UDC 615.851:616.89-008.454:79/004.4-057.36 

The aim of the study was to examine the potential of video games as a tool for restoring the mental and behavioral health of military personnel and veterans, based on an analysis of relevant scientific sources and contemporary research.

Materials and methods: The search for scientific literature was undertaken in the electronic databases PubMed, Scopus, Google Scholar, as well as through targeted searches in online sources using keywords. The time frame covered the last ten years (2016-2025). The selection criteria included relevance to the topic, availability of full text or extended abstracts, and publication in peer-reviewed journals in English or Ukrainian. The processed material was analyzed using systematic and content analysis methods, followed by a critical assessment and generalization of the results.

Results: International experience shows positive results in the use of video games as tools for the adaptation and rehabilitation of military personnel and veterans. It has been established that video games are an art form that applies elements found in game design to non-game scenarios. The positive benefits of video games include improved performance on tasks involving eye-hand coordination, neuropsychological tests, reaction time tests, spatial visualization, and mental rotation. Examples of video games for psychological, adaptive, and cognitive recovery, as well as improved motor skills and coordination, are provided, and the benefits of esports in social integration are described. The increased accessibility of virtual reality, driven by mobile gadget technologies, makes video game therapy a promising tool for use not only in specialized institutions but also at home.

Conclusions. Video games are a promising tool for technological interventions in the practice of providing psychological and psychiatric care to military personnel (veterans). The use of digital gaming environments in controlled conditions creates opportunities for modeling therapeutic scenarios aimed at reducing anxiety, depressive symptoms, and manifestations of post-traumatic stress disorder. The current task is to develop specialized software products of domestic production and to form standardized protocols for game psychotherapy, which will be based on clinical diagnoses, the degree of psychological trauma, age characteristics, and the cultural context of military personnel and veterans.

УДК 351.77:725.51

Актуальність. Професійне вигорання серед медичних працівників є серйозною проблемою, яка суттєво впливає як на ефективність функціонування медичної системи, так і на загальний стан ментального здоров’я в суспільстві. Огляд і метааналіз, проведений науковцями, засвідчив наявність стійкого зв’язку між синдромом професійного вигорання та зниженням кар’єрної мотивації лікарів, а також погіршенням якості медичної допомоги майже у чверті мільйона медичних працівників. Мета: метааналіз вітчизняних та зару-біжних наукових джерел щодо емоційного вигорання серед ерготерапевтів, психотерапевтів, які беруть участь у роботі мультидисциплінарних команд з надання медичної допомоги. Розробка профілактичних за-ходів щодо емоційного вигорання медичних працівників системи охорони здоров’я. Матеріали та мето-ди. Робота виконана шляхом систематичного огляду, метааналізу, контент-аналізу статей наукометричних баз Google Scholar, Web of Science, Scopus, PubMed, Science Direct. У роботі використаний бібліосеман-тичний метод. Пошук літератури здійснювався з використанням ключових слів: еmotional burnou, mental health, patient satisfaction, occupational therapist burnout, psychotherapist burnout. До цього огляду ввійшло 46 статей. Пошук здійснювали серед статей, опублікованих у період з 2015 по 2025 р. Результати. Синдром емоційного вигорання та деперсоналізації серед медичних працівників мультидисциплінарних команд має суттєвий вплив на функціонування системи охорони здоров’я. Він формується під впливом складної сукуп-ності психосоціальних чинників, зокрема: напруженого клінічного навантаження, браку часу, суперечли-вих вимог, низького рівня професійної автономії, складних міжособистісних стосунків або недостатньої підтримки з боку адміністрації, недостатнього клінічного досвіду, особливостей медичної підготовки, віку, сімейного стану, психологічної нестабільності, міжособистісної тривожності, а також негативного досвіду в дитинстві (психологічні або матеріальні труднощі). Висновки. Впровадження системного підходу є склад-ником як індивідуальних психотерапевтичних втручань (емоційна регуляція, техніки релаксації, тренінги зі стрес-менеджменту, копінг-стратегії), так і структурованих програм з оптимальним набором інституційних стратегій, адаптованих до потреб конкретних закладів.  

Massive bleeding remains one of the leading causes of death among military personnel in armed conflicts, which leads to a constant need to improve the means of temporary bleeding control. The combat application tourniquet continues to be the standard in tactical medicine due to its proven clinical effectiveness, high speed of application and reliability during hostilities. Its use significantly reduces mortality in injuries with critical bleeding from the extremities, especially at the pre-hospital stage of medical care. The purpose was to analyze the impact of using tourniquets by military personnel in cases of massive/critical bleedings, traumatic amputations of limbs, and to assess the timeliness of the conversion in the world and in Ukraine. Particular attention is paid to the rationale for the expediency and inexpediency of using tourniquets, the duration of application, as well as the study of possible complications associated with their excessive or untimely use during intense hostilities and delays in evacuating the wounded. Materials and methods. The work was carried out through a systematic review, meta-analysis, content analysis of articles in the scientometric databases Scopus, PubMed, ResearchGate. The literature search was carried out using the following keywords: “tourniquet”, “stop the bleeding”. The study included descriptions of clinical cases of applying tourniquets by the servicemen of the Armed Forces of Ukraine, retrospective analyses and literature reviews. After reviewing the articles and reading their full texts, 8 sources were selected. The search covered the period from 2012 to 2025. The study was conducted based on one surgical hospital (Role 2) in April-May 2024 and April-May 2025. The use of means to temporary stop critical bleeding, its appropriateness, duration and risks of complications were analyzed in 135 servicemen who were in the combat zone. Results and conclusions. The duration of hemostasis in most cases (60.0 in 2025 %, an increase by 10 % vs. 2024) exceeds 2 hours, and the duration of tourniquet use exceeding 3 hours (compared to 2024, the frequency has increased by 5.0 % in 2025) indicates a prolonged evacuation of the wounded as a result of intense hostilities, which, in turn, increases the risk of ischemic complications and requires careful clinical monitoring. In 70.0 % of cases, one tourniquet is enough to stop the bleeding, while in 30.0 %, two or more tourniquets are required, which indicates the more severe nature of the wounds caused by the modernization and increased destructive power of modern weapons. Ischemic complications are recorded in almost half of the cases, the main reason for which is the prolonged application of a tourniquet.