УДК 330.34:614.2

Мета роботи – встановлення оцінки впливу глобальних економічних змін на стан здоров’я населення шляхом опитування надавачів медичних послуг.
Матеріали та методи. Використано дані опитування 389 медичних працівників за власно розробленим опитувальником. 
Застосовано такі методи: опитування, кількісний та якісний аналіз результатів.
Результати. Оцінювання респондентами-медиками важливості таких глобальних факторів, як війна з її численними людськими втратами та вплив на людство пандемії COVID-19, було визначальним. Водночас висока оцінка впливу глобальних економічних змін вказує на розуміння лікарями проблем економічних негараздів, які впливають на здоров’я населення. 
Аналіз відповідей респондентів з урахуванням стажу їх праці у системі охорони здоров’я показав достовірно (р<0,001) вищі 
рівні оцінювання впливу на здоров’я економічних змін у всіх групах опитаних зі стажем до 20 років включно, аніж з більшим 
стажем роботи. Оцінка результатів опитування з урахуванням стажу роботи та займаної респондентами посади засвідчила, 
що лікарський персонал з таким же стажем роботи в системі охорони здоров’я достовірно вищим відзначає рівень впливу на 
стан здоров’я населення економічних змін (3,05±0,13 проти 2,16±0,16 бала, р<0,001). Такої особливості не відзначено у групі 
керівників закладів охорони здоров’я. Результати проведеного оцінювання рівня дії на стан здоров’я населення всіх глобальних детермінант, визначених для опитування, які спостерігаються в даний час у світовому масштабі, зокрема глобальних економічних змін, показали вищий рівень їх важливості впливу опитаними респондентами з меншим лікарським стажем роботи. 
Достовірна різниця в оцінюванні глобальних детермінант встановлена у групі респондентів, яку складав лікарський персонал 
зі стажем роботи до 21 року.
Висновки. Вплив економічних змін, які спостерігаються у світовому масштабі, на стан здоров’я населення є глобальною детермінантою людства. Молодший за стажем роботи медичний персонал більшою мірою оцінює важливість впливу 
економічних змін на стан здоров’я населення. Оцінювання рівня впливу економічної нестабільності на здоров’я населення 
сприятиме розробленню стратегій для покращення його стану у глобальному вимірі.
Ключові слова: детермінанти здоров’я, економічні зміни, війна, опитування, медичні працівники, стаж роботи

УДК: 614.2:364.444:331:159.9]:303.4:311.212

Ситуація в державі пов’язана з воєнними діями посилила існуючий стрес, зумовлений  специфікою роботи медичних працівників.

Мета. Вивчення впливу умов праці на стан психічного здоров’я медичних працівників за їх самооцінкою.

Матеріал і методи. Використано дані опитування 389 медичних працівників з використанням власної розробленої анкети. Застосовано наступні методи: опитування, кількісний та якісний аналіз результатів.

Результати й обговорення. Встановлено, що найбільший вплив на рівень психічного здоров’я медичних працівників має «Задоволеність умовами праці». Враховуючи такі результати проведено аналіз цієї оцінки респондентами у залежності від їх статусу, а саме: статі, стажу роботи у системі охорони здоров’я та займаної посади. Керівниками ж закладів охорони здоров’я дано найвищу оцінку значимості цієї детермінанти (3,84±0,16 балів), а група лікарів оцінила її найнижче (3,19±0,13 бали), що виявилось достовірно нижчою оцінкою у порівнянні з результатами опитування в інших групах респондентів залежно від займаної посади (р<0,05). Задоволеність умовами праці у значній мірі асоціюється з рівнем особистого доходу та його розподілу, а також із задоволеністю житловими умовами. Встановлено прямий кореляційний зв’язок між задоволеністю умовами праці та житловими умовами і рівнем особистого доходу, що підтверджує висновки дослідників про важливість впливу цих детермінант на стан психічного здоров’я.

