Мета. Проаналізувати рівні розчинної форми стимулюючого фактора росту, що експресується геном 2 (sST2), N-кінцевого фрагменту попередника мозкового натрійуретичного пептиду (NT-proBNP) у хворих з гострим коронарним синдромом (ГКС) та їх взаємозв’язок з рівнями швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) та фактором куріння.

Матеріали та методи. У дослідження включено 142 пацієнти з ГКС віком від 35 до 75 років, (середній вік - 59,66±0,78 років). Стан функції нирок оцінювали за рівнем ШКФ, відповідно всіх пацієнтів розподілено у дві групи. Першу (І) групу склало 57 осіб зі ШКФ <60 мл/хв/1,73 м2; другу (ІІ) групу – 85 осіб зі ШКФ ≥60 мл/хв/1,73 м2. Хворих двох груп було розподілено ще у дві підгрупи за фактором куріння: курці - І А, ІІ А та некурці – І Б, ІІ Б.

Результати досліджень. У І групі, тобто серед пацієнтів зі ШКФ <60 мл/хв/1,73 м2, порівняно з ІІ групою, реєструються достовірно вищі середні рівні sST2 у 1,36 рази (53,80 (35,00; 68,40) нг/мл (І) проти 39,40 (25,70; 53,50) нг/мл (ІІ), p<0,01) та NT-proBNP у 3,27 рази (598,10 (200,00; 772,60) нг/л (І) проти 182,80 (70,30; 189,80) нг/л (ІІ), p<0,01). Серед пацієнтів з ГКС та ШКФ <60 мл/хв/1,73 м2 (І), порівняно з хворими з ГКС зі ШКФ ≥60 мл/хв/1,73 м2 (ІІ), виявляли на 29,56% рідше рівень sST2 <35 нг/мл, на 12-17% частіше рівень sST2 35-70 нг/мл та sST2 >70 нг/мл. Щодо рівнів NT-proBNP, у хворих І групи, порівняно з ІІ групою, встановлено на 43,03% рідше рівень NT-proBNP <125 нг/л та на 15-25%% частіше рівень NT-proBNP 125-600 нг/л та NT-proBNP >600 нг/л. У І групі встановлено достовірний середньої сили зворотній кореляційний зв’язок між рівнями sST2 та ШКФ (коефіцієнт кореляції (r) = -0,332, p<0,05), і рівнями NT-proBNP та ШКФ (r= -0,397, p<0,05). У ІІ групі подібного взаємозв’язку не встановлено.

У підгрупах курців (І А, ІІ А,) порівняно з некурцями (І Б, ІІ Б), реєструються достовірно вищі середні рівні sST2 та NT-proBNP. А саме, у І А підгрупі, порівняно з І Б підгрупою, виявлено достовірно вищий у 1,56 рази середній рівень sST2 (66,80 (55,60; 76,30) нг/мл (І А) проти 42,80 (31,90; 57,30) нг/мл (І Б), p=0,05) та NT-proBNP у 2,35 рази (871,00 (378,00; 1123,20) нг/л (І А) проти 369,20 (121,10; 326,30) нг/л (І Б), p<0,05). У ІІ А підгрупі, порівняно з ІІ Б підгрупою, встановлено достовірно вищий у 1,65 рази середній рівень sST2 (52,40 (37,30; 67,20) нг/мл (ІІ А) проти 31,60 (20,70; 40,30) нг/мл (ІІ Б), p<0,05) та NT-proBNP у 3,18 рази (319,60 (92,60; 300,30) нг/л (ІІ А) проти 100,30 (67,40; 112,80) нг/л (ІІ Б), p<0,01. Серед пацієнтів І А та І Б підгруп, порівняно з ІІ А, ІІ Б підгрупами, встановлено на 40-60% рідше рівень sST2 <35 нг/мл та на 15-35% частіше рівень sST2 35-70 нг/мл та sST2 >70 нг/мл. Щодо рівнів NT-proBNP, у хворих І А, І Б підгруп, порівняно з ІІ А, ІІ Б підгрупою, встановлено на 35-50% рідше рівень NT-proBNP <125 нг/л та на 25-40% частіше рівень NT-proBNP 125-600 нг/л та NT-proBNP >600 нг/л. У І А та І Б підгрупах встановлено достовірний середньої сили зворотній кореляційний зв’язок між рівнями sST2 та ШКФ (p<0,01) і рівнями NT-proBNP та ШКФ (p<0,01). У ІІ групі подібного взаємозв’язку не встановлено. У ІІ А підгрупі, тобто серед пацієнтів курців зі ШКФ ≥60 мл/хв/1,73 м2 встановлено достовірний середньої сили зворотній кореляційний зв'язок між рівнями sST2 та ШКФ (p<0,01) і NT-proBNP та ШКФ (p<0,01). Однак, у ІІ Б підгрупі, тобто серед пацієнтів некурців зі ШКФ ≥60 мл/хв/1,73 м2 такого взаємозв’язку не встановлено.

