УДК 613.632:685.34.02/.04

Вступ. Активне застосування клейових композицій на різних етапах виготовлення взуття та широкий спектр їхніх складових актуалізує питання моніторингу цих речовин на робочих місцях з метою оцінки потенційних ризиків для здоров’я працюючих у галузі.
Мета дослідження – проаналізувати склад основних клеїв, які застосовуються у взуттєвому виробництві та за рівнями компонентів клейових сполук у повітрі робочої зони оцінити умови праці робітників на підприємствах цієї галузі.
Матеріали та методи дослідження. Проаналізовано 1359 вимірів хімічних речовин на робочих місцях робітників основних професій взуттєвих підприємств, які контактують із клеями, а саме: формувальників заготівок, затя­гувальників, складальників взуття.
Результати. На підприємствах із виготовлення взуття застосовуються клеї-розчини (поліуретанові, поліхлоро­пренові), клеї-дисперсії (бутадієн-стирольні, хлоропренові) та клеї-розплави (поліамідні, поліефірні, на основі сополімерів етилену та вінілацетату). Структурні складові цих клеїв представлені речовинами різних класів небезпечності, що зумовлює ризики для здоров’я працюючого контингенту за умов надходження інгаляційним шляхом і забруднення шкірних покривів. Концентрації хімічних речовин, які мігрують із клейових сполук у повітря виробничих приміщень, переважно не перевищують гранично допустимі концентрації. На окремих стадіях технологічного процесу було підтверджено перевищення гігієнічних нормативів за окремими інгредієнтами. Перевищення концентрацій розчинників етилацетату (15,0 %), толуолу (7,7 %) реєструється на етапі формування заготівок при дворазовому нанесенні вручну поліуретанового клею Bonicol PUR і поліхлоропренового клею Boterm GTA з використанням термо­активаторної установки, а також на етапі складання взуття при використанні двокомпонентних клеїв-розчинів, які готують безпосередньо в цеху. Перевищення концентрацій бензину (26,7 %) як розчинника реєструється при галогенуванні підошов перед нанесенням клею та застосуванні клеїв-розчинів; хлоропрену (10,0 %) – при використанні хлоропренового латексу на етапі затягування заготівок; фенолу (18,8 %) – при використанні клеїв-розчинів і клеїв-дисперсій на етапах складання взуття; формальдегіду (16,7 %) – при використанні поліефірних клеїв-розплавів на етапі затягування частин заготівок.
Висновки. Умови праці робітників, які задіяні на клейових операціях, за дії хімічного чинника в заготівельних цехах оцінюються як допустимі (клас 2), в окремих випадках як шкідливі (клас 3.1) – при застосуванні поліхлоропренових, поліуретанових клеїв-розчинів, клеїв-дисперсій хлоропренових, (клас 3.4) – поліефірних клеїв-розплавів; у складальних цехах – як допустимі (клас 2) при застосуванні латексних клеїв і шкідливі
(клас 3.1) – двокомпонентних клеїв-розчинів. Отримані результати є науковою основою для подальшого формування груп дослідження в оцінці ризиків для здоров’я робітників, що контактують із взуттєвими клеями, і підґрунтям для розробки заходів оптимізації умов праці у взуттєвій галузі.

УДК 613.6:615.2:543.4

Анотація. Гідазепам – міжнародна непатентована назва активного фармацевтичного інгредієнта, на основі якого виготовляють лікарські препарати, що застосовуються як денні транквілізатори при невротичних, психопатичних астеніях, порушеннях сну і таке ін. В умовах фармацевтичного виробництва гідазепам може поступати у повітря робочої зони у вигляді аерозолю та негативно впливати на здоров’я працівників.

Метою роботи була розробка методики визначення гідазепаму у повітрі робочої зони, яка може застосовуватись для контролю гранично-допустимої концентрації речовини.

Матеріали та методи. Розробка методики здійснювалась з врахуванням вимог ДСТУ EN 482:2016. Фізико-хімічні властивості сполуки вивчались на основі літературних даних, метод та оптимальні умови вимірювання речовини встановлювались експериментально. Обрахунок робочих характеристик методики та невизначеності результату вимірювання проводили відповідно до вимог та рекомендацій Eurachem та санітарного законодавства України.

Результати дослідження. Гідазепам за хімічною будовою відноситься до похідних бензодіазипіну, є кристалічним порошком, що визначає його агрегатний стан у повітрі, а саме – аерозоль. Визначення гідазепаму виконували спектрофотометричним методом за λ = 283 нм, як розчинник використали розчин хлоридної кислоти з молярною концентрацією 0,1 моль/дм³. Відбір проб повітря проводили шляхом аспірації аерозолю речовини з вловлюванням на фільтр АФА-ХП-20 з об’ємною витратою 10,0 дм³/хв протягом 10,0 хвилин.

