UDC 616.24-002.5-036.22-085.28.015.8-085.37-039.71-053.2

Aim – to study the feasibility of using the natural immunomodulator BIVEL (BI-V) as a non-specific immunoprevention of tuberculosis (TB) among contact children from focies of multidrug-resistant tuberculosis infection (FsMDR-TBI) on the basis of clinical and immunological studies.
Materials and methods. The object of study: 120 contacted from FsMDR-TBI (75 children and 45 adolescents). The Group 1 – 95 children/adolescents who did not receive BI-V and the Group 2 – 25 patients who received BI-V. The state of phagocytic reactivity of immunity; cellular and humoral immunity; interleukins and specific immunity were determined. Statistical analysis of the obtained results was performed based on a software package Excel.
Results. In infected children/adolescents with FsMDR-TBI, insignificant functional disorders of the cellular response were revealed (decrease by 1.3 times IRI CD3+CD4+/CD3+CD8+), a shift in the balance in the regulatory system towards pro-inflammatory cytokines (increase by 2.0 times TNF-α/IL-10). The existing deviations in the regulatory and cellular response systems disappeared after the completion of the autumn-spring BI-V course. Preventive administration of immunomodulator BI-V to infected children/adolescents with FsMDR-TBI reduced the frequency of acute respiratory viral infections and exacerbations of bronchopulmonary diseases by 2.0 times, the development of latent tuberculosis infection into an active process by 2.6 times. Among children of the Group 2 – 8% of people fell ill with various forms of primary pulmonary TB, among children of the Group 1 – 22.1%. In both groups, the maximum level of TB occurred in the first two years of observation.
Conclusions. The introduction of the algorithm of preventive measures with appointment of BI-V confirmed feasibility of using this immunomodulator for contact children/adolescents with FsMDR-TBI.
The study was carried out in accordance with the principles of the Declaration of Helsinki. The study protocol was approved by the Local Ethical 
Committee of the participating institution. The informed consent of patient was obtained for conducting the studies.
No conflict of interests was declared by the authors.
Keywords: immunoprevention, contact children and adolescents, focies of multidrug-resistant tuberculosis.

УДК 616.831.9-002:616.98-092.19-008.64]-036-06-07

Установлено, що в усіх країнах світу туберкульоз (ТБ) є найчастішою опортуністичною інфекцією у ВІЛ-позитивних пацієнтів. Поширення епідемії ТБ/інфекції, спричиненої вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), є загрозою національного масштабу та негативно впливає на працездатний і репродуктивний потенціал населення багатьох країн.
Мета роботи — проаналізувати клініко-діагностичні вияви туберкульозного менінгоенцефаліту у пацієнтів на тлі ВІЛ-інфекції.
Матеріали та методи. Проаналізували медичні дані пацієнтів, які перебували на стаціонарному лікуванні з приводу специфічного процесу в Львівському регіональному фтизіопульмонологічному центрі з 2020 до 2023 р. Відібрали 31 медичну карту пацієнтів із туберкульозним ураженням центральної нервової системи на тлі ВІЛ-інфекції. Проводили загальноклінічне, мікроскопічне, молекулярногенетичне, культуральне, морфологічне дослідження, лінійний зонд-аналіз і рентгенологічно-інструментальні обстеження згідно з чинними стандартами. 
Результати та обговорення. Аналіз структури специфічного ураження центральної нервової системи виявив, що у 97 % випадків клінічною формою у ВІЛ-позитивних осіб був ТБ-менінгоенцефаліт, який у 86 % випадків поєднувався з ураженнями інших органів (легень, різних груп лімфатичних вузлів (ЛВ)). Найчастіше діагностували ураження аксилярних та мезентеріальних ЛВ, у 57,1 % випадків — різне поєднання кількох груп периферичних ЛВ. ТБ-ураження головного мозку частіше діагностували у ВІЛ-позитивних чоловіків, мешканців міста, працездатного віку. У більшості пацієнтів (80,6 %) специфічний процес виявили вперше. У 13 % випадків діагностували хіміорезистентні форми. Двоє пацієнтів, госпіталізованих у стані середньої тяжкості, відзначали погіршення загального стану протягом 
останніх 6 міс, однак по медичну допомогу не зверталися, а в 29 % випадків специфічний процес тривав від 2 до 3 міс, що призвело до генералізації ТБ-інфекції в різні органи, розвитку ускладнень у 16,7 % випадків, тривалого стаціонарного лікування та зниження/втрати працездатності у кожного другого ВІЛ-інфікованого пацієнта. У 45,2 % випадків збудника ТБ виявили у спинномозковій рідині і/або харкотинні за допомогою методу GeneXpert MTB/Rif. Супутня патологія була наявна в 80,7 % випадків, майже у кожного другого спостерігали захворювання органа зору, шлунково-кишкового тракту і кровотворної системи. Найчастішими рентгенологічними ознаками ураження органів дихання у ВІЛ-позитивних осіб із ТБ-менінгоенцефалітом були вогнищеві тіні м’якої та середньої інтенсивності, іноді — зливного характеру, підсилення легеневого малюнка або його деформація за рахунок інтерстиційних, перибронхіальних змін, елементів фіброзу, або поєднання зазначених змін. У половини пацієнтів корені були неструктурні.
Висновки. Слід вжити активних цілеспрямованих діагностично-лікувально-профілактичних заходів щодо ко-інфекції ТБ/ВІЛ-інфекції, для цього необхідні оновлення інформації і глибокі знання спеціалістів різних рівнів надання медичної допомоги.
Ключові слова. Ко-інфекція, туберкульоз, ВІЛ-інфекція, специфічний менінгоенцефаліт.

