УДК: 611.77-018.7-08:615.212.7.:613.83

Резюме. Встановлення механізмів репаративних процесів є однією з найактуальніших наукових та практичних проблем сучасної медицини.
Питання загоєння ран, формування рубців, розвиток флегмон тощо викликають особливий інтерес медиків. Сучасна медицина, на жаль, не може
обійтись без застосування опіоїдів з лікувальною метою. Для успішної корекції перебігу репаративного процесу при застосуванні опіоїдів важливо
розуміти морфологічні особливості перебудови шкіри під час загоєння ранизумовлені впливом опіоїду.
Мета роботи: встановити особливості мікроструктурної організації та кровоносного русла шкіри в динаміці процесу репарації за умов тривалого
застосування Налбуфіну в експерименті.
Методи. Матеріалом дослідження слугували гістологічні зрізи шкіри в ділянці множинної колотої рани 32 білих щурів-самців репродуктивного
віку. Під час виконання роботи використані такі методи дослідження: гістологічне дослідження, морфометрія ланок гемомікроциркуляторного русла
шкіри білого щура, статистичне опрацювання результатів дослідження за допомогою пакета прикладних програм на комп’ютері, моделювання три-
валого впливу опіоїду на організм білого щура.
Результати. Репаративні процеси в шкірі як контрольних, так і експериментальних тварин найперше пов’язані з перебудовою її ангіоархітек-
тоніки. Процеси репарації множинної постін’єкційної рани контрольних тварин мають всі характерні для ранового процесу фази. Деякі ранові
дефекти перебувають у стані виразної запальної інфільтрації і судинної реакції, виявлено інтенсивну проліферацію, ангіогенез, судини перепов-
нені кров’ю, тканини шкіри інфільтровані лейкоцитами і макрофагами, багато фібробластів. У деяких ранових дефектах значно зменшена запаль-
на інфільтрація, виявлено ознаки продуктивної реакції з переважанням в інфільтраті проліферативних фібробластів. Більшість ранових дефектів
повністю закриті, регенерат повноцінний, що підтверджується наявністю волосяних фолікулів потових і сальних залоз. Введення Налбуфіну протягом двох тижнів незначно впливає на репаративні процеси в шкірі щура. Після 4-тижневого введення Налбуфіну процеси загоєння рани сповільнюються, подекуди ускладнюються формуванням мікроабсцесів. Через 6 тижнів опіоїдного впливу в ранових дефектах у фазі запалення виявлено набряк, інфільтрацію лейкоцитами і макрофагами, кровоносні судини переповнені кров’ю, венули тромбовані. У ранових дефектах у фазі проліферації епідерміс потовщується, ущільнюється сітка сполучнотканинних волокон. У регенерованому епідермісі наявні ознаки гіперкератозу, перинуклеарний набряк основних та шипуватих епідермоцитів. У деяких ранових дефектах посилюються запальні процеси, надмірна міграція нейтрофільних гранулоцитів, лімфоцитів, макрофагів. Редукуються волосяні фолікули, зменшується кількість сальних залоз.
Висновки. Репаративні процеси в шкірі як контрольних, так і експериментальних тварин найперше пов’язані з перебудовою її ангіоархітектоніки.
Процеси репарації множинної постін’єкційної рани контрольних тварин мають всі характерні для ранового процесу фази. Введення Налбуфіну
протягом двох тижнів незначно впливає на репаративні процеси в шкірі щура. Після 4-тижневого введення Налбуфіну процеси загоєння рани спо-
вільнюються, подекуди ускладнюються формуванням мікроабсцесів. Після введення щурам опіоїду протягом 6 тижнів виявлено глибокі деструктивні зміни шкіри, що зі свого боку зумовлює неможливість утворення повноцінного регенерату множинної постін’єкційної рани.

Introduction & Objectives: The COVID-19 pandemic has made adjustments both in the general life of people and in the medical practice of doctors of many specialties. In addition, doctors - dermatovenerologists at daily appointments increasingly consult users with drug-induced rashes that occurred after treatment of COVID-19. Medicinal lesions of the skin with a viral coronavirus infection are necessarily associated with a large number of drugs of various pharmacological groups prescribed to the patient, which, interacting, can have a toxic effect on human protection. One of the most important manifestations of the toxic effect of drugs on the human body is toxic epidermal necrolysis (TEN).
Purpose The research method was to analyze the anamnestic data from TEN and characterize the amino acid composition of the blood serum of such patients with damage to more than 50% of the skin area.
Materials & Methods: 6 used TENs were under our observation, during periods of various diseases (initial, acute) that had undergone COVID-19, the area of the affected skin was determined by the rule of “nines”, the amino acid composition of blood serum was determined by the method of thin-layer two-dimensional chromatography.

In order to determine the indicators of carbohydrate metabolism and their influence on the course of superficial candidiasis, 97 patients with different severity of this disease were examined.The study of carbohydrate metabolism included the determination of fasting blood sugar level to detect the overt diabetes and glucose tolerance test (with the load of 75 g of glucose).The impaired glucose tolerance was detectedin 36 patients, so their levels of
glycosylated hemoglobin and fructosamine wereadditionallydetermined.HbA1c level was determined in whole blood by ion exchange chromatography. Fructosamine was measured by kinetic colorimetric method in both serum and plasma.Blood sampling was performed on an empty stomach from the cubital vein. The studies were carried out immediately after sampling.The Sentinel CH test system from Intero (Italy) and a spectrophotometer with a 405-425 nm filterwere used for the research.
Results: The research showed that in the group of patients with candidal lesions, there is a direct dependence of HbA1c and fructosamine on the severity of the disease.In patients with minimal and moderate candidal lesions, an increase in HbA1c and fructosamine indicators was observed compared to similar indicators in the control group by 1.54 and 1.21 times respectively. In patients with significant candidal lesions and relapses, the concentration of HbA1cincreased by 2.59 timesand of fructosamineby 2.26 times in relation to the indicators of the control group.

One of the important problems in modern dermatology is to improve treatment efficiency of acne being a common cause for cicatricial skin changes, loss of performance capability and social activity and negatively affects the psycho-emotional state of patients and their quality of life. The topicality of the disease is due to the high degree of its proliferation, chronic and recurrent course, and resistance to existing therapies.
Objective: to study the effect of low level laser radiation (LLLR) on pustular microflora in acne patients and to determine the reasonability of its application in the course of complex treatment of such patients.