Erectile dysfunction and the associated quality of life are a pressing social and medical problem for millions of people. The basis of
the work was the results of a survey of 298 men injured as a result of combat operations (shrapnel and bullet wounds) using the questionnaires of the International Index of Erectile Function-5 (IIEF-5) and the SF-36 Health Status Survey (SF-36) questionnaire to characterize the quality of life. The research group was divided into two: men aged 20-39 years (group 1) and men aged 40-53 years (group 2). The control group consisted of 48 clinically healthy men without complaints of sexual dysfunction or cardiac, neurological or endocrinological pathology. It is shown that men aged 20-39 years have a mild form of ED where the total score is 19.57 ± 0.44. Men of the 2nd group aged 40-53 years also have a mild form of ED, but the total score is much lower and is 17.74 ± 0.41. Patients of both age groups affected by hostilities suffer from both mental and physical health components. Indicators such as general health, role functioning due to physical condition, and pain intensity have probably lower values compared to the contol group. Lower indicators of role functioning due to physical condition indicate limitations in everyday life due to unsatisfactory physical condition. The decrease in the physical functioning index has statistically significant differences only in patients of the 2nd observed group. Thus, a mild form of erectile dysfunction is observed in men injured as a result of hostilities. No significant differences in the severity of erectile dysfunction were found betweenmale war victims of two age groups. All IIEF-5 domains were significantly reduced in men affected by combat operations. It has been proven that the physical and mental components of health suffer in victims of hostilities. Against the background of a decrease in all indicators on the scales of the physical component of health, general health and role functioning caused by physical condition lag behind the most. In the psychological domain, the most pronounced changes are recorded in such components as mental health, vital activity and social functioning. Сorrelation analysis revealed the significant correlation between physical functioning and role functioning caused by emotional state (r =+0.64; P < 0.05).
Keywords: men with shrapnel and bullet wounds; erectile dysfunction; quality of life;SF-3

УДК 615.273.3:616.62:577.151.042]-055.1

У клініці антипроліферативну активність мітоміцину С використовують для запобігання утворенню рубців у тканинах, оскільки рубцеві зміни є одним з ускладнень при оперативних втручаннях. В урології досить часто трапляються стриктури уретри, це, зокрема, пов’язано з катетеризацією, трансуретальною хірургією, інфекцією сечовивідних шляхів і травмами. Рецидиви після невдалої уретро-пластики становлять 18–40 %.Мета дослідження – вивчити вплив мітоміцину С на Са2+,Mg2+-АТФазну активність плазматичної мембрани та ендоплазматичного ретикулума лімфоцитів периферичної крові.Методи дослідження. Дослідження проводили на лімфоцитах периферичної крові практично здоро-вих чоловіків, оскільки лімфоцити вважають “метаболічним дзеркалом” організму і вони оперативно реа-гують на всі зовнішні та внутрішні впливи. Визначали загальну Са2+,Mg2+-АТФазну активність лімфоцитів крові при 37 °С в інкубаційному середовищі такого складу (мМ): 150 KCl; 0,05 CaCl2; 5 МgCl2; 5 АТФ; 1 NaN3 (інгібітор мітохондріальної АТФази); 1 оуабаїн (інгібітор Nа+,К+-АТФази); 20 Hepes-Трис-буфер (рН=7,4). Для розділення загальної Ca2+,Mg2+-АТФазної активності на компоненти, такі, як тапсигаргінонечутлива Ca2+,Mg2+-АТФаза плазматичної мембрани (ПМ) і тапсигаргіночутлива Ca2+,Mg2+-АТФаза ендоплазматич-ного ретикулума (ЕПР), до стандартного Ca2+- та Mg2+-вмісного середовища інкубації додавали інгібітор Ca2+,Mg2+-АТФази ЕПР – тапсигаргін (0,1 мкМ). Результати й обговорення. При дії різних концентрацій мітоміцину С величина Ca2+,Mg2+-АТФазної активності ПМ дозозалежно зростала і найвищою була при концентрації 10-3 М – (3,98±0,42) мкмоль Рі /хв на 1 мг протеїну (р<0,05), тобто в 1,36 раза. Тапсигаргіночутлива компонента Ca2+,Mg2+-АТФази лімфо-цитів у контролі становила (2,19±0,27) мкмоль Рі /хв на 1 мг протеїну, а зі збільшенням концентрації мі-томіцину C у середовищі інкубації вона зросла до (2,97±0,29) мкмоль Рі /хв на 1 мг протеїну (р<0,05), тобто в 1,35 раза. Початкова максимальна швидкість гідролізу АТФ Ca2+,Mg2+-АТФазами ПМ та ЕПР лімфоцитів при дії 10-3 М мітоміцину С збільшилася в 1,3 раза. Висновки. Зростання Сa2+,Mg2+-ATФазної активності плазматичної мембрани й ендоплазматичного ретикулума при дії мітоміцину С свідчить про те, що він може запобігати перевантаженню цитозолю іонами кальцію і, таким чином, інгібувати проліферативні процеси та утворення стриктур. Активність Сa2+,Mg2+-ATФаз ПМ та ЕПР лімфоцитів крові підвищується за рахунок збільшення числа обертів ензиму, але не через зростання афінності до субстрату.