Встановлені робочі характеристики методики: робочий діапазон (мг/м³) ‒ 0,05-0,20; розширена невизначеність виміру (U, %) ‒ 17,5; збіжність (r, %) ‒ 6,6; показник проміжної прецизійності (rf, %) ‒ 9,0; показник відтворюваності (R, %) ‒ 16,0; показник стабільності градуювальної характеристики (K_гр, %) ‒ 6,0.

Висновки. Розроблено методику визначення гідазепаму у повітрі робочої зони, яка відповідає вимогам до референс-методик, що використовуються для контролю державних медико-санітарних нормативів. Використано спектрофотометричний метод, який базується на вимірюванні власного світлопоглинання розчину речовини в УФ-області спектра за λ = 283 нм. Встановлені робочі характеристики методики забезпечують належний рівень точності та можуть бути використані для оцінювання достовірності результатів вимірювань.

Ключові слова: гідазепам, повітря робочої зони, методика вимірювання, робочі характеристики.

Abstract. Gidazepam is the international non-proprietary name of the active pharmaceutical ingredient, on the basis of which drugs are manufactured that are used as daytime tranquilizers for neurotic, psychopathic asthenia, sleep disorders, etc. In the conditions of pharmaceutical production, hidazepam can enter the air of the working area in the form of an aerosol and negatively affect the health of workers.

The aim of the work was to develop a technique for determining gidazepam in the air of the working area, which can be used to control the maximum permissible concentration of the substance.

Materials and methods. The methodology was developed using the requirements of DSTU EN 482:2016. The physicochemical properties of the compound were studied on the basis of literature data, the method and optimal conditions for measuring the substance were established experimentally. Calculation the working characteristics of the method and the uncertainty of the measurement result was carried out in accordance with the requirements and recommendations of Eurachem and the sanitary legislation of Ukraine.

Research results. Gidazepam by its chemical structure belongs to benzodiazepine derivatives, by its aggregate state it is a crystalline powder, which determines its aggregate state in the air, namely, an aerosol. Hidazepam was determined by the spectrophotometric method at λ = 283 nm, using a solution of hydrochloric acid with a molar concentration of 0.1 mol/dm³ as a solvent. Air sampling was carried out by aspiration of an aerosol of the substance with capture on filter with a volumetric flow rate of 10.0 dm³/min for 10.0 minutes.

The established working characteristics of the technique: working range (mg/m³) ‒ 0.05-0.20; extended measurement uncertainty (U, %) ‒ 17.5;                   precision (r, %) ‒ 6.6; indicator of intermediate precision (r_f, %) ‒ 9.0; reproducibility index (R, %) ‒ 16.0; stability indicator of the grading                   characteristic (K_gr, %) ‒ 6.0.

Conclusions. A technique for determining gidazepam in the air of the working area has been developed, which meets the requirements for reference methods used to control state medical and sanitary standards. A spectrophotometric method was used, which is based on measuring the intrinsic light absorption of the substance solution in the UV region of the spectrum at λ = 283 nm. The established operating characteristics of the technique provide the appropriate level of accuracy and can be used to assess the reliability of measurement results.

Key words: hydazepam, air of the working area, measurement method, working characteristics.

Харчування військовослужбовців забезпечується відповідно до законодавства та нормативних документів, що регулюють питання харчування у Збройних Силах України (ЗСУ). Відповідно до статті 47 «Про Збройні Сили України» вони мають право на щоденне безкоштовне харчування. Харчування військовослужбовців повинно відповідати санітарногігієнічним вимогам, нормам а також стандартам якості та калорійності продуктів харчування. Оптимізація системи харчування військовослужбовців досягається шляхом впровадження різноманітних раціонів, використання широкого асортименту продуктів, розроблення сухих пайків, призначених для харчування в умовах бойових дій. Харчування військових країн НАТО зазвичай дуже різноманітне та залежить від країни, місця розташування військових частин та бюджету на забезпечення військових потреб. У багатьох країнах-членах НАТО військові отримують раціони харчування, які забезпечують енергетичні потреби організму. Ці раціони можуть бути різних типів, наприклад, сухі раціони з готовими стравами, консервовані страви або свіжа їжа, яку необхідно готувати на місці.
Надзвичайно важливим є якість та безпека харчових продуктів у індивідуальних раціонах харчування військовослужбовців, особливо в умовах війни.