Кожна  сексуально  активна  жінка  репродуктивного  віку  може  стикнутися  із  ситуацією,  коли  виникає  необхідність  застосування екстреної контрацепції. Завдання сучасного лікаря полягає в наданні пацієнткам із такою проблемою кваліфікованої консультації, щоб допомогти ефективно та безпечно запобігти небажаній вагітності, а відтак – необхідності її подальшого переривання.

Мета дослідження: оцінка рівня обізнаності лікарів і пацієнток щодо ефективності, безпечності та задоволеності застосуванням препаратів для невідкладної контрацепції, а саме таблеток із левоноргестрелом.

Матеріали  та  методи.  Проведено  опитування  120  лікарів  загальної  практики  –  сімейної  медицини,  210  лікарів  акушерів-гінекологів і 185 жінок репродуктивного віку щодо принципів, методів і засобів невідкладної контрацепції, а також безпечності та рівня задоволеності таблетками невідкладної контрацепції з левоноргестрелом.

Результати. 94,3% акушерів-гінекологів зазначили, що під час консультування пацієнток із питань контрацепції ін-формують їх про можливість застосування невідкладної контрацепції в разі помилок під час використання бар’єрних або гормональних методів. Серед лікарів загальної практики – сімейної медицини лише 49,2% опитаних повідомили, що можуть упевнено надавати консультації своїм пацієнткам із питань планування сім’ї та невідкладної контрацепції.Опитування споживачів медичних послуг (віком 20–45 років) показало, що основними засобами контрацепції при періодичних статевих стосунках є використання презервативів (46,5%), перерваний статевий акт (35,1%), який не належить до методів запобігання вагітності, та застосування таблеток невідкладної контрацепції (18,4%).Серед жінок, які застосовували левоноргестрел, повну задоволеність препаратом висловили 97,1% пацієнток.

Висновки. Левоноргестрел є оптимальним засобом для запобігання небажаній вагітності після незахищеного стате-вого акту або в разі, якщо застосований метод контрацепції виявився ненадійним. Левоноргестрел безпечний при правильному застосуванні в екстрених випадках і є альтернативою аборту, однак не може замінити методи планової контрацепції.  Знання  основних  методів,  показань,  рекомендованих  препаратів  для  невідкладної  контрацепції  та  схем їх застосування слід розглядати як важливу складову консультативної роботи сучасних лікарів амбулаторної ланки надання медичної допомоги в актуальних соціально-економічних умовах України.

Every sexually active woman of reproductive age may encounter a situation where there is a need to use emergency contracep-tion. The task of a modern doctor is to provide patients with such a problem with qualified advice in order to help effectively and safely prevent unwanted pregnancy and, as a result, its subsequent termination.

The  objective:  to  assess  the  awareness  of  doctors  and  patients  regarding  the  effectiveness,  safety  and  satisfaction  with  the  emergency contraceptive, namely, pills with levonorgestrel.

Materials  and  methods.  A  survey  was  conducted  of  120  general  practitioners-family  medicine  doctors,  210  obstetrician-gynecologists and 185 women of reproductive age on the principles, methods, means of emergency contraception, as well as the safety and satisfaction with the emergency contraceptive pills with levonorgestrel.

Results. 94.3% of obstetrician-gynecologists noted that when consulting patients on contraception, they inform them about the possibility of using emergency contraception in case of errors in the use of barrier or hormonal contraception. Among general practitioners and family doctors, only 49.2% of respondents reported that they can confidently provide advice to their patients on family planning and emergency contraception. A survey of health care consumers (aged 20–45 years) showed that the main means of contraception for periodic sexual inter-course are the use of condoms (46.5%), withdrawal (35.1%), which is not a method for preventing pregnancy, and the use of emergency contraceptive pills (18.4%).Among women who used levonorgestrel, 97.1% of users expressed complete satisfaction with the product.

Conclusions.Levonorgestrel is the optimal means of preventing unwanted pregnancy after unprotected sexual intercourse or if the used contraceptive method has proven unreliable. Levonorgestrel is safe when used correctly in emergency cases and is an alternative to abortion, but cannot replace planned contraceptive methods. Knowledge of the basic methods, indications, recommended drugs for emergency contraception, and their use regimens should be considered an important component of the advisory work of modern outpatient doctors providing medical care in the current social and economic conditions of Ukraine.

