Abstract
Advanced glycation end products (AGEs), and particularly the unique AGE10 epitope, may be a potential biomarker
of immunopathology in rheumatic diseases. They may be associated with inflammation, joint damage and ossification processes. AGE10 present in human and animal tissues could be detected with monoclonal antibody against melibiosederived glycation product MAGE synthesized in anhydrous conditions. This MAGE product was different from the classic synthesis in water solution. The epitope was determined in serum with ELISA using these anti-MAGE monoclonal antibodies. This work aims to determine serum AGE10 levels in patients with reactive arthritis (ReA)-caused with Chlamydia trachomatis (group 2) and ReA with C. trachomatis during the reactivation of EBV infection (group 3). Additionally, ankylosing spondylitis (AS) patients (group 4) were involved in the study, due to the potential evolution of ReA toward AS. The control group maintained physiological AGE10 levels (316 μg/ml), while the combined infection group showed elevated AGE10 (850 μg/ml) compared to the chlamydial-only group (17 μg/ml). Fluorescent fAGE were at the highest level in AS patients. A striking finding was the complete absence of detectable AGE10 antigen in the AS group, coinciding with notably elevated immune complex AGE10–anti-AGE10 levels. A similar pattern was observed in patients with ReA caused by C. trachomatis alone (Group 2), albeit to a lesser extent. In contrast, both the control group and patients with ReA associated with EBV coinfection (group 3) displayed an inverse relationship, characterized by higher antigen levels and lower immune complex concentrations. Thus, diminished level of AGE10 could be caused, besides local accumulation,
also by immune complexes formation, a pathogenic factor. Therefore, evaluating disease activity in ReA and AS is
crucial to further our understanding of the pathophysiology of AGEs formation and predicting prognosis.
Keywords Advanced glycation end products (AGEs) · AGE10 · Reactive arthritis · Ankylosing spondylitis · Chlamydia
trachomatis · Epstein–Barr virus · Immune complexes · Oxidative stress
УДК: 616.891.6-06:616-001]-36-092:612.017
Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) є психіатричною патологією і важливою проблемою для стану здоров’я людини, що розвивається внаслідок травматичної події. На сьогоднішній день в Україні проблема ПТСР є дуже гострою. Повномасштабна війна і події, пов’язані з пандемією SARS-CoV 2, значною мірою вплинули на життя і психічний стан українців. У статті наведені дані з іноземних і вітчизняних фахових літературних джерел щодо причин формування ПТСР, особливостей його перебігу, в т.ч. залежно від статі, та наслідків для здоров’я людини. Акцентується увага на змінах у роботі клітинної та гуморальної ланок природженої та адаптивної імунної відповіді. Розкриваються імунопатологічні механізми формування захворювань різних органів і систем на тлі ПТСР. Продемонстровано, що ПТСР руйнує гомеостаз організму, а саме взаємодію між ендокринною, нервовою та імунною системами. Показано, що головними наслідками впливу тривалого ПТСР на ключову систему гомеостазу людини – імунну, є формування імунопатології – імунодефіцитів та автоімунних хвороб.
УДК: 616.5-002.2-056.25-053.2:613.221]-07:616.017
Introduction. It is now known that 30% of patients who have recovered from COVID-19 develop long-COVID. According to researchers, the reactivation of herpesviruses plays a significant role in triggering long-COVID. In these patients, alteration in lymphocyte populations and T-lymphocyte subpopulations have been observed, yet the nature of these changes remains unclear. The dysregulation of the immune response caused by SARS-CoV-2 is further exacerbated by the reactivation of human herpesvirus type 6 (HHV-6). Therefore, it is essential to distinguish immune response alterations in long-COVID patients based on HHV-6 reactivation and consider these differences when developing therapeutic approaches.
The aims of this study were: 1) to investigate the associative relationships between the number of lymphocyte populations, T-lymphocyte subpopulations, and the severity of the clinical course of COVID-19 in patients with long-COVID; 2) to determine and compare the percentages of CD3+, CD4+, CD56+, CD8+, CD4/25/127– T-regs and CD19+ cells in long-COVID patients depending on the presence of reactivated HHV-6.
Materials and methods. In our study, we examined 124 patients, including 73 women (59%) and 51 men (41%), with an average age of 43±9.70 years, all of whom had suffered from COVID-19 in the second half of 2023. To confirm HHV-6 reactivation and form study groups, molecular genetic studies (PCR) were conducted on all patients. Subsequently, flow cytometry was used to analyze the lymphocyte populations and subpopulations in peripheral blood samples from the patients.
Results. In patients with long-COVID following severe COVID-19, the percentage of CD3+ T cells, CD8+ cells, and CD4+CD25+CD127– T-regs was significantly lower both in the absence of HHV-6 reactivation (p=0.014; p=0.016; p=0.045, respectively) and during the active phase of HHV-6 reactivation (p=0.045; p=0.005; p=0.008, respectively), compared to the control group. CD4+ T cells were significantly decreased only during the active phase of the herpesvirus (p=0.045). Notably, in the active phase of HHV-6, these cells were further reduced compared to those without herpesvirus reactivation. Additionally, the number of CD19+ B cells was significantly elevated in patients with HHV-6 reactivation, compared to both the control group (p<0.0001) and patients without HHV-6 reactivation (p=0.0002). Furthermore, the percentage of CD56+ NK cells in patients with long- COVID following mild and moderate COVID-19 in the history, without HHV-6 reactivation, did not differ significantly from the control group. However, NK cells were significantly lower in patients with long-COVID after severe COVID-19 in the context of HHV-6 reactivation (p=0.0001).
