УДК 618.19-005.98-085.322+615.322

Кісти  яєчників  часто  діагностують  у  молодих  жінок  репродуктивного  віку.  Вважається,  що  майже  у  7%  жінок  у всьому  світі  виявляють  симптомну  кісту  протягом  життя.  Функціональні  кісти  яєчників  (ФКЯ)  посідають  одне  з провідних  місць  у  структурі  гінекологічних  захворювань  (45–55%)  у  жінок  репродуктивного  віку.  Функціональні кісти не є справжніми новоутвореннями і розглядаються як варіант нормального фізіологічного процесу. Ретенційні  утворення  яєчників  виявляють  у  7,8%  клінічно  здорових  жінок  та  у  кожної  другої  (52,3%)  пацієнтки  з болем  унизу  живота  або  з  порушеннями  менструального  циклу.  Дослідження  ФКЯ  стосувались  переважно  кіст, що виникли після індукції овуляції; дослідження спонтанних фолікулярних кіст є обмеженими, також дискутується питання щодо впливу ФКЯ на фертильність та оваріальний резерв.

Мета дослідження: аналіз менеджменту пацієнток з ФКЯ у реальній клінічній практиці.

Матеріали та методи. Проведено ретроспективне когортне дослідження «випадок–контроль» за участю 350 жінок віком від 19 до 39 років, у яких у період з 2020 р. по 2022 р. були виявлені новоутворення яєчників. Аналізували скарги, дані анамнезу, застосовувані методи діагностики та лікування новоутворень.

Результати. За клінічними даними пацієнтки були розподілені на три групи. До І групи увійшли 122 (34,9%) жінки, у яких вперше за відсутності симптомів і скарг новоутворення яєчника були виявлені під час проведення УЗД органів  малого  таза.  До  ІІ  групи  включено  116  (33,1%)  пацієнток,  які  вперше  звернулись  по  медичну  допомогу  зі скаргами на періодичний односторонній біль різного характеру, відчуття дискомфорту у нижній частині живота. До третьої групи увійшли 112 (32,0%) жінок, які були госпіталізовані ургентно зі скаргами на гострий біль і відчуття тиску у нижніх відділах живота, здуття, слабкість, запаморочення. Серед пацієнток цієї групи у 53 (47,3%) жінок наявність новоутворень в яєчниках було діагностовано раніше (в межах 2,6±0,7 року).У  досліджуваній  когорті  серед  виявлених  новоутворень  у  253  (72,3%)  жінок  за  даними  УЗД  були  верифіковані функціональні (фолікулярна кіста і кіста жовтого тіла) кісти яєчника.

Висновки.  Поширеність  функціональних  кіст  яєчників  у  жінок,  що  не  мають  клінічних  проявів,  як  ультразвукових знахідок становить 78,7%, серед них переважають фолікулярні кісти (66,4%). У 23,8% безсимптомних жінок з функціональними кістами яєчника діагностували безплідність. У 34,5% жінок з функціональними кістами яєчника, які мають клінічну симптоматику, переважають порушення менструального циклу.

Ovarian cysts are common in young women of reproductive age. It is estimated that around 7% of women worldwide expe-rience  a  symptomatic  cyst  during  their  lifetime.  Functional  ovarian  cysts  (FOCs)  occupy  one  of  the  leading  places  in  the structure of gynecological diseases (45-55%) in women of reproductive age. Functional cysts are not true neoplasms and are considered as a variant of a normal physiological process.Ovarian  retention  formations  are  found  in  7.8%  of  clinically  healthy  women  and  in  every  second  (52.3%)  patient  with  lower abdominal pain or menstrual cycle disorders. Studies of FOCs have mainly concerned cysts that arose after ovulation induction, studies of spontaneous follicular cysts are limited, the question of the effect of FOCs on fertility and ovarian reserve is debated.

The objective: to analyze the management of patients with FOCs in real clinical practice.

Materials and methods. A retrospective case-control cohort study was conducted with the participation of 350 women aged 19 to 39 years who were diagnosed with ovarian neoplasms between 2020 and 2022. Complaints, anamnesis data, applied meth-ods of diagnosis and treatment of neoplasms were analyzed.

