УДК: 61:004.946

У статті проведено екскурс в історію технологій віртуальної реальності. Висвітлено основні тенденції і події, які визначили сучасний стан галузі. Виділено три історичних періоди – до появи концепції віртуальності, період початкових розробок і сучасний період. В сучасному періоді становлення віртуальної реальності значно інтенсифікувались медичні розробки. Практичні застосування технології охоплюють найширші ділянки медицини. В той же час, необхідні доказові дослідження для оцінки їх користі.

Calling the anatomically posterior ventricle “left” we must nevertheless keep in mind its expansion steals both left and posterior space, jeopardizing the potential trajectory of the stylet. Even if the drain entrance into the chest is safe, the enlarged ventricle will be prone to meet the needle inside the cavity.

Better transplant patient outcomes are achieved not only due to the advanced pre-operative management, improvements in surgical techniques, sophisticated post-operative intensive cardiac care and more precise immunosuppression, but also because the early rehabilitation protocols have become a must part of the multidisciplinary care. The latter engages various assessment domains and corresponding interventions, with special focus on the most vulnerable systems, as it was with the respiratory, muscle and physical function after the ECMO decannulation in the re-transplantation case (1). Apparently, general evidence-based conclusions and pediatric cardiac transplantation rehabilitation guidelines will need to be outlined. Albeit, currently hospitals use internal protocols typically based on personal experience, center policies, adoptions of recommendations for adults and literature data. This is why sharing even case reports on this topic, especially with challenging scenarios, is valuable and requires utmost attention.

The results of the multidisciplinary approach conducted by the authors and their team cannot be underestimated. Their rehabilitation design and the success of its implementation will be especially useful to those centers who lack their own protocols for this fragile category of patients.

Анотація
Мета. Виявити особливості застосування відомих методів лікування травм артерій (ТА) у хворих різного віку.

Матеріали і методи. Досліджено дані стаціонарних карт 222 хворих з ТА, які лікувались у Львівській обласній клінічній лікарні з 1992 по 2019 р.р. З карт аналізовано наступні показники: вік, етіологія і механізм травми, вид ТА, топографія, симптоми, вид діагностики, спосіб лікування. Пацієнтів поділено на сім груп відповідно до класифікації V. Quinn (1994): немовлята, раннє дитинство, дитинство, підлітки, молодь, зрілий і похилий вік. Хворі отримували один із трьох видів лікування – консервативне, хірургічне або ендоваскулярне. Хірургічне лікування додатково поділили на прості операції (лігування або шовна пластика) та складні операції (анастомоз кінець-в-кінець або протезування судин).

Результати. Консервативне лікування застосовано у 7,66±1,78%, хірургічне у 90,99±1,92% і ендоваскулярне у 1,35±0,77% потерпілих. Частка консервативного лікування була вищою серед немовлят (88,9±10,48%) і нижчою серед дорослої молоді (0,9%), у порівнянні з середнім загальним показником. Серед оперованих хворих, прості операції виконано у 48,45±3,59%, а складні операції у 51,55±3,59%. Розподіл різних видів простих і складних операцій між різними віковими групами був однаковим. Регресійний аналіз підтвердив вплив фактора віку, поряд із видом ТА, на вибір метода лікування хворих. Крім того, у 20% хворих зрілого та 50% хворих похилого віку в ділянці ТА виявили атеросклеротичні зміни.

Висновки. Вікова категорія хворого впливає на вибір методу лікування хворих з ТА. Особливості виявлені передовсім для дітей перших років життя, яких частіше лікували консервативно. У хворих зрілого та похилого віку ушкодження артерій можуть співпадати з атеросклеротичними змінами в судинах.