УДК: 616.36:616.126.32

За нашими попередніми дослідженнями, у 73% пацієнтів із хронічною ревматичною хворобою серця з набутими вадами діагностується стеатоз печінки (СП), який асоціюється з активацією синдрому запалення, погіршенням вуглеводного метаболізму, структурно-функціональними змінами серця, перевагою тромбоутворення та ліпідним дистресом. Однак стан цих процесів під час гострого ревматичного запалення у пацієнтів із гострою ревматичною лихоманкою (ГРЛ) вивчений недостатньо, що зумовило актуальність та доцільність нашого дослідження. 

Cognitive dysfunction is a frequent yet underrecognized complication of metabolic syndrome (MS), with important medical and social implications. Impairment of cognitive abilities in these patients can reduce quality of life and increase the long-term risk of dementia and social maladaptation. This study evaluated the prevalence and clinical features of cognitive disorders (CDs) in military personnel—combatants—diagnosed with MS. Eighty-two patients with MS (main group) and 40 patients with arterial hypertension (AH) without MS (control group) underwent comprehensive assessment, including
neuropsychological testing, biochemical analysis (lipid profile, glucose), blood pressure measurement, and statistical evaluation. Absence of cognitive impairment was significantly more frequent in the control group (χ2=11.7, p<0.01), whereas moderate CDs predominated in the MS group (χ2=4.2, p<0.05). The MS group demonstrated significantly lower performance across most neuropsychological measures, including screening scales, auditory-verbal memory, attention, processing speed, speech, and spatial orientation. Depression and anxiety scores correlated negatively with MMSE (r=–0.3, p<0.05) and positively with deficits in word memorization, naming, and attention tasks. Elevated triglycerides were associated with poorer attention and delayed recall (p<0.05), while low high-density lipoprotein (HDL) levels correlated with more errors in delayed reproduction (p<0.05). Findings indicate that in military personnel with MS, CDs are predominantly neurodynamic and, at present, do not result in complete social or domestic maladaptation. However, affected individuals remain at elevated risk for progression to severe cognitive impairment and dementia, underscoring the need for early detection and targeted preventive interventions.
Keywords: metabolic syndrome, cognitive disorders, metabolic disorders, hypertriglyceridemia, military personnel, combatants
Cardiovascular-kidney-metabolic syndrome (CKMS) is characterized by a vicious cycle where each pathogenic link exacerbates the others, contributing to progressive deterioration in cardiac function, renal performance, and metabolic stability. The study aimed to assess kidney, heart, and metabolic functions in chronic heart failure (CHF) patients and examine these charac- teristics in dependence on endogenous intoxication severity. A number of 110 CHF patients (main group, MG) and 90 patients without CHF (control group, CG) were studied. The MG had a median age of 69.9 years, with 74.5% male patients. Echocardiographic parameters, renal function markers, and endogenous intoxication indices were measured. CKMS subgroups were stratified by estimated glomerular filtration rate (eGFR): GFR1 (>90 mL/min/1.73 m2), GFR2 (60–90 mL/min/1.73 m2), and GFR3 (<60 mL/min/1.73 m2). MG patients exhibited significantly higher serum creatinine (97.7 μmol/L versus 72.8 μmol/L) and urea levels (7.1 mmol/L vs. 5.3 mmol/L), alongside lower eGFR (67.1 vs. 87.0 mL/min/1.73 m2) compared to CG (p<0.006). Survival analysis revealed a cumulative event-free survival rate of 60.8% in patients with eGFR <60 mL/min/1.73 m2 vs. 75.2% in those with eGFR >90 mL/min/1.73 m2 (p=0.04). Structural heart abnormalities, including reduced left ventricular ejection fraction and increased left ventricle end-diastolic diameter, correlated with declining eGFR levels. Body mass index was inversely related to eGFR and positively associated with adverse cardiac remodeling, hypertension, and metabolic dysregulation. Patients with eGFR <60 mL/min/1.73 m2 demonstrated more severe lipid abnormalities and systemic inflammation, reflected in elevated fibrinogen and middle-mass molecules. CKMS in CHF patients is characterized by impaired renal filtration, metabolic instability, and cardiac dysfunction. These changes correlate with systemic inflammation and endogenous intoxication, underscoring the need for integrated therapeutic strategies targeting these interrelated pathologies.
Keywords: cardiovascular-renal-metabolic syndrome, chronic heart failure, eGFR, endogenous intoxication, systemic inflammation

УДК 616.36-003.826-06:616-056.5-008.6:616.89-008.46/.47

Актуальність. Оскільки відношення між початковою стадією стеатотичної хвороби печінки — стеатозом печінки та деменцією і когнітивною функцією (КФ) залишаються остаточно не встановленими, є потреба у вивченні такого поєднання.

