Студентський період нині розпочинається у 17-18 років. Продовжуються процеси росту і розвитку організму, це відбувається вже на фоні змінених умов побуту і навчання, нових емоцій, високого рівня інформаційних навантажень. Додаються розумові та нервовопсихічні навантаження, значні навантаження на зоровий апарат, зміна характеру харчування, порушення режиму харчування і нераціональне харчування, малорухомий спосіб життя і недостатнє фізичне навантаження. Усе разом може призводити до порушення адаптаційних процесів, погіршання рівня фізичного розвитку і стану здоров’я студентів закладів вищої освіти України (Гуліч М. П. та ін., 2018; Орлик Н. А. та ін.,2020; Мізюк М. І. та ін., 2022; Тисевич Т. В., 2022; Кіцула Л. М., Федоренко В. І., 2023 тощо). Поміж значної кількості параметрів оцінки фактичного харчування та фізичного розвитку для їхньої скринінг-оцінки використовується індекс маси тіла. Він є критерієм для визначення й оцінки маси тіла, оцінки стану адекватності харчування й визначення рівня фізичного розвитку, є обов’язковим критерієм урахування харчового статусу пацієнтів під час призначення лікувального
харчування у закладах охорони здоров'я (наказ МОЗ України № 931 від 2013 р.)
Свинець належить до небезпечних важких металів, що мають виражену здатність до матеріальної кумуляції у біологічних об`єктах і характеризується політропністю дії на організм. Він уражає систему крові, нервову, серцево-судинну і репродуктивну системи, печінку, нирки, викликає оксидативний стрес, негативно впливає на розумову, психічну діяльність і фізичний розвиток дітей. Відомо, що свинець – тіолова отрута й одним із специфічних показників його дії на організм вважається блокування сульфгідрильних (SH) груп білків, що призводить до порушення обмінних процесів в організмі. Cвинець потрапляє до організму людини інгаляційним та пероральним шляхом (з харчовими продуктами і водою, унаслідок забруднення рук).
УДК 613 (092)(430)
Розвиток гігієни як науки розпочався наприкінці ХVIII – початку ХІХ століття. Виокремити гігієну у наукову дисципліну Максу Петтенкоферу дозволили його експериментальні праці з гігієни, опрацювання та впровадження у гігієну об’єктивних методів дослідження чинників довкілля, заснування першого в Європі Інституту гігієни у Мюнхені, нових методів викладання гігієни, створення власної наукової школи. Відтоді німецький вчений-хімік і лікар-гігієніст Макс Петтенкофер вважається засновником сучасної наукової експериментальної гігієни.
Мета роботи: простежити та проаналізувати життєвий і творчий шлях професора Макса Йозефа фон Петтенкофера від студента до президента Баварської Академії наук та організатора і керівника першого в Європі Інституту гігієни. Матеріали та методи. Використано доступні друковані матеріали - підручники, посібники та електронні ресурси - біографічні статті, матеріали вікіпедії. Методи – пошуковий, бібліосемантичний історичний, аналітичний, описовий. Результати дослідження. Простежено творчий і життєвий шлях Макса Петтенкофера та його роль у розвитку гігієнічної науки. Показано внесок наукових досліджень Макса Петтенкофера, які охоплювали широкий спектр хімічних і гігієнічних
проблем у формуванні експериментального напрямку гігієнічних досліджень та розробці методів гігієнічної діагностики, які принесли йому світове визнання вченого як засновника сучасної експериментальної гігієни і профілактичної медицини. Визначено, що започатковані понад півтора століття тому Максом Петтенкофером принципи та методи гігієнічної діагностики як спеціальної системи мислення, синтезу, аналізу та дій, що мають на меті дослідження факторів середовища життєдіяльності (біологічних, хімічних, фізичних та соціальних) і стану здоров’я людини (на індивідуальному та популяційному рівнях) та встановлення залежності між впливом факторів цього середовища на здоров’я населення, залишаються актуальними та потребують подальшого впровадження для розбудови нової «архітектури» системи охорони громадського здоров’я на різних рівнях управління.
