УДК 616.314-089.843-089.29-13:616-056.3]-07

Зубні імплантати високофункціонально заміняють втрачені зуби, однак у разі підвищеної чутливості до металів спостерігаються випадки невдачі імплантологічного лікування. Наявність сторонніх матеріалів у ротовій порожнині та параназальних синусах також може порушувати баланс мікробіоти рота або викликати гальванічні струми. З розвитком ортодонтії та імплантології ця проблема набуває поширеності, що зумовлює доцільність та актуальність нашого дослідження. Мета – оцінити підходи до діагностики алергічних реакцій на металеві стоматологічні конструкції за даними літератури та в клініці. Матеріали та методи. Проведено огляд наукової літератури в базі Pubmed за останні 5 років; як ілюстрацію наведені власні клінічні випадки. Результати. Механізми розвитку алергії на метали є множинними; найчастіше такі реакції перебігають за IV сповільненим типом за класифікацією Кумбса. Іони металів виступають гаптенами, які зв’язуються з головним комплексом гістосумісності та пептидним комплексом, запускаючи імунну відповідь за участю Т-лімфоцитів. Діагностика алергії до металевих компонентів імплантатів повинна передбачати детальний збір анамнезу, імунні методи клітинного залучення та шкірне патч-тестування. У наведених клінічних випадках потенційною причиною скарг пацієнта виступала алергія на метали, що містились у стоматологічних конструкціях. Випадок 1: пацієнтка 45 років, скарги на порушення носового дихання, набряки на обличчі, часті бронхіти з бронхообструктивним синдромом, загальну слабкість, порушення сну, тривожність, головні болі. Пацієнтка не може носити прикраси (у місці контакту металу зі шкірою виникає почервоніння); близько 8 років тому їй встановили металеву конструкцію (незнімний мостоподібний протез), а 2 роки тому – ще одну, після чого стан значно погіршився. Під час патч-тестування було виявлено підвищену чутливість до титану, нікелю та хрому. Випадок 2: пацієнт 37 років, скарги на періодичний набряк верхньої губи, верхньої повіки, почервоніння, набряк і свербіж шкіри верхніх та нижніх кінцівок упродовж останнього року. Шкірні алергопроби виявили сенсибілізацію до кліщів домашнього пороху. Два роки тому пацієнту проведено одномоментну імплантацію 36-го зуба (система Osstem, Південна Корея), однак ці симптоми він не пов’язує. Під час патч-тестів виявлено підвищену чутливість до металів. Випадок 3: пацієнтка 54 років, скарги на набряк обличчя щоранку, що зменшується до вечора, явища стоматиту та затерпання язика впродовж 6 місяців. Близько 9 місяців тому було встановлено металевий незнімний мостоподібний протез, а близько 10 років тому було встановлено зубний протез з іншого боку. Рекомендації: вимірювання різниці потенціалів у ротовій порожнині для виключення наявності гальванічних струмів, патч-тестування та в разі виявлення гальванізму чи алергії на метали заміна протезів. Висновки. Алергія на стоматологічні металеві компоненти є важливою проблемою. Провідне значення для діагностики мають детальний стоматологічний та алергологічний анамнез, комп’ютерна томографія та патч-тестування з металами, що входять до складу стоматологічних конструкцій.

Ключові слова: імплантати, алергія на метали, гальванізм, патч-тестування

Aim: To evaluate the effectiveness of Buteyko breathing in the comprehensive treatment of bronchial asthma in school-age children.
Materials and Methods: The study included 48 children with bronchial asthma aged 12 to 18 years. The main group included children who received drug therapy for bronchial asthma in combination with Buteyko breathing (n=24). The comparison group consisted of children who received only drug therapy for bronchial asthma (n=24). The patients were followed up for one year during five scheduled visits at 3-month intervals.
At all visits, the dynamics of clinical symptoms and the results of the asthma control test were assessed. At the first and last visits, respiratory function andquality of life were evaluated.
Results: The study demonstrated improvement in quality of life and disease control in patients with bronchial asthma who, in addition to medication, used Buteyko breathing.
Conclusions: In patients with bronchial asthma who used Buteyko breathing along with medical treatment, asthma control improved after 3 months of treatment (p=0.01) and continued to increase during the year of observation more than in the comparison group (p<0.001). There was also a significant increase in the mean quality of life score in the main group after one year of treatment, in contrast to the comparison group (p<0.001). Assessment of respiratory function showed a significant increase in FEV1 in both groups after one year of treatment, without a statistically significant difference between the groups (p>0.05).

