The aim of the study was to clarify the influence of smoking and other risk factors (RFs) on the occurrence of complications in patients with normal body  weight, overweight (OW) and obesity.
Materials and Methods: Patients (n=158) with acute ST-segment elevation myocardial infarction (STEMI) were divided into 3 groups depending on body mass  index (BMI): Group I included 52 patients with normal body weight (mean age - 60.83±11.94 years); Group II - 51 patients with OW (mean age - 62.04±8.55 
years); Group III - 55 patients with obesity of I-III degree (mean age - (0.96±11.31 years) (p>0.05).
Results: The most common RFs were hypertension (88.46-94.55%), dyslipidemia (DLP) (50.00-76.36%), smoking (69.23-69.09%). The relative risk of acute left ventricular aneurysm in Group I with DLP is 2.08 times higher (RR=2.08 [0.37; 11.62], p=0.029), and among smokers, this risk increases by 25% (RR=1.25 
[0.22; 7.18], p=0.049). The relative risk of major complications in Group II in the presence of 5-6 RFs is 1,5 times higher (RR=1.58 [0.61; 10.94], p=0.016). The relative risk of all  complications in Group III in the presence of DLP is 1.23 times higher (RR=1.23, with 95% CI from 0.91 to 1.65, p=0.017), and in the presence of smoking is 8.37 times higher RR=8.37 [2.11; 33.16], p<0.001).
Conclusions: Complications are observed three times more often in obese patients and about twice as often in overweight patients. Significant predictors of complications are smoking, dyslipidemia, simultaneous exposure to 5-6 risk factors. Smoking increases the risk of complications by 8 times in obese patients.

KEY WORDS: acute myocardial infarction, overweight, obesity, risk factors, smoking

Через високу частоту негативних ефектів, економічні витрати, у терапії гіпертонічної хвороби (ГХ) доцільне поєднання медикаментів іемедикаментозних методів, зокрема, магнітотерапії (МТ), що корегує розлади мікроциркуляції, без побічних дій препаратів.

Мета роботи. Вивчити показники імунограми у хворих на ГХ ІІ-ІІІ стад. при лікуванні препаратом індапамід  і з додаванням МТ.

Матеріали та методи.Хворі 1 гр (25 хв.) приймали індапамід-ретард 1,5 мг, у 2 гр (32 хв.) додавали загальну гіпо-гіпер МТ. Вивчали показники імунітету (непрямим імунофлюоресцентним методом виявлення субпопуляцій лімфоцитів за допомогою моноклональних антитіл). Результати обстежень статистично обробляли.

Результати та обговорення. У 1-й групі після лікування у ІІ стад нормалізувалися абсолютна та відносна кількість CD4+(0,61±0,07 Г/л, 28,00±3,54%), CD19+(0,57±0,20 Г/л, 29,00±7,07%), у ІІІ: CD16+(0,37±0,12 Г/л, 18,33±2,08%), CD3+(1,03±0,35 Г/л, 51,33±10,60%, р<0,01. У обох стадіях нормалізувалися рівні IgА, імунорегуляторний індекс (ІРІ).

У 2-й групі в ІІІ стад нормалізувалися абсолютна і відносна кількості CD19+(0,55±0,27 Г/л, 29,67±5,69%), CD16+(0,44±0,18 Г/л, 26,33±6,43%) у ІІ: абсолютна кількість CD4+(0,48±0,21 Г/л), рівні циркулюючих імунних комплексів, ІРІ, IgА. Абсолютна кількість CD3+(0,91±0,42 Г/л, 0,82±0,50 Г/л), р<0,01, нормалізувалась у обох стадіях.

Висновки. Позитивна динаміка імунологічних показників у хворих на ГХ, в процесі МТ може використовуватися для оцінки результатів лікування і встановлення прогностично сприятливих критеріїв одужання хворого.