The aim of the work. To follow and analyze the life and creative path of Professor Max Joseph von Pettenkofer from a student to the President of the Bavarian Academy of Sciences and the organizer and director of the first Institute of Hygiene in Europe. Materials and methods. Available printed
materials were used - textbooks, manuals and electronic resources - biographical articles, Wikipedia materials, search methods, bibliosemantic historical, analytical, descriptive. Results of the study. The creative and life path of Max Pettenkofer is traced with an emphasis on his role in the development of
hygienic science. The contribution of Max Pettenkofer’s scientific research, covering a wide range of chemical and hygienic problems in the formation of the experimental direction of hygienic research and the development of hygienic diagnostic methods, which brought him worldwide recognition as a scientist as the founder of modern experimental hygiene and preventive medicine, is shown. It was determined that the principles and methods of hygienic diagnostics, founded more than a century and a half ago by Max Pettenkofer as a special system of thinking, synthesis, analysis and actions aimed at
studying the factors of the human life environment (biological, chemical, physical and social), the state of human health (at the individual and population level) and establishing the relationship between the influence of factors of this environment on the health of the population, remain relevant and require
further implementation in the development of a new «architecture» of the health care system at different levels of management.
УДК 613.2+613.31):(546.175):616.155.16-092.9
В експериментальних дослідження на статевозрілих білих щурах за умов однократної окремої та одночасної дії нітриту і нітрату натрію у різних їхніх співвідношеннях за середньо смертельними дозами установлено, що кінетика утворення метгемоглобіну в крові істотно відрізняється. Нітрит натрію призводить до стрімкого зростання і повільного зниження концентрації метгемоглобіну, нітрат натрію викликає повільне утворення метгемоглобіну в крові і значно нижчий максимальний ефект. Утворення метгемоглобіну в крові при одночасній дії речовин залежить від їхнього співвідношення. Збільшення у суміші частки нітриту натрію підвищує концентрацію метгемоглобіну в крові і призводить до незалежної дії виникнення ефекту, характер внеску частки нітрату натрію до розвитку ефекту залежить від тривалості одночасної дії речовин. Особливості кінетики концентрації метгемоглобіну свідчать про неоднозначність ролі гемічної і гістотоксичної гіпоксії в патогенезі гострих отруєнь нітритами і нітратами.
The effect of NaNO2 is rapid growth and slow decrease in methemoglobin concentration, NaNO3 is slow formation of methemoglobin in the blood and much lower maximum effect. The increase in the mixture of sodium nitrite increases the concentration of methemoglobin in the blood and leads to an independent effect, the nature of the contribution of sodium nitrate to the development of the effect depends on the duration of the combined action of substances. Peculiarities of methemoglobin concentration kinetics indicate ambiguity of the role of hemic and histotoxic hypoxia in the pathogenesis of acute sodium nitrite and nitrate poisoning.
УДК 611.43/.47+611.36+611-056.51/.52):547.226]-071.3-092.9
У модельних умовах аліментарного дефіциту йоду на білих щурах-самцях досліджено вплив різних доз органічного йоду на масу тіла та коефіцієнти маси щитоподібної залози, надниркових залоз і печінки.Оптимізування цифрових показників маси тіла і коефіцієнта маси щитоподібної залози досягнуто помірною дозою (50 мкг/кг маси тіла) органічного йоду. Споживання значної дози (100 мкг/кг маси тіла) органічного йоду нормалізувало показники коефіцієнтів маси надниркових залоз і печінки, проте супроводжувалося значним зростанням маси тіла. Установлене свідчить про залежність усіх досліджуваних показників від факту споживання органічного йоду та його дози.
In the model conditions of alimentary iodine deficiency in white male rats, the effect of different doses of organic iodine on body weight and weight coefficients of the thyroid gland, adrenal glands and liver was studied. Optimization of digital indices of body weight and thyroid mass ratio is achieved with a moderate dose (50 μg/kg body weight) of organic iodine. Consumption of a significant dose (100 μg/kg body weight) of organic iodine normalized the mass coefficients of the adrenal glands and liver but was accompanied by a significant increase in body weight. The established indicates the dependence of all studied indices on the fact of consumption of organic iodine and its dose.