УДК: 612.616:612.015.11:612.014.484

Непліддя є однією з найактуальніших  медико-соціальних проблем у всьому світі. Чоловічі чинники непліддя сягають 50 % усіх випадків. Приблизно 7 % чоловіків у всьо­му світі страждають від непліддя. Сперматозоїди надзвичайно вразливі до окиснювального ураження. Оксидативний стрес призводить до пошкодження аксонем і збільшення морфологічних дефектів середньої частини сперматозоїдів, що призводить до зниження їх рухливості.  Метою дослідження є оцінка зв’язку між рухливістю сперматозоїдів, активністю глутатіонової антиоксидантної системи та концентрацією цитокінів. Обстежено 68 здорових чоловіків, які були розподілені на дві групи за відсотком рухомих сперматозоїди через 1 годину після отримання еякуляту: низька рухливість (НР, n=32) і висока рухливість (ВР, n=36). Рівень малонового діальдегіду (MDA) був в 1,3 раза (p<0,05) вищим у групі НР порівняно з групою ВР. Середні значення IL-1β, IL-18, IFN-γ і TNF-α були також вищими у групі НР, ніж у групі ВР. Результати цього дослідження показали, що відсоток рухливих сперматозоїди через 1 годину негативно  корелювали з рівнями IL-1β, IL-18 та TNFα. Нижча рухливість сперматозоїдів у здорових чоловіків пов'язана зі зниженням вмісту відновленого глутатіону та нижчою активністю GP і підвищеним рівнем цитокінів, які можуть бути пов'язані з підвищеним оксидативним стресом у сім'яній плазмі про що свідчить підвищений рівень МДА.

УДК 612.616:612.015.11:612.014.484

Нині наявні низка даних, що запальні захворювання суглобів чинять негативний вплив на фертильність чоловіків. Ймовірно, існує взаємозв'язок між аутоімунною запальною патологією суглобів і фертильністю. Досліджено, що ревматоїдний артрит знижує потенціал пари для успішного дітонародження. Зараз немає однозначного уявлення того, наскільки сам ревматоїдний артрит спричиняє непліддя, чи воно пов’язане також із впливом оксидативного стресу чи препаратів, що використовуються для лікування цієї патології. Припускається, що існує перехресний зв’язок між захворюванням на ревматоїдний артрит та фертильністю. Мета дослідження – з’ясування особливостей змін показників спермограми та низки біохімічних показників чоловіків із ідіопатичною неплідністю та супутньою аутоімунною патологією суглобів – ревматоїдним артритом. Матеріал і методи. Проведено дослідження репродуктивної функції 68 чоловіків віком 22 - 45 років, середній вік 32,7±4,3 року (група І). У всіх осіб також встановлено захворювання на РА без наявності супутніх запальних захворювань сполучної тканини, інших запальних захворювань, онкологічної патології на момент початку дослідження. Групу контролю склали фертильні чоловіки із нормозооспермією, такого ж віку (група ІІ, n=56). Діагностика неплідності проводилася на амбулаторному етапі згідно зі стандартами ВООЗ. Дослідження полягало у вивченні показників спермограми у пацієнтів обох груп і порівнянні їх між собою та з референтними значеннями. Результати. Порівняння фізико-хімічних показників еякуляту чоловіків продемонструвало, що об’єм еякуляту в I та II групах достовірно не відрізнявся, відповідно 2,6±0,5 мл та 3,4±0,4 мл, а показник рН у спермі хворих I групи відрізнявся патологічним зростанням – 7,7±0,3, на відміну від осіб II групи – 7,3 ± 0,3, хоча ця різниця знаходиться в межах референтних значень. Порушення фізико-хімічних властивостей сім’яної плазми полягало у достовірному збільшенні показників часу розрідження еякуляту в осіб I групи – 52,8±4,7 хв, порівняно з пацієнтами II групи – 38,3±4,1 хв (р0,05). Показник сперматозоїдів із нормальною формою голівки був вищим в 7,5 раза в еякуляті фертильних чоловіків групи ІІ з нормозооспермією. Кількість нерухомих сперматозоїдів була більшою у 2,0 раза в осіб I групи, ніж в осіб II групи, відповідно 14,2±1,4 та 7,1± 0,7 %. 

УДК 616.697:616.72-002.77-092:612.015.11]-07

According to modern ideas, the development of pathological processes in the body, in particular relat-ed to infertility, is accompanied by a violation of the mechanisms of antioxidant protection of cells. Hyperproduction of reactive oxygen species (ROS) is found in many pathological conditions, both related to the reproductive system and not directly related to it. Excessive ROS production, is thought, to be caused by an imbalance between prooxidants and the antioxidant system and causes damage to the sperm membrane, chromosome DNA, and initiates sperm apoptosis that leading to infertility.The aim – to study of the functional state of the pro- / antioxidant system in the seminal fluid and serum of infertile men with concomitant pathology.Material  and  Methods. The studies were performed on the serum and seminal fluid of infertile men aged 22–48 years with diagnosed idiopathic infertility (n=23) and rheumatoid arthritis (n=22). The control group consisted of 27 men of the same age. The ejaculate was analyzed according to WHO recommendations (2010). Determination of malonic dialdehyde (MDA) concentration was performed based on its interaction with 2-thiobarbituric acid. The state of the antioxidant system of semen and blood serum was concluded based on determining the total antioxidant activity by enzyme-linked immunosorbent assay using a commercial test system manufactured by Elabscience (ELISA, USA). Results. It was found that in patients with autoimmune pathology, the concentration of MDA in the serum exceed-ed the control group by 2.25 times, and in idiopathic infertility – by 2.16 times. In semen, the content of MDA in men with infertility due to autoimmune pathology is likely to exceed 4 times the control values. In patients with idiopathic infer-tility, the content of MDA in the seminal fluid was within normal limits. Against the background of intensification of lipid peroxidation processes, the overall antioxidant activity decreases. At autoimmune pathology it decreases in 8.1 times.Conclusion. Oxidative stress is one of the immunopathogenetic mechanisms of development of male infertility against the background of autoimmune pathology and idiopathic infertility.