Декубітальні виразки — пролежні III та IV стадій: аналіз клінічних стратегій, деяких предикторів незадовільних результатів лікування та розвитку ускладнень.

УДК. 616.5-002.46-036.17-07-08-037- 06 
Анотація
Декубітальні виразки (пролежні) є серйозною медико-соціальною проблемою, що виникає переважно у іммобільних пацієнтів внаслідок тривалого тиску на тканини, незалежно від його джерела. Особливу актуальність проблема набуває в системі паліативної допомоги, де надається перевага менеджменту болю пацієнта, проте недостатня увага часто приділяється профілактиці та належному догляду проблемних ділянок, що сприяє розвитку ускладнень. Серед ключових недоліків —обмежене забезпечення протипролежневими засобами, порушення їх експлуатації, а також організаційні проблеми на всіх рівнях медичної допомоги, включаючи несвоєчасну діагностику та госпіталізацію.Метою нашої роботи було (на підставі аналізу даних наукової літератури та результатів клінічних спостережень у паліативній практиці) дослідити та систематизувати особливості клінічного перебігу та різноманіття ускладнень ДВ ІІІ та ІV стадій, а також проаналізувати підходи до хірургічних інтервенцій та комплексного лікування, особливості клінічних стратегій. Дослідженнябазується на 10-річному досвіді лікування 320 пацієнтів похилого віку з тяжкими формами пролежнів. Загалом виконано 1216 оперативних втручань, включаючи некректомії та дренування гнійних вогнищ, із середньою кількістю 3,8 операції на одного пацієнта.Встановлено, що основними факторами розвитку ускладнень є неадек-ватний догляд, недостатня декомпресія уражених ділянок, а також несвоєчасна та неповна хірургічна санація. Ключовими принципами ефективного лікування є раннє виявлення некротичних змін, своєчаснехірургічне втручання та дотримання сучасних клінічних стратегій, зокрема підходів Damage Control і DOMINATE. Провідну роль у профілактиці відіграє регулярна зміна положення пацієнта (кожні 2 години), використання протипролежневих систем, рання активізація, належний догляд за шкірою з урахуванням її типу, а також фізична реабілітація (масаж, ЛФК). Важливим є індивідуалізований підхід до місцевого лікування з урахуванням стадії ураження відповідно до міжнародної класи-фікації.Комплексне лікування включає принципи DOMINATE: санацію-некрек-томію, розвантаження тканин, контроль вологості рани, антибактеріальну терапію, нутритивну підтримку, покращення кровопостачання, використання технічних засобів і контроль набряку. Особливе значення має адекватне харчу-вання, оскільки білковий дефіцит сприяє прогресуванню некрозу та ускладнень, важкість у загоєнні післяопераційної рани. Стверджено, що ефективне ведення пацієнтів із пролежнями потребує мультидисциплінарного підходу, що поєднує якісний догляд, своєчасні хірургічні втручання та системну терапію. Дотримання стандартизованих протоколів, клінічних стратегій і профі-лактичних заходів дозволяє значно знизити частоту ускладнень і покращити результати лікування.
Докладніше

Ендометріальні поліпи у жінок пізнього репродуктивного періоду: аналіз клінічного скринінгу дуплексним ультразвуковим дослідженням.