Висновки. У І групі хворих з ГКС встановлено достовірно вищі середні рівні sST2 та NT-proBNP, порівняно з ІІ групою. Також у підгрупах курців (І А, ІІ А), порівняно з некурцями (І Б, ІІ Б), зареєстровано достовірно вищі середні рівні sST2 та NT-proBNP. Однак найбільш виражене одночасне збільшення рівнів sST2 та NT-proBNP виявлено у хворих курців зі ШКФ <60 мл/хв/1,73 м2, що свідчить про суттєву інформативність даних біомаркерів, щодо прогнозування серцевої недостатності (СН) у пацієнтів з ГКС та ХХН з урахуванням фактора куріння.

 Objective. To analyze the levels of soluble growth-stimulating factor expressed by gene 2 (sST2) and N-terminal fragment of brain natriuretic peptide precursor (NT-proBNP) in patients with acute coronary syndrome (ACS) and their relationship with glomerular filtration rate (GFR) and smoking factor.

 Materials and Methods. The study included 142 patients with ACS aged 35–75 years (mean age – 59.66±0.78 years). Renal function was assessed based on GFR levels, and all patients were divided into two groups. The first group (I) included 57 patients with GFR <60 ml/min/1.73 m², while the second group (II) consisted of 85 patients with GFR ≥60 ml/min/1.73 m². Both groups were further subdivided based on the smoking factor: smokers – IA, IIA, and non-smokers – IB, IIB.

Results. In Group I, i.e., patients with GFR <60 ml/min/1.73 m², compared to Group II, significantly higher average levels of sST2 were observed (1.36 times higher; 53.80 (35.00; 68.40) ng/ml (I) vs. 39.40 (25.70; 53.50) ng/ml (II), p<0.01) and NT-proBNP (3.27 times higher; 598.10 (200.00; 772.60) ng/l (I) vs. 182.80 (70.30; 189.80) ng/l (II), p<0.01). In Group I, the sST2 level <35 ng/ml was found 29.56% less often, while sST2 levels of 35–70 ng/ml and >70 ng/ml were observed 12–17% more often compared to Group II. For NT-proBNP levels, Group I patients had NT-proBNP <125 ng/l 43.03% less often and NT-proBNP levels of 125–600 ng/l and >600 ng/l 15–25% more often compared to Group II. A significant moderate inverse correlation was established in Group I between sST2 and GFR (correlation coefficient (r) = -0.332, p<0.05) and between NT-proBNP and GFR (r = -0.397, p<0.05). Such correlations were not identified in Group II.

In the smoker subgroups (IA, IIA), compared to non-smokers (IB, IIB), significantly higher average levels of sST2 and NT-proBNP were recorded. Specifically, in subgroup IA compared to IB, sST2 was 1.56 times higher (66.80 (55.60; 76.30) ng/ml (IA) vs. 42.80 (31.90; 57.30) ng/ml (IB), p=0.05) and NT-proBNP was 2.35 times higher (871.00 (378.00; 1123.20) ng/l (IA) vs. 369.20 (121.10; 326.30) ng/l (IB), p<0.05). In subgroup IIA compared to IIB, sST2 was 1.65 times higher (52.40 (37.30; 67.20) ng/ml (IIA) vs. 31.60 (20.70; 40.30) ng/ml (IIB), p<0.05), and NT-proBNP was 3.18 times higher (319.60 (92.60; 300.30) ng/l (IIA) vs. 100.30 (67.40; 112.80) ng/l (IIB), p<0.01).

Among patients in subgroups IA and IB compared to IIA and IIB, sST2 levels <35 ng/ml were observed 40–60% less often, while levels of 35–70 ng/ml and >70 ng/ml were observed 15–35% more frequently. Regarding NT-proBNP levels, patients in IA and IB subgroups had NT-proBNP <125 ng/l 35–50% less often and levels of 125–600 ng/l and >600 ng/l 25–40% more often compared to IIA and IIB subgroups. In subgroups IA and IB, a significant moderate inverse correlation was established between sST2 and GFR (p<0.01) and between NT-proBNP and GFR (p<0.01). In Group II, no such correlations were observed. However, in subgroup IIA (smokers with GFR ≥60 ml/min/1.73 m²), a significant moderate inverse correlation was found between sST2 and GFR (p<0.01) and NT-proBNP and GFR (p<0.01). Such correlations were not identified in subgroup IIB (non-smokers with GFR ≥60 ml/min/1.73 m²).

