча клінічна лікарня «ОХМАТДИТ», із діагнозом MIS-C, асоційованим із SARS-CoV-2.
Результати. MIS-C діагностувався в 16 дітей (середній вік – 8,2±0,065 року, дівчатка:хлопчики – 1:0,6). Жоден із пацієнтів не був «першоджерелом SARS-CoV-2» у сім’ї, а захворів на коронавірусну хворобу після контакту з хворими родичами. Захворювання виникло в 4 (25%) дітей на тлі гострого перебігу коронавірусної хвороби, ще в 4 (25%) дітей – упродовж першого місяця, у 8 (50%) дітей – більш як через місяць після гострої інфекції SARS-CoV-2. У всіх дітей відмічалися фебрильна гарячка і загальна слабкість. Окрім цього, у переважної більшості пацієнтів клінічний перебіг MIS-C характеризувався типовими висипаннями на шкірі й кон’юнктивітом (13 дітей – 81,5%), пастозністю обличчя і набряками дистальних частин кінцівок (11 дітей – 68,75%). Біль у м’язах спостерігався в 9 (56%) дітей, гіперестезія – у 4 (25%) дітей і шлунково-кишкові симптоми – у 8 (50%) пацієнтів. Міокардит діагностувався в 4 (25%) дітей, поширені лінійно-коронарні артерії (2 дітей – 12,5%) та малі аневризми (1 дитина – 6,25%) – у 3 (18,75%) пацієнтів. Усі ці зміни нормалізувалися за 1 місяць після виписки зі стаціонару.
Висновки. Синдром мультисистемної запальної відповіді виникає до 48-го дня після перенесеної гострої коронавірусної хвороби і характеризується типовою клінічною картиною. Лікування людським імуноглобуліном у дозі 1-2 г/кг, глюкокортикостероїдами в дозі 1-2 мг/кг, аспірином 3-5 мг/кг на тлі антибактеріальної терапії є ефективним для превенції змін у коронарних артеріях і для одужання всіх пацієнтів.
Дослідження проведено відповідно до вимог із біоетики, викладених у Гельсінській декларації, та ухвалено комісією з питань етики наукових досліджень, експериментальних розробок і наукових творів Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.

Unlike adults, children are less likely to get infected SARS-CoV-2, their disease has a mild form and fatal cases are rather rare. However, a new
disease associated with SARS-CoV-2, the multisystem inflammatory syndrome (MIS-C), has been described in children. Most children with
MIS-C in the world are blacks or asians.
Purpose — to analyze of peculiarities of MIS-C in children of Lviv region.
Materials and methods. We have analyzed medical records of 16 children who were treated in Communal Non-Commercial Establishment
of Lviv Regional Council «Lviv Regional Children Clinical Hospital «OKHMATDYT» in the period from September 2020 to January 2021 with the
diagnosis of MIS-C, associated with SARS-CoV-2.
Results. MIS-C was diagnosed in 16 children (average age was 8.2±0.065 years, girls:boys = 1:0.6). None of our patients was the «primary
source of SARS-CoV-2» in the household but contracted coronavirus disease after a contact with the sick relatives. The disease occurred
in 4 (25%) children against the background of acute coronavirus disease, in 4 (25%) more children during the first month and 8 (50%) children
more than a month after acute SARS-CoV-2 infection. All children has febrile fever and general weakness. Besides, in most of the patients clinical progression of MIS-C was characterized by typical skin rashes and conjunctivitis (13 children — 81.5%), facial swelling and edema of distal
parts of extremities (11 children — 68.75%). Muscle pain was present in 9 (56%) children, hyperesthesia — in 4 (25%) children, gastrointestinal
symptoms — in 8 (50%) our patients. Myocarditis was diagnosed in 4 (25%) children, linear dilatation of coronary arteries (2 children — 12.5%)
and small aneurysms (1 child — 6.25%) — in 3 (18.75%) our patients. All these changes returned to normal 1 month after discharge from the
hospital.
Conclusions. MIS-C response before the 48th day after acute coronavirus disease and is characterized by typical clinical course. Treatment
with human immunoglobulin at the dose of 1–2 g/kg, glucocorticosteroids at the dose of 1–2 mg/kg, aspirin 3–5 mg/kg against the background of antibacterial therapy is effective for the prevention of changes in the coronary arteries and for the recovery of all patients.
The research was conducted in accordance with the principles of bioethics set out in the WMA Declaration of Helsinki and Universal Declaration
on Bioethics and was approved by the Commission on Ethics of Scientific Research, Experimental Developments and Scientific Works of Danylo Halytsky Lviv National Medical University. The informed consent of the patients was obtained for conducting the studies.


