УДК 616-002.5-085.27+615.27 

Анотація. Незважаючи на прогрес у лікуванні та профілактиці, туберкульоз (ТБ) залишається однією з головних причин погіршення здоров’я та смертності у світі, а поточні темпи зниження  епідеміологічного  тягаря  ТБ  недостатньо  швидкі.  Поширення  епідемії  ТБ/ВІЛ-інфекції 
є об’єктивною загрозою національного масштабу й продовжує негативно впливати на працездатний і репродуктивний потенціали населення багатьох країн світу. З 2020 р. спостерігається тенденція до збільшення захворюваності на хіміорезистентний (ХР) ТБ в Україні. Останніми роками 
в клінічній структурі МР-ТБ збільшилася частота дисемінованого й фіброзно-кавернозного ТБ. Практично в усіх хворих виявляється деструкція з бактеріовиділенням. На погіршення епідеміологічної ситуації в Україні значно вплинули COVID-19 і жахлива війна, яка відбувається в наш 
час. Однією з причин низької ефективності лікування хворих є наявність хіміорезистентних форм туберкульозу. Проблема вдосконалення етіотропної й патогенетичної терапії хіміорезистентного туберкульозу залишається актуальною. 
Мета роботи – вивчити ефективність застосування ліастену (Л) і пентоксиліну (П) при лікуванні хворих на мультирезистентний туберкульоз.
Результати досліджень. Проаналізовано 53 файли медичної документації хворих на мультирезистентний туберкульоз (ТБ). Як патогенетичні препарати на тлі антимікобактеріальної терапії (АМБТ) застосовували ліастену (Л) і пентоксифілін (П). Хворі були поділені на три групи: перша, 
контрольна,  – 22 пацієнти, що одержували лише антимікобактеріальну терапію (АМБТ); друга  – 15 осіб, у комплексне лікування яких було долучено ліастену (АМБТ+Л), третя група (16 осіб) – на тлі АМБТ отримувала Л+П (АМБТ Л+П). Усім хворим в інтенсивній фазі АМБТ (до лікування, 
через 2, 4, 6 і 8 місяців) проводили комплексне клініко-рентгенологічне, мікробіологічне й загально-лабораторне обстеження. 
Висновки. При застосуванні на тлі АМБТ Л+П спостерігається прискорення терміну припинення бактеріовиділення, розсмоктування вогнищ та інфільтрації й загоєння порожнин розпаду, порівняно з контролем.
Ключові слова: мультирезистентний туберкульоз, клінічна оцінка, патогенетичне лікування, ефективність

   Aim: to investigate the factors of bacterial virulence of oral microbiotopes against the background of long-term experimental action of an opioid analgesic.
Materials and Methods:The study was performed on 72 white outbred rats, which were injected “Nalbuphine” with a gradual increase in dose for 12 weeks.
The microbial composition and virulence factors of bacteria in the microbiotopes of the oral cavity were studied.
Results: At the end of the 4th week of opioid exposure, the appearance of hemolytic escherichia was noted. At the end of the 8th week the appearance of
capsular bacteria Klebsiella was registered, as a virulence factor. The production of staphylococcal virulence factors – lecithinase, was noted. At the end of the
12th week of opioid use, the appearance of phycomycete fungi was noted, Gram-negative diplococci, Klebsiella, Hemolytic Escherichia coli and Pseudomonas
aureginosa. These changes indicated the development of dysbiotic changes, as well as the gradual formation of foci of the inflammatory process in the oral cavity.
   Conclusions: In the short-term stages of opioid exposure, changes in biocenoses were manifested in an increase in the contamination of certain types of
microorganisms. In the long-term effects of the opioid, the activation of bacterial elements of the microbiocenosis was revealed, which were characterized by
increased expression of virulence factors. At the later stages of opioid exposure, the predominance of gram-negative microflora and the activation of cytotoxic action against the background of suppressed activity of the body’s protective response were established.
KEY WORDS: experiment, oral cavity, microbiotopes, opioid, rats, microorganisms, virulence factors

