УДК 316.346.2:615.1:614.2

Мета роботи – встановити наявність ґендерних чинників у професійній реалізації майбутніх фармацевтичних фахівців у контексті фармацевтичної безпеки держави.

Матеріали і методи. Для досягнення мети було проведено пілотне анонімне онлайн-опитування. Інструментом збору первинної інформації був опитувальник, створений у Google Forms. Матеріалами дослідження стали відповіді 145 респондентів – студентів старших курсів фармацевтичного факультету (денної та заочної форм навчання) та фармацевтів-інтернів Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Використано методи інформаційного пошуку, системно-аналітичного, логічного аналізу та анкетування.

Результати й обговорення. З’ясовано, що більшість респондентів навчалися або працювали у переважно жіночому колективі (84,8%). Про рівноправність у можливостях професійної реалізації фармацевтів засвідчили 71,7% опитаних. Значна частина респондентів у професійній діяльності не стикалася з ґендерною дискримінацією (61,4%), водночас понад п’ята частина опитаних (21,4%) зауважили наявність неоднакового ставлення до осіб різної статі у фармацевтичному середовищі. Зокрема, було зазначено про упередженість під час найму на роботу (51,6% відповідей), що стосувалась осіб обох статей. Іншими ознаками дискримінації були неоднакова оплата праці (16,1%), обмежений доступ до керівних посад (12,9%), сексуальні домагання (9,7%) та обмеження у кар’єрному зростанні (6,5%). Пріоритетом щодо ґендерного складу майбутнього професійного середовища понад половина всіх опитаних вважає змішаний колектив (54,5%). При цьому стать керівника для більшості респондентів (71,7%) не має значення.

Висновки. Встановлено наявність ґендерних чинників у професійній реалізації майбутніх ФФ, що проявляється через горизонтальну та вертикальну асиметрію у фармацевтичному середовищі. Такі диспропорції класифіковано як потенційні ризики для ФБ держави. Виявлені залишкові ознаки сегрегації під час найму на роботу осіб обох статей мають переважно суб’єктивний характер. Водночас результати опитування свідчать про поступове нівелювання ґендерних стереотипів серед майбутніх фармацевтів.

Мета роботи – визначення проблемних питань щодо кадрового потенціалу у вітчизняному аптечному сегменті з погляду фармацевтичної безпеки. Матеріали і методи. Під час роботи застосували методи інформаційного пошуку, критичного та порівняльного аналізу, онлайн-опитування, узагальнення й інтерпретації результатів. Матеріал для дослідження – наукові публікації з порушеного питання, результати онлайн-опитування працівників аптечних закладів (АЗ), що здійснене за допомогою платформи Google Forms протягом вересня – грудня 2024 року. Результати. Визначено перелік проблемних питань кадрового менеджменту аптечного сегмента фармацевтичного сектора галузі охорони здоров’я: в АЗ працюють особи, які не мають права брати участь у наданні фармацевтичної допомоги, оскільки не мають фармацевтичної освіти; нехтування менеджментом АЗ норм права під час оформлення на роботу, вибору посади та документального супроводу працевлаштування; висока плинність кадрів; формування робочих змін із порушенням рекомендацій трудового законодавства; збільшення кількості зобов’язань непрофесійного характеру, що ґрунтуються на порушенні етичних норм професії. Встановлено, що кадрова політика АЗ для більшості фармацевтичних фахівців є незрозумілою, непрозорою, формальною і нереалізованою. Наведені факти спричиняють швидке професійне вигоряння, погіршення психологічного стану та підштовхує фармацевтичних фахівців змінювати сферу діяльності, а також впливає на якість фармацевтичної допомоги, що надається в АЗ. Встановлено, що у вищого керівництва систем охорони здоров’я, освіти та науки на фоні часткових спроб розв’язати проблеми з критичною ситуацією у фармацевтичній освіті нині немає стратегічних планів щодо кадрового забезпечення фармацевтичного сектора галузі охорони здоров’я. Актуалізовано питання щодо розроблення та впровадження Концепції фармацевтичної безпеки України. 

Вступ.Фармацевтичні відходи (ФВ), потрапляючи в навколишнє середовище, становлять ризики для організму людини та інших біологічних видів, а також створюють виклик фармацевтичній безпеці держави.Мета роботи.Дослідити стан та перспективи управління ФВ як важливим елементом фармацевтичної безпеки.Матеріали та методи.У роботі використано загальнонаукові методи: контент-аналіз, абстракцію, інтерпретацію та узагальнення.Як матеріали було відібрано 30 наукових публікацій, отриманих з електронних баз даних Google Scholar та PubMed, рекомендації FIP/ВООЗ, п'ять європейських та п'ять українських нормативних документів, а також статистичні дані Євростату та корпоративна інформація від іноземної дослідницької та аналітичної компанії та чотирьох вітчизняних фармацевтичних підприємств та громадських організацій. Результати.Аналізуючи ризики, що виникають внаслідок неконтрольованого накопичення ФВ, а також обсяг світового ринку для їх управління, висвітлено важливість належного управління ФВ як базового елемента фармацевтичної безпеки.Показано досягнення українських вчених з питання управління ФВ. Вказано глобальний характер проблеми побутових фармакопейних відходів та особливості їх управління в Європі та Україні.Представлено сучасні погляди на управління фармакопейними відходами, які узгоджуються з Європейською зеленою угодою, Європейським стратегічним підходом до фармацевтичних препаратів у навколишньому середовищі та Фармацевтичною стратегією для Європи.Враховуючи важливість циркулярної економіки, українські інноваційні технології описано на прикладі парацетамолу, який сприятиме зменшенню негативного впливу на навколишнє середовище та підвищенню ефективності управління фармакопейними відходами.Показано, що важливим завданням є гармонізація національного законодавства з європейськими нормативними документами у сфері управління фармакопейними відходами. Звернено увагу на необхідність розробки національної концепції з цього приводу.Висновки.На основі теоретичного узагальнення наукових досліджень, міжнародних рекомендацій, європейських та українських нормативних документів, а також статистичної та корпоративної інформації, у статті показано суперечливі тенденції в управлінні фармакопейними відходами, включаючи фармакопейні відходи, як важливого компонента фармацевтичної безпеки, а також суттєві проблеми цього управління в Україні. Виходячи з багатогранного характеру та складності фармакопейних відходів, а також необхідності забезпечення належного рівня фармацевтичної безпеки в державі, актуалізовано питання розробки національної концепції управління фармакопейними відходами на основі гармонізації національного законодавства з європейським та визначено вісім її основних тез.