УДК: 618.11-006.2-008.6:577.161.2

У статті представлено результати клініко-параклінічного обстеження пацієнток із функціональними кістами яєчника з метою оптимізації менеджменту жінок для покращення їх репродуктивного здоров’я. Спостережні дослідження показують, що неадекватні рівні вітаміну D можуть негативно впливати на репродуктивну функцію, порушуючи гормональний баланс, розвиток фолікулів та процеси імплантації. Проаналізовано репродуктивний анамнез, скарги, історію захворювання, особливості гормонально-метаболічного статусу, D-статус пацієнток. З огляду на отримані результати зроблено висновок щодо доцільності визначення рівня вітаміну D у пацієнток із функціональними кістами яєчника та усунення дефіциту вітаміну.

УДК 618.15+618.146)-053.1]-036-053.6

Вроджені вади жіночих статевих органів складаються з групи різноманітних відхилень від нормальної анатомічної будови. Лікування вроджених вад розвитку жіночих статевих органів залежить від типу аномалії та охоплює як ендоскопічні, так і відкриті оперативні втручання.

Метою роботи було представити випадок вродженої атрезії піхви в поєднанні з атрезією шийки матки в дівчини-підлітка, якій проведено гістеректомію.

Клінічний випадок. Під час хірургічного втручання у дівчини з розумовою відсталістю з приводу гострого апендициту запідозрено вроджену патологію розвитку матки. Під час подальшого обстеження встановлено діагноз – аплазію піхви та шийки матки. Дитина отримувала консервативну терапію (гормональні контрацептиви), проте були порушення режиму лікування, що зумовило необхідність у повторній госпіталізації та ургентному хірургічному втручанні – гістеректомії з правобічною тубектомією та лівобічною аднексектомією. Післяопераційний перебіг пройшов без ускладнень.

Висновки. Дівчата препубертатного і пубертатного віку з первинною аменореєю та циклічним абдомінальним болем обов’язково повинні оглядатись дитячим гінекологом із метою підтвердження/виключення обструктивних аномалій розвитку матки або статевих шляхів, їхнього своєчасного лікування та запобігання розвитку можливих ускладнень. Вибір тактики хірургічного лікування атрезії піхви поєднаної з аплазією шийки матки має бути індивідуальним у кожному випадку із урахуванням супутньої патології та соціального статусу дитини.

Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Congenital malformations of the female genital organs consist of a group of various deviations from normal anatomical structure. Management of the congenital abnormalities of the female genital tract depends on the type of malformation and includes both endoscopic and conventional surgeries.

The aim of this study was to present the case of congenital vaginal atresia associated with cervical atresia in adolescent female patient, in which hysterectomy was performed.

Clinical case. During surgery, due to the acute appendicitis in a female patient with mental retardation, the uterine congenital malformation was suspected. After further investigation, the diagnosis of vaginal and cervical aplasia was established. She received conservative therapy (peroral contraceptives), but there were disturbances in the medication regime that caused the necessity of rehospitalization and emergent surgery – hysterectomy with the right-side tubectomy and left-side adnexectomy. The postoperative course was uncomplicated.

Conclusion. Girls of prepubertal and pubertal age with primary amenorrhea and cyclic abdominal pain should always consulted by a gynecologist in order to confirm/exclude malformations of uterus and genital tracts, their timely treatment, and prevention of possible complications. The choice of surgical treatment for vaginal atresia combined with cervical atresia should be individual in each case, bearing in mind associated pathology and social status of the child.

The research was carried out in accordance with the principles of the Declaration of Helsinki. The research protocol was approved by the Local Ethics Committee of the institution mentioned in the work. The informed consent of the patients was obtained for the research.

No conflict of interests was declared by the authors.

УДК 618.11-006.2:616-053]-06

Однією з актуальних проблем сучасної гінекології є своєчасна діагностика новоутворень яєчників, з огляду на їхній вплив як на репродуктивне здоров’я жінки, так і на ризик розвитку злоякісного процесу. Останніми роками у жі-нок спостерігається збільшення частоти утворення функціональних кіст яєчників (ФКЯ). Це пояснюється впливом зовнішніх  факторів  (шкідливі  звички,  екологія,  психічні  та  фізичні  стреси),  а  також  загальним  зростанням  рівня  гінекологічної захворюваності, зокрема запальних процесів органів малого таза, спайкового процесу, ендометріозу. Особливе занепокоєння викликають не лише збільшення частоти новоутворень яєчників у структурі гінекологічної патології, а й необґрунтована хірургічна активність, що зумовлює ризик зниження фертильності жінок.

