Вступ. Із-за багатокомпонентної об’ємної будови серця, повноцінно відобразити цей орган традиційними рисунками є складним завданням. Тому для зображення анатомії серця виникла необхідність у застосуванні тривимірних моделей, відповідні цифрові технології для яких стали доступними в останні десятиліття.
Матеріал і методи. З бази MEDLINE відібрано статті, які відображають ключові етапи виникнення тривимірних цифрових технологій візуалізація анатомії серця і області їх медичноговпровадження.
Результати. Тривимірні реконструкції серця створюють методом сегментації з результатів променевих обстежень (комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія, ультразвукова діагностика). Створені моделі відтворюють анатомію серцево-судинної системи in vivo. Цифрові моделі володіють інтерактивністю, дозволяють досліджувати зовнішню форму та внутрішню будову. Зображення можна переглянути на екрані комп’ютера або стереоскопічно, користуючись гарнітурою віртуальної реальності та смарт-окулярами, моделі можна повернути під будь-яким кутом, “зануритись” в них чи розділити на частини. Над реконструкціями можна проводити повторні маніпуляції, що неможливі зі справжніми органами (віртуальний розтин). Нові засоби знайшли застосування в навчанні і викладанні анатомії, фундаментальних дослідженнях будови нормального і патологічно зміненого серця, вони доповнюють діагностичні кардіологічні звіти, використовуються при плануванні або виконанні ендоваскулярних та хірургічних втручань. Цифрові моделі можуть бути імпортовані в пристрої змішаної реальності і в такий спосіб використовуватись для навігації під час хірургічних та ендоваскулярних втручань.
Висновки. Нові тривимірні технології здійснили поступ у навчанні, викладанні, науковому вивченні анатомії серця, а також діагностиці та лікуванні широкого спектру захворювань серцево-судинної системи. Цифрові зображення, на відміну від традиційних рисунків, є інтерактивними, при цьому їх можна переглядати як на комп’ютері, так і пристроями розширеної реальності. Застосування нових засобів відображення серця поглиблює розуміння фундаментальної анатомії, полегшує її вивчення, робить діагностичні висновки більш показовими, сприяє точнішому виконанню втручань. Позитивні результати впровадження цих технологій обґрунтовують і обумовлюють їх подальше поширення

До цифрових реальностей належать віртуальна, підсилена, змішана і опосередкована реальності, а також збірне поняття розширена реальність Швидкий розвиток теоретичних положень і практичних застосунків цих технологій може ускладнити тлумачення відповідних термінів, особливо при їх використанні у медицині У статті обговорено деякі питання виникнення і становлення віртуальності та віртуальних цифрових технології Розглянуто медичні трактування і застосування різних видів цифрових реальностей Досліджено співвідношення цифрових реальностей в межах концепцій розширеної реальності і всіх реальностей Особливу увагу приділено питанню різних підходів до визначення підсиленої і змішаної реальності

Introduction:
Studies on age differences of arterial trauma (AT) carry significant methodological differences in terms of selection of the most appropriate age classification.

Aim:
This study aims to verify the most optimal age classification when comparing clinical patterns of the civil AT.

Material and methods:
222 AT patients were identified from the Lviv Clinical Regional Hospital. In each case the following clinical patterns were identified: patient age, etiology, mechanism, AT type, topography, diagnostics mode, treatment type. Patients were distributed using six age classifications (Erikson 1950, UN 1989, Quinn 1994, Craig 2000, WHO physical activity recommendations 2010, by decades of life). Generalized linear models (GLMs) were created, with age distributions as predictors and clinical patterns as dependent factors. Akaike information criterion (AIK) was used to compare the quality of statistical sets.

Results and discussion:
Six GLMs were obtained, in each age of them age classifications were compared using the AIK. Rating list of age classifications was developed (starting with the most appropriate and ending with the least appropriate): E. Erikson (1950) → V. Quinn (1994) → G. Craig (2000) → UN (1989) → Decades → WHO (2010).

Conclusions:
Human development classifications may be preferable in assessing the age differences of AT in patients of wide range.