УДК 611.314.17-018.25:615.212.7

УДК:611.84:611.16 ̸ .018.7.019

   Рогівка є важливим компонентом діоптричного апарату ока. Її унікальна структура забезпечує ідеальну прозорість та надає їй світлозаломлювальних властивостей. Актуальними проблемами теоретичної та практичної медицини сьогодення є опрацювання методів реконструкції окапри його травматичних ушкодженнях різного генезу. Серед яких, проникаючі травми та пошкодження очного яблука, які вимагають проведення реконструктивної хірургії з метою максимального відновлення уражених структур в тому числі і рогівки. Проте, частим ускладненням післяопераційної репаративної регенерації рогівки є формування у ній сполучнотканинного рубця, що значно знижує її оптичні властивості і якість бачення в цілому. Метою роботи було мікро- та субмікроскопічне дослідження структурної організації рубця рогівки після проникаючої механічної травми ока. Матеріалом для досліджень слугували зразки рогівки з ознаками рубцювання 19-ти пацієнтів після 12-ти місяців від моменту виник-нення проникаючої травми. За допомогою світлової мікроскопії вивчали поперечні зрізи рогівки, проводили електронно-мікроскопічні дослідження та вивчали кількісний аналіз змін товщини рогівки у парарубцевій та рубцевій зонах у динаміці. Результати та підсумок. Проведене морфологічне дослідження стану рогівки ока після проникаючих травм засвідчило вростання і проліферацію епітелію в строму рогівки у місцях розриву передньої пограничної мембрани та її гіпертрофію по краях дефекту. Серед клітинних елементів окрім кератоцитів з’являються не характерні для нормальної рогівки фібробласти, які відповідають за синтез волокнистих елементів та протеогліканів та міофібробласти, які, завдяки своїм контрактильним властивостям, забезпечують максимальне ущільнення рубця. Тому, репарація супроводжується певними проблемами у вигляді зниження прозорості, що пов'язано з дезорганізацією строми рогів-ки, а також виникнення оптичних аберацій, викликаних контракцією фіброзної тканини внаслідок її перебудови в місці сформованого рубця.
Ключові слова: очне яблуко, оболонки ока, патологія, поранення ока, травма ока, рогівка, регенерація, рубець.

UDC: 616.311.2+616.314.17):615.212.7]-019-076

Opioid addiction has acquired the characteristics of an epidemic in recent years and is a serious problem in modern medicine. In users of narcotic substances, a significant prevalence of diseases of the oral cavity and periodontal tissues is noted in comparison with the general population. The aim of the work was to investigate the ultrastructural organization of the periodontal tissues of rats at the end of the fourteenth week of the experimental opioid effect. The animals were administered intramuscularly, daily, once, the opioid analgesic nalbuphine (pharmacotherapeutic group: analgesics, opioids, morphinan derivatives) in increasing doses for 14 weeks: 1-2 weeks - 0.212 mg/kg, 3-4 weeks - 0.225 mg/kg, 5-6 weeks - 0.252 mg/kg, 7-8 weeks - 0.260 mg/kg, 9-10 weeks - 0.283 mg/kg; 11-12 - 0.300 mg/kg, 13-14 weeks - 0.450 mg/kg. At the end of the fourteenth week of opioid exposure, ultrastructural changes in the epithelium of the mucous membrane of the gums, periodontium, and hemomicrovessels with the development of decompensation and pronounced dystrophic-destructive changes were established. With the long-term effect of an opioid analgesic, signs of karyorrhexis, segregation of nucleoli, spongiosis, apoptosis, violation of the integrity of intercellular contacts, as well as vacuole-like formations, which were a manifestation of focal necrosis of epitheliocytes, were revealed. The development of necrotic changes was caused by significant damage and destruction of organelles, as well as fragmentation or lysis of bundles of tonofilaments. The intercellular spaces were mostly expanded and uneven, which was caused by edematous phenomena. Fragmentation and destruction of periodontal collagen fibers, destructive changes in fibrocytes and fibroblasts were found in the periodontium. The translucency of the amorphous component of the intercellular substance of the connective tissue was determined. The ultrastructural reorganization of the cellular components of the periodontium was caused by vascular disorders of a systemic nature, which were manifested by the phenomena of dilatation, hemoptysis, sludge phenomenon, dystrophic changes in the endotheliocytes of hemocapillaries and venules, and the progression of sclerotic changes, which significantly disturbed the trophism of the periodontal tissues of rats.