Conclusions. In Group I patients with ACS, significantly higher average levels of sST2 and NT-proBNP were recorded compared to Group II. Additionally, smoker subgroups (IA, IIA) demonstrated significantly higher average levels of sST2 and NT-proBNP compared to non-smokers (IB, IIB). However, the most pronounced simultaneous increase in sST2 and NT-proBNP levels was observed in smokers with GFR <60 ml/min/1.73 m², highlighting the significant prognostic value of these biomarkers for heart failure (HF) in ACS patients with chronic kidney disease (CKD) considering the smoking factor.

Особи з ХХН мають підвищений ризик серцево-судинних захворювань. Куріння є добре відомим фактором ризику серцево-судинних захворювань. Однак ризик внаслідок куріння для осіб із встановленим захворюванням нирок – менш очевидний. Відносно невелика кількість спостережних досліджень вивчали вплив куріння на функціональний стан нирок серед пацієнтів з ГКС.

Мета – вивчити вплив куріння на функціональний стан нирок у хворих з гострим коронарним синдромом.

Матеріали і методи. На базі ВП «Лікарня Святого Пантелеймона» Центру серця і судин – відділення кардіології та реперфузійної терапії, обстежено 60 хворих з гострим коронарним синдромом та супутньою патологією нирок. Хворих розподілено на дві групи: І групу (основну) склали 30 пацієнтів, в анамнезі яких – куріння більше 20 років, ІІ групу (порівняння) склали 30 хворих, які не курили. У І групі – чоловіків 93,4 %, жінок – 6,6 %; у ІІ, відповідно, – 66 % та 33 %. Середній вік хворих І групи – (58,12±1,6 6) року; ІІ групи – (60,34±2,5) року (p˃0,05).

Результати. Артеріальний тиск у курців був вищий, а саме, для І групи систолічний артеріальний тиск становив (141,29±4,0) мм рт. ст.; для ІІ – (132,75±5,1) мм рт. ст. (p<0,05);  діастолічний артеріальний тиск для І групи – (87,74±2,9) мм рт. ст.; для ІІ групи – (79,58±3,2) мм рт. ст. (p<0,05). Частота серцевих скорочень в основній групі становить 80,90±2,8 уд/хв; у групі порівняння – 80,75±1,86 уд/хв (p<0,05). Для вивчення функціонального стану нирок було визначено ШКФ. У хворих, які палили більше 20 років, виявлено достовірно нижчий рівень ШКФ на 33,54 % (І група – 58,61±2,84; ІІ група – 78,27±2,87, p<0,01).

Висновки. Фактор куріння пов’язаний з достовірним зниженням ШКФ у хворих з ГКС.

Individuals with chronic kidney disease (CKD) have an increased risk of cardiovascular diseases. Smoking is a well-known risk factor for cardiovascular diseases; however, its impact on individuals with established kidney disease is less clear. Relatively few observational studies have investigated the effects of smoking on kidney function in patients with acute coronary syndrome (ACS).

Objective – To study the impact of smoking on kidney function in patients with acute coronary syndrome.

Materials and Methods: The study was conducted at the St. Panteleimon Hospital, Center for Heart and Vascular Diseases, Department of Cardiology and Reperfusion Therapy. A total of 60 patients with acute coronary syndrome and concomitant kidney pathology were examined. Patients were divided into two groups: Group I (main group) included 30 patients with a smoking history of over 20 years, and Group II (comparison group) included 30 non-smoking patients. In Group I, 93.4% were men and 6.6% were women, while in Group II, 66% were men and 33% were women. The mean age of patients in Group I was (58.12±1.66) years, and in Group II – (60.34±2.5) years (p>0.05).

Results: Blood pressure was higher in smokers. Specifically, in Group I, the systolic blood pressure was (141.29±4.0) mmHg, compared to (132.75±5.1) mmHg in Group II (p<0.05); diastolic blood pressure in Group I was (87.74±2.9) mmHg, compared to (79.58±3.2) mmHg in Group II (p<0.05). The heart rate in the main group was 80.90±2.8 bpm, while in the comparison group it was 80.75±1.86 bpm (p<0.05). To evaluate kidney function, the glomerular filtration rate (GFR) was measured. Patients who smoked for more than 20 years had a significantly lower GFR by 33.54% (Group I – 58.61±2.84; Group II – 78.27±2.87, p<0.01).

