УДК 614.253:61(091)

Деонтологічні принципи, засновані на раціональній та етичній концепції медицини, які започаткував Гіппо-крат, допомогли сформувати тенденції розвитку західноєвропейської медицини, а його вчення продовжує бути етичним орієнтиром для медичних працівників усього світу. Мета дослідження ‒ комплексний аналіз змісту «Клятви Гіппократа», її впливу на формування сучасної етичної концепції медицини, з’ясування ролі її цінностей в сучасній медицині та суспільстві. Зміст Клятви базується на низці основоположних засад: відповідальності перед богами та зверненні до них із молитвою про прихильність; обов’язках і повазі до вчителів та учнів; турботі про пацієнта; професійній компетентності лікаря; визнанні цінності людського життя; збереженні конфіденційності відомостей про пацієнтів; дотриманні етики й порядності; усвідомленні меж власного досвіду, забороні виконання складних хірургічних втручань без належної підготовки, а також принципах винагороди й покарання.Етичні принципи, закладені Гіппократом, з часом зазнали трансформації, що пов'язано з розвитком медичної науки і техніки, цифрових технологій, доказової медицини. Сучасна медична практика ґрунтується як на навичках та досвіді лікаря, так і на доказах сьогодення, а тому клінічне судження та лікування обмежені алгоритмами та протоколами. Етичні аспекти здійснення абортів і евтаназії в сучасних умовах чітко регламентуються законодавством кожної окремої держави, яким лікар повинен керуватися під час ухвалення професійних рішень. Запровадження доказової медицини та протоколів надання медичної допомоги забезпечує стандартизований підхід лікаря до пацієнта залежно від характеру патології. Питання донорства та трансплантації органів, а також етичні аспекти участі в медичних дослідженнях стали актуальними лише в сучасну епоху, тому не знайшли відобра-ження у Клятві Гіппократа. Водночас принцип конфіденційності у взаєминах «лікар–пацієнт» зазнав певних змін у зв’язку з появою великої кількості медичної документації, розвитком цифрових технологій і впливом засобів масової інформації.Класична Клятва Гіппократа впродовж багатьох поколінь слугувала моральним орієнтиром для лікарів. Її ключова цінність полягає в утвердженні принципів гуманізму та співчуття до пацієнта, збереженні лікарської таємниці й глибокій повазі до людського життя.

УДК 61:378:811.111:811.124

На сучасному етапі розвитку медичної освіти в Україні в умовах інтеграції у світовий освітній та інформа-ційний простір, спрямованості на міжнародні стандарти актуалізується проблема підвищення якості підго-товки фахівців медичної галузі. Якісна підготовка медичних працівників передбачає застосування інтегрованого підходу для формування цілісної системи знань, умінь, навичок і професійно значущих якостей, що вказує на актуальність інтеграції освітніх компонент «Латинська мова та медична термінологія» і «Англійська мова за професійним спрямуванням» у процесі навчання студентів-медиків.

Мета дослідження ‒ розкрити сутність міждисциплінарної інтеграції та обґрунтувати її необхідність у викладанні латинської та англійської мов у медичних вишах. Володіння міжнародною медичною термінологією та іноземною мовою на комунікаційному рівні є важливим чинником підвищення загальноосвітнього та фахового рівнів підготовки медиків і фармацевтів. Основними напрямами реалізації міждисциплінарної інтеграції є: чітке визначення її завдань і пошук оптимальних шляхів реалізації міжпредметної інтеграції латинської та англійської мов; розкриття інтегративного потенціалу латинської мови; використання новітніх технік навчання; удосконалення змісту навчання, створення арсеналу можливих форм і методів навчання; використання порів-няльних методик навчання, навичок розпізнавання спільнокореневих слів; виконання вправ на визначення латинсько-грецьких словотворчих елементів (префіксів, суфіксів), тлумачення етимології та семантики латинських медичних термінів, а також відпрацювання навичок правильного написання та вимови; спрямування роботи викладачів на забезпечення міжкафедральної взаємодії; якісне оновлення навчально-методичних матеріалів, у яких латинська й англійська мови стають засобами пізнання та здобуття інформації, а також інструментом закріплення умінь і навичок, розширення сфери застосування здобутих знань.

Ключові слова: латинська мова, англійська мова, медична термінологія, медична освіта, інтеграція освітніх компонент

The article is devoted to the issues of the cultural aspect of teaching the Latin language, optimization, and effectiveness of the study of the Latin language in order to update the methodological paradigm. The relevance of the article is due to the emergence of new priorities of higher medical education, the transition from a qualification approach in professional medical education to a competency-based one, where the emphasis is shifted from the "assimilation of knowledge" to the formation of "competences» that ensure professional terminological literacy of a specialist, as well as the need to find and develop optimal theoretical methods and practical methods, the use of modern innovative technologies and online methods aimed at improving educational outcomes, including in distance learning conditions. The cultural approach to teaching the Latin language is able to give new impulses that will positively influence the spiritual development, upbringing, and training of a new type ofspecialists - educated, competent, creative individuals who have the skills of selfeducation and are able to quickly respond to changes in the professional environment.