УДК 354:328.185

Війна  призводить  до  численних  людських  втрат,  травм  і поранень, що перевантажують систему охорони здоров'я. У зонах конфлікту медичні установи часто працюють на межі своїх можливостей, стикаючись з дефіцитом  лікарів,  медичного  персоналу,  медикаментів  і  обладнання.

Величезна кількість поранених потребує невідкладної хірургічної допомоги та довготривалої реабілітації, що значно ускладнює роботу лікарень та клінік. Стаття присвячена дослідженню проблем забезпечення здоров'я населення в умовах  війни  в  Україні. Війна  має  серйозні  наслідки  для  фізичного  та психічного здоров'я громадян, створюючи унікальні виклики для медичних установ та служб. У роботі розглянуто основні проблеми, з якими стикаються як медичні працівники, так і пацієнти. Це включає лікування фізичних травм, отриманих під час бойових дій, загострення хронічних захворювань, дефіцит медичних  ресурсів,  ліків  та  обладнання,  а  також  труднощі  в  доступі  до медичної допомоги в зонах конфлікту.Особлива увага приділяється психологічним наслідкам війни, таким як підвищений  рівень  тривожності,  депресія,  посттравматичний  стресовий розлад (ПТСР), а також іншим психологічним розладам серед різних категорій населення. Зокрема, розглянуто вплив війни на дітей, підлітків, літніх людей та внутрішньо переміщених осіб, які є особливо вразливими до психологічних травм.

У  статті  проаналізовано  ефективність  наявних  програм  медичної  та психологічної  допомоги,  включаючи  державні  ініціативи,  міжнародну допомогу та зусилля неурядових організацій. Виявлено, що поточні заходи, хоча  і  корисні,  потребують  вдосконалення  для  більш  повного  задоволення потреб постраждалого населення. Запропоновано рекомендації щодо покращення координації між державними установами, міжнародними організаціями та громадянським суспільством з метою створення більш ефективної та стійкої системи охорони здоров'я в умовах війни.

Висновки  підкреслюють  необхідність  комплексного  підходу  до вирішення проблеми збереження здоров'я населення, включаючи посилення психологічної  підтримки,  забезпечення  достатньої  кількості  медичних ресурсів  та  ліків,  а  також  впровадження  програм  реабілітації  та  соціальної адаптації для постраждалих  від конфлікту. Тільки завдяки скоординованим зусиллям можна мінімізувати негативні наслідки війни для здоров'я населення та сприяти його відновленню і стійкості.