УДК 616.24:612.1]-06

Leptin, a hormone produced by white adipose tissue and recognised as an inflammatory biomarker, has an undefined role in the progression of chronic obstructive pulmonary disease (COPD). Objective — to evaluate the leptin level and its correlations with the levels of clinical, functional and anamnestic indicators in COPD patients.
Materials and methods. This study employed a case-control design involving 42 patients experiencing acute exacerbation of COPD and 20 control subjects. The patients were examined according to the standard protocol. Additionally, the examination included ultrasonic scanning of the abdominal cavity, evaluation of the serum leptin level, scoring of the anxiety and depression and quality of life.
Results and discussion. It was revealed that hyperleptinemia in the patients with acute exacerbation of COPD occurred significantly more frequently than in the healthy persons ((73.8 ± 6.8) vs (40.0 ± 11.0) %; р < 0.05). Besides, the COPD patients manifested increased leptin levels much more frequently than normal levels ((73.8 ± 6.8) vs (26.2 ± 6.8) %; р < 0.01). Hyperleptinemia was found to co-occur with severe COPD 
cases belonging to E clinical group ((51.6 ± 9.0) vs (18.2 ± 11.6) % in group with normal leptin level; р < 0.05). Kendall correlation analysis established that elevated circulating leptin levels were associated with an increased body mass index ( = 0.3; р = 0.02), female gender ( = 0.3; р = 0.01), non-smoking history ( = – 0.2; р = 0.03), stronger manifestation of such symptoms as shortness of breath ( = 0.3; р=0.01), disturbed home ( = 0.3; р = 0.002) and out-of-home activities ( = 0.3; р = 0.02) and lack of energy ( = 0.3; р = 0.01). It also correlated with increased severity of pulmonary insufficiency ( = 0.3; р = 0.003) and decreased forced vital capacity (= – 0.2; р = 0.04), elevated systolic blood pressure ( = 0.2; р = 0.02), elevated cholesterol ( = 0.3; р = 0.01) and -lipoproteins levels ( = 0.2; р = 0.04), pronounced depression ( = 0.3; р = 0.002) and lowered quality of life ( = 0.3; р = 0.01).
Сonclusions. COPD patients with elevated leptin levels manifest not only with an increased body weight, but also with arterial hypertension, disturbed lipid metabolism, more pronounced pulmonary insufficiency, depressive disorders and lowered life quality with more severe subjective respiratory symptoms.
Keywords. Chronic obstructive pulmonary disease, leptin, hyperleptinemia

