УДК: 616.34-007.43-031:611.957-08

У статті наведено огляд світових даних про сучасні підходи до періопераційного лікування пацієнтів з пахвинними грижами за принципами швидкого відновлення (ERAS). Алгоритм програми ERAS включає всі доказово обґрунтовані періопераційні елементи, які впливають на швидке відновлення після операції, зменшення частоти ускладнень і потенційну смертність. Для цього виділяють три етапи ведення хворого: передопераційний огляд та обстеження, вибір адекватного методу хірургічного лікування, анестезіологічне забезпечення під час операції і в післяопераційному періоді. Ретельне обстеження пацієнтів перед операцією і виявлення потенційних факторів ризику, пов’язаних із супутніми захворюваннями, є важливими для зниження ризику ускладнень і рецидивів. Ефективне динамічне періопераційне керування болем є необхідною умовою оптимального відновлення після операції. Першим етапом керування болем у рамках концепції ERAS є правильний вибір типу операції. Слід надавати перевагу найменш травматичним операціям, тобто лапароскопічним або ендоскопічним герніопластикам. Відповідно до рекомендацій PROSPECT введення анальгетиків слід почати до і продовжувати під час операції, що дозволить забезпечити достатнє знеболювання в ранньому післяопераційному періоді. Поєднання парацетамолу, нестероїдних протизапальних препаратів і селективного інгібітору циклооксигенази-2 забезпечує добре знеболювання й зменшує використання опіоїдів. Блок поперечного простору живота (TAP-блок) як вид регіонарної анестезії є безпечним для пацієнтів з пахвинними грижами, зменшує післяопераційну потребу в наркотичних анальгетиках, знижує частоту післяопераційної нудоти й блювання та інтенсивність болю. Регіонарна анестезія дозволяє скоротити час перебування хворого в операційній і пов’язана з меншим ризиком затримки сечі в післяопераційному періоді (порівняно з нейроаксіальною анестезією). У післяопераційному періоді слід якнайшвидше активувати пацієнта, а це можливо за умови достатньої аналгезії, що досягається найкраще при поєднанні системних анальгетиків і TAP-блоку. Усім пацієнтам, яким виконують планове хірургічне втручання з приводу пахвинних гриж, слід проводити антимікробну профілактику. Оскільки частина пацієнтів відчувають значні обмеження в повсякденній діяльності внаслідок хронічного післяопераційного пахвинного болю, необхідно враховувати всі фактори ризику виникнення хронічного болю після операції для запобігання його розвитку.

УДК: 616.34-007.43-031:611.957-08

В статті наведено огляд світових даних про сучасні підходи до періопераційного лікування пацієнтів з пахвинни-ми грижами (ПГ) за принципами швидкого відновлення (ERAS). Алгоритм програми ERAS включає всі доказово обґрунтовані періопераційні елементи, які впливають на швидке відновлення після операції, зменшення частоти ускладнень та потенційну смертність. Для цього виділяють три етапи ведення хворого: передопераційний огляд та обстеження, вибір адекватного методу хірургічного лікування, анестезіологічне забезпечення під час операції та у післяопераційному періоді. Ретельне обстеження пацієнтів перед операцією та виявлення потенційних факторів ри-зику, пов’язаних із супутніми захворюваннями, є важливими для зниження ризику ускладнень та рецидивів. Ефек-тивне динамічне періопераційне керування болем є необхідною умовою оптимального відновлення після операції. Першим етапом керування болем в рамках концепції ERAS є правильний вибір типу операції. Слід надавати пере-вагу найменш травматичним операціям, тобто лапароскопічним або ендоскопічним герніопластикам. Відповідно до рекомендацій PROSPECT введення анальгетиків слід почати до та продовжувати під час операції, що дозволить забезпечити достатнє знеболювання в ранньому післяопераційному періоді. Поєднання парацетамолу, нестеро-їдних протизапальних препаратів (НПЗП) та селективного інгібітора циклооксигенази-2 (ЦОГ-2) забезпечує добре знеболення та зменшує використання опіоїдів. Блок поперечного простору живота (TAP блок), як вид реґіонарної анестезії є безпечним для пацієнтів із ПГ, зменшує післяопераційну потребу в наркотичних анальгетиках, знижує частоту післяопераційної нудоти та блювання та інтенсивність болю. Реґіонарна анестезія дозволяє скоротити час перебування хворого в операційній, і пов’язана з меншим ризиком затримки сечі у післяопераційному періоді (у порівнянні з нейроаксіальною анестезією). У післяопераційному періоді якнайшвидше слід активувати пацієнта, а це можливо за умов достатньої аналгезії, що досягається найкраще при поєднанні системних анальгетиків та TAP блоку. Усім пацієнтам, яким виконують планове хірургічне втручання з приводу ПГ, слід проводити антимікробну профілактику. Оскільки частина пацієнтів відчувають значні обмеження у повсякденній діяльності внаслідок хро-нічного післяопераційного пахвинного болю, то необхідно враховувати всі фактори ризику виникнення хронічного болю після операції, для запобігання його розвитку.