Conclusions: Smoking is associated with a significant decrease in GFR in patients with acute coronary syndrome.

УДК :  378.147.091.33-048.63:61(063) 

Світові тенденції розвитку медичної освіти базуються на розумінні ключової ролі освітнього процесу, а також на принципах відповідальності освіти перед суспільством; на широкому і відкритому доступі до сучасних технологій, як на додипломному, так і післядипломному етапі.Прослідковується чітка тенденція зміщення акцентів на практичну орієнтованість засвоєних знань та контролю отриманих практичних навичок та вмінь, широке запровадження імітаційних технологій навчання. Поштовхом до цього стала зосередженість світової медичної спільноти на проблемі лікарських помилок і необхідності підвищення безпеки пацієнтів.

Background. The global trends in the development of medical education are based on the wide and
open access to modern technologies, both at the undergraduate and postgraduate stages. There is a
clear tendency of shifting emphasis to the practical orientation of the acquired knowledge and the
control of acquired practical skills and abilities, and the widespread introduction of simulation
learning technologies.

Мета роботи – вивчити особливості порушень ліпідного обміну у хворих з гострим коронарним синдромом (ГКС), залежно від рівня швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) та фактора куріння.

Матеріали і методи. У дослідження включено 142 пацієнти з ГКС (середній вік – 59,68 ± 0,81 років). За ШКФ всіх пацієнтів розподілено у дві групи. Першу (І) групу склало 57 осіб зі ШКФ < 60 мл/хв/1,73 м2; другу (ІІ) групу – 85 осіб зі ШКФ ≥ 60 мл/хв/1,73 м2. Хворих кожної з груп було розподілено у дві підгрупи за фактором куріння: А - курці (І А, ІІ А) та Б - некурці (І Б, ІІ Б). Визначали основні показники ліпідного обміну: загальний холестерин (ЗХС), холестерин ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ), холестерин ліпопротеїдів високої щільності (ХС ЛПВЩ), тригліцериди (ТГ), холестерин не ліпопротеїдів високої щільності (ХС не-ЛПВЩ) у сироватці крові.

Результати. У І групі хворих, порівняно з ІІ групою, реєструються достовірно вищі на 21-31 % середні рівні ХС ЛПНЩ (p < 0,01) та ХС не-ЛПВЩ (p < 0,01); на 11-18% вищі рівні ЗХС (p < 0,01), ТГ (p < 0,05) та нижчий рівень ХС ЛПВЩ (p < 0,05). Результати дослідження в підгрупах, з врахуванням фактору куріння засвідчили, що серед курців (І А, ІІ А), порівняно з некурцями (І Б, ІІ Б), спостерігається достовірне підвищення на 22-36 % рівнів ЗХС, ХС ЛПНЩ, ТГ, ХС не-ЛПВЩ та на 11-16 % нижчий рівень ХС ЛПВЩ. Щодо підгруп курців, то у І А підгрупі, порівняно з ІІ А підгрупою, встановлено на 13-23% достовірно вищі середні рівні ЗХС, ХС ЛПНЩ та ХС не-ЛПВЩ.

Проведений розподіл обстежених хворих з відхиленими від цільових рівнями ліпідного профілю. Так, у осіб І групи, порівняно з ІІ групою, виявлено достовірно більші на 18-22 % частки осіб з перевищенням цільового рівня ХС ЛПНЩ та з нижчим за цільовий рівнем ХС ЛПВЩ; на 19-37 % більші частки осіб з перевищенням цільових рівнів ЗХС, ТГ та ХС не-ЛПВЩ серед хворих підгрупи курців (І А, ІІ А), порівняно з некурцями (І Б, ІІ Б); на 21-24 % більші частки осіб з нижчим від цільового рівнем ХС ЛПВЩ та перевищенням цільового рівня ХС не-ЛПВЩ у підгрупі курців, тобто в І А підгрупі, порівняно з ІІ А підгрупою.

При аналізі взаємозв’язку, встановлено у І та ІІ групах середньої сили зворотній кореляційний зв'язок між рівнями ЗХС, ХС ЛПНЩ, ХС не-ЛПВЩ і рівнем ШКФ. Зареєстровано середньої сили та сильний зворотній кореляційний зв’язок між рівнями ЗХС, ХС ЛПНЩ, ТГ, ХС не-ЛПВЩ та рівнем ШКФ у підгрупах курців (І А, ІІ А) та некурців (І Б, ІІ Б). Крім того, у І А та ІІ А підгрупах встановлений прямий середньої сили кореляційний зв’язок між проатерогенними фракціями ліпідів та ІК.

