УДК 61(092):615.014

У книзі представлено життєвий і науковий шлях професор Ольги Миколаївни Заліської, доктора фармацевтичних наук, з 2004 року, завідувача кафедри організації і економіки фармації, технології ліків та фармакоекономіки ФПДО – єдиної кафедри з фармакоекономіки у післядипломному навчанні у закладах вищої освіти в Україні.

Представлено основні етапи впровадження нової дисципліни з 1999 року «Фармакоекономіка» (Pharmacoeconomics) в Україні як напряму наукових досліджень і навчальної дисципліни у до- і післядипломну освіту провізорів (фармацевтів) України. Заліська О. М. – автор типових навчальних програм «Фармакоекономіка», 2001, 2007, які затверджені МОН і МОЗ України для студентів фармацевтичних факультетів, типових програм та уніфікованих планів післядипломної освіти й безперервного професійного розвитку провізорів (фармацевтів), 2003, 2012, 2014, 2016, 2018.

Професор Ольга Заліська є автор першого й єдиного в Україні підручника «Фармакоекономіка», 2007, затвердженого МОН і МОЗ України та 6 навчальних посібників «Фармакоекономіка» 2000, 2002, 2007, 2014, 2020 для до- і післядипломної підготовки провізорів (фармацевтів), затверджених МОН і МОЗ України, які впровадженіу навчальний процес, наукову роботу медичних закладів вищої освіти.

Професор Ольга Заліська є автор 890 друкованих праць, впровадила системну співпрацю з Міжнародними товариством фармакоекономічних досліджень ISPOR з 2001 року. Вона створила Український відділ ISPOR - це ISPORUkraineChapter, створила вперше вітчизняний сайт www.uspor.org.uaУкраїнського відділу ISPOR з 2008 року для поширенння знань і вмінь з фармакоекономічного аналізу та оцінки медичних технологій, де є навчальні модулі, вперше сформувала на міжнародному сайті ISPORwww.ispor.org  з 2008 року офіційну сторінку для України .

Професор Ольга Заліська є науковий керівник Українського студентського відділу ІSPOR, 2011 року для формування кадрового потенціалу з фармакоекономіки та досліджень з економіки здоров’я (HEOR). Сформувала напрями досліджень  наукової школи проф.О.Заліської, під її керівництвом захищені одна докторська дисертація та 10 дисертацій з фармакоекономічного аналізу та ОМТ, результати яких впроваджені у роботу МОЗ України, формулярних комісій, обласних об’єднань аптек.

Заліська Ольга постійно є членкиня робочих комісій, груп МОЗ України з 2004 при формуванні Національної політики ліків, Національного переліку основних лікарських засобів, реімбурсації ліків, договорів керованого доступу для інновацій, для впровадження екосистеми оцінки медичних технологій за 2010-2025 роки. Наведено етапи формування термінології науки «Фармакоекономіка» та оцінки медичних технологій у взаємозв’язку з доказовою фармацією, організацією і економікою фармації.

Книга призначена для фахівців системи охорони здоров’я, лікарів і фармацевтів, клінічних фармацевтів, науковців, професіоналів, які проводять фармакоекономічні дослідження, оцінки медичних технологій ліків, медичних виробів, у співпраці з ISPOR, HTAi та FIP для раціонального використання ліків для збереження здоров’я нації.

УДК 338.5:615.252.349.7

Increasing the availability and affordability of medical and pharmaceuticalcare to the population is the most important task of all levels of government. The purpose of the work is to study the affordability of glucose-lowering drugs for the treatment of type 2 diabetes in Ukraine. Research materials are: State
Register of Medicinal Products and price of glucose-lowering drugs. Marketing, analytical, graphic and pharmacoeconomic analysis were used. On the pharmaceutical market of Ukraine 161 glucose-lowering drugs are registered, which contain 16 international non-proprietary names and 8 international non-proprietary names combinations. It was established that the cost of Defined Daily Dose for mono glucose-lowering drugs varies from UAH 1,1 for glibenclamide up to UAH 90,7 for liraglutide. Most of the Ukrainian-made and foreign drugs are highly affordable, but foreign preparations of modern groups are moderately affordable, only one foreign drug, Liraglutide, is unaffordable ratio. But the analysis of affovailability for pensioners only metformin (Ukrainian production), glibenclamide, gliclazide, and glimepiride are highly affordable, three of which are already subject to reimbursement. Modern glucose-lowering drugs, both of foreign and Ukrainian production, is scarcely affordable, which makes it practically impossible to use them in the majority of retirees with diabetes. Thus, the analysis showed that in order to implement modern treatment schemes for type 2 diabetes, which according to the current
legislation can be used in Ukraine, it is necessary to expand the list of glucose-lowering drugs included in the reimbursement program. This will improve treatment results, which in turn will reduce the development of diabetes complications and improve the quality of life of patients.  