616. 98: 579.834. 114 : 616. 72- 002] 

Хвороба Лайма - одна з найпоширеніших природньотрансмісивних інфекцій, яка характеризується переважним ураженням шкіри, серцево-судинної системи, нервової системи та опорно-рухового апарату. Лайм-артрит майже вдвічі частіше розвивається у дітей, ніж у дорослих, і є найпоширенішим проявом пізньої стадії хвороби Лайма, без попередньої появи мігруючої еритеми.
Мета. Вивчити та проаналізувати клінічні та лабораторні особливості Лайм-артриту та артритів іншої етіології.
Матеріал і методи. Під спостереженням знаходилося 16 дітей, які звернулися в КНП ЛОР "Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня" з підозрою на Лайм-артрит. Для виявлення причини суглобового синдрому використовувались IgM та імуноблот до B.burgdorferi, загальний аналіз крові, С-реактивний протеїн,
інтерлейкін-6, креатинінфосфокіназа-МВ.
Результати й обговорення. Ми сформували 2 клінічні групи: у першу увійшли пацієнти з підозрою на Лайм-артрит, другу сформували діти з підтвердженим Лайм-артритом. В групі 1 хлопчики становили 66,7%, у групі 2 - 42,9%, натомість дівчатка - 33,3% та 57,1% відповідно. СРП виявлявся у чотири рази вищим у пацієнтів групи 2, що становило 16,9 мг/л, тоді як пацієнтів групи 1 він становив 4,0 мг/л. Рівень ІЛ- 6 <1.5 пг/мл частіше (у 71,4% випадків) реєструвався у групі 2 у порівнянні із клінічною групою 1, де частка пацієнтів із такими рівнями даного показника становила 44,4%. У жодного із наших пацієнтів групи 2 та лише в 1 пацієнта групи 1 (11,1%) було виявлено рівень IgM <2 Од/мл. Достовірно (р=0,02) частіше рівні IgG >200 Од/мл виявлялись у групі 2, де частка таких пацієнтів склала 42,9%, у той час, як у групі 1 IgG не було виявлено у жодного із пацієнтів.
Висновок. Причиною Лайм-артриту у дітей є ускладнення боррелійної інфекції. Лабораторними критеріями Лайм-артриту є позитивні IgG до B.burgdorferi в імуноферментному та імуноблот-аналізах. Достовірно (р=0,02) частіше рівні IgG >200 Од/мл виявлялись у 42,9% пацієнтів з Лайм-артритом. Для виявлення причин суглобового синдрому у дітей, при відсутності даних про укус кліща та мігруючої еритеми в анамнезі, необхідний об'єктивний метод діагностики Лайм-артриту. Абревіатура: ХЛ - хвороба Лайма ЛБ - Лайм-бореліоз ЛА - Лайм-артрит МЕ - мігруюча еритема IФA - імуноферментний аналіз ВВ - Borrelia burgdorferi Ва -
Borrelia afzelii Вg - Borrelia garinii СРП - С-реактивний протеїн КФК-МВ - креатинінкіназна міокардіальна фракція ЮІА - ювенільний ідіопатичний артрит

Мета дослідження – проаналізувати клінічно-лабораторні особливості еритемних та безеритемних форм хвороби Лайма у дітей Львівщини.

Матеріали та методи. У роботі проведено проспективне дослідження за участю 102 дітей віком від 1 рік 4 місяці (16 місяців) до 17 років із підтвердженим діагнозом ранньої локалізованої, ранньої дисемінованої та пізньої стадій хвороби Лайма.

Результати дослідження та їх обговорення. Середнє значення віку пацієнтів складало 8 років у групі 1; 5,5 року – в групі 2 та 8 років – у групі 3.

Середні значення показників периферичної крові були у межах норми в пацієнтів усіх клінічних груп. Встановлено, що С-реактивний протеїн був найвищим у пацієнтів групи 3 і становив 5,0 мг/л. IL- 6 у групі 3 був достовірно вищим порівняно із групами 1 та 2. Серединний рівень КФК–МВ у пацієнтів групи 2 становив 28,0 Од/л і виявився достовірно вищим, аніж такий у дітей клінічних груп 1 та 3. Найвищий серединний рівень антистрептолізин О зареєстровано у пацієнтів групи 3, де цей показник становив 178 МО/мл. У чверті дітей груп 1 та 2 було виявлено рівні IgM >200 Од/мл, тоді як у групі 3 таких показників не було виявлено у жодного із пацієнтів. В усіх клінічних групах найвищими були частки виявлених IgM до p41 та OspC Ba та IgG до p41, VlsE Bb та VlsE Ba.

