УДК:612.332:612.336:612.39

Анотація

У сучасній медицині та нутриціології зростає зацікавленість у проблематиці розладів харчової поведінки, ожиріння та метаболічного синдрому, що вказує на необхідність пошуку причин поза межами простого поняття «відсутності сили волі». Одним із ключових, але недостатньо вивчених аспектів є вплив ферментних систем бактерій і грибів кишкового мікробіому на біохімічні сигнали господаря, які регулюють енергетичні потреби та харчові пріоритети.
Метою дослідження було обґрунтування механізмів впливу ферментних систем мікробіоти на формування харчових вподобань людини. Актуальним є питання взаємозв’язку між енергетичним статусом бактерій, їхньою здатністю до персистенції в агресивному середовищі кишечника та опосередкованою модуляцією гормонів ситості й задоволення.
Мікробіом шлунково-кишкового тракту функціонує як потужний ендокринний орган. Для підтримки життєдіяльності в умовах перистальтики та конкуренції за субстрати бактерії витрачають значну кількість АТФ на синтез гормоноподібних та сигнальних молекул. Наприклад, β-глюкуронідаза, що продукується Bacteroides fragilis та Clostridium spp., активує інактивовані естрогени, що може призводити до циклічних гормональних коливань і формування харчових потягів, особливо до вуглеводів. Порушення балансу мікробіому може спричиняти патологічну активність ферментів і асоціюватися з ендокринними та репродуктивними порушеннями.
Харчова поведінка людини є результатом складного компромісу між власними фізіологічними потребами та метаболічними «інтересами» мікробіому. Гриби роду Candida spp. та Saccharomyces spp. здатні впливати на систему винагороди, стимулюючи викид нейротоксичних або сигнальних молекул при дефіциті цукру, що підвищує прагнення господаря до рафінованих вуглеводів. Визнання мікроорганізмів активними регуляторами харчової поведінки дозволяє розробляти терапевтичні стратегії, спрямовані не на просте обмеження харчування, а на біохімічну регуляцію мікробіому, що відкриває нові перспективи для лікування метаболічних та психоемоційних порушень.

УДК 579.861-09+579.61):616.33/.34-008.87

Анотація.

Мікробіом шлунково-кишкового тракту (ШКТ), мабуть, найбільш вивчений, проте всі дослідження донедавна ґрунтувалися лише на бактеріологічних методах, тому деякі топографічні зони є не вивчені, лише внаслідок того що матеріал для дослідження досить важко зібрати. Відомо, що ШКТ містить унікальний і динамічний мікробіом, оскільки, з одного боку, він постійно піддається зовнішнім подразникам, включаючи дієту, інфекційні агенти, антибіотики та ксенобіотики; з іншого – неперетравлювані вуглеводи, білки, жири, поліфеноли, пребіотичні продукти можуть викликати зміни в мікробіоти й впливати на імунологічні та метаболічні маркери господаря. Як наслідок, захворюваність на численні імуноопосередковані, метаболічні, нейродегенеративні й ендокринні захворювання неухильно зростає. Пацієнти із соматичними хворобами є більш вразливим до дії вірусних і бактеріальних агентів. Метою огляду є узагальнення сучасних даних щодо мікробіоому шлунково-кишкового тракту (ШКТ) людини в нормі та його якісних і кількісних змін. Також огляд має на меті проаналізувати причини й принципи класифікації дисбіозів і найпоширеніші патології, що призводять до дисбалансу кишкової мікрофлори. Ми проаналізували й узагальнили дані про мікробіоценози ШКТ, що проводили новітніми методами, зокрема й за допомогою ПЛР з використанням праймерів 16S рРНК. Також ми навели основні причини та представили принципи класифікації дисбіозів. Надали власні трактування й висновки стосовно цієї проблематики, що вказують на можливості мікроекологчних порушень у різних біотопах шлунково-кишкового тракту.

УДК 615.28.451.3:615.262.2

Вступ. Антисептичні засоби для рук та антибактеріальні вологі серветки є одними з основних (після миття рук з милом під проточною водою) методів неспецифічної профілактики інфекцій з фекально-оральним та повітряним механізмами передачі, зокрема COVID-19. ВООЗ та МОЗ України в період пандемії рекомендують регулярне застосування антисептиків для рук, проте в Україні, на відміну від країн ЄС, не сформована належна нормативно-правова база, котра б забезпечувала якісний контроль ефективності загальнодоступних антисептиків для рук щодо протимікробної чи противірусної дії. Натомість МОЗ України на час пандемії вірусу SARS-CoV-2 спростило реєстрацію нових дезінфекційних засобів, що, разом з підвищеним попитом на них, збільшує ймовірність потрапляння на ринок антисептичних засобів з неперевіреною ефективністю.

Метою роботи було визначити рівень протимікробної та протигрибкової дії наявних на ринку України антисептиків для рук та вологих антибактеріальних серветок.

Методи. Було протестовано 36 зразків, з них 19 (52.8%) антибактеріальних вологих серветок та 17 (47.2%) антисептиків для рук, в тому числі 5 (13.9%) гелевих антисептиків та 12 (33.3%) спреєвих антисептиків для рук, таких як:

• вологі серветки з позначкою «антибактеріальні» «Naturelle», «Smile з спиртом», «Smile baby», «Smile з пантенолом», «Smile з подорожником», «Viva Fruts», «Zeffir», «Глянц», «Chicolino», «Green Way», «Lili», «Novax», «Ozon», «Ruta», «Superfresh», «Supero», «Добрий Дотик», «Сніжна Панда», «Siela»;
• спреєві антисептики «Altamed», «Colour intense», «ProEcolek», «Green Way», «Lucky Day», «Manorm», «Wash Your Body», «Антисептична рідина», «Аргенвіт», «Аніоспрей», «Срібна вода», «Цілитель»;
• гелеві антисептики «Vital Charm», «Wash Your Body», «Доктор Біокон», «Aromat», «Manorm».

Протимікробну та протигрибкову дію визначали методом дифузії в агар (метод «колодязів»), використовуючи референс-культури та клінічні ізоляти мікроорганізмів, виділених від пацієнтів з інфекціями пов’язаними з наданням медичної допомоги, такі як: Escherichia coli АТСС 25922; Staphylococcus aureus АТСС 26923 (F-49); Candida albicans АТСС 885/653;  Pseudomonas aeruginosa ATCC 27853 (F-51, Escherichia coli №5; Candida albicans №60; Candida non-albicans №67; Raoultella terrigena №1; Staphylococcus lentus № 19; Brevundimonas vesicularis №111; Citrobacter sedlakii №37; Pseudomonas aeruginosa №13; Enterococcus spp. №161; Aerococcus viridans №26.

Результати. Серед досліджених антисептиків та вологих антибактеріальних серветок 36.1% (n=13) не мали декларованої мінімальної протимікробної активності, в тому числі серед гелевих антисептиків  60.0%  (n=3) та серед спреєвих антисептиків 50.0% (n=6). Тобто, кожен другий спреєвий та гелевий антисептик не може бути використаний з метою неспецифічної профілактики інфекційних хвороб. Щодо вологих антибактеріальних серветок, то 21.0% (n=4) з них проявили недостатню протимікробну дію.

Висновок. Правильне миття рук під протічною водою з милом залишається одним із основних методів неспецифічної профілактики хвороб із повітряним та фекально-оральним механізмами передачі. Враховуючи отримані результати, для додаткової гігієнічної обробки рук краще користуватися антисептиками та протимікробними вологими серветками відомих виробників, придбаними в аптечних мережах, надаючи перевагу спиртовмісним гелевим антисептикам.