УДК 616.832-004.2:616.89]-036-07

Мета роботи — визначити поширеність і характер депресивних та тривожних розладів у хворих на розсіяний склероз, а також оцінити їхній вплив на клінічний перебіг захворювання, загальний стан здоров’я пацієнтів
та когнітивні функції.
Матеріали та методи. У дослідження було залучено 103 пацієнти з розсіяним склерозом (РС), які перебували під амбулаторним наглядом. Для оцінки психоемоційного стану використовували анкету PHQ-9 (Patient
Health Questionnaire-9), шкалу депресії Бека (BDI) та госпітальну шкалу тривоги і депресії (Hospital Anxiety and
Depression Scale (HADS)). Рівень інвалідності оцінювали за допомогою розширеної шкали інвалідності (Expanded
Disability Status Scale (EDSS)). Аналіз даних здійснювали за допомогою методів описової та варіаційної статистики.
Результати та обговорення. У 40,78 % пацієнтів виявлено симптоми депресії різного ступеня тяжкості.
Значна частина обстежених також мала підвищені показники тривожності за шкалою HADS. Статистично значущих відмінностей за віком чи статтю не виявлено. Установлено чіткий зв’язок між виразністю депресивних симптомів та вищими показниками інвалідності за EDSS. Пацієнти з тривожно-депресивними розладами часто повідомляли про зниження уваги, пам’яті та когнітивної продуктивності, що свідчить про вплив емоційного стану на когнітивні функції.
Висновки. Психоемоційні порушення є поширеними супутніми станами у хворих на РС і негативно впливають на перебіг хвороби, рівень інвалідності та якість життя пацієнтів. Результати дослідження підтверджують
доцільність впровадження регулярного психологічного скринінгу до стандарту ведення хворих на РС для своєчасного виявлення та корекції емоційних розладів, що може поліпшити клінічні результати лікування.
Ключові слова: розсіяний склероз, депресія, тривога, анкета PHQ-9, шкала депресії Бека, госпітальна
шкала тривоги і депресії.

Враховуючи специфічні особливості сучасного стану професійної підготовки та активізацію науково-інформаційних процесів, подвоєння обсягів наукової інформації, складність навчальної програми, зростання темпів навчання, практичні заняття з роділу «Нейростоматологія» для студентів IV курсу стоматологічного факультету підготовлені з урахуванням вищевказаних сучасних теоретичних і практичних вимог до знань, умінь і навичок, необхідних майбутнім лікарям при наданні медичної допомоги хворим з неврологічною і
нейростоматологічною патологією. Головною метою курсу з нейростоматології є навчання студентів теоретичним основам, навичкам обстеження нейростоматологічних хворих, методології постановки діагнозу неврологічного захворювання, вибору тактики лікування та надання термінової допомоги при невідкладних станах. Студенти стоматологічного факультету, які вивчатимуть курс нейростоматології, повинні знати клінічну анатомію і фізіологію нервової системи та симптоми ураження різних її рівнів.
Студенти також повинні оволодіти практичними навичками дослідження стану неврологічного статусу хворого; аналізувати дані обстеження нейростоматологічних хворих; визначати провідні симптоми
і синдроми при найпоширенішій неврологічній патології; планувати тактику ведення стоматологічного хворого з неврологічною патологією; проводити диференційну діагностику захворювань у клініці нейростоматології; проводити обстеження нейростоматологічних хворих; ставити попередній клінічний діагнозі діагноз при невідкладних станах у клініці нервових хвороб; надавати медичну допомогу при
невідкладних станах у клініці нервових хвороб та нейростоматології. 

Методичні вказівки для викладачів до організації і проведення практичних занять та самостійної роботи з
дисципліни за вибором «Актуальні питання цереброваскулярної патології» підготовлений відповідно
до Стандарту вищої освіти другого рівня вищої освіти «магістр медицини» галузі знань 22 Охорона здоров’я
спеціальності 222 «Медицина».

Навчально-методичні рекомендації для студентів до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни за вибором «Основи реабілітації в неврології» підготовлені для студентів 4 курсу медичного факультету відповідно до Стандарту вищої освіти другого рівня вищої освіти «магістр медицини» галузі знань 22 Охорона здоров’я спеціальності 222 «Медицина». У запропонованих навчально-методичних рекомендаціях викладений матеріал згідно з силабусом навчальної дисципліни за вибором «Основи реабілітації в неврології».

Методичні рекомендації також рекомендовані для лікарів-інтернів.

УДК 617.731-007.23-02-036.1-07-08(048.8) 

Хронічна рецидивуюча запальна оптична нейропатія: діагностичні стратегії та лікування (огляд літератури). Негрич Т.І., Копчак М.Б., Кирилюк С.Я. У статті представлено огляд та аналіз наукових праць щодо проблематики хронічної рецидивуючої запальної оптичної нейропатії, критеріїв її діагностики та методів лікування. Хронічна рецидивуюча запальна оптична нейропатія, уперше описана в 2003 році, – це автоімунне запальне захворювання зорового нерва невідомої етіології, що супроводжується частими больовими епізодами оптичного невриту, з чіткою реакцією на стероїдну терапію та рецидивами після її відміни. Проведено аналіз закордонних праць, опублікованих у базах даних E-Library, CrossRef, PubMed, Web of Science, Scopus з метою систематизації даних щодо етіології, патогенезу, клінічних проявів, діагностичних критеріїв, диференційної
діагностики та лікування цього патологічного стану. Установлено, що хронічна рецидивуюча запальна оптична нейропатія є рідкісною, рецидивуючою, кортикостероїдно-залежною зоровою нейропатією, при якій відсутній інший неврологічний дефіцит, не виявляється етіологічний чинник та є діагнозом виключення. Важливість виявлення таких пацієнтів зумовлена тим, що призначення відповідної імуносупресивної терапії спричинює ремісію захворювання.

Ключові слова: хронічна рецидивуюча запальна оптична нейропатія, рецидивуюча ідіопатична оптична
нейропатія, діагностика, лікування, огляд

Abstract. Сhronic relapsing inflammatory optic neuropathy: diagnostic strategies and treatment (literature review). Nehrych T.I., Kopchak M.B., Kyryliuk S.Ya. The article presents a review and analysis of scientific works on the problem of chronic relapsing inflammatory optic neuropathy, its diagnostic criteria and treatment methods. Chronic relapsing inflammatory optic neuropathy, first described in 2003, is an autoimmune inflammatory disease of the
optic nerve of unknown etiology, accompanied by frequent painful episodes of optic neuritis, with a clear response to steroid therapy and relapses after its withdrawal. An analysis of foreign works published in the E-Library, CrossRef, PubMed, Web of Science, Scopus databases was carried out in order to systematize data on the etiology, pathogenesis, clinical manifestations, diagnostic criteria, differential diagnosis and treatment of this pathological condition. It has been established that chronic recurrent inflammatory optic neuropathy is a rare, recurrent, corticosteroid-dependent optic
neuropathy in which there is no other neurological deficit, no etiological factor is identified and it is a diagnosis of exclusion. It is important to identify such patients because the appointment of appropriate immunosuppressive therapy causes remission of the disease. 

Key words: chronic relapsing inflammatory optic neuropathy, relapsing idiopathic optic neuropathy, diagnosis,
treatment, review