УДК. 618.145-006.5-036–073.43-053.84/.86 
Анотація.
Поліп ендометрія є доброякісним локалізованим утворенням слизової оболонки матки, що виникає в результаті нерегулярної проліферації залоз і строми навколо судинної ніжки. Захворювання частіше зустрічається у жінок старшого репродуктивного віку та має значну поширеність (0,5–34,9%), при цьому високий ризик атипових форм підвищує потенційну загрозу малігнізації. Незважаючи на численні дослідження, єдиної думки щодо етіопатогенезу поліпозної трансформації ендометрія немає, що ускладнює оптимізацію тактики діагностики та лікування. «Золотим стандартом» діагностики поліпів зали-шається гістероскопія з подальшою гістологічною верифікацією. Водночас, дуплексна ультрасонографія є ефективним скринінговим методом для оцінки морфологічних особливостей ендометрія, кровопостачання поліпів та їх розташування, з чутливістю 67,7–92,2%.Метою нашої роботи був комплексний аналіз діагностичної ефективності дуплексної ультрасонографії у виявленні поліпів ендометрія у жінок пізнього репродуктивного віку та уточнення показання до проведення гістероскопії. Патоморфологічне дослідження показало переважання залозистих поліпів (70,39%) над фіброзними (29,6%). Часто виявляються анехогенні порожнини та характерна судинна ніжка, що дозволяє діагностувати поліпи за допомогою кольорового допплерівського картування. Результати дослідження 152 пацієнток показали, що дуплексна ультрасонографія у пізньому репродуктивному віці дозволяє ефективно верифікувати поліпи ендометрія, однак діагностичні розбіжності з гістологічними даними становили 16–20%. Основними клінічними проявами були безпліддя, невиношування вагітності, менорагії та міжменст-руальні кров’янисті виділення. Аналіз репродуктивного анамнезу та мікробіо-ценозу генітального тракту свідчив про наявність факторів ризику розвитку гіперпроліферативних процесів, зокрема травмування ендометрія та хронічні інфекції. Такимчином, дуплексна ультрасонографія є цінним інструментом для ранньої діагностики поліпів ендометрія та моніторингу проліферативних процесів, що дозволяє знизити ризик злоякісної трансформації. Гістероскопія рекомендується пацієнткам із порушеннями репродуктивної функції або анамне-зом невиношування вагітності, а серійне ультразвукове дослідження у різні фази циклу сприяє уточненню діагнозу, особливо на фоні хронічної інфекції геніталій.
Докладніше

Деякі аспекти навчання принципів домедичної допомоги у закладі вищої освіти з позицій базової загальновійськової підготовки, клінічних протоколів та розвитку актуальних компетентностей.

УДК. 614. 8 : [378: 61] : 355. 211. 5 : 005. 336. 2 (083. 1) 

Анотація.

Аналіз підготовки студентів вищих навчальних закладів з основ військової справи, зокрема з надання першої допомоги показує, що попри існування навчальних програм, їхня справжня користь часто є недостатньою. Це особливо помітно в контексті постійних викликів, які стоять перед нашим суспільством, і підкреслює потребу в тіснішому поєднанні теорії, практичних навичок та сучасних реалій. Ключовим елементом такої підготовки є практичні заняття, особливо ті, що використовують симуляції. Вони дають змогу відточувати життєво важливі дії в умовах, максимально схожих на справжні. Ситуація ускладнюється тим, що сучасні загрози –від випадкових травм до масштабних подій з багатьма постраждалими –вимагають не лише технічних умінь, а й здатності швидко орієнтуватися у невідомості. Стрес, брак необхідних засобів, проблеми зі зв'язком –усі ці чинники можуть сильно вплинути на те, наскільки успішно буде надана перша допомога. Особливо важливо пристосувати світові стандарти, клінічні і тактичні протоколи до українських реалій. Це включає розробку локальних інструкцій для швидкого реагування, які враховують особливості нашої базової військової підготовки, обмеженість ресурсів та умови воєнного часу. Пріоритетом є впровадження нових, сучасних методів навчання медичним аспектамвійськової підготовки у вишах. Йдеться про симуляції, практичні заняття з командною роботою та моделювання ситуацій, що імітують справжнінадзвичайні події. Метою нашого дослідження була систематизація та критичний аналіз деяких аспектів викладання первинної домедичної допомоги у закладах вищої освіти з урахуванням вимог базової загальновійськової підготовки та актуальних викликів для розвитку професійних компетентностей. Ми враховували вимоги базової військової підготовки та сучасні виклики, необхідні для розвитку професійних здібностей студентів. Після проходження всього комплексу тренувань та практичних занять студенти повинні глибоко зрозуміти ключову важливість швидкої та правильної реакції на надзвичайні ситуації, навчитися розставляти пріоритети при наданні допомоги та ефективно працювати в команді для збереження життя постраждалих. Крім того, вони мають навчитися швидко оцінювати стан постраждалих, правильно використовувати засоби для тимчасової зупинки кровотеч та закриття ран, а також здійснювати евакуацію та надавати першу допомогу навіть за обмежених ресурсів. Потрібне глибоке знання протоколів надання догоспітальної допомоги в бойових умовах, уміння контролювати сильні кровотечі, забезпечувати прохідність дихальних шляхів та безпечно евакуювати поранених під обстрілом.