Висновки. В осіб зі ШКФ < 60 мл/хв/1,73 м2, порівняно з хворими зі ШКФ ≥ 60 мл/хв/1,73 м², встановлено достовірно вищі рівні проатерогенних фракцій ліпідів - ХС ЛПНЩ, ХС не-ЛПВЩ – на 21-31 %, ЗХС, ТГ – на 11-18 % та нижчі рівні ХС ЛПВЩ. Незалежно від рівня ШКФ, у кожній з двох підгруп серед курців (І А, ІІ А), порівняно з некурцями (І Б, ІІ Б), виявлено на 11-36 % достовірне підвищення рівнів ЗХС, ХС ЛПНЩ, ТГ, ХС не-ЛПВЩ та зниження ХС ЛПВЩ. Найбільш виразні проатерогенні зміни ліпідного спектру зареєстровано у хворих зі ШКФ <60 мл/хв/1,73 м² та фактором куріння (І А).

Ключові слова: гострий коронарний синдром, хронічна хвороба нирок, куріння, швидкість клубочкової фільтрації, дисліпідемія.

Aim. To study the features of lipid metabolism disorders in patients with acute coronary syndrome (ACS), depending on glomerular filtration rate (GFR) and smoking uptake.

Materials and methods. The study included 142 ACS patients (average age – 59.66 ± 0.78 years). All patients were divided into two groups according to GFR. The first (I) group comprised 57 people with GFR < 60 ml/min/1.73 m2; the second (II) group comprised 85 people with GFR ≥ 60 ml/min/1.73 m2. Patients of each group were divided into two subgroups taking into account smoking uptake: A - smokers (IA, IIA) and B - non-smokers (IB, IIB). The main indicators of lipid metabolism were determined: total cholesterol (TC), low-density lipoprotein cholesterol (LDL cholesterol), high-density lipoprotein cholesterol (HDL cholesterol), triglycerides (TG), non-high-density lipoprotein cholesterol (non-HDL cholesterol) in serum.

Results. As compared with Group II, Group I demonstrated significantly higher (by 21-31 %) average LDL cholesterol (p < 0.01) and non-HDL cholesterol (p < 0.01); higher (by 11-18 %) TC (p < 0.01) and TG (p < 0.05); lower HDL cholesterol (p < 0.05). The results of the study of subgroups (taking into account smoking uptake) showed that among smokers (IA, IIA), compared with non-smokers (IB, IIB), there are 22-36 % higher TC, LDL cholesterol, TG, non-HDL cholesterol and 11-16 % lower HDL cholesterol. The study of the smokers subgroups reveals that there are 13-23 % higher average TC, LDL cholesterol, and non-HDL cholesterol in Subgroup IA compared to Subgroup IIA.

The examined patients, whose lipid profiles deviated from the reference values, were divided into groups. Thus, in Group I, compared with Group II, there were up to 18-22% more people with higher LDL cholesterol and lower HDL cholesterol as compared with reference values; in the subgroups of smokers (IA, IIA), compared with non-smokers (IB, IIB), there were up to 19-37 % more people with higher TC, TG as compared with reference values; in the subgroup of smokers, i.e. Subgroup IA, compared with Subgroup IIA, there were up to 21-24 % more people with lower HDL cholesterol and higher non-HDL cholesterol as compared with reference values.

The analysis of interrelations proved a moderate inverse correlation between TC, LDL cholesterol, non-HDL cholesterol and GFR in Group I and Group II. The moderate and strong inverse correlation between the TC, LDL cholesterol, TG, non-HDL cholesterol values and GFR in subgroups of smokers (IA, IIA) and non-smokers (IB, IIB) was established. In addition, in Subgroups IA and IIA, a moderate direct correlation between pro-atherogenic lipid fractions and smoking index was established.

Conclusions. Persons with GFR <60 ml/min/1.73 m2, compared with patients with GFR ≥ 60 ml/min/1.73 m², have significantly higher levels of pro-atherogenic lipid fractions - LDL cholesterol, non-HDL cholesterol – by 21-31 %, TC, TG – by 11-18 %; and lower levels of HDL cholesterol. Regardless of GFR, in each of the two subgroups of smokers (IA, IIA), compared with non-smokers (IB, IIB), there was a significant increase in the levels of TC, LDL cholesterol, TG, non-HDL cholesterol (by up to 11-36 %) and a decrease in HDL cholesterol. The most pronounced pro-atherogenic changes in the lipid spectrum were recorded in patients with GFR < 60 ml/min/1.73 m² and smoking intake (IA).

Key words: acute coronary syndrome, chronic kidney disease, smoking, glomerular filtration rate, dyslipidemia.