УДК 616.345-008
Мета — визначити клінічну ефективність комбінованого засобу «Ентероcпазміл® Н» (антифлатулент симетикон і спазмолітик флороглюцинолу дигідрат) шляхом оцінки динаміки проявів функціональних гастроінтестинальних розладів за допомогою анкетування пацієнтів у багатоцентровому дослідженні.
Матеріали та методи. У багатоцентрове дослідження було залучено 30 пацієнтів віком від 20 до 69 років (середній вік — 39,4 року), які повністю завершили програму згідно з погодженим протоколом. Рекрутинг учасників дослідження, їхнє анкетування та консультативний супровід здійснювали в закладах охорони здоров’я п’яти областей (Київська, Полтавська, Тернопільська, Львівська, Одеська) України. У кожному дослідницькому центрі було відібрано згідно з критеріями залучення по шість пацієнтів. Учасники дослідження приймали комбінований засіб «Ентероспазміл® Н» (симетикон/флороглюцинолу дигідрат) упродовж 30 днів. Оцінювали динаміку загальних проявів розладів осі головний мозок — шлунково-кишковий тракт, абдомінального болю та здуття живота. Метод анкетування використано для визначення ефективності досліджуваної інтервенції.
Результати. Результати порівняння інтенсивності виявів перед залученням у дослідження комбінованого засобу «Ентероспазміл® Н», під час щотижневого анкетування та опитування через 30 днів після початку дослідження продемонстрували виразну динаміку зменшення симптомів та статистично значущу різницю в інтенсивності виявів захворювання при порівнянні вихідних та кінцевих показників.
Висновки. Узагальнення результатів дало змогу підтвердити високу ефективність комбінації спазмолітика флороглюцинолу дигідрату й антифлатулента симетикону та рекомендувати її застосування для полегшення виявів функціональних розладів травлення.
Ключові слова: синдром подразненого кишечника, функціональний розлад жовчного міхура, абдомінальний біль, здуття живота, опитувальник, спазмолітик, антифлатулент.




УДК 001 (063) 

Вступ. Фopмування та збереження здopoв’я на всіх етапах poзвитку людини є стpатегічним завданням будь-якої держави. Одним із загальнопpийнятих паpаметpів здopoв’я сьoгoдні є індекс маси тіла (ІМТ) – загальнопpийнятий показник, який відобpажає pівень здoрoв'я. Однак, він є недoтатньo інфopмативним, так як при oдній і тій же масі тіла можуть істoтно відрізнятися йoгo складoві компoненти. При нормальній величині ІМТ кількісні характеpистики пoказників складу тіла у oднoгo пацієнта можуть бути в межах норми, а в іншoгo – відхилені від належних значень. З цих позицій цілком oчевидно, що виміpювання ваги, зpoсту і рoзpахунок індексу виявляється недoстатнім, оскільки він не відoбpажає склад маси тіла. Найбільш доступним та високоінформативним методом визначення і моніторингу складу тіла людини, є метод біоелектричного імпедансного аналізу (БІА), який заснований на здатності живих тканин проводити електричні імпульси. Електричний і біологічний сенс цього аналізу полягає у вимірюванні опору (імпедансу) різних тканин організму у відповідь на вплив змінним струмом малої сили і низької частоти, що пропускається через тіло. Вимірювання імпедансу виконується за тетраполярною методикою, відповідно до якої одна пара електродів служить для пропускання зондуючого струму, а інша пара –  для реєстрації напруги (різниці потенціалів). Перелік параметрів складу тіла, оцінюваних методом БІА включає абсолютні та відносні показники. Відповідно, аналіз параметрів проводиться в абсолютних (л, кг) і відносних величинах  (% від належних величин та % від маси тіла і безжирової маси). 

УДК 613.4(043.3)+61:796(043.2) 

В умовах сьогодення, які диктує війна з РФ, соціально- економічний тягар обмежень життєдіяльності внаслідок мінно- вибухових, вогнепальних поранень та пошкоджень, набуває більшої важливості, зважаючи на збільшення кількості осіб з обмеженнями життєдіяльності, як серед військовослужбовців, так і серед цивільного населення. Виживання після серйозних захворювань і травм залишає зростаючу кількість людей зі складними проблемами функціонального дефіциту. Травматичні пошкодження периферичних нервів можуть призвести до значної інвалідності та серйозно вплинути на життя пацієнта