Докладніше

Basal cell carcinoma of the anterior chest wall complicated by secondary sternal osteomyelitis (description of an atypical clinical case, diagnostics and palliative treatment).

UDC 616.5–006.63:[617.54–06:616.71–018.46–002]–036

Introduction

Basal cell carcinoma is predominantly localized in the superficial layers of the skin, without penetrating deeper tissues [1, 4, 6]. Invasion into under-lying structures such as muscles, cartilage, and even bone tissue is extremely rare, but clinically significant [1-3]. Such situations are of particular interest among specialists [4-6], as they demonstrate the tumor's potential for ag-gressive growth under certain conditions - prolonged existence, immunodeficiency states, severe protein-energy malnutrition, or insufficient / inadequate manage-ment [6, 7].Invasion of basal cell carcinoma into the sternum is extremely rare but leads to serious clinical consequences [1, 6, 7]. Such involvement is accompanied by an increased risk of pathological fractures due to the anatomical fea-tures of the bone, pronounced pain syndrome, and vio-lation of chest wall integrity [2-4], causing respiratory function disorders. Additionally, open, "exposed" areas of osteonecrosis and osteolysis [1, 5-7] create favorable conditions for secondary infection, which significantly complicates the disease course.

Вступ.

Базаліома локалізується переважно у поверхневих шарах шкіри і не проникає у глибші тканини. Ураження підлеглих структур, таких, як м’язи, хрящі та навіть кістки, є надзвичайно рідкісними, проте клінічно значимими. Такі ситуації особливо цікавлять фахівців, оскільки демонструють потенціял пухлини до агресивного росту за певних умов. Інвазія базальноклітинного раку в груднину трапляється вкрай рідко, проте призводить до серйозних клінічних наслідків. Таке ураження супроводжується підвищеним ризиком патологічних переломів унаслідок анатомічних особливостей кістки, супроводжується вираженим больовим синдромом, порушенням цілісности грудної клітки, що провокує розлади дихальної функції. Крім цього, відкриті, «оголені» ділянки остеонекрозу і остеолізу створюють сприятливі умови для приєднання вторин-ної інфекції, що значно ускладнює перебіг захворювання.

Докладніше

ЕКТОПІЯ ШИЙКИ МАТКИ НА ТЛІ БАКТЕРІАЛЬНОГО ВАГІНОЗУ: АСПЕКТИ ДІАГНОСТИКИ І КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ У ЖІНОК РАННЬОГО ФЕРТИЛЬНОГО ВІКУ

УДК. 618.146-007.41:618.15-002-022.7] :618.179]-07-08

Як відомо, ектопія циліндричного епітелію – патологічний процес на піхвовій частині шийки матки з подальшим розвитком на ураженій поверхні циліндричного епітелію і є найбільш поширеним фоновим захворюванням шийки матки. Мінливість мікробного складу під дією екзогенних та ендогенних чинників протягом репродуктивного життя є особливістю вагінального біотопу і тригером розвитку бактеріального вагінозу, який є найбільш поширеним захворюванням серед незапальних патологічних станів нижніх відділів статевих шляхів, який пов’язаний із дисбіозом вагінального біотопа, і характеризується надмірним розмноженням облігатноанаеробних бактерій, різким зниженням або зникненням пулу лактобактерій.

Метою нашої роботи було оптимізувати діагностику і тактику лікування пацієнток раннього репродуктивного віку з ектопією циліндричного епітелію шийки матки на фоні бактеріального вагінозу.

