УДК: 616.12-008.331.1:616.13-007.64:616-006.488]-036-06
Резюме. Мета. У статті проаналізовано рідкісний клінічний випадок успішного лікування 44-річного пацієнта з вторинною артеріальною гіпертензією, спричиненою феохромоцитомою лівої надниркової залози, що ускладнилася розшаровуючою аневризмою аорти (РАА). Позитивний результат лікувальної стратегії представлено в статті. Результати. Діагноз хронічної РАА за De Bakey type I встановлено при мультиспіральній КТ-ангіографії грудної та черевної аорти з внутрішньовенним контрастним підсиленням. Проведено операцію ендопротезування низхідного відділу аорти, після якої — лапароскопічну тотальну лівобічну адреналектомію. Пацієнт перебуває під спостереженням кардіолога із застосуванням фармакологічної терапії. Висновок. Вчасна діагностика важкої поєднаної патології, наступна хірургічна корекція й медикаментозне лікування спрямовані на запобігання ускладненням і продовження життя пацієнта. Ключові слова: феохромоцитома, артеріальна гіпертензія, розшаровуюча аневризма аорти.

Abstract. Aim. The article analyzed a rare clinical case of successful treatment of a 44-year-old patient with secondary arterial hypertension caused by a pheochromocytoma of the left adrenal gland complicated by a dissecting aortic aneurysm (DAA). The positive result of the treatment strategy was presented in the article. Results. The diagnosis of chronic DAA according to DeBakey type I was established by multispiral CT angiography of the thoracic and abdominal aorta with intravenous contrast enhancement. An endoprosthetic operation of the descending aorta was performed, followed by a laparoscopic total adrenalectomy on the left side. The patient is under the observation of a cardiologist with the use of pharmacological therapy. Conclusion. Timely diagnosis of severe combined pathology, subsequent surgical correction and drug treatment are aimed at preventing complications and prolonging the patient's life. Key words: pheochromocytoma, arterial hypertension, dissecting aortic aneurysm.

УДК: 611.018.74-008:616.12-008.331.1]-07

Резюме. Ендотеліальна дисфункція є загальновизнаним раннім маркером кардіоваскулярних захворювань. Хоча на сьогодні відомо дуже багато чинників, що впливають на стан ендотелію, найбільш значущими вважаються три: артеріальна гіпертензія (АГ), дисліпідемія та куріння.

Мета дослідження: проаналізувати стан функції ендотелію шляхом проведення манжеткової проби в пацієнтів із гіпертонічною хворобою (ГХ) і без неї залежно від інших факторів серцево-судинного ризику. Матеріал і методи. Обстежено 87 пацієнтів (61 чоловік і 26 жінок, середній вік — 45±10 років). Усі пацієнти були розподілені у дві групи: І група — пацієнти з ГХ І-ІІ стадії (n=43), ІІ група — пацієнти без АГ (n=44). Для оцінки ендотеліальної функції проводили манжеткову пробу з визначення ендотелійзалежної (ЕЗВ) та ендотелійнезалежної вазодилатації (ЕНВ).

Результати. Проатерогенні зміни показників ліпідного спектра були більше виражені в пацієнтів І групи. Середній показник ЕЗВ у пацієнтів І групи на 15 с становив 9,43±1,07% на противагу 13,16±1,2% у пацієнтів ІІ групи, а середній показник ЕЗВ на 60 с — 12,09±1,16% і 16,8±1,23% відповідно, що свідчить про порушення ЕЗВ у пацієнтів із ГХ. Середній показник ЕНВ у пацієнтів І групи на 1, 3 та 5 хв становив відповідно 17,32±1,23%; 22,34±1,53% та 24,82±1,5%, що загалом відповідало показникам норми, але було достовірно нижчим, ніж середнє значення даного показника в пацієнтів ІІ групи: 21,47±1,27%; 28,13±1,52% та 30,08±1,53% відповідно. Кореляційно-регресійний аналіз показав значущість впливу ЛПНЩ, ТГ, ЛПВЩ на стан ендотеліальної функції в пацієнтів з АГ та незалежний вплив куріння на розвиток ендотеліальної дисфункції в пацієнтів як з АГ, так
без АГ. Висновки. У пацієнтів з АГ достовірно частіше виявляли ознаки ендотеліальної дисфункції, у більшості за рахунок порушення ЕЗВ. Рівні показників ЕНВ були гіршими в осіб з АГ порівняно з пацієнтами без АГ. Проатерогенні зміни ліпідного спектра крові в пацієнтів з АГ мають значущий вплив на показники ЕНВ, при цьому протективним фактором впливу як на ЕЗВ, так і на ЕНВ може вважатися підвищений рівень ЛПВЩ. Куріння асоціюється з порушенням ендотеліальної функції незалежно від наявності АГ. Ключові слова: ендотелійзалежна вазодилатація, ендотелійнезалежна вазодилатація, ендотеліальна дисфункція, артеріальна гіпертензія.

Abstract. Endothelial dysfunction is a recognized early marker of cardiovascular diseases. Although many factors affecting the state of the endothelium are known today, three are considered the main ones: arterial hypertension (AH), dyslipidemia, and smoking.

The purpose of the study: to analyze the state of endothelial function by performing a cuff test in patients with and without AH, depending on other cardiovascular risk factors. Material and methods. 87 patients were examined (61 men and 26 women, average age 45±10 years). All patients were divided into two groups: Group I — patients with AH I-II stage (n=43) and Group II — patients without hypertension (n=44). To assess endothelial function, a cuff test was performed to determine endothelium-dependent (EDV) and endothelium-independent vasodilatation (EIV). Results. Proatherogenic changes in lipid spectrum were more pronounced in patients of group I. The average rate of EDV in patients of the I group for 15 s was 9.43±1.07% versus 13.16±1.2% in patients of the II group, and the average rate of EDV for 60 s was 12.09±1.16% and 16.8±1.23%, respectively, which indicates a violation of EDV in patients with AH. The average rate of EIV in patients of the 1st group at 1, 3 and 5 minutes was 17.32±1.23%; 22.34±1.53% and 24.82±1.5%, respectively, which corresponded to normal indicators, but were significantly lower than the average value of this indicators in patients of II group: 21.47±1.27%; 28.13±1.52% and 30.08±1.53%, respectively.
Correlation-regression analysis showed the significance of the influence of LDL, TG, HDL on the state of endothelial function in patients with AH, and the independent effect of smoking on the development of endothelial dysfunction regardless of the presence of hypertension. Conclusions. In patients with AH, signs of endothelial dysfunction were significantly more often detected, mostly due to violation of EDV, but indicators of EIV were worse than in patients without AH. Proatherogenic changes in the lipid spectrum of blood in patients with AH have a significant impact on EIV indicators, while an increased level of HDL can be considered a protective factor affecting both EDV and EIV. Smoking is associated with impaired endothelial function, regardless of the presence of AH. Keywords: endothelium-dependent vasodilatation, endothelium-independent vasodilatation, endothelial dysfunction, arterial hypertension.