УДК: 614.2

Background: Botulinum toxin type A has become an increasingly used tool in the preoperative management of giant abdominal wall hernias. Its primary objective is to “downstage” the hernia by inducing temporary paralysis of the lateral abdominal wall muscles, thereby increasing their compliance and enabling safer fascial closure. While the muscular and anatomical benefits of this approach are well documented, the potential effects on pulmonary function remain poorly studied, despite the involvement of the targeted muscles in the process of breathing.

Objective: This study aimed to evaluate the impact of botulinum toxin type A on respiratory system function, using spirometry to assess whether any observed changes reflect true improvement, mechanical compensation, or potential impairment.

Methods: This prospective, observational study included 37 patients with large abdominal wall hernias and a Loss of Domain component. All patients received 300 units of botulinum toxin type A injected bilaterally into the external, internal oblique, and transversus abdominis muscles under ultrasound guidance. Spirometry was performed before the injection and again on the day of surgery. Evaluated parameters included forced vital capacity, forced expiratory volume in one second, the ratio of forced expiratory volume to forced vital capacity, peak expiratory flow, maximum mid-expiratory flow, maximal expiratory flow at 75, 50, and 25 percent of forced vital capacity, forced inspiratory vital capacity. Results were analyzed using paired statistical tests with a significance threshold of p < 0.05.

Results: No statistically significant changes were observed in forced vital capacity or forced expiratory volume in one second. However, statistically significant increases were recorded in maximum mid-expiratory flow and maximal expiratory flow at 50 percent of lung volume. Peak expiratory flow showed a trend toward improvement but did not reach statistical significance. These changes appear to reflect altered expiratory dynamics due to increased diaphragmatic excursion, rather than improved ventilation. Forced inspiratory vital capacity decreased slightly. Only two patients reported subjective changes in breathing.

Conclusion: Botulinum toxin type A does not impair core lung volumes but induces mechanical changes that may affect airflow velocity. Standard spirometry may not fully reflect these dynamics, and further investigation is warranted to better understand respiratory outcomes in this patient group.

Introduction: Incisional hernias are prevalent complications, with significant recurrence rates and associated surgical wound complications. Giant hernias, classified by the European Hernia Society (EHS) as exceeding 10 cm (width dimension), pose a challenge due to the “loss of domain” effect. Component separation techniques (CST), including anterior component separation (ACS) and transversus abdominis release (TAR), are established interventions but have drawbacks related to the irreversible alteration of abdominal wall anatomy and associated risks. An alternative approach involves the preoperative application of Botulinum Toxin A (BTA) to reduce lateral abdominal muscle tension, facilitating hernial defect closure.

Aim: The aim was to assess the impact of BTA on reducing the necessity for CST, the occurrence of surgical site complications, and the need for further interventions.

Materials and methods: A retrospective cohort study was conducted across two reference centers specializing in hernia treatment in Poland and Ukraine. The study compared outcomes between patients undergoing elective abdominal wall reconstruction surgery for giant hernias, specifically looking at the requirement for CST following preoperative BTA application. Patients were divided into two groups – those who received BTA injections 3–4 weeks prior to surgery (BOTOX group) and those who did not (NON-BOTOX group).

Results: The study found that in the BOTOX group, a significantly lower proportion of patients required CST compared to the NON-BOTOX group (46 vs 84%, P-value = 0.000124). Additionally, the BOTOX group experienced fewer postoperative complications, suggesting a beneficial effect of BTA in simplifying surgical procedures and enhancing patient outcomes.

Conclusions: The findings support the use of preoperative BTA injections as a valuable adjunct in the management of giant abdominal hernias. This approach not only facilitates fascial closure without the need for extensive CST but also potentially reduces perioperative trauma and postoperative complications. Preoperative BTA injections significantly reduce the need for CST in giant incisional abdominal hernia repairs, offering a less invasive and more effective approach to fascial closure. The most important role of BTA is "downstaging" the hernia before surgery. This study highlights the importance of considering BTA injections in preoperative protocols, advocating for broader acceptance and reimbursement to improve surgical outcomes and patient care in hernia surgery.