УДК 616.002.5-021.3-053.8-035.7

Objective — to study the frequency and causes of diagnostic errors in primary pulmonary tuberculosis (PrPTB) in adults.
Materials and methods. The frequency and causes of diagnostic errors in verifying PrPTB in adults were studied by analyzing thpathomorphosis aspect of a specific process. Sectional material from 200 adult deaths due to primary forms of tuberculosis (PrFTB) over a period of 45 years (1974—2020) was analyzed. The study period was divided into three periods: the first period spanned from 1974 to 1988, during which three 
antimycobacterial drugs (isoniazid, streptomycin, and PASC) were used; the second period ranged from 1989 to 2005, during which rifampicin, ethambutol, and pyrazinamide were added to the treatment regimen; and the third period covered from 2005 to 2020, during which aminoglycosides, fluoroquinolones, linezolid, and other antimycobacterial drugs were widely utilized.
Results and discussion. Studies conducted on clinical and pathological material from 200 deaths related to primary forms of tuberculosis (PrFTB) over the last 45 years (1974—2020) based on data from prosectures in Lviv indicate a significant decrease in the number of deaths from primary pulmonary tuberculosis (PrPTB) among the adult population. This decline is attributed to the widespread adoption of modern antimycobacterial therapy for patients with pulmonary tuberculosis (PTB). The predominant clinico-pathological form of PrPTB is tuberculosis of the intrathoracic lymph nodes (TBILN), which manifests with various progression variants. Complications of a specific nature (such as miliary TB, TB meningitis, and TB sepsis) prevail among the direct causes of death. However, diagnosing PrPTB in adults poses significant challenges in modern conditions, with an increasing frequency of underdiagnosis over the years. Diagnostic errors most commonly occur in general diagnostic hospitals during the verification of TBILN and its complications in patients over 30 years old.
Conclusions. The frequency of underdiagnosing PrPTB has increased due to its atypical course, likely resulting from the pathomorphosis of a specific process. The discrepancy between clinical and pathoanatomical diagnoses, attributable to the unique clinical course of PrPTB, was observed in 7.3 % of cases in the first period, 27.2 % in the second, and 40.0 % in the third. Several factors contribute to the underdiagnosis of PrPTB, including short-term hospital stays, the atypical course of PrPTB due to the pathomorphosis of a specific process, inadequate patient examination, the lack of urgency for phthisiological evaluation in general medical institutions and incorrect interpretation of clinical, radiological and laboratory data.
Keywords Primary tuberculosis in adults, diagnosis, errors

УДК 378.147:61]:004

Мета роботи — вивчити ставлення студентів 5-го та 6-го курсів медичних факультетів Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького до змішаних форм навчання, зокрема дистанційної, в умовах карантину через пандемію COVID-19 і воєнного стану.
Матеріали та методи. Проведено анкетування, за результатами якого вивчено ставлення студентів 5-го і 6-го курсів медичних факультетів до змішаної форми навчання під час осіннього семестру 2022/2023 навчального року.
Результати та обговорення. Серед учасників опитування третина (33,7 %) усвідомила можливість перебувати в навчальному процесі та відзначила більшу відповідальність за навчання, тобто позитивну зміну в цілому. Однак 18,5 % опитаних вказали на негативну зміну, відчуваючи байдужість. Більше третини студентів (39,1 %) оцінили свій рівень тривоги як високий, ще третина (33,7 %) — як дуже високий. Установлено, що, крім навчання, 30,4 % студентів займаються волонтерською діяльністю, більше половини (53,2 %) працюють, зокрема 30,4 % — у медичній сфері. Серед студентів 6-го курсу участь у волонтерській діяльності порівняно зі студентами 5-го курсу була більшою — 39,7 %, працювало більше студентів — 56,4 %. Серед негативних чинників для 80,4 % опитаних студентів- 5-го курсу перше місце посідала відсутність набуття і вдосконалення практичних навичок, друге місце — технічні труднощі. На прагнення здобувати знання дистанційне навчання не вплинуло у 72,3 % студентів, а решта зазначили, не мають мотивацію до навчання з переходом на дистанційну форму навчання.
Висновки. Війна та воєнний стан в Україні стали джерелом стресу для всіх учасників навчального процесу, тому визначення ставлення студентів до навчання є актуальним і потрібним у сучасних умовах. Використання інформаційних технологічних засобів збільшує можливості як для освіти, так і для науки. Під час карантину, спричиненого пандемією CОVID-19 та воєнним станом в Україні, навчальний 
процес не зупинився, а дистанційний формат навчання, на думку абсолютної більшості опитаних студентів, дав змогу, перебуваючи у відносно безпечних місцях, продовжити вивчати медицину. 
Ключові слова. Дистанційне навчання, студенти-медики, анкетування, особистісне ставлення, ефективність навчання, позитивні та негативні чинники.