УДК 616.5–002.525.2–031.81:616.1]–06

Вступ. Системний червоний вовчак (СЧВ) – хвороба з численними клінічними проявами й непередбачуваним перебігом. Часто перебігає упродовж декількох місяців або років, із чергуванням ремісій і загострень. Можуть бути уражені одночасно декілька органів із різним ступенем тяжкости, що призводить до виникнення коморбідних уражень, пов’язаних із лікуванням та хворобою, включаючи хвороби органів системи кровообігу, які є однією з основних причин смерти хворих СЧВ.

Мета. З’ясувати характер і частоту коморбідних уражень органів системи кровообігу у хворих на системний червоний вовчак, охарактеризувати залежно від стати, віку, тривалости хвороби.

Матеріали й методи. Для виконання дослідження після підписання добровільної згоди на участь, відповідно до вимог Гельсінкської декларації прав людини, Конвенції Ради Європи про права людини і біомедицину, в рандомізований спосіб із попередньою стратифікацією за наявністю СЧВ включено 112 хворих, серед яких більшість жінок (89,29 %), хворих працездатного віку (57,14 % молодого і 39,29 % середнього віку), що не працювали (58,04 %), мали ІІІ групу інвалідности (45,54 %), були жителями міста (62,50 %). За результатами оцінювання тривалости хвороби, значна частина хворих на СЧВ з коморбідними ураженнями органів системи кровообігу хворіли 1-5 років (36,61 %) і понад 10 років (38,39 %). Усі вони були пацієнтами ревматологіч­ного відділу Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна лікарня» з 2016 по 2021 рік.

Дослідження проводили в декілька етапів, на яких визначали характер і частоту коморбідних уражень органів системи кровообігу в усіх хворих на СЧВ із наступною характеристикою залежно від стати, віку, тривалости хвороби.

Результати. Під час проведеного дослідження майже у половини хворих на СЧВ діагностовано синдром А. Г. М. Рейно, недостатність мітрального клапана та атеросклероз, близько у третини – міокардит, ангіопатію сітківки, симптоматичну артеріальну гіпертензію та ретикулярне ліведо, а також зі спадаючою частотою були виявлені варикозна хвороба вен нижніх кінцівок, гіпертонічна хвороба, дифузний кардіосклероз, недостатність трикуспідального клапана, тромбоз вен, посттромбофлебітний синдром, недостатність клапана аорти, капілярит, легенева гіпертензія, ІХС: стабільна стенокардія, кардіоміопатія, ІХС: постінфарктний кардіосклероз.

Синдром А. Г. М. Рейно достовірно частіше фіксували у жінок і осіб молодого віку, ангіопатію сітківки, ретикулярне ліведо і симптоматичну артеріальну гіпертензію – у жінок і тих хворих, СЧВ яких триває понад 10 років, міокардит, варикозну хворобу вен нижніх кінцівок – у чоловіків, капілярит – у хворих із найменшою тривалістю СЧВ, атеросклероз і недостатність мітрального клапана – у хворих похилого віку та хворих, СЧВ у яких триває 6-10 років, тромбоз вен і стабільну стенокардію – у хворих похилого віку й тих, які хворіють на СЧВ понад 10 років; гіпертонічна хвороба, дифузний кардіосклероз, недостатність клапана аорти, постін­фарктний кардіосклероз – найбільш характерні для хворих на СЧВ похилого віку.

Висновки. У хворих на системний червоний вовчак виявлено низку коморбідних уражень органів системи кровообігу. Вивчивши й проаналізувавши їхній характер і частоту, залежно від стати, віку, тривалости хвороби, ми з’ясували певні особливості, які потрібно брати до уваги під час скринінгового обстеження уражень органів системи кровообігу хворих на системний червоний вовчак і надання інтегрованої допомоги для поліпшення якости життя. Із огляду на це системний червоний вовчак потребує подальшого детального дослідження.

