UDC 615.4(02):355.1

Introduction. In the context of current threats posed by the full-scale Russian armed aggression, approaches to understanding the development of the state’s pharmaceutical safety (PS) require more in-depth investigation.
The aim of the work. To investigate the state of PS in Ukraine based on the views of the expert community, identify its components by importance, and determine how PS integrates into the national security system and contributes to the achievement of the UN Sustainable
Development Goals.
Materials and methods. Scientific, analytical, legislative, and regulatory sources on national security and PS in Ukraine were used, incorporating methods including observation, survey, mathematical statistics, comparison, and generalization.
Results. Based on an expert evaluation conducted with the participation of 166 specialists drawn from scientific research, education, and practical pharmacy, a ranking was established to determine the relative importance and priorities of PS components. Additionally, the study assessed the degree of interrelation and influence these components exert on national security in the context of PS. Furthermore, the significance of advancing PS in alignment with the United Nations Sustainable Development Goals was identified.
Conclusions. The state of PS in Ukraine has been assessed in terms of its multidimensional structure, the interconnectedness of its components, and their influence on national security. A close connection between PS and the UN Sustainable Development Goals has been established, underscoring the need for a systemic approach to its development.
Keywords: national security, its components and priorities, pharmaceutical safety, pharmaceutical sector of the healthcare system, sustainable development goals.

УДК 615.1:628.47:330.31

Фармацевтичні відходи, зокрема непридатні лікарські засоби, є деструктивним чинником у системі фармацевтичної безпеки, що вимагає кардинальної трансформації підходів до їхнього управління.Мета – розроблення адаптивної моделі застосування принципів циркулярної економіки в управ-лінні фармацевтичними відходами, уточнення їхнього змісту відповідно до специфіки обігу лі-карських засобів, а також інтегрування цих принципів з інструментами зеленої хімії для форму-вання комплексної дорожньої карти управління фармацевтичними відходами.Матеріали та методи. Дослідження базується на аналізі публікацій із баз «PubMed» та «Google Scholar» за допомогою методів контент-аналізу, узагальнення та матричного моделювання.Результати та їхнє обговорення. У ході дослідження адаптовано ієрархію десяти принци-пів циркулярної економіки до фармацевтичної практики. Здійснено заміну класичних підходів, таких як Repair (ремонт і технічне обслуговування виробів) та Refurbish (відновлення застарілих продуктів), на галузевий принцип Renewal (оновлення). Останній деталізовано через вектори Recovery (відновлення активних фармацевтичних інгредієнтів) та Reformation (хімічне перетво-рення). Для забезпечення результативності системи обґрунтована роль наскрізного принципу Raise awareness (підвищити обізнаність). Сформована матриця (модель дорожньої карти), яка демонструє, що кожен управлінський принцип циркулярного циклу базується на конкретних технологічних інструментах зеленої хімії, що забезпечує парадигмальний перехід від лінійної до циркулярної моделі економіки.Висновки. Обґрунтовано, що раціональне управління фармацевтичними відходами є ключо-вим елементом системи фармацевтичної безпеки, який запобігає потраплянню активних фармацев-тичних інгредієнтів у біосферу та харчові ланцюги. Авторська адаптація принципів циркулярної економіки до фармацевтичної практики дозволила переформатувати стратегію управління фар-мацевтичними відходами з простої інсинерації на глибоке відновлення ресурсів. Упровадження наскрізного принципу Raise awareness (підвищення обізнаності) визначено фундаментом для за-безпечення результативності управління фармацевтичними відходами. Показано технологічну реалізованість процесів регенерації: імплементація зеленої хімії дозволяє ефективно відновити активні фармацевтичні інгредієнти та отримувати високоякісну хімічну сировину. З’ясовано, що синергія циркулярної економіки та зеленої хімії трансформує систему управління фармацевтич-ними відходами із витратної логістичної операції в екологічно-економічну модель регенерації активів, що гарантує фармацевтичну безпеку і сталий розвиток фармацевтичного сектору галузі охорони здоров’я.Ключові слова: відновлення активних фармацевтичних інгредієнтів; зелена хімія; сталий розвиток; управління фармацевтичними відходами; фармацевтична безпека; хімічна трансфор-мація; циркулярна економіка.

УДК 338.45:658 + 615.620

Вступ. Проблематика фармацевтичної безпеки (ФБ) у сучасному світі трансформувалася з вузькоспеціалізованого питання охорони здоров’я на ключовий складник національної та глобальної безпеки.

Мета роботи – обґрунтування та формування логічно вивіреної, внутрішньо узгодженої та пріоритезованої стратегії розвитку ФБ України.

Матеріали і методи. Матеріалами дослідження стали 16 елементів ФБ та 39 чинників зовнішнього та внутрішнього середовища ФБ України. Використано методи системного підходу, TOWS-аналізу, парних зіставлень, агрегації, моделювання, сценарного аналізу, пріоритезації, формалізації й узагальнення.