The article provides literature review on current approaches to perioperative treatment of patients with inguinal hernias (IH) based on the principles of enhanced recovery after surgery (ERAS). The ERAS algorithm includes all evidence-based perioperative elements that affect rapid recovery after surgery, reduce the incidence of complications and potential mortality. There are three stages of patient management: preoperative examination, selection of an adequate method of surgical treatment, anesthesia during surgery and in the postoperative period. Thorough examination of patients before surgery and identification of potential risk factors associated with comorbidities are important to reduce the risk of morbidity and recurrences. Effective dynamic perioperative pain management is a prerequisite for optimal recovery after surgery. The first step in managing pain under the ERAS concept is choosing the correct type of surgery. Preference should be given to the least traumatic operations, i.e., laparoscopic or endoscopic hernioplasty. According to PROSPECT recommendations, analgesics should be started before and continued during surgery, which will provide adequate analgesia in the early postoperative period. The combination of paracetamol, nonsteroidal anti-inflammatory drugs (NSAIDs) and a selective cyclooxygenase-2 inhibitor (COX-2) provides good analgesia and reduces opioid use. The transverse abdominal block (TAP block), as a type of regional anesthesia, is safe for patients with IH, reduces the postoperative need for narcotic analgesics, reduces the frequency of postoperative nausea and vomiting and pain intensity. Regional anesthesia reduces the length of a patient’s stay in the operating room and is associated with a lower risk of urinary retention in the postoperative period (compared to neuroaxial anesthesia). After the operation patient should be activated as soon as possible, and this is possible under conditions of sufficient analgesia, which is best achieved by combining systemic analgesics and TAP block. Antimicrobial prophylaxis should be performed in all patients undergoing elective surgery for IH. Since some patients experience significant limitations in daily activities due to chronic postoperative inguinal pain, it is necessary to consider all risk factors for chronic pain after surgery to prevent its development.

