УДК:  331.101.32:615.15-005

Мета. Вивчення думки фармацевтичних фахівців аптечних закладів щодо ролі матеріальних і моральних стимулів та перешкод в їх реалізації у процесі мотивації фахівців до праці.

Матеріал і методи. Дослідження проведене у період з 26 червня по 26 серпня 2020 р. методом анонімного інтернет-опитування 348 фармацевтичних фахівців аптечних закладів України за анкетою, розробленою в google формі та розміщеною у дев'яти фармацевтичних групах соціальної мережі "Фейсбук". Респонденти представляли усі регіони України, за винятком анексованої АР Крим та окупованих територій Донецької і Луганської областей. Гранична похибка вибірки 5,1%.

Результат й обговорення. З'ясовано, що абсолютна більшість респондентів вважає, що виконаний обсяг їх роботи має бути більш оплачуваним. Показано, що співвідношення середньої зарплати українських фармацевтичних фахівців (до мінімальної зарплати в країні щонайменше удвічі менше ніж такий показник в їх європейських колег. Виявлено, що серед заохочень роботодавці здебільшого використовують нарахування відсотку з продажів та систему бонусів. Визначено, що для опитаних важливими є повага колег і відвідувачів аптечних закладів, належний моральний клімат в колективі та хороші умови праці. При цьому виявлена стурбованість фармацевтичних фахівців високим ступенем відповідальності, дуже важкою роботою, недоцільністю вимог керівництва та наявністю штрафних санкцій в аптечному закладі.

Висновок. Встановлено, що фармацевтичні фахівці не отримують бажаної матеріальної та моральної задоволеності від роботи в аптечних закладах, а роботодавці на низькому рівні застосовують наявні форми заохочення за трудові досягнення, що спричиняє зневіру фармацевтичних фахівців до обраного фаху та високу текучість кадрів в аптечних закладах.

Стрімкий розвиток аптечної справи в Україні потребує переосмислення та перенацілювання професійних ролей (ПР) фармацевтичного фахівця (ФФ) в суспільстві та системі охорони здоров’я, так як він не лише виготовляє і реалізує лікарські засоби (ЛЗ), а й є рівноправним
учасником процесу фармакотерапії, а саме надавачем фармацевтичних послуг та фармацевтичної інформації.
Метою роботи є аналіз стану реалізації ПР ФФ у вітчизняній фармацевтичній практиці.
Матеріали та методи. Матеріалами дослідження були положення Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), Міжнародної фармацевтичної федерації (МФФ) та наукові працістосовно ПР ФФ, а також аналіз опису вакансій на сайтах work.ua та robota.ua серед великих аптечних мереж (АМ). Використані методи критичного аналізу, конкретизації та наукового узагальнення.
Результати. Здійснено аналіз наукових праць, положень ВООЗ та МФФ стосовно ПР ФФ, а також проаналізовано опис фармацевтичних вакансій 10 великих АМ України на сайтах work.ua та robota.ua.
Висновки. На підставі вивчення опису вакансій 10 великих АМ та критичного аналізу даних літератури з’ясовано, що нині ПР вітчизняного ФФ зводяться насамперед до ролі продавця ЛЗ. Для наповнення ПР українських ФФ тим змістом, який характерний для світової
фармацевтичної спільноти, необхідно: створити таку систему підготовки кадрів, яка б дозволяла ФФ успішно реалізовувати ті ролі, що вимагає їхня професія в сучасних умовах з погляду положень ВООЗ і МФФ; розробити нові та удосконалити чинні національні нормативно-правові документи щодо ПР ФФ із залученням власне ФФ і фармацевтичних саморегулівних організацій; опрацювати зазначеними організаціями медіа-лінгвістичні технології для формування позитивного образу ФФ, що сприятиме відновленню іміджу фармацевтичної професії та в перспективі дозволить вирішити одну з найважливіших проблем сучасності – проблему довіри до аптеки й ФФ і, як наслідок, матиме позитивний вплив на здоров’я населення