Results. According to clinical data, the cases were divided into 3 groups. The I group included 122 (34.9%) women in whom, in the absence of symptoms and complaints, ovarian neoplasms were detected for the first time during pelvic ultrasound.The II group consisted of 116 (33.1%) female patients, who for the first time applied for an examination due to complaints of periodic unilateral pain of various nature, a feeling of discomfort in the lower abdomen.The III group included 112 (32.0%) women who were urgently hospitalized with complaints of acute pain and pressure in the lower  abdomen,  bloating,  weakness,  dizziness.  Among  the  patients  of  this  group,  53  (47.3%)  women  had  ovarian  neoplasms diagnosed earlier (within 2.6±0.7 years).Among the studied cohort, according to ultrasound data, functional (follicular cysts and corpus luteum cysts) ovarian cysts were verified among the detected neoplasms in 253 (72.3%) women.

Conclusions. The prevalence of functional ovarian cysts in women that do not have clinical manifestations as ultrasound findings is 78.7%, among them follicular cysts predominate (66.4%). Infertility occurs in 23.8% of asymptomatic women with functional ovarian cysts. In 34.5% of women with functional ovarian cysts who have clinical symptoms, menstrual cycle disorders prevail.

УДК: 618.1 (075.8)

Резюме. Первинна недостатність яєчників (ПНЯ) є спектром захворювань, що впливають на жіночу фертильність, сприяють захворюваності й смертності та пов’язані з наростаючим дефіцитом естрогенів. Первинна недостатність яєчників, поширеність якої зараз наближається до 4%, стає все більшою проблемою громадського здоров’я. ПНЯ впливає на психічне здоров’я, фертильність, здоров’я серцево-судинної системи та здоров’я кісток. Незважаючи на відсутність єдиної думки щодо критеріїв оцінки ПНЯ, важливо обстежувати будь-яку жінку з первинною чи вторинною аменореєю. Первинна аменорея визначається як відсутність менструацій протягом усього життя, якщо менархе не настало до 15 років або через три роки після телархе. Вторинна аменорея визначається відсутністю менструації протягом трьох послідовних місяців за раніше регулярних менструацій або відсутністю менструацій протягом 6 місяців поспіль за раніше нерегулярних менструацій. ПНЯ діагностується на тлі аменореї при двох підвищених значеннях ФСГ у менопаузальному діапазоні (>25 МО/л), отриманих з інтервалом у 30 днів. У цій статті описано визначення, принципи діагностики та менеджменту первинної недостатності яєчників.

Abstract. Primary ovarian insufficiency (POІ) is a spectrum of diseases that affect female fertility, contribute to morbidity and mortality, and are associated with increasing estrogen deficiency. Primary ovarian failure, with a prevalence now approaching 4%, is a growing public health problem. POI affects mental health, fertility, cardiovascular health and bone health. Although there is no consensus on the criteria for evaluating POI, it is important to screen any woman with primary or secondary amenorrhea. Primary amenorrhea is defined as the absence of menstruation throughout life unless menarche occurs before age 15 or three years after thelarche. Secondary amenorrhea is defined as the absence of menses for three consecutive months after previously regular menses or the absence of menses for 6 consecutive months with previously irregular menses. POI is diagnosed on the background of amenorrhea with two elevated FSH values in the menopausal range (>25 IU/L), obtained at an interval of 30 days. This article describes the definition, principles of diagnosis and management of primary ovarian insufficiency.

Дисменорея, або болісні менструації, є одним із найпоширеніших гінекологічних розладів, що значно погіршує якість життя жінок репродуктивного віку. Незважаючи на високу частоту, це захворювання часто недооцінюється, недостатньо діагностується та лікується. Первинна дисменорея, не пов’язана з органічною патологією, зумовлена надмірною продукцією простагландинів в ендометрії, що спричиняє болісні спазми маткової мускулатури. Терапевтичні підходи включають застосування нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), комбінованих оральних контрацептивів та інших методів. Ця оглядова стаття має на меті узагальнити сучасні знання про етіологію, патофізіологію та терапевтичні опції у пацієнток із первинною дисменореєю.