УДК  616.248-053.2-085.825.1

Лікування бронхіальної астми передбачає можливість використання немедикаментозних методів
лікування додатково до фармакологічного лікування.
Мета – оцінити ефективність дихання за Бутейком у комплексному лікуванні бронхіальної астми
у дітей віком від 6 до 12 років. Об’єкт і методи дослідження. У дослідженні взяли участь 36 дітей з бронхіальною астмою, які методом випадкової вибірки були поділені на дві групи. У основну групу увійшли діти, які отримували медикаментозну терапію в комплексі з диханням за Бутейком (n=18). Групу порівняння становили пацієнти, які отримували виключно медикаментозну терапію (n=18).
Результати. Дослідження продемонструвало покращення якості життя та покращення контрольо-
ваності захворювання у пацієнтів з бронхіальною астмою, які додатково, окрім медикаментозного ліку-
вання, застосовували дихання за Бутейком.
Висновки. У пацієнтів з бронхіальною астмою, які застосовували поряд з медикаментозним лікуван-
ням дихання за Бутейком, покращився контроль астми з достовірною різницею з шостого місяця лікування
(p=0,0001). Відбулося достовірне зростання середнього значення показника оцінки якості життя у основ-
ній групі пацієнтів через рік отриманого лікування, на відміну від групи порівняння (p=0,01). Оцінюючи
функцію зовнішнього дихання, ми отримали достовірне зростання показника ОФВ1 в обох групах пацієнтів
через рік лікування без статистично достовірної різниці у приростах (p>0,05).
Використання дихання за Бутейком у комплексному лікуванні БА демонструє в перспективі гарні
результати, потребує ширшого впровадження в практику і проведення подальших наукових досліджень на
великих групах пацієнтів щодо підтвердження терапевтичної ефективності цього методу.

The treatment of bronchial asthma involves the possibility of using non-drug treatment methods in addition
to pharmacological one.
Aim of the study is to evaluate the effectiveness of Buteyko breathing method in the comprehensive treatment
of bronchial asthma in children aged 6 to 12 years.
Subject and methods of the study. The study involved 36 children with bronchial asthma who were randomly
divided into two groups. The main group included children who received drug therapy in combination with Buteyko breathing (n=18). The comparison group consisted of patients who received only pharmacological therapy (n=18).Results. The study demonstrated an improvement in the quality of life and in disease control in patients with bronchial asthma who, in addition to medication, used Buteyko breathing method.
Conclusions. In patients with bronchial asthma who used Buteyko breathing method along with mediacal
treatment, asthma control improved with a significant difference from the sixth month of treatment (p=0.0001).
There was also a significant increase in the mean value of the quality of life score in the main group of patients after one year of treatment, in contrast to the comparison group (p=0.01).
Assessing the function of external respiration, we obtained a significant increase in FEV1 in both groups
of patients after one year of treatment, without a statistically significant difference in the increase (p>0.05).
The use of Buteyko breathing in the complex treatment of asthma shows good results in the future, requires
wider implementation in practice and further scientific research on large groups of patients to confirm the therapeutic effectiveness of this method.

У практичній діяльності лікарів часто трапляються складні пацієнти, які потребують «мозгового штурму» за участю багатьох лікарів різних спеціальностей. У таких випадках ми говоримо про потребу консиліуму – наради кількох лікарів однієї чи різних спеціальностей (лат. consilium – згода, порозуміння, обговорення). На жаль, в останні роки ми все частіше забуваємо про консилярне обговорення, ігноруємо потребу «думати разом». Консиліуми часто необхідні для оцінки стану здоров'я обстежуваного, діагнозу хвороби, визначення медичного прогнозу, тактики подальшого
обстеження та лікування, доцільності скерування у спеціалізоване відділення чи інший, профільний, лікувальний заклад. Спільне обговорення серйозних медичних проблем не лише скорочує шлях до правильного діагнозу, але й оптимізує лікувальну тактику.

Хронічна ідіопатична кропив’янка (ХІК) клінічно проявляється почервонінням і свербежем шкіри, в деяких випадках з набряками і триває не менше 6 місяців. Дане захворювання не несе загрози для життя пацієнта, однак значно знижує якість життя. Тому виявлення провокаційного фактору та його усунення або призначення відповідного лікування є дуже важливим для пацієнтів з ХІК. У більшої частини пацієнтів із хронічною кропив’янкою ми не можемо визначити провокаційний фактор, а отже не можемо досягнути ремісію. Використання високих доз антигістамінних препаратів другого покоління, їх комбінації, використання симптоматичної терапії та імуносупресорів у частини пацієнтів не дає досягти контролю над хворобою. Упродовж останніх років з’являється все більше інформації про автоімунну природу хронічної кропив’янки. На жаль, лабораторна діагностика з визначенням специфічних антитіл та імуноглобулінів, тест активації базофілів тощо сьогодні не є доступним для наших пацієнтів. Однак нині ми маємо можливість проводити шкірний тест з автосироваткою, який рекомендований європейськими й американськими асоціаціями алергологів для діагностики пацієнтів з автоімунною кропив’янкою.