Вступ. Екстемпоральне виготовлення ліків в аптеках є невід’ємним напрямом роботи усіх аптечних закладів у світі, зокрема, в країнах Європейського Союзу діють законодавчі вимоги до наявності відділу з приготування лікарських засобів за рецептом лікаря та їх відпуску для індивідуальних потреб хворого [1]. Так, у Польській республіці, в Іспанії, в Греції, Німеччині аптека повинна мати відділ для приготування
лікарських форм за рецептом лікаря [2]. В Україні були наявні великі традиції приготування екстмепорально ліків в аптеках, коли кожна Центральна районна аптека, у кожній районній, міській та обласних лікарнях, в кожному районі міста діяли аптеки, які мали відділ для виготовлення лікарських форм та відповідні приміщення асистентську та кадрове забезпечення – асистенти, провізори, які виготовляли ліки та аналітики, які контролювали якість приготування. Відповідно до Наказу МОЗ України від 17.10.2012 № 812 виробництво (виготовлення) лікарських засобів в умовах аптеки – це індивідуальне виробництво (виготовлення) лікарських засобів за рецептами лікарів, на замовлення (вимогу) лікувальнопрофілактичних закладів та виробництво (виготовлення) внутрішньоаптечної заготовки [3]. Проте враховуючи вимоги Постанови КМУ та наказів МОЗ України «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами» нормативи до площі приміщень аптек з виготовленням, були встановлені певні кваліфікаційні, організаційні вимоги до провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, через високі витрати на аренду приміщень аптек, відсутність і висока ціна на
субстанції, активні фармацевтичні інгредієнти – ці економічні фактори за 1994-2024 роки спричинили, що кількість аптек скоротилася катастрофічно. Така негативна тенденція скорочення аптек триває під час воєнних дій в Україні з 2014 по 2024 роки, особливо за час воєнного стану 2022-2024 роки, що загрожує ліквідації таких функцій аптеки як закладу охорони здоров’я [4]. Слід відзначити, що у час пандемії за 2020-
2023 роки саме аптеки з виробничими відділами забезпечили значне виготовлення дезінфекційних розчинів для боротьби з коронавірусною інфекцією для медичних закладів і для населення., коли були порушені логістичні шляхи, саме екстемпоральні дезінфекційні засоби масово готувалися в таких аптеках. Вітчизняні автори проводили аналізу рецептури аптек у час пандемії [5-7]. За період діє воєнного стану кількість аптек, які мають Ліцензію на виготовлення ліків ще більше скоротилася, що зумовлює значні труднощі у лікарському забезпеченні хворих, особливо дерматологічного профілю. Хронічні дерматологічні захворювання такі як акне, дерматит, псоріаз та інші вимагають індивідуалізованого підходу для схем лікування та призначення індивідуально виготовлених ліків за прописом лікаря-дерматолога для досягнення ефективності лікування та прихильності пацієнта до фармакотерапії [8]. Метою нашої роботи було провести аналіз динаміки кількості аптек, які екстемпорально виготовляють ліки за останні 10 років час війни в Західному регіоні, щоб визначити тенденції. Нашим завданням було вивчити перелік лікарських форм, які реально виготовляються в аптеках, особливо при дерматологічних захворюваннях. Об’єктами аналізу були документи, книги наказів аптек з виробничими відділами за останні 10 років діяльності. Було вивчено номенклатуру ЕЛЗ з 24 аптек, які мають діючі Ліцензії та реально проводять екстемпоральне виготовлення ліків у місті Львові, Львівській, Волинській та ІваноФранківській областях.

Методи дослідження: історичний, бібліографічний, документальний, контент-аналіз, систематизації та узагальнення.
Матеріали та методи. Матеріалами аналізу були дані про кількість аптек з Ліцензіями на виготовлення ліків в областях Західного регіону; Постанови і накази МОЗ, які регламентують приготування ліків в аптеках; прописи на дерматологічні лікарські форми при поширених дерматологічних захворюваннях: акне, дерматит, псоріаз ті інші.

За час пандемії COVID-19 кисень медичний став одним із основних препаратів при усуненні зниження оксигенації внаслідок цього захворювання. Зміни та корекція в протоколах лікування – корегування дози, регулювання та зволоження потоку кисню, призначення оксигентерапії при різних випадках
утруднення дихання призвели до набуття значного досвіду лікарями у застосуванні кисню медичного як
повноцінної складової фармакотерапії легеневої патології пацієнтів, які потребують додаткового кисню.
Метою роботи було визначення динаміки споживання кисню медичного у деяких лікувальнопрофілактичних закладах Західного регіону України, враховуючи динаміку показників поширеності
COVID-19 та тенденції в обсягах виробництва й реалізації кисню медичного за даними вітчизняного
виробника в умовах пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19).
Об’єктом дослідження були показники захворюваності на COVID-19 в деяких областях Західного
регіону України в період пандемії та протоколи надання медичної допомоги у разі цього захворювання.
Також вивчали динаміку обсягів виробництва та реалізації кисню медичного за даними ТзОВ Фірма
«Львівкисень» у досліджуваних областях за 2020–2022 рр.
Проаналізовано динаміку споживання кисню медичного у Волинській, Закарпатській, ІваноФранківській, Львівській, Рівненській, Хмельницькій областях Західного регіону України в період
2020–2022 рр. за даними ТзОВ Фірма «Львівкисень». Встановлено, що спостерігався ріст споживання
кисню в період 2020–2021 рр., що пов’язано зі значним збільшенням хворих з ускладненими формами COVID-19, які потребували додаткової оксигенації внаслідок ураження легень вірусом SARS-CoV-2
(штами (B.1.1.7) «Альфа», «Бета» (B.1.351)), для яких є характерним пошкодження легеневої тканини,
тому збільшується потреба у кисні медичному та відповідне обладнання ліжко-місць у лікувальних закладах.
Встановлено, що з 2022 р. уже спостерігалось зменшення споживання кисню медичного лікувальними закладами областей Західного регіону України внаслідок домінування штаму B.1.617.2 «Дельта»,
який переважно вражає верхні дихальні шляхи хворого, тому потреба в оксигенації є нижчою, відповідно потреба у забезпеченні киснем медичним зменшилась.
Досліджено, що зростання споживання обсягів кисню медичного корелює з показниками росту захворюваності на COVID-19 та розвитку його ускладнених форм.