Мета: оцінити КФ у пацієнтів з метаболічно-асоційованим стеатозом печінки (МАСП). Матеріали та методи. Обстежено 39 амбулаторних пацієнтів із хронічними формами ішемічної хвороби серця: 26 осіб становили основну групу із супутнім МАСП і 13 пацієнтів становили контрольну групу з інтактною печінкою. Усім проведено визначення КФ за шкалою Мini-Mental State Examination (MMSE).

Результати. Рівень КФ, визначений за шкалою MMSE, серед пацієнтів з МАСП був нижчим, ніж серед пацієнтів з інтактною печінкою (25,27 vs 28,22; р < 0,01). Легкі когнітивні розлади діагностували в 7,69 %, помірні — у 65,38 %, тяжкі — у 26,93 % пацієнтів з МАСП. Сумарно частота погіршення когнітивної функції (MMSE ≤ 27) серед пацієнтів з інтактною печінкою становила 33,33 %, тоді як за умови супутнього МАСП вона була вірогідно вищою (92,31 %) (р < 0,05). Висновки. КФ може бути важливим критерієм стану здоров’я та його змін, визначає перебіг хвороби, її визначення дозволяє оцінити активність синдрому ендогенної інтоксикації та стан серцево-судинної системи. Порушення когнітивних функцій має місце вже на стадії стеатозу печінки, що слід враховувати в клініці.
Ключові слова: стеатотична хвороба печінки; стеатоз печінки; когнітивні функції; когнітивні розлади

УДК 616.8-008.615:616-001]:616.8:355.11

Вступ. Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) є одним із найтяжчих станів для діагностики, оскільки на відміну від інших психосоматичних хвороб не визначено стабільне поєднання симптомів, що зумовлює доцільність вивчення клінічних проявів.
Мета. Оцінити прояви та поширеність симптомів ПТСР у поранених з мінно-вибуховими травмами та посттравматичними ампутаціями кінцівок.
Матеріал та методи. Діагностика ПТСР проведена відповідно уніфікованого клінічного протоколу. У дослідженні прийняли участь 22 військовослужбовців (чоловіки): 10 пацієнтів (середній вік – 34,90±2,60 р., час від травми – 3,96±0,98 міс.) у ранньому періоді травми та 12 пацієнтів (середній вік – 42,33±2,54 р., час від отримання травми – 6,83±2,05 міс.) з центру реабілітації. Результати опрацьовано статистично,
рівень достовірності р<0,05.
Результати. Пацієнти з мінно-вибуховими посттравматичними ампутаціями кінцівок найчастіше відмічали проблеми із засинанням або сном (68,2%), уникали згадок про травмівну подію (22,7%) та відмічали нервовість і дратівливість через звичайні подразники (22,7%). Пацієнти з ампутаціями кінцівок у гострому періоді мали більш виражені відчуття ізоляції та втрати здатності переживати прихильність до інших та більше дратувались через звичайні подразники, ніж у реабілітаційному періоді. За умов ампутації верхніх кінцівок частішими були відчуття відсторонення і ізоляції та проблеми зі сном, ніж за умов ампутації нижньої кінцівки.
Висновки. Серед проявів ПТСР у ранньому періоду найбільш частою ознакою бути проблеми із засинанням або сном. Більш виражені прояви ПТСР реєструвались у пацієнтів з посттравматичними ампутаціями кінцівок під час гострого періоду та за умов ампутації верхньої кінцівки.
Ключові слова: посттравматичний стресовий розлад, посттравматичні ампутації, ранній період,
реабілітація.