Conclusions. Our data confirm that HHV-6 reactivation after COVID-19 plays a role in the development of long-COVID. This is mediated through dysregulation of adaptive immune cell interactions, activation of the NF-κB signaling pathway, and increased production of antibodies with defective structure. Based on our results, patients with long- COVID following severe COVID-19, in the context of HHV-6 reactivation, may have an elevated risk of immunopathological complications, potentially including autoimmune disorders. These findings offer valuable insights for future research and potential therapeutic strategies.
УДК: 616.5-002-053.6:159.942:614.8
Сучасний світ характеризується високим рівнем стресу серед дітей підліткового віку. Психосоціальний стрес є важливим фактором, який впливає на загострення атопічного дерматиту (АД) у підлітків. Тому вивчення перебігу АД в умовах гуманітарних надзвичайних станів українського сьогодення є надзвичайно актуальним. Метою даного дослідження було дослідити вплив негативних емоційних станів – депресії, тривоги та стресу – у дітей підліткового віку на перебіг атопічного дерматиту в умовах гуманітарної надзвичайної ситуації. Матеріали і методи. Загальна група досліджених склала 50 дітей віком від 12 до 18 років. Для визначення рівня негативних емоційних станів (депресія, тривога та стрес) використовували адаптований опитувальник Depression Anxiety Stress Scales – DASS (Psychology Foundation of Australia, 2022). Ступінь тяжкості АД оцінювали за індексами шкали SCORAD. Результати дослідження. Підлітки з числа тимчасово переміщених осіб характеризувалися достовірно вищими показниками за шкалою SCORAD порівняно з місцевими мешканцями (31 (26;36) бал проти 27 (22,5;32,5) бала, р=0,041). Згідно з результатами опитувальника DASS, медіана за шкалою депресії серед опитаних підлітків становила 11 (7;15) балів, медіана шкали три- воги – 11,5 (7;16) бала, шкали стресу – 16 (11;23) балів. Встановлено достовірний прямий кореляційний зв’язок між оцінкою за шкалою SCORAD та рівнем тривоги (r=0,258, p=0,033), а також рівнем стресу (r=0,323, p=0,029) за результатами опитувальника DASS. Крім того, у більш ніж половини підлітків (60%) виявлено ознаки депресії. Висновок. Отримані результати свідчать про тяжчий перебіг атопічного дерматиту на тлі стресових розладів в умовах гуманітарних надзвичайних ситуацій, що підкреслює необхідність урахування психічного благополуччя, психосоціальних факторів і загального стану ментального здоров’я у клінічній практиці ведення пацієнтів з АД.
Long-COVID are often accompanied by the development of autoimmun disorders. Such dysregulation of the immune system can be caused by reactivation of "sluggish" herpesvirus infection in patients after COVID-19. The one of the possible causes of autoimmunization is a change in the cytotoxic functions of NK cells under the influence of HHV6. The aim of research was to study the expression of receptor-ligand Fas-FasL, regulating marker CD38 and inhibitory receptor TIM-3 on NK cells in patients with long-COVID after mild, moderate, and severe stage of COVID-19 in the anamnesis with or without reactivation of HHV-6 and to identify risk factors for the formation of autoimmune disorders in these patients. This study investigated 124 adults (73 female and 51 male) aged 18 to 65 years with long-COVID. The groups of patients with long-COVID were divided depending on mild, moderate, and severe forms of COVID-19 in the anamnesis and with/without reactivation of HHV-6. The control group included 20 healthy participants. Molecular genetic studies (PCR) were performed for all patients to detect the existence of DNA HHV6. Multiparametric flow cytometry was performed on 124 EDTA peripheral blood samples collected from long-COVID patients and 20 healthy controls. There was defined an imbalance between acute antiviral mechanisms, the response contributing to tissue damage and immunopathology, probably autoimmunity in patients with long-COVID after different forms of COVID-19 with reactivation of HHV-6. The presence of HHV-6 in groups with long-COVID was accompanied by higher expression of FasL and CD38, especially in patients, who had a severe form of COVID-19 in the anamnesis. The decrease in TIM-3 in patients with reactivation of HHV-6 compared to patients without HHV-6 puts the preservation of immunological tolerance at risk of Th1-dependent immune responses. The reactivation of HHV-6 is accompanied by higher expression of FasL and CD38, which indicates increased hyperactivation of NK cells, their cytotoxic activity, and subsequent exhaustion. NK cells of these patients lose their immunoregulatory ability, this creates prerequisites for the development of immunopathology, probably autoimmune processes.
Keywords: Autoimmune disease; Exhaustion of cells; Human herpesvirus 6; Long-COVID; NK cells.