За період 2019-2023рр проведено комплексне обстеження і лікування 78 жінок віком 19-24 років (середній вік 22,8 ± 0,5 років) з вперше виявленою ектопією циліндричного епітелію шийки матки або рецидивом зазначеної патології на фоні бактеріального вагінозу. Критеріями виключення із дослідження були вагітність, сексуально-трансмісивні захворювання, застосування хімічних контрацептивів і пацієнтки, які мали в анамнезі алергічні реакції на запропоновані лікарські засоби. Матеріал для дослідження отримували із заднього, бокових склепінь піхви, цервікального каналу та уретри послідовно одноразовим стерильним інструментом Суtоbrush. Бактеріологічне дослідження вагінального вмісту здійснювали із використанням селективних диференційно-діагностичних живильних середовищ. Проводили обстеження за допомогою молекулярно-біологічного методу із використанням полімеразної ланцюгової реакції у реальному часі.

На час обстеження головними причинами звертання були скарги на рясні гомогенні виділення білого або сірого кольору з неприємним запахом риби, які висловили 85,90% (67) хворих, печія у ділянці зовнішніх статевих органів спостерігалася у 65,38% (51) жінок, свербіж геніталій у 19,23% (15) пацієнток, дизуричні розлади – у 17,95% (14) обстежених, диспареунія у 6,41% (5) хворих. У 14,10% (11) жінок, які звернулися до акушера-гінеколога з профілактичною метою, скарги були відсутні. Під час проведеня проби Шиллера констатували симптом “манної крупи” – дрібноточкові йоднегативні ділянки (що є кольпоскопічними ознаками бактеріального вагінозу). Результати кольпоскопічного і патоморфологічного дослідження тканин шийки матки виявились однаковими. Динамічне спостереження проводили протягом 3 місяців. Оцінку біоценозу піхви здійснювали після завершення антимікробної терапії і через 3 місяці моніторінгу, а також додатково за показами (відновлення скарг або клінічних проявів). Оцінка стану мікробіоценозу піхви після завершення антимікробної терапії засвідчила ефективну деконтамінацію слизових оболонок статевих органів пацієнток обох клінічних груп. рН-метрія вагінальних виділень ствердила поступове, але статистично достовірне, у порівнянні з вихідними даними, окислення вагінального середовища у всіх обстежених.

В результаті аналізу лабораторного дослідження вагінального мікробіоценозу хворих після антимікробного лікування зафіксовано суттєві зміни кількісного і якісного складу вагінальної мікрофлори: ідентифіковано 7 видів мікроорганізмів у значно меншій кількості проти 15 видів у значно більших титрах до лікування. Усі учасниці дослідження відзначили відсутність побічної дії препарату деквалінію хлориду у вигляді вагінальних таблеток. Застосування перорального пробіотика, який містить комбінацію штамів L.rhаmnоsus GR-1 та L.rеutеrі RС-14 у дозі 109 КУО/мл дає можливість якісніше відновити мікрофлору Dоdеrlеіn, досягти стійкої корекції дисбіотичних порушень, яка зберігалася протягом наступних трьох місяців, відновити рН вагінального вмісту. Таким чином, при виборі методу лікування ектопій шийки матки, ускладнених бактеріальним вагінозом, у жінок раннього фертильного віку слід враховувати особливості кольпоскопічної, мікроско-пічної, цитологічної та гістологічної картини та обирати індивідуальний та диференційований підхід, органозберігаючих методик лікування ектопії циліндричного епітелію шийки матки у жінок раннього фертильного віку. Висока лабораторна і клінічна ефективність, а також добра переносимість деквалінію хлориду як одного із компонентів у схемі комбінованої терапії бактеріального вагіноз у корекції дисбіотичних порушень та вагінозу сприяє значній редукції скарг, зокрема клінічних проявів ектопії шийки матки, достовірному зменшенню бактеріального обсіменіння.

Докладніше