УДК: 616-089.163:617.55-007.43

Вступ. Спосіб життя, погана фізична форма, шкідливі звички, недоїдання та несприятливі психологічні фактори знижують стійкість організму до подолання фізіологічного стресу операції. Пластика гриж черевної стінки є однією з найпоширеніших хірургічних операцій. Високий індекс маси тіла, куріння, діабет та імуносупресія є факторами ризику розвитку післяопераційної грижі, а також, у випадку її хірургічної корекції, ці фактори значно погіршують періопераційний прогноз. Оцінка ризику розвитку серйозних ускладнень та смерті протягом періопераційного періоду є вирішальною для пацієнта.
Мета. Оцінити роль та необхідність проведення скринінгу та стратифікації ризиків у комплексі передопераційної підготовки пацієнтів з грижами передньої черевної стінки.
Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 91 пацієнт, яким проводили хірургічне лікування гриж черевної стінки. Їх розділили на 3 групи за видом анестезії (загальна, нейроакcіальна та фасціальні блоки черевної стінки). Проводився аналіз за супутньою патологією, наявністю ризиків пов’язаних зі способом життя, ризику серцево-судинних ускладнень (індекс ЛІ), ризик анестезії за шкалою ASA (American Society of Anesthesiologist’s) і ризику тромбоемболічних ускладнень за шкалою Caprini, факторів, які впливають на частоту післяопераційної нудоти, блювання та їх профілактики.
Результати і обговорення. Визначено, що найбільш поширеною супутньою патологією у пацієнтів 1, 2 і 3 груп
дослідження була гіпертонічна хвороба. Ішемічна хвороба серця найчастіше спостерігалася у пацієнтів 3 групи. Пацієнти, що перенесли гострий коронарний синдром в анамнезі, превалювали у 3 групі спостереження. Відзначали у пацієнтів наявність цукрового діабету, хронічного обструктивного захворювання легень та порушення мозкового кровообігу в анамнезі. Визначено, що у багатьох пацієнтів досліджуваних груп не було факторів додаткового ризику, але все ж дехто палив та мав ожиріння. Переважна кількість пацієнтів мали анестезіологічний ризик ASA ІІ або ІІІ. Пацієнти отримували комбіновану профілактику післяопераційної нудоти і блювоти.
Висновки. У всіх групах переважали пацієнти з середнім і високим ризиком розвитку періопераційних ускладнень. Ретельне обстеження, виявлення потенційних факторів ризику, пов’язаних із супутніми захворюваннями та способом життя є важливими для зниження ризику ускладнень у пацієнтів з грижами черевної стінки в комплексі передопераційної підготовки. Пацієнтам з високим ризиком розвитку періопераційних ускладнень рекомендовано вибір нейроаксіальної або реґіонарної анестезії для попередження розвитку післяопераційних ускладнень.

Introduction. Lifestyle, poor physical condition, bad habits, malnutrition and adverse psychological factors reduce the body's resistance
to overcome the physiological stress of surgery. Abdominal wall hernia repair is one of the most common surgical operations. A high body
mass index, smoking, diabetes and immunosuppression are risk factors for the development of postoperative hernia, and in the case of its
surgical correction, these factors significantly worsen the perioperative prognosis. Assessing the risk of serious complications and death
during the perioperative period is crucial for the patient.
Aim. To assess the role and necessity of patient screening and risk stratification in the complex of preoperative preparation of patients
with anterior abdominal wall hernias.
Materials and methods. In the research took part 91 patients who underwent surgical treatment of abdominal wall hernias. They were
divided into 3 groups according to the type of anesthesia (general, neuraxial and fascial blocks of the abdominal wall). The analysis was
carried out according to comorbidity, the presence of lifestyle risks, the risk of cardiovascular complications (LI index), the risk of anesthesia
according to the ASA (American Society of Anesthesiologist's) scale and the risk of thromboembolic complications according to the
Caprini scale, factors that affect the frequency postoperative nausea, vomiting and their prevention.
Results and discussions. It was determined that the most common concomitant pathology in patients of 1, 2 and 3 study groups was
arterial hypertension. Ischemic heart disease was most often observed in patients of group 3. Patients with a history of acute coronary
syndrome dominated in the 3rd observation group. Patients were also noted to have diabetes mellitus, chronic obstructive pulmonary
disease, and a history of impaired cerebral circulation. It was determined that many patients in the studied groups did not have additional
risk factors, but all of them smoked and were overweight. Many patients had anesthetic risk according to ASA II or III. Patients received
combined prophylaxis of postoperative nausea and vomiting.
Conclusions. All groups were dominated by patients with an average and high risk of developing perioperative complications. Careful
examination, identification of potential risk factors related to comorbidities and lifestyle are important to reduce the risk of complications
in patients with abdominal wall hernias in the complex of preoperative preparation. Patients with a high risk of developing perioperative
complications are recommended to choose neuraxial or regional anesthesia to prevent the development of postoperative complications.