Мета роботи – визначення проблемних питань щодо кадрового потенціалу у вітчизняному аптечному сегменті з погляду фармацевтичної безпеки. Матеріали і методи. Під час роботи застосували методи інформаційного пошуку, критичного та порівняльного аналізу, онлайн-опитування, узагальнення й інтерпретації результатів. Матеріал для дослідження – наукові публікації з порушеного питання, результати онлайн-опитування працівників аптечних закладів (АЗ), що здійснене за допомогою платформи Google Forms протягом вересня – грудня 2024 року. Результати. Визначено перелік проблемних питань кадрового менеджменту аптечного сегмента фармацевтичного сектора галузі охорони здоров’я: в АЗ працюють особи, які не мають права брати участь у наданні фармацевтичної допомоги, оскільки не мають фармацевтичної освіти; нехтування менеджментом АЗ норм права під час оформлення на роботу, вибору посади та документального супроводу працевлаштування; висока плинність кадрів; формування робочих змін із порушенням рекомендацій трудового законодавства; збільшення кількості зобов’язань непрофесійного характеру, що ґрунтуються на порушенні етичних норм професії. Встановлено, що кадрова політика АЗ для більшості фармацевтичних фахівців є незрозумілою, непрозорою, формальною і нереалізованою. Наведені факти спричиняють швидке професійне вигоряння, погіршення психологічного стану та підштовхує фармацевтичних фахівців змінювати сферу діяльності, а також впливає на якість фармацевтичної допомоги, що надається в АЗ. Встановлено, що у вищого керівництва систем охорони здоров’я, освіти та науки на фоні часткових спроб розв’язати проблеми з критичною ситуацією у фармацевтичній освіті нині немає стратегічних планів щодо кадрового забезпечення фармацевтичного сектора галузі охорони здоров’я. Актуалізовано питання щодо розроблення та впровадження Концепції фармацевтичної безпеки України. 

Вступ.Фармацевтичні відходи (ФВ), потрапляючи в навколишнє середовище, становлять ризики для організму людини та інших біологічних видів, а також створюють виклик фармацевтичній безпеці держави.Мета роботи.Дослідити стан та перспективи управління ФВ як важливим елементом фармацевтичної безпеки.Матеріали та методи.У роботі використано загальнонаукові методи: контент-аналіз, абстракцію, інтерпретацію та узагальнення.Як матеріали було відібрано 30 наукових публікацій, отриманих з електронних баз даних Google Scholar та PubMed, рекомендації FIP/ВООЗ, п'ять європейських та п'ять українських нормативних документів, а також статистичні дані Євростату та корпоративна інформація від іноземної дослідницької та аналітичної компанії та чотирьох вітчизняних фармацевтичних підприємств та громадських організацій. Результати.Аналізуючи ризики, що виникають внаслідок неконтрольованого накопичення ФВ, а також обсяг світового ринку для їх управління, висвітлено важливість належного управління ФВ як базового елемента фармацевтичної безпеки.Показано досягнення українських вчених з питання управління ФВ. Вказано глобальний характер проблеми побутових фармакопейних відходів та особливості їх управління в Європі та Україні.Представлено сучасні погляди на управління фармакопейними відходами, які узгоджуються з Європейською зеленою угодою, Європейським стратегічним підходом до фармацевтичних препаратів у навколишньому середовищі та Фармацевтичною стратегією для Європи.Враховуючи важливість циркулярної економіки, українські інноваційні технології описано на прикладі парацетамолу, який сприятиме зменшенню негативного впливу на навколишнє середовище та підвищенню ефективності управління фармакопейними відходами.Показано, що важливим завданням є гармонізація національного законодавства з європейськими нормативними документами у сфері управління фармакопейними відходами. Звернено увагу на необхідність розробки національної концепції з цього приводу.Висновки.На основі теоретичного узагальнення наукових досліджень, міжнародних рекомендацій, європейських та українських нормативних документів, а також статистичної та корпоративної інформації, у статті показано суперечливі тенденції в управлінні фармакопейними відходами, включаючи фармакопейні відходи, як важливого компонента фармацевтичної безпеки, а також суттєві проблеми цього управління в Україні. Виходячи з багатогранного характеру та складності фармакопейних відходів, а також необхідності забезпечення належного рівня фармацевтичної безпеки в державі, актуалізовано питання розробки національної концепції управління фармакопейними відходами на основі гармонізації національного законодавства з європейським та визначено вісім її основних тез.