Складний набір політичних, соціальних, економічних та екологічних факторів, що виникають у результаті військових конфліктів, мають непрямий і тривалий вплив на здоров’я населення. Руйнування медичної інфраструктури та інфраструктури громадського здоров’я ускладнює процес надання допомоги постраждалим, обмежуючи як її доступ, так і якість.
   Психічне здоров’я є важливим виміром людського капіталу, який значно впливає на такі аспекти людського життя, як добробут, зайнятість, робота, капітал, стигма тощо. Згідно даних ВООЗ у ситуаціях збройного конфлікту близько 10% людей, які зазнають травматичних подій, матимуть серйозні проблеми з психічним здоров’ям, а ще 10% розвиватимуть поведінку, яка заважатиме їх здатності ефективно функціонувати. Депресія, тривога та психосоматичні проблеми, наприклад безсоння, є найбільш поширеними наслідками.
   Молоде покоління, яке проживає у зонах, що постраждали від конфлікту вразливе до проблем психічного здоров’я. Під час війни молодь стикається з двома типами травматичних подій: типу I (раптова травматична подія) і типу II (тривалий вплив несприятливих подій, що призводить до дисфункціональних механізмів подолання). В результаті страждає від тривожних розладів, посттравматичного стресового розладу (ПТСР), депресії, дисоціативних розладів. Найважливішими змінними, які визначають вплив війни на психічне здоров’я молоді є позбавлення основних ресурсів (житло, вода, харчування, освіта, охорона здоров’я тощо); порушені сімейні відносини (через втрату, розлуку або переміщення); стигма та дискримінація (значно впливають на ідентичність); песимістичний світогляд (постійне відчуття втрати і горя, нездатність побачити світле майбутнє).
   Мета-аналізи використовують змішані методи для дослідження психічного здоров’я та психосоціального самопочуття в нестандартних умовах, такі як фокус-групи і поглиблені інтерв’ю. Це необхідно для формування досліджуваного питання, модифікації інструментів для аналізу локальних ситуацій та інтерпретації зібраних епідеміологічних даних.
   В основі моделей відновлення психосоціальних систем передбачено необхідність багаторівневого підходу до психосоціальних утручань, які враховують особистість, сім’ю та всю спільноту. Модель громадського здоров’я вимагає взаємодії між соціальними та індивідуальними змінними за віком і часом, з особливою увагою до груп ризику та захисту в різні періоди життя.