Раннє пероральне харчування є оптимальним режимом харчування для хірургічних пацієнтів. Уникання нутритивної терапії у період відновлення після серйозного хірургічного втручання несе ризик недоїдання. Враховуючи, що недостатність харчування і недоїдання є факторами ризику розвитку післяопераційних ускладнень, раннє ентеральне годування є особливо актуальним для хірургічного пацієнта з нутритивним ризиком, особливо для тих, хто переніс операцію на верхніх відділах шлунково-кишкового тракту. Ця настанова охоплює як нутритивні аспекти концепції прискореної реабілітації після операції (ERAS), так і особливі харчові потреби пацієнтів, які перенесли серйозну операцію, наприклад, при онкологічних захворюваннях, а також тих, у кого розвиваються тяжкі ускладнення, попри найкращий післяопераційний догляд. З точки зору метаболізму і харчування основні аспекти післяопераційного догляду включають інтеграцію харчування в загальне ведення пацієнта, уникнення тривалих періодів передопераційного голодування, відновлення перорального харчування якомога раніше після операції, негайний початок нутритивної терапії, якщо стає очевидним нутритивний ризик, метаболічний контроль, наприклад, рівня глюкози в крові, зменшення факторів, які посилюють пов’язаний зі стресом катаболізм або порушення функції шлунково-кишкового тракту, мінімізація часу застосування паралітичних препаратів для проведення ШВЛ у післяопераційному періоді та рання мобілізація для забезпечення синтезу білка і функції м’язів.Для кореспонденції: Професор НАТАЛЯ МАТОЛІНЕЦЬКА кафедра анестезіології та інтенсивної терапії, Львівський національний медичний університет імені Д. Галицького, Львів, Україна, 79000, Львів, Дністерська 6/34, Тел.: +380677741348, E-Mail: nmatolinets@gmail.comКЛІНІЧНІ НАСТАНОВИ
Раннє пероральне харчування є оптимальним режимом харчування для хірургічних пацієнтів. Уникання нутритивної терапії у Відповідно до нових стандартних операційних процедур ESPEN попередню настанову від 2019 року щодо надання найкращої нутритивної терапії пацієнтам у критичному стані було скорочено і частково переглянуто. Після цього оновлення ми пропонуємо цю публікацію як практичну настанову, засновану на опублікованій науковій настанові, але скорочену і проілюстровану блок-схемами. Основна мета цієї практичної настанови полягає в тому, щоб покращити розуміння питання харчування у ВІТ і дозволити лікарям запроваджувати відповідні рекомендації у повсякденній практиці. Було включено усі питання, розглянуті в попередніх рекомендаціях, а також особливі ситуації.
Abstract. Purpose Despite the potential value of point-of-care ultrasonography (POCUS) in resource-limited environments, it is not widely used in low- and middleincome countries compared with high-income countries. We sought to evaluate the current POCUS practice of Ukrainian anesthesiologists who attended POCUS courses to guide future POCUS training in Ukraine. Methods We conducted a 25-question web-based survey. It was distributed to 255 participants of POCUS courses held in Ukraine in 2023. The survey sections described current POCUS practice, perception of POCUS value, POCUS skills self-assessment, and perceived barriers to implementing POCUS in clinical practice. Results Two hundred and forty-four out of 255 course participants completed the survey, representing 214 unique respondents. Those who self-rated their skills identified themselves as either novices or beginners in areas of POCUS knowledge (118/157, 75%), image acquisition (110/158, 70%), image interpretation (117/158, 74%), and integration into clinical decision-making (105/155, 68%). Among all survey responders, 55% (118/214) reported using POCUS for vascular access procedures, 45% (97/214) for trauma assessment, and 44% (93/214)for regional anesthesia. Reported barriers to POCUS implementation included lack of ultrasound devices (101/214, 47%) and lack of trained faculty (112/214, 52%). Conclusion Among anesthesiologists who participated in POCUS courses in Ukraine, the majority were in early
stages of ultrasound practice. Respondents identified POCUS applications not currently practiced and evaluated barriers to POCUS use. Based upon these
survey findings, we propose the following measures in Ukraine: 1) developing a standardized national POCUS curriculum; 2) increasing the number of experienced instructors of POCUS; and 3) acquiring ultrasound devices to support clinical applications of POCUS, especially in the Central, Southern, and Eastern regions.