Мета дослідження: вивчення вікових, клінічних і медико-соціальних особливостей жінок із доброякісними ново-утвореннями яєчників.

Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 164 жінки репродуктивного віку з доброякісними новоутвореннями яєчників. Вік пацієнток коливався від 19 до 48 років. Аналізували скарги, дані анамнезу, попередні методи діа-гностики та лікування. Комплексне обстеження передбачало проведення клініко-антропометричного дослідження, трансвагінального ультразвукового дослідження (УЗД) на 5–7-й день менструального циклу (МЦ) при включенні у дослідження та в динаміці спостереження. Дані УЗД яєчників стратифікували за системою O-RADS. Пацієнток розподілено на 3 клінічні підгрупи на основі даних УЗД.

Результати. Фолікулярні кісти сонографічно верифіковані у 36,6% випадків, у 30,5% – виявлені кісти жовтого тіла, у 15,2% – ендометріоми яєчників, у 9,1% – серозні цистаденоми. 85,5% виявлених новоутворень за характеристика-ми класифіковані відповідно до O-RADS 2, 15,5% – до O-RADS 3. Для усіх пацієнток характерними були порушення МЦ, больовий синдром різного характеру, при цьому біль внизу живота був найбільш притаманним пацієнткам із кістами жовтого тіла та геморагічними, а також ендометріомами яєчників. Уперше діагноз ФКЯ було встановлено у 60,9% пацієнток. Рецидив ФКЯ відзначався у 39,1% жінок. Оперативні втручання у зв’язку з новоутвореннями яєчника в минулому перенесли 31,7% пацієнток, при цьому лише у 28,9% випадків була рекомендована терапія комбінованими оральними контрацептивами (КОК).

Висновки. Група жінок репродуктивного віку з новоутвореннями яєчників є неоднорідною, що передбачає проведен-ня ретельного клініко-сонографічного обстеження для вибору оптимальної тактики менеджменту лікування. Відсутність активного менеджменту, методика спостереження зумовлюють як значну частоту рецидивів ФКЯ (39,1%), так і ризик ургентної госпіталізації (30,0%) та оперативних втручань (54,5%). Терапія КОК для запобігання рецидиву ФКЯ (як за наявності оперативного втручання в анамнезі, так і без нього) застосовується недостатньо – менш ніж у третини жінок із діагностованими ФКЯ (28,9%).

One of the pressing problems of modern gynecology is the timely diagnosis of ovarian neoplasms in view of both their impact on reproductive health and the risk of malignant process. In recent years, there has been an increase of functional ovarian cysts rate. It is explained both by the influence of external factors (bad habits, ecology, mental, physical stress), and by the general increased  level  of  gynecological  morbidity,  in  particular,  pelvic  inflammatory  diseases,  adhesions,  endometriosis.  Concern  is  caused not only by the increase in the frequency of ovarian neoplasms in the structure of gynecological pathology, but also by unjustified surgical activity, which poses a risk of reduced female fertility.

The objective: to study the age-related, clinical and medical-social characteristics of women with benign ovarian neoplasms.

Materials and methods. The study included 164 women of reproductive age with benign ovarian neoplasms. The patients’ ages ranged from 19 to 48 years. Complaints, anamnesis data, previous diagnostic and treatment methods were analyzed. The compre-hensive examination included a clinical and anthropometric examination, transvaginal ultrasound on the 5–7thdays of the men-strual cycle upon inclusion in the study and in the dynamics of observation. The data of ultrasound examination of the ovaries were stratified according to the O-RADS system. Patients were divided into three clinical groups based on ultrasound results.

Results. Follicular cysts were sonographically verified in 36.6% of cases, corpus luteum cysts were detected in 30.5% of women, ovarian endometriomas – in 15.2%, and serous cystadenomas – in 9.1%. 85.5% of the detected neoplasms were classified ac-cording  to  O-RADS  2,  15.5%  –  according  to  O-RADS  3.  All  patients  were  characterized  by  menstrual  cycle  disorders  and  various types of pain, the lower abdominal pain was most common in patients with corpus luteum cysts, hemorrhagic cysts, and ovarian endometriomas. The diagnosis of functional ovarian cysts was established for the first time in 60.9% of patients. Recur-rence of functional ovarian cysts occurred in 39.1% of women. 31.7% of patients had undergone surgical interventions for ovarian neoplasms in anamnesis, while only in 28.9% of cases the therapy with combined oral contraceptives (COC) was recommended.

