УДК 159.91

В статті представлено особливості діяльності медичного психолога по здійсненню психодіагностичної функції над соматичними хворими. Запропоновано програму психодіагностичного дослідження соматичних хворих, показано залежність цього процесу від професійної діяльності медичного психолога, його вміння вибирати адекватні методики.

Внаслідок використання психокорекційних вправ, спрямованих на подолання стресового навантаження та прискорення процесу позитивних змін емоційної сфери соматичних хворих, ступінь стресового навантаження та рівня тривожності суттєво знизився. Ступінь опірності та рівень оптимізму соматичних хворих, які звертаються до медичного психолога суттєво підвищився. Це дає можливість адекватно вирішити питання медичної психології щодо своєчасного вияву і попередження психічних, психосоматичних і нервово-психічних розладів. Відбулися суттєві позитивні зміни емоційної сфери соматичних хворих.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає в тому, що воно дозволяє поглибити розуміння процесу організації психодіагностичного дослідження соматичних хворих, з’ясувати особливості цього процесу та показати його значимість; а також показати залежність цього процесу від професійної діяльності медичного психолога, його вміння вибирати адекватні методики. Практичне значення дослідження визначається розробкою методичних рекомендацій з питань організації психодіагностичного дослідження та впровадження у практику медичної психології методичного матеріалу. Результати дослідження можуть використовуватися медичними психологами для організації психодіагностичного дослідження соматичних хворих і прогнозування успішності цих методик.

УДК 372.8-054.6

Стаття присвячена вивченню розвитку емпатії у студентів-медиків в умовах війни для євроінтеграційного процесу. Метою нашого дослідження було виявлення рівня здатності до емпатії студентів Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького на початковому етапі навчання та виявлення динаміки зміни її в процесі вивчення гуманітарних дисциплін.

Зокрема, значне місце у формуванні емпатії майбутніх працівників медицини належить лекційним та практичним заняттям з курсу «Медична психологія». Дана навчальна дисципліна формує у майбутніх працівників медицини засади психологічних знань для самопізнання і духовного розвитку особистості, висвітлює важливі проблеми психології святості, милосердя, самозречення, розкриває аспекти етики ділового спілкування, приділяє увагу міжособовому спілкуванню.

Висока медична культура і професіоналізм майбутнього лікаря, уміле спілкування, деонтологічна підготовка значною мірою визначаються рівнем психологічної освіти як в теоретичному, так і у практичному контексті. Важливими механізмами, що зумовлюють взаєморозуміння і співпрацю між людьми в спілкуванні і діяльності, є ідентифікація та емпатія.

Під керівництвом викладача студенти готуються до наукових досліджень. Зокрема, вони будують гіпотези, вивчають методи і методики їх перевірки, розробляють схеми збирання матеріалу, підбирають способи статичної обробки одержаних якісної та кількісної характеристик результатів.

На підсумковому занятті студенти виступають з творчими працями, роблять наукові заключення і висновки в курсових та дипломних проєктах, які підтверджують теоретичні положення, практичну значущість одержаних даних та їх творчих самостійних доробків.

УДК 159.98+616-001.36

У статті розглядається питання формування національної свідомості та гідності як ціннісних рис особистості в час війни.

Результати дослідження, проведеного серед українців показало, що у людей, які пережили війну, підвищений рівень національної свідомості та гідності. Пояснюється цей феномен тим, що війна змушує людей усвідомити свою приналежність до певної нації та цінність свого життя. Вона також сприяє тому, що люди усвідомлюють свою гідність та право на свободу та незалежність. Війна є потужним фактором, який сприяє розвитку цих рис.

Аналізуються ключові аспекти, такі як спільні національні цінності, історична пам'ять та патріотизм, що сприяють зміцненню єдності та морального здоров'я суспільства під впливом воєнних випробувань. Національні інтереси й цінності є підґрунтям формування національних цілей. У свою чергу, національні цілі є тим основним завданням, виконання якого повинно забезпечити втілення й захист національних інтересів та цінностей. Отже, національні цілі є вказівними позначками на шляху до побудови нової моделі України.

Необхідно усвідомити, що розумність наших дій не повинна залежати від нерозумності іншої сторони. Україні, яка вступила у ХХІ століття із нез’ясованими перспективами свого подальшого існування, надана можливість в умовах нової реальності прикінцево усвідомити свої національні інтереси та цінності й відстояти право на власний історичний шлях розвитку.