Алгоритм розширених реанімаційних заходів (РРЗ) – це стандартизований підхід до лікування зупинки серця. До втручань, які підвищують рівень виживання після зупинки серця, відносять ефективну серцеву-легеневу реанімацію (СЛР), яка швидко розпочата очевидцями, безперервні компресії грудної клітки (КГК) високої якості та ранню дефібриляцію при потребі. Ритми серця, які спостерігаються при раптовій зупинці кровообігу (РЗК), поділяють на дві групи: дефібриляційні (ФШ і ШТБП) та недефібриляційні ритми (асистолія та БЕА). Навесні 2021 року були опубліковані нові рекомендації Європейської ради з реанімації (ERC, 2021), які внесли низку змін до алгоритму СЛР та рекомендації щодо інтенсивної терапії постреанімаційного періоду, розроблені спільно з Європейським товариством інтенсивної медицини (ESICM). 

УДК: 616.127-005.8:616-056.52]-038-06

Глобальною проблемою охорони здоров’я, згідно із встановленими ризиками для здоров’я, стали надмірна маса тіла та ожиріння. Поширеність цих станів щороку зростає і на сьогодні їх діагностовано майже у 25%
працездатного населення. Вивчення особливостей перебігу гострого інфаркту міокарда за умов надмірної маси тіла та ожиріння є актуальним і доцільним, оскільки багато питань щодо патогенетичних механізмів коморбідної патології на сьогодні не вирішено, а результати лікування та профілактики серед таких пацієнтів залишаються недостатньо ефективними.
Ключові слова: гострий інфаркт міокарда, надмірна маса тіла, ожиріння, серцево-судинні захворювання, фактори ризику

Overweight and obesity have become a global health problem, according to the established risk factors. The prevalence of these conditions is increasing every year and today they are diagnosed in almost 25% of the working population. The study of the features of the course of acute myocardial infarction  under the conditions of overweight and obesity is relevant and appropriate, since many questions regarding the mechanisms of pathogenesis of comorbid pathology have not been resolved as yet, and the results of treatment and prevention among such patients remain not effective enough.

Key words: acute myocardial infarction, overweight, obesity, cardiovascular diseases, risk factors.

Abstract: Introduction: Nowadays, the coronavirus disease COVID-19 is a global problem for the population of the whole world which has acquired the character of a pandemic. Under physiological conditions, in a healthy person, erythrocytes make up 96% of all blood cells, leukocytes 3%, and hrombocytes about 1%. In healthy individuals, erythrocytes are mostly shaped like a biconcave disc and do not contain a nucleus. The diameter of the erythrocyte is 8 microns, but the peculiarities of the cell structure and the membrane structure ensure their great ability to deform and pass through capillaries with a narrow lumen of 2-3 microns. Therefore, the study of the morpho-functional state of blood cells, namely erythrocytes, in this category of patients is relevant and deserves further research.

The Aim: To figure out the effect of the coronavirus disease COVID-19 on the ultrastructural blood cell changes, in particular erythrocytes, in patients with ischemic heart disease (IHD) and diabetes mellitus type 2.

Materials and Methods: Twelve patients with COVID-19 who had an acute myocardial infarction were examined. The comparison group consisted of 10 people with acute myocardial infarction without symptoms of COVID-19. The average age of the patients was 62 ± 5,6 years. The functional state and ultrastructure of blood cells were studied using electron microscopy.

Results: In the presence of COVID-19, we detected both calcification and destruction of erythrocytes and platelets. Reticulocytes were detected much more often in these individuals than in the comparison group. In patients with acute myocardial infarction in the presence of type 2 diabetes and COVID-19, a significant number of markedly deformed, hemolyzed erythrocytes or with signs of acanthosis, which stuck together and with other destructively changed blood cells, were found. We also detected «neutrophils extracellular traps» (NETs).

Conclusions: Morphological changes of blood cells in COVID-19 varied according to the disease course and severity especially in the background of a weakened immune system in older and elderly people, in the presence of diabetes, excessive body weight, cardiovascular diseases and occupational hazards. Under the influence of COVID-19, blood cells are destroyed by apoptosis and necrosis. Therefore, hypoxia and ischemia of vital organs of the human body occur.