УДК: 616.34-007.43-031:611.957-08

В статті наведено огляд світових даних про сучасні підходи до періопераційного лікування пацієнтів з пахвинни-ми грижами (ПГ) за принципами швидкого відновлення (ERAS). Алгоритм програми ERAS включає всі доказово обґрунтовані періопераційні елементи, які впливають на швидке відновлення після операції, зменшення частоти ускладнень та потенційну смертність. Для цього виділяють три етапи ведення хворого: передопераційний огляд та обстеження, вибір адекватного методу хірургічного лікування, анестезіологічне забезпечення під час операції та у післяопераційному періоді. Ретельне обстеження пацієнтів перед операцією та виявлення потенційних факторів ри-зику, пов’язаних із супутніми захворюваннями, є важливими для зниження ризику ускладнень та рецидивів. Ефек-тивне динамічне періопераційне керування болем є необхідною умовою оптимального відновлення після операції. Першим етапом керування болем в рамках концепції ERAS є правильний вибір типу операції. Слід надавати пере-вагу найменш травматичним операціям, тобто лапароскопічним або ендоскопічним герніопластикам. Відповідно до рекомендацій PROSPECT введення анальгетиків слід почати до та продовжувати під час операції, що дозволить забезпечити достатнє знеболювання в ранньому післяопераційному періоді. Поєднання парацетамолу, нестеро-їдних протизапальних препаратів (НПЗП) та селективного інгібітора циклооксигенази-2 (ЦОГ-2) забезпечує добре знеболення та зменшує використання опіоїдів. Блок поперечного простору живота (TAP блок), як вид реґіонарної анестезії є безпечним для пацієнтів із ПГ, зменшує післяопераційну потребу в наркотичних анальгетиках, знижує частоту післяопераційної нудоти та блювання та інтенсивність болю. Реґіонарна анестезія дозволяє скоротити час перебування хворого в операційній, і пов’язана з меншим ризиком затримки сечі у післяопераційному періоді (у порівнянні з нейроаксіальною анестезією). У післяопераційному періоді якнайшвидше слід активувати пацієнта, а це можливо за умов достатньої аналгезії, що досягається найкраще при поєднанні системних анальгетиків та TAP блоку. Усім пацієнтам, яким виконують планове хірургічне втручання з приводу ПГ, слід проводити антимікробну профілактику. Оскільки частина пацієнтів відчувають значні обмеження у повсякденній діяльності внаслідок хро-нічного післяопераційного пахвинного болю, то необхідно враховувати всі фактори ризику виникнення хронічного болю після операції, для запобігання його розвитку.

The article provides literature review on current approaches to perioperative treatment of patients with inguinal hernias (IH) based on the principles of enhanced recovery after surgery (ERAS). The ERAS algorithm includes all evidence-based perioperative elements that affect rapid recovery after surgery, reduce the incidence of complications and potential mortality. There are three stages of patient management: preoperative examination, selection of an adequate method of surgical treatment, anesthesia during surgery and in the postoperative period. Thorough examination of patients before surgery and identification of potential risk factors associated with comorbidities are important to reduce the risk of morbidity and recurrences. Effective dynamic perioperative pain management is a prerequisite for optimal recovery after surgery. The first step in managing pain under the ERAS concept is choosing the correct type of surgery. Preference should be given to the least traumatic operations, i.e., laparoscopic or endoscopic hernioplasty. According to PROSPECT recommendations, analgesics should be started before and continued during surgery, which will provide adequate analgesia in the early postoperative period. The combination of paracetamol, nonsteroidal anti-inflammatory drugs (NSAIDs) and a selective cyclooxygenase-2 inhibitor (COX-2) provides good analgesia and reduces opioid use. The transverse abdominal block (TAP block), as a type of regional anesthesia, is safe for patients with IH, reduces the postoperative need for narcotic analgesics, reduces the frequency of postoperative nausea and vomiting and pain intensity. Regional anesthesia reduces the length of a patient’s stay in the operating room and is associated with a lower risk of urinary retention in the postoperative period (compared to neuroaxial anesthesia). After the operation patient should be activated as soon as possible, and this is possible under conditions of sufficient analgesia, which is best achieved by combining systemic analgesics and TAP block. Antimicrobial prophylaxis should be performed in all patients undergoing elective surgery for IH. Since some patients experience significant limitations in daily activities due to chronic postoperative inguinal pain, it is necessary to consider all risk factors for chronic pain after surgery to prevent its development.