УДК 377.1:369

У статті розкрито етико-деонтологічні прерогативи професійної готовності фахівців до  мед сестринської діяльності на основі вивчення їх мотиваційної сфери та професійної усталеності, з урахуванням професійного досвіду: на початку навчання, в процесі навчання і практики (клінічний менеджмент). Під час експерименту вивчалося відношення майбутніх медсестер до практики аби підвищити рівень їх готовності до фахового виконання обов’язків із подальшим професійним забезпеченням. Зазначено, що освітній процес відкриває широкі перспективи в напрямі формування  світогляду молодої людини. У цьому руслі проблема психофізичного здоров’я як складової професійної підготовки в контексті світоглядної орієнтації майбутніх фахівців в освітньому процесі  ЗВО, щороку набуває особливої  значущості, що пояснюють постійним погіршенням стану здоров’я молоді,зумовленими несприятливими соціально-економічними умовами в багатьох країнах світу й, зокрема, в Україні. Відповідно до вимог особистісного підходу визначено, що модель професійної готовності майбутнього фахівця (модель-контур) будується самим студентом як система особистих  параметрів професійної готовності (мотиваційного, орієнтаційного, операційного, вольового та оцінного) і реалізується завдяки діяльності навчального закладу із створення педагогічного  середовища для виховання особистості професіонала за попередньо заданими якостями. У процесі професійної підготовки медсестер виділено організаційно-педагогічні умови. Відповідно до  даного педагогічного забезпечення нами розроблено експериментальну програму управлінсько-педагогічних дій і розпочато її  впровадження як варіативного чинника експерименту. Інтерактивне середовище діалогу, взаємодії і співпраці суб’єктів-організаторів освітніх змін створювалося завдяки ініціюванню навчальним закладом консультацій, нарад, відгуків, рецензій, експертних анкет, анкет-оцінок ходу і результатів професійної підготовки.