ДК: 616.12-008.318:615.22

Резюме. Огляд рекомендацій Європейського товариства кардіологів із ведення хворих із фібриляцією передсердь (ФП) 2024 року містить оновлені та частково змінені настанови з лікування ФП згідно з основним принципом AFCARE, який включає C – «comorbidity and risk factor management» — втручання з метою корекції супутніх захворювань і факторів ризику; A — «avoid stroke and thromboembolism» — заходи з профілактики інсульту та тромбоемболії; R — «reduce symptoms by rate and rhythm control» — зменшення вираженості симптомів шляхом контролю частоти шлуночкових скорочень і контролю ритму; E — «evaluation and dynamic reassessment» — обстеження й динамічне спостереження.
Ключові слова: фібриляція передсердь, принцип AF-CARE, антикоагулянтна терапія.

Мета дослідження – проаналізувати взаємозв’язки між рівнями розчинної форми стимулюючого фактора росту, що експресується геном 2 (sST2), N-кінцевого фрагменту попередника мозкового натрійуретичного пептиду (NT-proBNP) та функцією нирок при гострому коронарному синдромі (ГКС), оцінивши роль фактора куріння.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: гострий коронарний синдром; хронічна хвороба нирок; швидкість клубочкової фільтрації; куріння, sST2; NT-proBNP; серцева недостатність.

Summary. The aim of the study was to analyze the relationships between the levels of the soluble form of the stimulating growth factor expressed by the gene 2 (sST2), the N-terminal fragment of the precursor of brain natriuretic peptide (NT-proBNP) and kidney function in acute coronary syndrome (ACS), assessing the role of the smoking factor.

KEYWORDS: acute coronary syndrome; chronic kidney disease; glomerular filtration rate; smoking, sST2; NT-proBNP; heart failure.

У дослідженні проаналізовано вплив куріння та відмови від нього на стан ліпідного обміну в пацієнтів з ішемічною хворобою серця до та після аортокоронарного шунтування. Обстежено 122 хворих, поділених за віком і фактором куріння. Курці мали значно гірші показники ліпідного профілю: підвищені проатерогенні ліпіди та дуже низький рівень ЛПВЩ. Через 6 місяців після операції та повної відмови від куріння саме у цій групі спостерігали найбільш виражене покращення ліпідних показників і високий відсоток досягнення цільових значень. У некурців позитивні зміни були менш значними. Відмова від куріння посилює ефективність статинотерапії й сприяє нормалізації ліпідного обміну.

Ключові слова: аортокоронарне шунтування, показники ліпідного обміну, статини, відмова від куріння.

Summary. The study analyzed the effect of smoking and quitting smoking on lipid metabolism in patients with ischemic heart disease before and after coronary artery bypass grafting. 122 patients were examined, divided by age and smoking factor. Smokers had significantly worse lipid profile indicators: increased proatherogenic lipids and very low HDL levels. 6 months after surgery and complete smoking cessation, this group showed the most pronounced improvement in lipid parameters and a high percentage of achieving target values. In non-smokers, positive changes were less significant. Quitting smoking enhances the effectiveness of statin therapy and contributes to the normalization of lipid metabolism.

Keywords: coronary artery bypass grafting, lipid metabolism indicators, statins, quitting smoking.

Мета. Проаналізувати рівні розчинної форми стимулюючого фактора росту, що експресується геном 2 (sST2), N-кінцевого фрагменту попередника мозкового натрійуретичного пептиду (NT-proBNP) у хворих з гострим коронарним синдромом (ГКС) та їх взаємозв’язок з рівнями швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) та фактором куріння.

Матеріали та методи. У дослідження включено 142 пацієнти з ГКС віком від 35 до 75 років, (середній вік - 59,66±0,78 років). Стан функції нирок оцінювали за рівнем ШКФ, відповідно всіх пацієнтів розподілено у дві групи. Першу (І) групу склало 57 осіб зі ШКФ <60 мл/хв/1,73 м2; другу (ІІ) групу – 85 осіб зі ШКФ ≥60 мл/хв/1,73 м2. Хворих двох груп було розподілено ще у дві підгрупи за фактором куріння: курці - І А, ІІ А та некурці – І Б, ІІ Б.