Результати й  обговорення. ФБ розглянуто як багаторівневу системну категорію, що охоплює сукупність взаємопов’язаних елементів і функціонує у трьох взаємопов’язаних площинах: «Безпека суб’єктів», «Держава та регулювання» та «Розвиток і суспільство». Сформовано 11 TOWS-стратегій, згрупованих у чотири логічні блоки (WT, WO, ST, SO), які агреговано у три комплексні стратегічні напрямки з різним рівнем пріоритетності: критичним, високим і середнім. Встановлено, що взаємозв’язок між елементами ФБ, TOWS-стратегіями та стратегічними напрямками підтверджує динамічний характер ФБ як системи, здатної до адаптації в умовах високої невизначеності. Запропоновано пріоритезовану модель стратегічного розвитку ФБ України, побудовану за логікою «виживання → зростання → удосконалення», що поєднує безпеку суб’єктів, інституційну регуляцію та стратегічний розвиток суспільства.

Висновок. Реалізація запропонованої стратегії розвитку ФБ сприятиме підвищенню стійкості фармацевтичної системи України у довгостроковій перспективі, її адаптивності до кризових загроз та формуванню передумов для сталого розвитку.

УДК : 614.274:362.45

Кількість людей з інвалідністю в Україні сягнула 3 млн осіб, з яких понад 300 тис. отримали статус з часу повномасштабного вторгнення Росії. Зазначене спричинило загострення проблеми соціальної ізоляції людей з інвалідністю та необхідність створення інклюзивного соціального простору. Проведене опитування людей з інвалідністю у Львові та Львівській області (обсяг вибірки респондентів становив 481 особу) та аналіз отриманих результатів дали можливість з’ясувати проблеми доступності до закладів охорони здоров’я, визначити рівень медичного та фармацевтичного обслуговування.

Встановлено, що реалізація Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору та навчання медичних і фармацевтичних працівників аспектів обслуговування людей з інвалідністю сприятимуть їх обслуговуванню. 

УДК 615:061.2]:614.2(100):346.1

Цілі сталого розвитку на 2016–2030 рр., затверджені у вересні 2015 р. на Саміті Організації Об’єднаних Націй, можливі лише за умови побудови інституту саморегулювання фармацевтичної діяльності та подальшого налагодження ефективної взаємодії органів державної влади із саморегулівними фармацевтичними організаціями. Результати опрацювання джерел наукової літератури свідчать, що різними аспектами становлення саморегулювання фармацевтичної діяльності в Україні займалися ряд вітчизняних дослідників. Попри те залишається низка малодосліджуваних і дискусійних питань, які потребують подальших досліджень.
Метою роботи було вивчення думки як провізорів, так і фармацевтів щодо розуміння сутності та необхідності впровадження саморегулювання фармацевтичної діяльності в Україні, їх готовності стати членами саморегулівних фармацевтичних організацій. Для вирішення поставленої мети було використано методи: анкетування, математичної статистики, узагальнення та інтерпретації результатів. Первинними даними слугували 894 анкети, з яких відібрано та опрацьовано 827 якісно заповнених анкет очно-заочного опитування, що проводили у більшості (16
із 25) контрольованих урядом України регіонів. На підставі опрацювання результатів анкетного опитування фармацевтичних фахівців, серед яких
було 67,1% провізорів і 32,9% фармацевтів, встановлено вкрай низький рівень ознайомленості респондентів зі засадничими принципами саморегулювання окремих ринків: 17,7% серед провізорів та 15,1% серед фармацевтів. Попри те, 38,2% опитаних провізорів та 36,8% інших респондентів позитивно ставляться до можливості саморегулювання фармацевтичної діяльності, принцип обов’язковості якого для
всіх суб’єктів ринку повністю підтримали 14,0% провізорів та 16,2% фармацевтів. Натомість, майже дві третіх опитаних (64,5% і 62,9% представників відповідних груп) вважають, що лише провізори та фармацевти мають бути членами саморегулівних фармацевтичних організацій, а 25,4% провізорів і 21,3%фармацевтів готові добровільно стати їх членами. Таким чином, виявлено схожість думок обох груп фармацевтичних фахівців стосовно їх ознайомленості зі засадничими принципами саморегулювання окремих ринків, ставлення до можливості та
обов’язковості саморегулювання фармацевтичної діяльності, членства у саморегулівних фармацевтичних організаціях та відношення до цього членства. При цьому встановлено недостатнє їх розуміння сутності та необхідності впровадження саморегулювання фармацевтичної діяльності. Зважаючи на розвиток саморегулювання фармацевтичної діяльності у розвинутих державах та його ймовірне забезпечення
на законодавчому рівні України, показано необхідність популяризації ідеї саморегулювання фармацевтичної діяльності серед фармацевтичних фахівців та контактних аудиторій, які наділені контрольними функціями, та тих, які не мають таких функцій.