Формування національної свідомості та гідності є важливим для відновлення та розвитку України після війни. Ці риси допоможуть українцям об'єднатися та відбудувати свою країну. Національне виховання передбачає виховання патріота-громадянина з громадянськими відповідальністю, свідомістю, активністю, обовʼязком, гідністю.

УДК 342.725:165.12.

У статті розглядається питання формування національної свідомості та гідності як ціннісних рис особистості в час війни.

Результати дослідження, проведеного серед українців показало, що у людей, які пережили війну, підвищений рівень національної свідомості та гідності. Пояснюється цей феномен тим, що війна змушує людей усвідомити свою приналежність до певної нації та цінність свого життя. Вона також сприяє тому, що люди усвідомлюють свою гідність та право на свободу та незалежність. Війна є потужним фактором, який сприяє розвитку цих рис.

Аналізуються ключові аспекти, такі як спільні національні цінності, історична пам'ять та патріотизм, що сприяють зміцненню єдності та морального здоров'я суспільства під впливом воєнних випробувань. Національні інтереси й цінності є підґрунтям формування національних цілей. У свою чергу, національні цілі є тим основним завданням, виконання якого повинно забезпечити втілення й захист національних інтересів та цінностей. Отже, національні цілі є вказівними позначками на шляху до побудови нової моделі України.

Необхідно усвідомити, що розумність наших дій не повинна залежати від нерозумності іншої сторони. Україні, яка вступила у ХХІ століття із нез’ясованими перспективами свого подальшого існування, надана можливість в умовах нової реальності прикінцево усвідомити свої національні інтереси та цінності й відстояти право на власний історичний шлях розвитку.

Формування національної свідомості та гідності є важливим для відновлення та розвитку України після війни. Ці риси допоможуть українцям об'єднатися та відбудувати свою країну. Національне виховання передбачає виховання патріота-громадянина з громадянськими відповідальністю, свідомістю, активністю, обовʼязком, гідністю.

Лікування хворих на гінекологічний рак - серйозний виклик та важка травма для пацієнток, особливо, якщо воно пов'язане з хірургічним втручанням.

Метою дослідження було оцінити інформативність використання NCCN дистрестермометра для скринінгу з метою виявлення психоемоційних розладів у хворих із злоякісними пухлинами жіночої репродуктивної системи після успішного завершення протипухлинного лікування.

Матеріал і методи. В дослідження було включено 47 онкогінекологічних пацієнток після завершення хірургічного або комбінованого (хірургія + хіміотерапія) лікування. Серед них було 17 хворих з раком шийки матки, 18 - з раком ендометрію, 12 з раком яєчника. В усіх хворих компонентом хірургічного лікування була пангістеректомія. У 11-и пацієнтів обстеження проведено невдовзі після завершення оперативного лікування (через 12-14 днів), опитування решти 36 пацієнтів виконано підчас контрольного візиту спостереження через

6-12 місяців після завершення лікування. На момент візиту методами променевої візуалізації (КТ, МРТ) та клінічно підтверджено відсутність ознак прогресування раку.

Всім пацієнткам було запропоновано оцінити рівень дистресу за останній тиждень за допомогою опитувальника – NCCN дистрес термометра Версія 2.2022.

Результати. Виявилося, що в 25 хворих (62%) рівень дистресу був вище граничного ≥ 4. А 9 хворих визначили свій рівень дистресу ≥ 7. Найчастішими проблемами, що зумовлювали дистрес, виявилися хвилювання та тривога (80%), втомлюваність (81,3%), порушення сну (58%), засмученість/депресія (36%), страх (33%). Майже третина (27%) пацієнток визнавали стосункові проблеми з партнером та наявність сексуальних

проблем (22%). Біля 20% констатували проблеми в усвідомленні сенсу життя. Виявлені психоемоційні розлади не залежали від локалізації пухлини.

Висновки.Більше ніж у половини онкогінекологічних хворих виявлено психоемоційні розлади та рівень дистресу вище граничного після успішного завершення лікування раку; NCCN ДТ є ефективним засобом скринінгу для активного виявлення психоемоційних розладів у пацієнтів, які успішно пройшли лікування з приводу гінекологічного раку; Тестування слід проводити не тільки безпосередньо після завершення лікування, але й у віддалений період часу ( через 6-12 місяців), оскільки психоемоційні прояви дистресу ( кризи ідентичності) з часом можуть наростати