Матеріали та методи. На білих щурах проведено 4 серії досліджень, кожна – за схемою ортогонального планування 22. Водні розчини Pb(NO3)2 і NaF окремо та одночасно вводили у шлунок протягом 30 днів: у І серії – без біопротекторів, у ІІ серії – на фоні пектину, у ІІІ серії – пектину і кальцію, у IV серії – комплексу пектину, кальцію та антиоксидантів – вітамінів С і Е, β-каротину, селену. На 3-тю, 15-ту і 30-ту доби в І і ІІ серіях дослідів та 30-ту добу в ІІІ і IV серіях дослідів у сироватці крові тварин визначили активність аланін- та аспартатамінотрансферази.

Результати. Окрема та одночасна дія свинцю і фтору призводить до підвищення активності аланін- та аспартатамінотрансфераз у сироватці крові. Максимальні зміни спостерігалися наприкінці досліду. Протекторна роль пектину за умов довготривалої дії фтору та одночасної дії свинцю і фтору виявилася недостатньо ефективною. Одночасне вживання кальцію і пектину значно знижувало приріст активності амінотрансфераз, що ха- рактеризує покращання метаболічного і функціонального стану печінки. Комплекс біопротекторів відновив активність ферментів у сироватці крові.

Висновки. Комплекс пектину з кальцієм та антиоксидантами можна вважати оптимальним засобом корекції активності амінотрансфераз у си- роватці крові за умов тривалої окремої та одночасної дії свинцю і фтору на організм.