УДК 616.717+616.718)–085825.2

Вступ. Тракція в динамічному режимі (кінезотракція) – новий напрям, захищений патентами України, в якому поєднуються процедура витягнення та рухова діяльність. Тракційне лікування хребта в динамічному режимі відіграє важливу роль у лікуванні опорно-рухового апарату, тому важливо розуміти будову, механізми роботи й особливості використовуваних конструкцій, зокрема, й розробленої нами ванни.
Мета. Ознайомити з конструкцією ванни для підводного горизонтального полісегментарного кінезотракційного лікування уражень хребта й нижніх кінцівок, методиками її застосування.
Матеріали й методи. Використано контент-аналіз, метод системного та порівняльного аналізів, бібліосемантичний метод вивчення актуальних наукових досліджень, присвячених конструкціям ванн для підводного горизонтального полісегментарного кінезотракційного лікування уражень хребта й нижніх кінцівок, методикам їх використання. Пошук джерел здійснено у наукометричних базах інформації PubMed, Medline, Springer, Google Scholar, Research Gate за ключовими словами: кінезотракція, опорно-руховий апарат, підводне горизонтальне лікування хребта, витягнення, тракційна система. Відібрано й проаналізованo 22 джерела англійською та українською мовами, у яких висвітлено цю проблему. Використано опис ванни для підводного горизонтального полісегментарного тракційного лікування в динамічному режимі уражень хребта й нижніх кінцівок (Свідоцтво про реєстрацію авторського права на науковий твір № 99985, 25.10.2020 р.).
Результати. Розроблена нами конструкція для підводного полісегментарного кінезотракційного лікування уражень хребта й нижніх кінцівок (Свідоцтво про реєстрацію авторського права на науковий твір № 99985, 25.10.2020 р.) призначена для лікування хвороб опорно-рухового апарату, внутрішніх органів, порушень функцій систем життєдіяльности у водному середовищі через вплив дозованих рухових і тракційних навантажень. Конструкція містить ванну з водою, опори для рук, ручки, опорний майданчик для ніг, стійки, систему блоків шийного відділу, систему блоків грудного відділу, систему блоків поперекового відділу, ремінь-підголовник, нагрудний пояс, тазовий пояс, гомілковий ремінь, трос, вантаж. За допомогою ванни можна проводити тракції шийного, грудного, поперекового відділів хребта, їх комбінацій, нижніх кінцівок або ж тотальну тракцію.
Висновки. Тракційне лікування хребта в динамічному режимі відіграє важливу роль у лікуванні опорно-рухового апарату, позаяк ефективніше, ніж статичне. Розуміння будови, методик і особливостей використання конструкцій, зокрема й розробленої нами ванни для підводного горизонтального полісегментарного гідрокінезотракційного лікування уражень хребта й нижніх кінцівок, що має на меті коригування порушень
у нервовій, кістково-суглобовій системах, спричинених змінами морфологічних, біохімічних, фізіологічних механізмів стимуляції функцій систем життєдіяльности, процесів регенерації, є важливою складовою ефективного лікування хвороб опорно-рухового апарату.
Ключові слова: кінезотракція, опорно-руховий апарат, підводне горизонтальне лікування хребта, витягнення, тракційна система.

УДК 616.5-002.525.2-031.81-06:616.12-008-039.5]-037-074

Резюме. Системний червоний вовчак (СЧВ) – хронічна автоімунна недуга, за якої уражаються майже всі внутрішні органи і серед них – органи системи кровообігу (ОСК).

Мета. З’ясувати прогностичне значення діагностично цінних лабораторних маркерів системного черво-ного вовчака для визначення ймовірности виникнення коморбідних синтропічних уражень органів системи кровообігу.

Матеріали і методи.  У дослідження включено 125 хворих на СЧВ із наявністю уражень ОСК, серед яких переважали жінки молодого віку. Хворих стратифікували за наявністю коморбідних синтропічних уражень ОСК. Результати опрацьовано у програмі «Exсel», статистично достовірною вважали різницю, якщо р < 0,050. Зв’язок вважали підтвердженим, якщо коефіцієнт асоціації ≥ 0,50 або коефіцієнт контингенції ≥ 0,30.

Результати. З’ясували, що для визначення ймовірности виникнення ангіопатії сітківки у хворих на СЧВ найкраще прогностичне значення має констеляція із ↑ ЛПНЩ + ↑ ІА + ↑ anti-ds DNA + ↑ ANA; для капіляриту – окремий маркер ↑ АлТ; для синдрому А. Г. М. Рейно – окремий маркер ↓ С3; для ретикулярного ліведо – ↑ ШОЕ + ↑ малих ЦІК + ↑  anti-ds  DNA  + ↑ anti-Sm; для атеросклерозу  –  ↓ гемоглобіну + ↑ ЛПНЩ + ↑  ANA  + ↓ С4; для недостатности мітрального клапана – ↑ ШОЕ + ↑ anti-ds DNA + ↑ ANA + ↑ антифосфоліпідних антитіл Ig М; для ущільнення мітрального клапана  –  ↑ ШОЕ + ↑ ЛПНЩ + ↑ малих ЦІК + ↑  ANA; для перикардіального випоту  – еритропенія + ↑ С-РП + ↑ вовчакового антикоагулянту; для легеневої гіпертензії  –  гіперхолестеролемія + ↑ ЛПНЩ + ↑ anti-ds  DNA  + ↑  ANA; для міокардиту  –  окремий маркер ↓ С4; для ендокардиту  –  не виявлено; для симптоматичної артеріальної гіпертензії – ↑ ЛПНЩ + ↑ anti-ds DNA + ↑ ANA  + ↑ anti-SSA (Ro); для тромбозу вен – еритропенія + ↓ гемоглобіну + ↑ ЛПНЩ + ↑ ANA.