Результати досліджень. У І групі, тобто серед пацієнтів зі ШКФ <60 мл/хв/1,73 м2, порівняно з ІІ групою, реєструються достовірно вищі середні рівні sST2 у 1,36 рази (53,80 (35,00; 68,40) нг/мл (І) проти 39,40 (25,70; 53,50) нг/мл (ІІ), p<0,01) та NT-proBNP у 3,27 рази (598,10 (200,00; 772,60) нг/л (І) проти 182,80 (70,30; 189,80) нг/л (ІІ), p<0,01). Серед пацієнтів з ГКС та ШКФ <60 мл/хв/1,73 м2 (І), порівняно з хворими з ГКС зі ШКФ ≥60 мл/хв/1,73 м2 (ІІ), виявляли на 29,56% рідше рівень sST2 <35 нг/мл, на 12-17% частіше рівень sST2 35-70 нг/мл та sST2 >70 нг/мл. Щодо рівнів NT-proBNP, у хворих І групи, порівняно з ІІ групою, встановлено на 43,03% рідше рівень NT-proBNP <125 нг/л та на 15-25%% частіше рівень NT-proBNP 125-600 нг/л та NT-proBNP >600 нг/л. У І групі встановлено достовірний середньої сили зворотній кореляційний зв’язок між рівнями sST2 та ШКФ (коефіцієнт кореляції (r) = -0,332, p<0,05), і рівнями NT-proBNP та ШКФ (r= -0,397, p<0,05). У ІІ групі подібного взаємозв’язку не встановлено.

У підгрупах курців (І А, ІІ А,) порівняно з некурцями (І Б, ІІ Б), реєструються достовірно вищі середні рівні sST2 та NT-proBNP. А саме, у І А підгрупі, порівняно з І Б підгрупою, виявлено достовірно вищий у 1,56 рази середній рівень sST2 (66,80 (55,60; 76,30) нг/мл (І А) проти 42,80 (31,90; 57,30) нг/мл (І Б), p=0,05) та NT-proBNP у 2,35 рази (871,00 (378,00; 1123,20) нг/л (І А) проти 369,20 (121,10; 326,30) нг/л (І Б), p<0,05). У ІІ А підгрупі, порівняно з ІІ Б підгрупою, встановлено достовірно вищий у 1,65 рази середній рівень sST2 (52,40 (37,30; 67,20) нг/мл (ІІ А) проти 31,60 (20,70; 40,30) нг/мл (ІІ Б), p<0,05) та NT-proBNP у 3,18 рази (319,60 (92,60; 300,30) нг/л (ІІ А) проти 100,30 (67,40; 112,80) нг/л (ІІ Б), p<0,01. Серед пацієнтів І А та І Б підгруп, порівняно з ІІ А, ІІ Б підгрупами, встановлено на 40-60% рідше рівень sST2 <35 нг/мл та на 15-35% частіше рівень sST2 35-70 нг/мл та sST2 >70 нг/мл. Щодо рівнів NT-proBNP, у хворих І А, І Б підгруп, порівняно з ІІ А, ІІ Б підгрупою, встановлено на 35-50% рідше рівень NT-proBNP <125 нг/л та на 25-40% частіше рівень NT-proBNP 125-600 нг/л та NT-proBNP >600 нг/л. У І А та І Б підгрупах встановлено достовірний середньої сили зворотній кореляційний зв’язок між рівнями sST2 та ШКФ (p<0,01) і рівнями NT-proBNP та ШКФ (p<0,01). У ІІ групі подібного взаємозв’язку не встановлено. У ІІ А підгрупі, тобто серед пацієнтів курців зі ШКФ ≥60 мл/хв/1,73 м2 встановлено достовірний середньої сили зворотній кореляційний зв'язок між рівнями sST2 та ШКФ (p<0,01) і NT-proBNP та ШКФ (p<0,01). Однак, у ІІ Б підгрупі, тобто серед пацієнтів некурців зі ШКФ ≥60 мл/хв/1,73 м2 такого взаємозв’язку не встановлено.