Надлишкова секреція пролактину, або гіперпролактинемія, є одним із найбільш поширених ендокринних синдромів. У дослідженнях було показано, що збільшення синтезу пролактину, якому раніше відводилася лише роль регулятора лактації, виступає вагомим чинником порушення менструальної та генеративної функцій. Клінічні дані свідчать, що надмірна секреція пролактину та пов’язаний із цим комплекс порушень функціонування органів-мішеней виникають як при первинному ураженні пролактин-секретуючих клітин, так і при інших ендокринних та неендокринних захворюваннях, а також у результаті прийому деяких фармакологічних препаратів. Терапевтичні підходи залежно від причин підвищення пролактину представила у доповіді «Репродуктивні порушення та пролактин» завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, доктор медичних наук, професор Віра Іванівна Пирогова у рамках науково-практичної конференції «Клінічний досвід акушерів-гінекологів. Практичні кейси».

УДК 618.177+618.14)-072.1-036-008.87

Широке впровадження гістероскопії у клінічну практику суттєво розширило можливості діагностики причин безпліддя. Майже у 25% пацієнток із безпліддям при гістероскопії виявляють внутрішньоматкову патологію, яку не завжди діагностують під час ультрасонографії та/або гістеросальпінгографії. Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує використовувати офісну гістероскопію у всіх випадках підозри на внутрішньоматкову патологію. Серед всіх ускладнень гістероскопії, частота яких коливається від 0,4 до 6,0%, інфекційно-запальні ускладнення реєструють найчастіше (0,6–2,5%). Внутрішньоматкові втручання порушують «шийковий» бар’єр захисту, що, за наявності дисбіотичних або запальних процесів генітального тракту, збільшує ризик ускладнень. З огляду на зростання частоти внутрішньоматкової патології та відповідно частоти діагностично-операційних внутрішньоматкових втручань у жінок репродуктивного віку актуальним є розроблення алгоритмів профілактики інфекційно-запальних ускладнень.

Мета дослідження: вивчення стану цервіковагінальної мікробіоти жінок репродуктивного віку з внутрішньоматковою патологією та безпліддям, які готуються до проведення гістероскопії.

Матеріали та методи. До виконання гістероскопії обстежено 45 жінок віком від 26 до 45 років (основна група) та 30 жінок аналогічного віку без гінекологічної патології (група порівняння). Комплексне дослідження стану цервіковагінальної мікробіоти, діагностика інфікування збудниками, що передаються статевим шляхом, включало проведення pHметрії вагінального вмісту, бактеріоскопічного дослідження мазків з піхви, полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР).

Результати. Показаннями до проведення гістероскопії були хронічні аномальні маткові кровотечі (13,3%), гіперплазія ендометрія (8,9%); підозра на поліпи ендометрія (8,9%), підслизову міому (8,9%) або вади розвитку матки (17,8%); безпліддя неясного генезу (42,2%). У пацієнток основної групи запальні і дисбіотичні процеси нижнього відділу статевих органів в анамнезі фіксували у 5,6 разу частіше. У 22,2% пацієнток основної групи визначали нормальний рівень рН піхви (3,8–4,5) при 60,0% у жінок групи порівняння (p<0,05). За даними бактеріоскопії нормоценоз було встановлено у 28,9% жінок основної групи і 43,3% – групи порівняння, тоді як за результатами ПЛР нормоценоз реєстрували у 35,6% і 63,3% випадків відповідно. Виявлено значну частоту проміжного стану мікробіоти (37,8% в основній групі і 23,3% – у групі порівняння), що корелювало зі змінами рН вагінального вмісту (r=0,567). Із 18 пацієнток основної групи у 22,2% випадків діагностовано бактеріальний вагіноз, у 4,4% – вульвовагінальний кандидоз, у 8,9% –хламідіоз.