Conclusions. The women of reproductive age with ovarian neoplasms are heterogeneous, which requires careful clinical and sonographic examination to select the optimal management tactics. The lack of active management, observed tactics causes both a significant frequency of recurrence of functional ovarian cysts (39.1%) and the risk of urgent hospitalization (30.0%) and surgical interventions (54.5%). COC therapy to prevent recurrence of functional ovarian cysts, both with and without a history of surgical intervention, is used insufficiently, less than in a third of cases (28.9%).

Прогестерон є ключовим гормоном, необхідним для підтримки вагітності. Його дефіцит може призводити до загрози викидня, звичного невиношування та невдалих спроб екстракорпорального запліднення. У клінічній практиці прогестагени застосовують для лютеїнової підтримки вагітності, особливо в жінок із недостатністю жовтого тіла або в циклах допоміжних репродуктивних технологій. Після того як із фармацевтичного ринку був відкликаний синтетичний прогестаген 17-оксипрогестерону капроат через свою низьку ефективність та низку побічних ефектів, у сфері акушерства та репродуктології лишилось два дієві засоби – прогестерон і дидрогестерон. Дидрогестерон є синтетичним аналогом природного прогестерону, який має високу біодоступність при пероральному прийомі, що робить його зручною альтернативою іншим формам прогестагенів. Він вибірково зв’язується з прогестероновими рецепторами, забезпечуючи стабільну підтримку ендометрія та ранніх етапів гестації. На відміну від деяких інших прогестагенів, дидрогестерон не має андрогенних, естрогенних або глюкокортикоїдних ефектів, що сприяє його кращій переносності. Доказова база щодо ефективності дидрогестерону охоплює численні рандомізовані контрольовані дослідження, зокрема LOTUS I та LOTUS II, які показали, що пероральний дидрогестерон є не менш ефективним, ніж вагінальний прогестерон у підтримці лютеїнової фази під час екстракорпорального запліднення. Також численні метааналізи підтверджують, що використання дидрогестерону в першому триместрі значно знижує ризик самовільного переривання вагітності, а понад 70 досліджень засвідчили високу ефективність і безпеку його молекули як для жінок, так і для плода. Безпечність дидрогестерону є особливо важливою. Міжнародна експертна група з безпеки використання прогестагенів на ранніх термінах вагітності REASSURE дійшла висновку, що нині відсутні підстави

для тверджень про причинно-наслідковий зв’язок між застосуванням дидрогестерону в І триместрі й ризиком вроджених вад розвитку.

Отже, завдяки своїй ефективності та високому профілю безпеки, підтвердженими понад 60-річним досвідом застосування, дидрогестерон є оптимальним вибором для лютеїнової підтримки вагітності як у природних циклах, так і за застосування допоміжних репродуктивних технологій.

Progesterone is a key hormone essential for maintaining pregnancy. Its deficiency can lead to the risk of miscarriage, recurrent pregnancy loss, and unsuccessful attempts at in vitro fertilization. In clinical practice, progestogens are used for luteal phase support, particularly in women with corpus luteum insufficiency or in assisted reproductive technologies cycles. After the synthetic progestogen 17-hydroxyprogesterone caproate was withdrawn from the pharmaceutical market due to low efficacy and multiple side effects, only two effective agents remain in obstetrics and reproductive medicine – progesterone and dydrogesterone. Dydrogesterone is a synthetic analog of natural progesterone with high oral bioavailability, making it a convenient alternative to other forms of progestogens. It selectively binds to progesterone receptors, ensuring stable endometrial support and promoting early pregnancy maintenance. Unlike some other progestogens, dydrogesterone has no androgenic, estrogenic, or glucocorticoid effects, which contributes to its better

tolerability. The evidence base supporting dydrogesterone’s efficacy includes numerous randomized controlled trials, particularly LOTUS I and LOTUS II, which demonstrated that oral dydrogesterone is as effective as vaginal progesterone for luteal phase support at in vitro fertilization cycles. Additionally, multiple meta-analyses confirm that dydrogesterone use in the first trimester significantly reduces the risk of miscarriage, and over 70 studies have confirmed the high efficacy and safety of its molecule for both women and fetuses. The safety of dydrogesterone is particularly important. The international expert group on the safety of progestogens in early pregnancy REASSURE concluded that there is currently no basis for making statements about a causal relationship between the use of dydrogesterone in the first trimester and the risk of congenital malformations.

Thus, due to its proven efficacy and excellent safety profile, supported by over 60 years of clinical use, dydrogesterone is the optimal choice for luteal phase support in both natural cycles and assisted reproductive technologies.