УДК 577.1:612.015

Тетрахлорметан (CCl 4 ) є токсичною хімічною речовиною, відомою у наукових дослідженнях як модель для вивчення ураження
паренхіматозних клітин печінки. Механізми токсичності CCl 4 включають активізацію процесів пероксидного окиснення ліпідів, інтенсивне утворення вільних радикалів і, в результаті, порушення балансу про-/антиоксидантів. Метою роботи було вивчити вплив ліпосомального препарату “Бутаінтерсил” на активність глутатіонової системи антиоксидантного захисту та інтенсивність процесів пероксидного окиснення ліпідів у крові щурів за умов токсичного ураження тетрахлорметаном. Дослідження проводилися на білих статево-зрілих молодих щурах-самцях лінії Вістар масою тіла 180–200 г, яких утримували в інститутському віварії Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок. У крові щурів досліджували зміни активності глутатіонпероксидази та рівня відновленого глутатіону, а також рівні продуктів пероксидного окиснення ліпідів: гідроперекиси ліпідів та ТБК-активних продуктів. Розвиток оксидаційного стресу у щурів першої дослідної групи супроводжувався пригніченням активності глутатіонової системи антиоксидантного захисту, на що вказувало зниження у їх крові активності глутатіонпероксидази та рівня відновленого глутатіону. Водночас спостерігали в інтоксикованих тварин посилення процесів пероксидного окиснення ліпідів, а саме зростання у їх крові рівня гідроперекисів ліпідів та ТБК-активних продуктів протягом усього періоду досліджень. Дослідження показали, що при отруєннях різного походження варто використовувати препарати, які зменшують утворення активних форм кисню та процеси ліпопероксидації, а також проявляють антиоксидантну дію та стабілізують клітинні мембрани. Особливе місце серед таких препаратів займає ліпосомальний препарат “Бутаінтерсил”. Даний препарат забезпечує стабілізацію біологічних мембран. Ліпосомальний препарат “Бутаінтерсил” сприяв пригніченню процесів пероксидного окиснення ліпідів та активізації системи антиоксидантного захисту, що підтверджується високим вмістом відновленого глутатіону та активністю глутатіонпероксидази. Завдяки антиоксидантним властивостям, препарат проявив позитивний вплив на активність мембранозалежних ензимів та зменшив рівень ендогенної інтоксикації, що дозволяє
рекомендувати його до включення у схеми профілактики токсичних уражень печінки, викликаних хімічними сполуками.