Висновки. Для пацієнток з безпліддям і внутрішньоматковою патологією характерною є значна частота захворювань нижнього відділу генітального тракту в анамнезі. У 77,8% пацієнток з безпліддям і внутрішньоматковою патологією фіксували зсув рН піхви у лужний бік (> 4,5), який створює умови для розмноження умовно-патогенної і патогенної мікрофлори. Це підтверджується низькою частотою (35,6%) у них нормоценозу цервіковагінальної мікробіоти при 63,3% у пацієнток без гінекологічної патології та корелює з частотою проміжного стану мікробіоти. Ураховуючи ризик висхідного інфікування під час проведення внутрішньоматкових втручань, для адекватної діагностики стану цервіковагінальної мікробіоти показано використання діагностичних методів з високою чутливістю та специфічністю (ПЛР), що водночас дозволить уникнути необґрунтованих лікувальних заходів.

The widespread introduction of hysteroscopy into clinical practice has significantly expanded the possibilities of diagnosis the causes of infertility. Almost 25% of patients with infertility are diagnosed with intrauterine pathology during hysteroscopy, which is not always identified during ultrasonography and/or hysterosalpingography. The World Health Organization recommends the use of office hysteroscopy in all cases of suspected intrauterine pathology. Among all complications of hysteroscopy, the frequency of which ranges from 0.4 to 6.0%, infectious and inflammatory complications occur most often (0.6-2.5%). Intrauterine interventions disturb the “cervical” protective barrier, which, in the presence of dysbiotic or inflammatory processes of the genital tract, increases the risk of complications. In view of the increase in the frequency of intrauterine pathology, and, accordingly, the frequency of diagnostic and operative intrauterine interventions in women of reproductive age, the development of algorithms for the prevention of infectious and inflammatory complications is relevant.

The objective: to investigate the state of the cervical and vaginal microbiota of women of reproductive age with intrauterine pathology and infertility who are preparing for hysteroscopy.

Materials and methods. 45 women aged 26 to 45 years (main group) and 30 women of the same age without gynecological pathology (comparison group) were examined before hysteroscopy. A comprehensive study of the state of the cervical and vaginal microbiota, diagnosis of infection with sexually transmitted pathogens, included pH-metry of vaginal contents, bacterioscopic examination of vaginal smears, and polymerase chain reaction (PCR).

Results. Indications for hysteroscopy were chronic abnormal uterine bleeding (13.3%), endometrial hyperplasia (8.9%); suspicion of endometrial polyps (8.9%), submucosal myoma (8.9%) or uterine malformations (17.8%); infertility of unclear origin (42.2%). In patients of the main group, inflammatory and dysbiotic processes of the lower part of the genital organs in the anamnesis occurred 5.6 times more often. In 22.2% of the patients of the main group, the normal vaginal pH level was determined (3.8–4.5) versus 60.0% of the women of the comparison group (p<0.05).

According to bacterioscopy, normocenosis was found in 28.9% of women in the main group and 43.3% – in the comparison group, while according to PCR normocenosis was determined in 35.6% and 63.3% of cases, respectively. A significant frequency of the intermediate state of the microbiota was estimated (37.8% in the main group and 23.3% – in the comparison group), which correlated with changes in the pH of the vagina (r=0.567). Of the 18 patients in the main group, bacterial vaginosis was diagnosed in 22.2% of cases, vulvovaginal candidiasis – in 4.4%, and chlamydia – in 8.9%.

Conclusions. A significant frequency of diseases of the lower part of the genital tract in the anamnesis is typical for patients with infertility and intrauterine pathology. In 77.8% of patients with infertility and intrauterine pathology, a shift in vaginal pH to the alkaline side (> 4.5) is found, which creates conditions for the reproduction of opportunistic and pathogenic microflora. This is confirmed by the low frequency (35.6%) of normocenosis of the cervical and vaginal microbiota at 63.3% in patients without gynecological pathology and correlates with the frequency of intermediate microbiota state. Taking into account the risk of ascending infection during intrauterine interventions, the use of diagnostic methods with high sensitivity and specificity (PCR) is revealed for adequate diagnosis of the state of the cervical and vaginal microbiota, which at the same time will avoid unfounded medical measures.