Висновки. Для кожного коморбідного синтропічного ураження органів системи кровообігу у хворих на системний червоний вовчак визначено діагностично цінні окремі лабораторні маркери або їхні констеляції, які мають найкраще прогностичне значення для визначення ймовірности виникнення цих уражень.

Background: The patients with liver cirrhosis (LC) have autonomic nervous system (ANS) imbalance that can be evaluated by the heart rate variability (HRV) study. ANS imbalance results into cirrhotic cardiomyopathy (CCMP) and the most easily diagnosed feature of CCMP is the prolonged QT interval. Usually, in the literature not all HRV parameters are characterized, or their assessment period is short, not allowing covering all the important moments and therefore needing further study.

Material and Methods: In a randomized way with the preliminary stratification by the presence of LC 33 patients after signing the informed consent were examined. In addition to routine screening methods, all patients underwent 24-hour ECG monitoring.

Results: Patients with LC and syntropic CCMP have the ANS disorders with a HRV decrease, predominance of the sympathetic over the parasympathetic system, heart rate regulation at the humoral-metabolic level. The ANS disorders severity depend on the LC severity according to C. G. Child - R. N. Pugh criteria. During the analysis of the received results the significant positive correlation between the SDNN index and maxQT, avg QT, positive correlation between HF and max QTc, avg QTc were found. The diagnostic sensitivity of SDNN index and HF was high in the patients with LC and CCMP.

Conclusions: The ANS imbalance can be regarded as syntropic comorbid disorder in the cirrhotic patients. The diagnostic sensitivity of SDNN index and HF was found to be high in the patients with LC and CCMP, serving as diagnostic markers of CCMP.

Introduction: Information about calcium-phosphorus metabolism (CPM) and bone turnover in patients with liver cirrhosis (LC), as well as clarifying their diagnostic value for assessing bone structure disorder, will help doctors to detect their lesions in timely manner and, based on the information received, to choose well-founded comprehensive treatment strategy.

Aim: To characterize the indicators of calcium-phosphorus metabolism and bone turnover in patients with liver cirrhosis, and to find out their diagnostic value for detecting bone structure disorder.

Materials and methods: In randomized manner 90 patients with LC (27 women and 63 men of age from 18 to 66), who were treated at the Lviv Regional Hepatological Center (Communal Non-Commercial Enterprise of Lviv Regional Council “Lviv Regional Clinical Hospital”) between 2016 and 2020, were included in the research. The research was carried out in two stages. The purpose of the first stage was to obtain information that would allow characterizing indicators of CPM (total calcium, ionized calcium, phosphorus, total vitamin D (25-hydroxyvitamin D), and parathyroid hormone) and bone turnover (osteocalcin, P1NP, alkaline phosphatase (bone formation markers), and β-Cross Laps (bone resorption marker)) in patients with LC, and the purpose of the second stage was to find out their diagnostic value for assessing bone structure disorder of them. To perform research, an experimental group (EG) (72 patients with impaired bone mineral density (BMD)), which was divided into EG A (46 patients with osteopenia) and EG B (26 patients with osteoporosis), and a comparison group (18 patients with normal BMD) were formed. The control group consisted of 20 relatively healthy people.

Results: At the first stage, it was established that the frequency of cases of increased alkaline phosphatase content was statistically significantly different in LC patients with osteopenia and osteoporosis (p = 0.002), as well as with osteoporosis and normal BMD (p = 0.049). Impaired BMD in general had significant direct stochastic relationship with vitamin D deficiency, decrease in osteocalcin content and increase in P1NP content in serum (Yule's Coefficient of Association (YCA)) >0.50); osteopenia – with decrease in phosphorus content, vitamin D deficiency and increase in P1NP content (YCA >0.50); and osteoporosis – with vitamin D deficiency, decrease in osteocalcin content, increase in P1NP content, and increase in alkaline phosphatase content in serum (YCA >0.50). Significant inverse stochastic relationship was recorded between vitamin D insufficiency and each of the impaired BMD manifestations (YCA <-0.50), which most likely indicates that it is characteristic of normal BMD. At the second stage, it was found that among indicators of CPM and bone turnover, only increase in alkaline phosphatase content in serum can be diagnostically valuable marker of osteoporosis in patients with LC (р <0.050; YCA >0.50; coefficient contingency = 0.32), which has medium sensitive (80.77 %) and positive predictive value (70.00 %) for it. Although other indicators of CPM and bone turover did not confirm their diagnostic value in our research, they may be useful for monitoring pathogenetic changes in bone structure disorder and evaluating the effectiveness of their treatment in patients with LC.

Conclusion: Indicators of calcium-phosphorus metabolism and bone turnover, which are characteristic of bone structure disorder and its absence in patients with liver cirrhosis, were revealed. Among them, an increase in alkaline phosphatase content in serum, which is a moderately sensitive marker of osteoporosis, is diagnostically valuable.