Висновки. У І групі хворих з ГКС встановлено достовірно вищі середні рівні sST2 та NT-proBNP, порівняно з ІІ групою. Також у підгрупах курців (І А, ІІ А), порівняно з некурцями (І Б, ІІ Б), зареєстровано достовірно вищі середні рівні sST2 та NT-proBNP. Однак найбільш виражене одночасне збільшення рівнів sST2 та NT-proBNP виявлено у хворих курців зі ШКФ <60 мл/хв/1,73 м2, що свідчить про суттєву інформативність даних біомаркерів, щодо прогнозування серцевої недостатності (СН) у пацієнтів з ГКС та ХХН з урахуванням фактора куріння.

 Objective. To analyze the levels of soluble growth-stimulating factor expressed by gene 2 (sST2) and N-terminal fragment of brain natriuretic peptide precursor (NT-proBNP) in patients with acute coronary syndrome (ACS) and their relationship with glomerular filtration rate (GFR) and smoking factor.

 Materials and Methods. The study included 142 patients with ACS aged 35–75 years (mean age – 59.66±0.78 years). Renal function was assessed based on GFR levels, and all patients were divided into two groups. The first group (I) included 57 patients with GFR <60 ml/min/1.73 m², while the second group (II) consisted of 85 patients with GFR ≥60 ml/min/1.73 m². Both groups were further subdivided based on the smoking factor: smokers – IA, IIA, and non-smokers – IB, IIB.

Results. In Group I, i.e., patients with GFR <60 ml/min/1.73 m², compared to Group II, significantly higher average levels of sST2 were observed (1.36 times higher; 53.80 (35.00; 68.40) ng/ml (I) vs. 39.40 (25.70; 53.50) ng/ml (II), p<0.01) and NT-proBNP (3.27 times higher; 598.10 (200.00; 772.60) ng/l (I) vs. 182.80 (70.30; 189.80) ng/l (II), p<0.01). In Group I, the sST2 level <35 ng/ml was found 29.56% less often, while sST2 levels of 35–70 ng/ml and >70 ng/ml were observed 12–17% more often compared to Group II. For NT-proBNP levels, Group I patients had NT-proBNP <125 ng/l 43.03% less often and NT-proBNP levels of 125–600 ng/l and >600 ng/l 15–25% more often compared to Group II. A significant moderate inverse correlation was established in Group I between sST2 and GFR (correlation coefficient (r) = -0.332, p<0.05) and between NT-proBNP and GFR (r = -0.397, p<0.05). Such correlations were not identified in Group II.

In the smoker subgroups (IA, IIA), compared to non-smokers (IB, IIB), significantly higher average levels of sST2 and NT-proBNP were recorded. Specifically, in subgroup IA compared to IB, sST2 was 1.56 times higher (66.80 (55.60; 76.30) ng/ml (IA) vs. 42.80 (31.90; 57.30) ng/ml (IB), p=0.05) and NT-proBNP was 2.35 times higher (871.00 (378.00; 1123.20) ng/l (IA) vs. 369.20 (121.10; 326.30) ng/l (IB), p<0.05). In subgroup IIA compared to IIB, sST2 was 1.65 times higher (52.40 (37.30; 67.20) ng/ml (IIA) vs. 31.60 (20.70; 40.30) ng/ml (IIB), p<0.05), and NT-proBNP was 3.18 times higher (319.60 (92.60; 300.30) ng/l (IIA) vs. 100.30 (67.40; 112.80) ng/l (IIB), p<0.01).

Among patients in subgroups IA and IB compared to IIA and IIB, sST2 levels <35 ng/ml were observed 40–60% less often, while levels of 35–70 ng/ml and >70 ng/ml were observed 15–35% more frequently. Regarding NT-proBNP levels, patients in IA and IB subgroups had NT-proBNP <125 ng/l 35–50% less often and levels of 125–600 ng/l and >600 ng/l 25–40% more often compared to IIA and IIB subgroups. In subgroups IA and IB, a significant moderate inverse correlation was established between sST2 and GFR (p<0.01) and between NT-proBNP and GFR (p<0.01). In Group II, no such correlations were observed. However, in subgroup IIA (smokers with GFR ≥60 ml/min/1.73 m²), a significant moderate inverse correlation was found between sST2 and GFR (p<0.01) and NT-proBNP and GFR (p<0.01). Such correlations were not identified in subgroup IIB (non-smokers with GFR ≥60 ml/min/1.73 m²).