Висновки. У дітей з Лайм-бореліозом найчастіше діагностовано ізольовану мігруючу еритему (62,75 %). Маркери запального процесу були достовірно вищими у дітей з безеритемною формою хвороби Лайма. IgM>200 Од/мл виявляли лише у пацієнтів з еритемними формами Лайм-бореліозу. Серединні рівні IgG в осіб з безеритемними формами хвороби Лайма були у вісім разів вищими, ніж в дітей з мігруючою еритемою. IgG до VlsE Bа найчастіше виявляли в пацієнтів з безеритемними формами хвороби Лайма.

УДК: 616.981.214.2-053.2

В останні роки в багатьох країнах світу спостерігається зростання захворюваності на стрептококову інфекцію. S. pyogenes є причиною багатьох захворювань людини, таких як тонзиліт, фарингіт, пневмонія, скарлатина, імпетиго, бешиха. Якщо скарлатина є типовою хворобою дитячого віку, то на бешиху хворіють в основному дорослі. В умовах сьогодення з-поміж численних нозологічних форм стрептококової інфекції нашу увагу привернула бешиха, що доволі рідко спостерігається у дітей. Мета роботи – вивчити клінічні прояви бешихи у дітей залежно від локалізації патологічного процесу та оцінити отримані результати. Пацієнти і методи. Спостерігали 15 дітей з бешихою віком від 2 до 17 років, які перебували на стаціонарному лікуванні у Львівській обласній інфекційній клінічній лікарні упродовж 2018-2023 рр. Діагноз бешихи базувався на типових клінічних проявах хвороби, даних епідеміологічного анамнезу, результатах бактеріологічних, загальноприйнятих лабораторних, біохімічних, інструментальних, імунологічних методів досліджень. Результати. Упродовж 6-річного періоду наших спостережень (2018-2023 рр.) на лікування в ЛОІКЛ госпіталізовано 15 дітей, хворих на бешиху. Слід зазначити, що 11 з 15 дітей госпіталізовані упродовж 6 місяців другої половини 2023 р. з домінуванням у літні місяці. За локалізацією запального процесу у нашому клінічному дослідженні несподівано високим виявилося число хворих дітей з бешихою обличчя, вуха та волосяної частини голови – 9 (60,0 %) хворих. Початок хвороби в усіх хворих був гострим і характеризувався швидким розвитком симптомів інтоксикації, болем голови, блюванням, які передували місцевим проявам хвороби від кількох годин до 1-2 діб. Температура тіла сягала 38-40 °С. Турбував біль у вухах, з приводу чого троє дітей зверталися до отоларинголога. Бешиха гомілки, діагностована у 5 (33,3 %) дітей, починалася з болю в паховій ділянці, збільшених лімфатичних вузлів, підвищеної температури тіла до 39-40 °С, остуди. На 2-й день виникало почервоніння шкіри та визначалася значна інфільтрація підлеглих м’яких тканин в ділянці локалізації патологічного процесу, що відповідало клініці еритематозної форми хвороби. Особливо тяжкий перебіг бешихи спостерігали у дитини 7 років, що розвинулася на фоні вітряної віспи. Домінуючим шляхом інфікування був екзогенний. Провокувальними факторами, що передували і сприяли розвитку хвороби, були укуси комах, розчухи, подряпини та мікротравми. У двох пацієнтів з бешихою обличчя, які часто хворіли на тонзиліт та гайморит, з високою імовірністю можна припустити ендогенне інфікування, оскільки у них при бактеріологічному дослідженні слизу з ротоглотки виділено S. pyogenes. Висновки. 1. За локалізацією патологічного процесу у дітей домінувала бешиха обличчя, вуха та волосяної частини голови, що характеризувалася тяжким ступенем хвороби. 2. З-поміж клінічних форм бешихи домінувала еритематозна, з усіма класичними проявами хвороби. 3. У частини дітей з бешихою обличчя можна думати про ендогенний шлях інфікування, що підтверджено виділенням S. pyogenes при бактеріологічному обстеженні слизу з ротоглотки. Ключові слова: бешиха, S. рyogenes, діти, стрептококова інфекція.