Висновки. Специфіка умов праці медичного персоналу виступає важливою детермінантою впливу на стан їх психічного здоров’я та має прямий вплив на задоволеність життям, що в свою чергу сприяє покращенню якості та продуктивності роботи, підвищенню мотивації персоналу. Підтримка психічного здоров’я медичного персоналу є важливою частиною зміцнення громадської охорони здоров’я.

UDC 614.23:303.62: [159.922:355.01] (477)

Introduction. The study of the population's mental health outlines a systematic analysis of the study's results on the determinants of its impact and the identification of potential determinants for building effective mechanisms to reduce their adverse effects. In Ukraine, the state of mental health of the population is affected by such global factors as full-scale military operations.

Objective. To study the role of public (social) determinants in influencing the state of mental health of the population during the war in Ukraine.

Materials and methods. The study was based on a survey of healthcare professionals to assess the level of influence of social determinants on the state of mental health of the population. The research methods used were bibliosemantic and sociological surveys, and two statistical analysis methods were a description of the study and an analysis of the facts obtained.

Results. It has been established that the critical social determinant of the impact on the state of mental health in Ukraine is the war with Russia. Based on this, the authors identified specific determinants that are closely related to this fact, namely the impact of the political situation, the effectiveness of public administration, the level of democracy, social conflicts, the organization of social protection, inflationary processes, corruption, migration processes, crime, and the organization and accessibility of the healthcare system. The assessment results showed that, according to healthcare professionals, the state of mental health is most affected by such factors as corruption (3.71±0.07 points out of 5 maximum), inflationary processes (3.58±0.07), and political situation (3.54±0.07). Respondents with less than ten years of work experience scored highest for all these factors. Social determinants: "Social conflicts in the environment," "Organization of social protection of the population," "Crime," and "Migration processes" were significantly more often mentioned by healthcare workers with up to 20 years of work experience than with more than 20 years of experience. Heads of healthcare facilities primarily pointed to the influence of such social factors as "Corruption" (3.81±0.14), "State of organization and accessibility in healthcare system" (3.74±0.13), "Political situation" and "Efficiency of public administration" (3.54±0.14 and 3.54±0.15, respectively).

Conclusions. The critical social determinants that affect the population's mental health are corruption in the state, inflationary processes, and the political situation. The correlation between the length of service and the position held regarding the level of assessment of the impact of social factors is revealed.

Глобальні тенденції соціально-економічного розвитку, загострення міжнародної  конкуренції, рух у напрямі євроінтеграції, соціальні стреси (пандемія COVID-19, війна) ставлять перед системою охорони здоров’я України принципово нові завдання, серед яких вагоме місце належить підвищенню ролі управлінського персоналу. З метою встановлення зв’язку між психічним здоров’ям медичних працівників та майбутніх медиків і соціальними перетвореннями та потрясіннями нами запропоновано проведення комплексу опитувань, який включає чотири анкети:
 Опитувальник «Шкали психологічного благополуччя», призначений для виміру  виразності основних складових психологічного благополуччя (це адаптований українською мовою варіант англомовної методики «The scales of psychological wellbeing», розроблений К. Ріфф);
 Шкала тривоги Спілбергера (State-Trait Anxiety Inventory, STAI) є інформативним способом самооцінки рівня тривожності в даний момент (реактивної тривожності як  стану) та особистісної тривожності (як стійкої характеристики людини);
 Опитувальник із самооцінки стану психічного здоров’я (адаптований українською  мовою опитувальник «The Mental Health Quality of Life Questionnaire MHQoL-7D»);
 Опитувальник з визначення та оцінки рівня впливу окремих детермінант на стан  психічного здоров’я (власна розробка).
Дані дослідження дадуть можливість оцінити стан психічного здоров’я, розібратися у  феномені тривоги, оцінити параметри реактивності особистості в сенсі її заглибленості в дійсність, оцінити активність особистості в плані її характерологічних властивостей, визначити та оцінити рівень впливу на нього окремих детермінант, удосконалити систему моніторингу й оцінювання стану психічного здоров’я медичних працівників, керівників закладів охорони та студентів медичних вузів.