Conclusions. In Group I patients with ACS, significantly higher average levels of sST2 and NT-proBNP were recorded compared to Group II. Additionally, smoker subgroups (IA, IIA) demonstrated significantly higher average levels of sST2 and NT-proBNP compared to non-smokers (IB, IIB). However, the most pronounced simultaneous increase in sST2 and NT-proBNP levels was observed in smokers with GFR <60 ml/min/1.73 m², highlighting the significant prognostic value of these biomarkers for heart failure (HF) in ACS patients with chronic kidney disease (CKD) considering the smoking factor.

Особи з ХХН мають підвищений ризик серцево-судинних захворювань. Куріння є добре відомим фактором ризику серцево-судинних захворювань. Однак ризик внаслідок куріння для осіб із встановленим захворюванням нирок – менш очевидний. Відносно невелика кількість спостережних досліджень вивчали вплив куріння на функціональний стан нирок серед пацієнтів з ГКС.

Мета – вивчити вплив куріння на функціональний стан нирок у хворих з гострим коронарним синдромом.

Матеріали і методи. На базі ВП «Лікарня Святого Пантелеймона» Центру серця і судин – відділення кардіології та реперфузійної терапії, обстежено 60 хворих з гострим коронарним синдромом та супутньою патологією нирок. Хворих розподілено на дві групи: І групу (основну) склали 30 пацієнтів, в анамнезі яких – куріння більше 20 років, ІІ групу (порівняння) склали 30 хворих, які не курили. У І групі – чоловіків 93,4 %, жінок – 6,6 %; у ІІ, відповідно, – 66 % та 33 %. Середній вік хворих І групи – (58,12±1,6 6) року; ІІ групи – (60,34±2,5) року (p˃0,05).

Результати. Артеріальний тиск у курців був вищий, а саме, для І групи систолічний артеріальний тиск становив (141,29±4,0) мм рт. ст.; для ІІ – (132,75±5,1) мм рт. ст. (p<0,05);  діастолічний артеріальний тиск для І групи – (87,74±2,9) мм рт. ст.; для ІІ групи – (79,58±3,2) мм рт. ст. (p<0,05). Частота серцевих скорочень в основній групі становить 80,90±2,8 уд/хв; у групі порівняння – 80,75±1,86 уд/хв (p<0,05). Для вивчення функціонального стану нирок було визначено ШКФ. У хворих, які палили більше 20 років, виявлено достовірно нижчий рівень ШКФ на 33,54 % (І група – 58,61±2,84; ІІ група – 78,27±2,87, p<0,01).

Висновки. Фактор куріння пов’язаний з достовірним зниженням ШКФ у хворих з ГКС.

Individuals with chronic kidney disease (CKD) have an increased risk of cardiovascular diseases. Smoking is a well-known risk factor for cardiovascular diseases; however, its impact on individuals with established kidney disease is less clear. Relatively few observational studies have investigated the effects of smoking on kidney function in patients with acute coronary syndrome (ACS).

Objective – To study the impact of smoking on kidney function in patients with acute coronary syndrome.

Materials and Methods: The study was conducted at the St. Panteleimon Hospital, Center for Heart and Vascular Diseases, Department of Cardiology and Reperfusion Therapy. A total of 60 patients with acute coronary syndrome and concomitant kidney pathology were examined. Patients were divided into two groups: Group I (main group) included 30 patients with a smoking history of over 20 years, and Group II (comparison group) included 30 non-smoking patients. In Group I, 93.4% were men and 6.6% were women, while in Group II, 66% were men and 33% were women. The mean age of patients in Group I was (58.12±1.66) years, and in Group II – (60.34±2.5) years (p>0.05).

Results: Blood pressure was higher in smokers. Specifically, in Group I, the systolic blood pressure was (141.29±4.0) mmHg, compared to (132.75±5.1) mmHg in Group II (p<0.05); diastolic blood pressure in Group I was (87.74±2.9) mmHg, compared to (79.58±3.2) mmHg in Group II (p<0.05). The heart rate in the main group was 80.90±2.8 bpm, while in the comparison group it was 80.75±1.86 bpm (p<0.05). To evaluate kidney function, the glomerular filtration rate (GFR) was measured. Patients who smoked for more than 20 years had a significantly lower GFR by 33.54% (Group I – 58.61±2.84; Group II – 78.27±2.87, p<0.01).

Conclusions: Smoking is associated with a significant decrease in GFR in patients with acute coronary syndrome.